ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Радою факультету

Протокол № __ від _______2012 р.

Голова Ради

___________   Черніченко Г.О.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

(для студентів економічного факультету)

  

Донецьк – 2012 р.

Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи (для студентів економічного факультету) – Донецьк: ДонНУ, 2012. – 58 с.

Укладачі: д.е.н., проф. Черніченко Г.О.

д.е.н., проф. Александров І.О.

к.е.н., проф. Бєлявцев М.І.

д.е.н., проф. Краснова В.В.

д.е.н., проф. Лук’янченко Н.Д.

д.е.н., проф. Макогон Ю.В.

д.е.н., проф. Орєхова Т.В.

д.е.н., проф. Христіановський В.В.

к.е.н., доц.  Іванов С.М.

к.е.н., доц. Ахновська І.О.

к.е.н., доц. Божко О.В.

к.е.н., доц. Бударіна Н.О.

к.е.н., доц. Дорофєєва Г.А.

к.е.н., доц. Жнякін Б.О.

к.е.н., доц. Лисенко К.В.

ас. Булавіна І.О.

Наведено поради щодо вибору теми магістерської роботи, вимоги до оформлення і захисту роботи на засіданні державної екзаменаційної комісії. Показано помилки, які найчастіше зустрічаються при виконанні та захисті роботи.   

Відповідальний за випуск : д.е.н., проф. Орєхова Т.В.                    

Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи ухвалено на засіданні навчально-методичної комісії економічного факультету, протокол №3а від 26.11.         2012 р.

Голова навчально-методичної комісії: д.е.н., проф. Орєхова Т.В. 

Донецький національний університет

ЗМІСТ
ВСТУП			4
РОЗДІЛ  1	ПІДГОТОВКА ДО НАПИСАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ		6
	1.1.	Загальна схема ходу наукового дослідження	6
	1.2.	Вибір і затвердження теми магістерської роботи. Визначення та затвердження наукового керівника	6
	1.3.	Складання плану і вимоги до вихідної інформації	8
	1.4.	Композиція магістерської роботи	8
	1.5.	Пояснювальна записка до магістерської роботи	9
	1.6.	Титульний аркуш, відзиви керівника і рецензентів	9
	1.7.	Завдання на магістерську роботу	11
РОЗДІЛ 2	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ		12
	2.1.	Зміст роботи	12
	2.2.	Перелік умовних скорочень	12
	2.3.	Вступ магістерської роботи	13
	2.4.	Основна частина роботи	14
	2.5.	Висновки магістерської роботи	18
Розділ 3	ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ		19
	3.1.	Загальні вимоги	19
	3.2.	Правила подання ілюстрацій	21
	3.3.	Подання таблиць	23
	3.4.	Оформлення приміток	27
	3.5.	Загальні правила подання формул і написання символів	27
	3.6.	Правила посилань і цитування на використані джерела	30
	3.7.	Оформлення списку використаних джерел	31
	3.8.	Оформлення додатків	34
РОЗДІЛ 4	ПОРЯДОК ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ		36
	4.1.	Підготовка роботи до захисту	36
	4.2.	Процедура публічного захисту магістерської роботи	37
	4.3.	Найбільш поширені помилки при виконанні і захисті магістерської роботи	39
	4.4.	Тематика магістерських робот	41
РОЗДІЛ 5      КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ			43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			46
ДОДАТКИ

 

ВСТУП 

Згідно з Законом України „Про вищу освіту” магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені  для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Виконання перерахованих вимог до магістра контролюється за результатами іспитів, проходження магістерської практики і написання магістерської роботи. Таким чином, якість підготовки фахівця такого рівня підтверджується сукупністю екзаменаційних оцінок, оцінкою за проходження практики та за результатами захисту магістерської роботи. Ця сукупність теоретичної і практичної підготовки дозволяє магістру займати посади, які передбачені його освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

Магістерська робота є заключним етапом підготовки фахівця такого рівня, якість виконання і її захист підтверджує його кваліфікаційний рівень. Таким чином, магістерська робота є кваліфікаційною роботою, яка містить сукупність висунутих автором на публічний захист актуальних результатів і відносно нових наукових положень. Під час захисту роботи магістр підтверджує свої здібності виконувати  самостійні наукові дослідження на підставі отриманих теоретичних знань, практичних умінь та навичок.

Робота, яка належить до захисту, має відповідати вимогам щодо актуальності, новизни, змісту й оформлення. Ці питання, а також поради щодо  вибору теми магістерської роботи, її розкриттю, вимоги до оформлення і захисту роботи на засіданні державної екзаменаційної комісії, приклади найпоширеніших помилок, що виникають при виконанні роботи розглядаються в даних методичних рекомендаціях.

Дані методичні рекомендації є узагальненими вимогами щодо написання магістерських робіт на економічному факультеті, які було складено на підставі розроблених методичних рекомендацій:

1) Методические указания к написанию магистерских диссертаций для студентов специальности 0103 / [Н.А.Бударина]. – Донецк: ДонНУ, 2006. – 81с.

2) Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи (для студентів, які навчаються за спеціальністю «Економіка підприємства») / [Укл. В.В.Краснова, Б.О.Жнякін, Ю.В.Сисой та ін.]. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 68с.

3) Методичні рекомендації до виконання, оформлення та презентації магістерських робіт (для студентів спеціальності 8050201 «Менеджмент організацій») / [І.О.Александров, Н.О.Подлужна, О.В.Половян]. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 42с.

4) Методические рекомендации по подготовке магистерской работы (для магистров специальности 0109 «Управление персоналом и экономика труда»  дневной, заочной и ускоренной форм обучения) / [Сост. Н.А.Балтачеева, Н.Е.Муромец, О.А.Доронина]. – Донецк, 2006. – 60с.

5) Методичні поради до виконання магістерських робіт зі спеціальності «Маркетинг» (для студентів усіх форм навчання спеціальності 8.050.0108 «Маркетинг») / [Укл.: М.І.Бєлявцев]. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 28с.

6) Методичні рекомендації до написання та оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності „Прикладна економіка” / [С.М.Іванов, Т.В.Власова, В.М.Тимохин]. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 56с.

РОЗДІЛ 1

ПІДГОТОВКА ДО НАПИСАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

1.1. Загальна схема ходу наукового дослідження 

Алгоритм наукового дослідження можна представити у виді такої логічної схеми:

1. Обґрунтування актуальності обраної теми.

2. Постановка мети і конкретних задач дослідження.

3. Визначення об'єкта і предмета дослідження.

4. Вибір методу (методики) проведення дослідження.

5. Опис процесу дослідження.

6. Обговорення результатів дослідження.

7. Формулювання висновків і оцінка отриманих результатів. 

 

1.2. Вибір і затвердження теми магістерської роботи. Визначення та затвердження наукового керівника 

Вибір теми магістерської роботи має винятково велике значення. Теми магістерських робіт визначаються вищим навчальним закладом. Студентові магістратури надається право вибору теми роботи і пропозицій своєї тематики з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки.

Тема магістерської роботи повинна визначатися і закріплюватися на початку магістерської підготовки. Вона найчастіше вибирається зі списку, рекомендованого відповідними профілюючими кафедрами даного вищого навчального закладу. Але не є виключним особистий вибір теми студентом. Якщо студент не може сам вибрати тему роботи, він вправі звернутися за консультацією до своїх викладачів.

Істотну допомогу у виборі теми роблять ознайомлення з аналітичними оглядами і статтями в спеціальній періодиці, а також бесіди і консультації з фахівцями-практиками, у процесі яких можна виявити важливі питання, ще мало вивчені в науці.

Ідеальний варіант, коли напрям наукової діяльності та тема формуються ще при навчанні за бакалаврською програмою в процесі виконання курсових робіт за спеціальністю, а також занять науковою діяльністю. Спочатку необхідно визначитися з напрямом досліджень і з третього курсу (коли виконуються курсові роботи) добирати літературні джерела за проблемою і продовжувати цей процес до виконання магістерської роботи. Накопичення інформації продовжується в процесі проходження різноманітних практик. Бажано ці роботи виконувати під керівництвом постійного викладача – керівника курсових робіт, а потім і магістерської роботи. Такий підхід дозволяє до моменту виконання магістерської роботи мати необхідний об’єм статистичної та наукової інформації.

Далі студент узгоджує обраний напрям, тему і підприємство, за даними якого буде виконуватися робота, з керівником роботи. Студент пише заяву (форма наведена в ДОДАТКУ А) на ім’я завідувача кафедри за підписом керівника роботи.

Для виконання розробок з використанням математичних методів кафедра математичних методів в економіці призначає консультанта, який має поставити свій підпис на титульному аркуші, якщо він консультував студента. 

Після обрання студентами тем на кафедрі формується проект наказу, який доопрацьовується, якщо в напрямку дослідження або у темі є якісь зміни. В кінцевому варіанті напрямок, як правило, не змінюється, а може змінитися лише у назві роботи, про це кафедра повідомляє студента. Після виходу кінцевого варіанта наказу студент повинен ознайомитись із затвердженою темою. Якщо, з будь-яких причин, тема відрізняється від вказаної в заяві, то необхідно звернутися до завідувача кафедри з обґрунтуванням необхідності зміни наказу. 

1.3. Складання плану і вимоги до вихідної інформації 

Зміст магістерської роботи визначається її темою і відображається у плані, що розробляється за допомогою наукового керівника. Відповідно до обраної теми студент самостійно або за рекомендацією наукового керівника повинен ознайомитися  з літературними джерелами (книгами, брошурами, статтями та ін.) й відповідними нормативними документами і скласти проект плану, який обговорює з керівником.

Студент повинен використовувати документацію з інформацією статистичного, або бухгалтерського обліку, яка підписана керівництвом даного підприємства (організації) та завірена печаткою. 

 

1.4. Композиція магістерської роботи 

Оскільки магістерська робота є кваліфікаційною працею, її оцінюють не тільки за теоретичною науковою цінністю, актуальністю теми і прикладним значенням отриманих результатів, але і за рівнем загальної методичної підготовки цього наукового добутку, що, насамперед, знаходить висвітлення в його композиції.

Композиція магістерської роботи - це послідовність розташування її основних частин, до яких відносять основний текст (тобто розділи і параграфи), а також частини її довідково-супровідного апарата.

Матеріал магістерської роботи подається у такій послідовності:

- пояснювальна записка до магістерської роботи (форма №Н-9.02 і анотації на українській, російській та англійській мовах на 2 сторінках);

- титульний аркуш;

- зміст;

- перелік умовних скорочень (якщо є);

- вступ;

- розділи і підрозділи (з висновками за кожним окремим розділом);

- загальні висновки;

- список використаних джерел;

- додатки. 

 

1.5. Пояснювальна записка до магістерської роботи 

Магістерська робота починається з пояснювальної записки до магістерської роботи. Приклад оформлення пояснювальної записки  наведено у ДОДАТКУ Б. На титульному аркуші пояснювальної записки вказуються П.І.Б.  рецензентів.

Метою пояснювальної записки є ознайомлення зі змістом роботи. Вона має бути стислою, інформативною і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи.

Пояснювальна записка містить таку інформацію:

1) відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, кількість джерел згідно з переліком посилань, додатків;

2) текст пояснювальної записки (основні результати дослідження);

3) перелік ключових слів.

Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів,  надрукованих у називному відмінку в рядок через коми. 

 

1.6. Титульний аркуш, відзиви керівника і рецензентів 

На титульному аркуші студент вказує тему магістерської роботи (яка повинна точно збігатися з назвою у наказі), своє прізвище, ім’я та по батькові, а також прізвище та ініціали керівника. Студент, який виконав магістерську роботу, і керівник ставлять підписи на титульному аркуші. Приклад оформлення титульного аркушу наведено в ДОДАТКУ В.

Керівник у відзиві відображає більш значні моменти роботи, новизну і досконалість методів дослідження, використання економіко-математичних моделей та методів, оригінальність висновків і рекомендацій. Також оцінку отримує якість оформлення і логічне викладення матеріалу. Керівник повинен вказати і на недоліки роботи, лише після цього допускає до захисту (або не допускає із зазначенням причин і недоліків роботи) і виставляє рекомендовану оцінку. Але студент на захисті магістерської роботи перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК) може навести аргументовані докази та презентувати роботу так, що оцінка буде вища, або ж при якісно виконаній роботі доповідь може бути слабкою, відповіді на питання – не чіткі, а тому й оцінка буде нижчою, ніж  оцінка наукового керівника. Приклад оформлення відзиву наведено в ДОДАТКУ Д.

Перший рецензент, як представник зовнішньої наукової або виробничої структури, призначений кафедрою, та другий рецензент, як представник іншої кафедри факультету, також призначений кафедрою, дають аргументований висновок, який включає оцінку таких параметрів:

- досконале вивчення спеціальної літератури, зокрема й використання новітніх праць як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців;

- актуальність і перспективність теми дослідження,

- ступінь наукової новизни;

- методика дослідження;

- вміння використовувати статистичний матеріал, будувати таблиці, ілюстрації;

- достовірність висновків;

- стиль і логіка викладення матеріалу;

- ступінь відповідності оформлення роботи стандартам.

Рецензенти оцінюють магістерську роботу за 100-бальною системою. Ця оцінка має рекомендований характер.

Після підпису титульного аркуша, одержання відзиву керівника, рецензії, готову роботу необхідно у твердій палітурці подати для реєстрації на кафедру.

Перший аркуш (форма №Н-9.02) магістерської роботи не має номера, але враховується при нумерації сторінок. Додатки також не мають номера сторінки.

Завдання на магістерську роботу, відзив наукового керівника, рецензії (ДОДАТОК Ж) та  довідка про практичну значущість (ДОДАТОК К) додаються до магістерської роботи.

 

1.7. Завдання на магістерську роботу

Завдання на магістерську роботу (ДОДАТОК Л) видається студенту керівником роботи протягом місяця після затвердження теми магістерської роботи.

В завданні відображено тему роботи, строк подання студентом роботи, вихідні дані до роботи (фінансова звітність підприємств, статистичні матеріали, об’єкт, предмет, тощо), зміст розрахунково-пояснювальної записки (які розрахунки повинен зробити студент в другому та третьому розділах, які економіко-математичні методи і моделі має використовувати), перелік графічного матеріалу (динаміку яких показників доцільно відобразити, які показники навести в додатках), консультанти розділів роботи, календарний план.

Завдання на магістерську роботу затверджується завідувачем кафедри.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

2.1. Зміст роботи 

Зміст роботи розташовують безпосередньо після завдання, починаючи з наступного аркуша. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки після кожного розділу, загальні висновки і рекомендації; назви додатків і номери сторінок, з яких починаються розділи, та інші структурні елементи.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати них в іншому формулюванні, послідовності і співпідпорядкованості в порівнянні з заголовками в тексті не можна.

Заголовки однакових ступенів рубрикації необхідно розташовувати друг під другом. Заголовки кожної наступної ступені зміщені на три-п'ять знаків праворуч стосовно заголовків попередньої ступені. Усі заголовки починають із прописної літери без крапки наприкінці.

2.2. Перелік умовних скорочень

Умовні позначення, які використовуються при написанні магістерської роботи, повинні бути наведеними на окремому аркуші перед основним змістом з позначеннями в скороченій та повній формах.

2.3. Вступ магістерської роботи

Вступ слід писати після виконання самої роботи. Назва „Вступ” показує, що користувач, прочитав цей підрозділ роботи разом з рефератом, може зробити висновки про доцільність, або недоцільність подальшого читання. Це підкреслює важливість інформації, яка повинна вміщуватися у вступі.

Таким чином, вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість для національної економіки, економіки регіону або підприємства. У вступі наводиться  обґрунтування актуальності теми і  доцільність виконання роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Актуальність треба розкривати кількома реченнями (3–4). Далі визначаються мета і завдання дослідження, які формуютьсяна основі аналізу літературних джерел і постановки актуальності теми. Мета розкривається переліком завдань, які вирішуються в роботі. Далі наводиться короткий огляд літературних джерел з визначенням тих авторів, хто займався вивченням такої проблеми та наукового внеску, який вони зробили.

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обраний для вивчення.

Предмет дослідження конкретизує проблемну ситуацію в межахоб'єкта дослідження і підлягає безпосередньому вивченню в роботі. Саме на нього спрямована увага магістра, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва. Таким чином, об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Методологічна основа і методи дослідження – відображають,згідно з якими законами, принципами і положеннями економічної теорії виконана магістерська робота. Перелікметодів дослідженняподають у зв’язку зі змістом роботи, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Наукова новизна одержаних результатів у магістерській роботі повинна бути викладена у вигляді короткої анотації щодо наукових положень, запропонованих магістром особисто та містити опис ступеня новизни (набуло подальшого розвитку або удосконалено) та формулювання відмінності одержаних результатів від відомих раніше. Новизна повинна мати практичний характер.

Одержані в магістерській роботі результати повинні мати практичне значення. Необхіднодати опис конкретних результатів дослідження або рекомендацій, які мають прикладне значення, а також пропозиції щодо їх подальшого використання.

Інформаційна база дослідження відбиває перелік джерел інформації.

Далі дається короткий опис першого, другого і третього розділів.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 3–4 аркушів.

 

2.4. Основна частина роботи

У першому розділі, який складається з трьох підрозділів, подається теоретичний аналіз та обґрунтування проблеми, що досліджується, розглядається її суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи тощо. Важливимна цьому етапі є аналіз, огляд та вивчення літературних джерел, щоб з’ясувати в якому стані в сучасній науці перебуває дана проблема, що досліджено іншими авторами в цьому напрямі, а які моменти не досить вивчені, або взагалі не розглядалися. Після одержання даних за результатами літературного аналізу і формулювання попередніх висновків необхідно порівняти точки зору, які існують у класичній науці та практиці, висловити свою точку зору з даної проблеми. Це дозволить виявити ступінь новизни. Для цього необхідно методично правильно виконати теоретичне дослідження. Спочатку складається список літератури, з якого обираються джерела, які найбільш відповідають темі дослідження. З кожного джерела виписуються цитати і формується картотека, в якій джерела описуються згідно з діючими стандартами. Відразу ж необхідно правильно заповнювати ці картки, щоб надалі не довелося повторно брати книгу, статтю для уточнення, наприклад, кількості сторінок у ній. Збір літератури є важливим етапом для наступного оформлення її списку, а також для того, щоб у найкоротший термін знайти необхідне джерело для посилання на нього при написанні наукової статті, або підрозділу роботи. Ідеальний варіант – комп’ютерна картотека, в якій файли систематизуються таким чином, щоб швидко знайти потрібну інформацію.

Почати вивчення літератури можна з перегляду журналів останніх років, що стосуються об’єкта дослідження. Для цього слід переглянути в бібліотеці журнали, монографії,реферативні журнали з тематики роботи. Досить ефективним є використання реферативних журналів. Наприклад, у російському журналі (видавництво ВІНІТІ) випуски спеціалізовані за галузями знань. У цьому журналі зібрані всі статті за певний період часу. До кожної статті є анотація, де стисло розкривається зміст й основні висновки. Також дається повний і точний бібліографічний опис статті. Це дозволяє швидко знайти джерело, в якому опублікована потрібна стаття, доповідь або тези. Ще спосіб, який дозволяє швидко сформувати перелік джерел за темою дослідження - це використання електронного каталогу бібліотек ДонНУ, ім. Крупської, Інституту економіки промисловості НАН України та ін.

Використання підручників, навчальних посібників для написання магістерської роботи небажано, бо вони вважаються джерелами повторної інформації.

Наукова робота економічного напряму є специфічною в тому плані, що теоретичні положення слід супроводжувати статистичними даними, які ілюструють те чи інше положення. Збір статистичної інформації є трудомістким етапом роботи. Для цього необхідно знати, де можна знайти таку інформацію. Можливо використовувати статистичні щорічники України, Донецької області, статистичні дані підприємств або Інтернет-сайти. Наприклад, сайт Головного управління статистики у Донецької області – http://www.donetskstat.gov.ua/index.php, каталог видань Головного управління статистики у Донецькій області http://www.donetskstat.gov.ua/catalogue/index.php, журнал „Статистика”.   

Теоретичний розділ не повинен бути компіляцією чужих думок, навіть за умов використання посилань. Грамотно зроблений огляд літературних джерел передбачає зіставлення думок, методик, концепцій різних авторів. Автор магістерської роботи має показати своє відношення до цих положень і зробити відповідні висновки, а також запропонувати свої концептуальні положення вирішення поставленої наукової проблеми.

Другий розділ магістерської роботи має аналітико-дослідницький характер і складається з трьох підрозділів. На основі аналізу статистичних та інших джерел інформації оцінюється стан об'єкта дослідження: подається загальна характеристика процесу, розглядаються позитивні і негативні сторони досліджуваної проблеми, досягнення і сучасні тенденції розвитку. Разом з тим, студент повинний виявити критичний підхід до аналізу проблеми, вміти побачити невикористані резерви. Для цього він складає діагностичні таблиці, графіки і т.п., використовує статистико-економічні, економіко-математичні методи, обчислювальну і комп'ютерну техніку.

Матеріали цього розділу повинні базуватися на ретельному вивченні діючого законодавства, інструкцій і інших нормативних матеріалів, на всебічному і глибокому аналізі статистичного і фактичного матеріалу, зібраного в процесі магістерської практики. У цьому розділі виконується ретельний економічний аналіз з використанням економіко-математичних та статистичних методів і моделей факторного аналізу. Просте зіставлення плану і факту, або даних звітного і базисного періодів для магістерської роботи зовсім недостатньо.

Для виконання фінансово-економічного аналізу необхідні дані не менше як за три останні роки. Вони повинні розраховуватися в порівняних цінах, щоб уникнути впливу інфляції.

Інколи розрахунки не слід виконувати безпосередньо в тексті. Їх доцільно наводити у додатках. У тексті роботи повинні бути тільки результати, зведені у таблиці або подані як рисунки.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми цього розділу мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність і стан явищ та процесів, що досліджуються, розкрити їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикористаних резервів удосконалення діяльності підприємства.

Завданням третього розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій щодо удосконалення предмета дослідження на базі основних теоретичних положень, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також з урахуванням результатів аналізу, проведеного у другому розділі дослідження.

Третій розділ найскладніший. Для обґрунтування пропозицій з вдосконалення тих чи інших явищ, реалізації резервів необхідні, як правило, відповідні методики. Цей фактор потрібно враховувати при складанні календарного плану виконання роботи, де на написання третього розділу доцільно приділяти більше уваги.

Необхідно звернути увагу на два методично важливих моменти. Це розробка математичної моделі й організаційно-економічного механізму її реалізації.

Практика виконання магістерських робіт свідчить, що найчастіше використовується економетрична модель для прогнозування тих чи інших параметрів. Існує безліч добре досліджених економіко-математичних моделей, які можна  застосовувати для виконання робіт кожного напряму. Завдання полягає в змістовній  економічній постановці задачі. Потім необхідно підібрати тип математичної моделі. Наприклад, моделі лінійного, динамічного програмування, економіко-статистичні, імітаційні моделі та ін. Для цього необхідно переглянути  літературу з економіко-математичного моделювання де є приклади моделей. Це завдання виконується за допомогою консультанта і керівника роботи. Після визначення завдання і написання математичної моделі необхідно провести її апробацію для перевірки працездатності й адекватності результатів реальної ситуації. Математична модель повинна витікати з предмету дослідження і бути гармонійною складовою частиною цього дослідження, на базі якої можна було б робити обґрунтовані рекомендації та висновки. В умовах ринкової економіки більш прийнятні імітаційні моделі, які дозволяють отримувати масиви вихідних параметрів на базі перебору вхідних параметрів.

Заходи і рекомендації з удосконалення предмета дослідження повинні підтверджуватися розрахунками економічного ефекту. 

2.5. Висновки магістерської роботи

У магістерській роботі після кожного розділу необхідно зробити висновки, а потім загальні після закінчення трьох розділів. Висновки до розділів можуть містити пронумероване викладення результатів дослідження, одержаних у відповідному розділі. Саме тут коротко наводяться більш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми, елементи наукової новизни (після першого розділу); узагальнюються результати аналізу та діагностики предмета дослідження за визначеним напрямом дослідження (після другого розділу); подаються пропозиції щодо удосконалення напрямів діяльності підприємства, які досліджувались у роботі (після третього розділу).

Висновки повинні займати 1-2 сторінки.

У загальних висновках слід давати оцінку як теоретичним, так і практичним результатам роботи, отриманим автором магістерської роботи особисто в процесі дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальшої наукової роботи у даній галузі (негативні висновки також слід наводити).

Обсяг загальних висновків не повинен перевищувати 3-5 аркушів.

Наприкінці магістерської роботи наводиться список використаних джерел, а потім -  додатки.

 

Розділ 3

ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

3.1. Загальні вимоги

Кваліфікаційна робота магістра оформлюється відповідно до державного стандарту України «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» ДСТУ 3008-95. Обсяг змістової частини магістерської роботи (вступ, розділи і висновки)  повинен бути 100 – 120 сторінок тексту в комп’ютерному наборі. 

Стиль магістерської роботи має бути науковим, чітким, без ліричних і емоційних відступів, орфографічних і граматичних помилок. Послідовність викладання матеріалу має бути логічною. При використанні матеріалів з літературних джерел необхідно правильно їх оформляти. Неприпустимо без посилань і цитування використовувати матеріали з джерел літератури Інтернету. Відповідальність за це несе автор магістерської роботи, а її керівник повинен вказати на це в разі виявлення.

Текст роботи друкують за допомогою принтера з однієї сторони білого формату А4 (210´297 мм), залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 20 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка — чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи – однакова. Міжрядковий інтервал 1,5. Розмір шрифту Times New Roman текстового редактора - 14. Абзацний відступ – 1,25 см.

Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин магістерської роботи («ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ») друкують великими літерами симетрично набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка розділів, підрозділів не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. У цьому випадку в кінці заголовка ставиться крапка.

Відстань між назвою підрозділу, попереднім та подальшим текстом має бути не менша, ніж два рядки. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині аркуша, якщо після неї розміщено лише один рядок тексту або жодного. Кожний розділ роботи треба починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул проставляють арабськими цифрами без знака №. Додатки не мають номера сторінки та не входять до загального обсягу магістерської роботи.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують його назву і також крапку не ставлять. Слово «РОЗДІЛ» і його назву розміщують у центрі сторінки.

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ  ПІДПРИЄМСТВА   1.1. Сутність, методи й моделі оцінки фінансового стану   Фінансовий стан підприємства визначається як сукупність…

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера перед його назвою ставлять крапку. Наприклад, «3.1. Удосконалення механізму управління витратами». Номер і заголовок підрозділу починають с абзацного відступу. Наприклад.

Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад:«2.3.1.» (перший пункт третього підрозділу другого розділу). Потім у тому ж рядку друкують заголовок пункту, який може і не мати назву. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими  правилами, як пункти.

Якщо автор магістерської роботи має бажання виділити окреме положення в тексті (слово, фраза, речення), можна використовувати жирний шрифт, підкреслення або скористатися курсивом. 

 

3.2. Правила подання ілюстрацій 

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст — ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки), для цього вони розміщуються в роботі безпосередньо після тексту, де згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Всі ілюстрації в магістерській роботі повинні бути пронумеровані. Нумерація їх звичайно буває наскрізною у межах розділу. Наприклад, Рис. 1.2. Так позначають другий рисунок першого розділу.

У тексті на ілюстрації робляться посилання, що містять порядкові номери, під якими ілюстрації поміщені в магістерській роботі. Не слід оформляти посилання як самостійні фрази, у яких лише повторюється те, що утримується в підписі. У тім місці, де мова йде про тему, пов'язану з ілюстрацією, і де читача потрібно відіслати до неї, поміщають посилання або у виді ув'язненого в круглі дужки вираження «(рис. 1.3)», або у виді обороту типу: «...як це показано на рис. 1.3 «або»...як це видно з рис. 1.3».

Кожну ілюстрацію необхідно супроводити підписом, який повинен відповідати основному текстові і самій ілюстрації.

Підпис під ілюстрацією звичайно має три основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

- порядковий номер ілюстрації, що вказується без знака номера арабськими цифрами (1.1, 2.3, 3.2);

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із характеристикою зображуваного в найбільш короткій формі.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (під рисунковий текст). Наприклад, умовні позначення, які використовуються на схемі, графіку та ін.

Основними видами ілюстративного матеріалу в магістерських роботах є: рисунок, схема, діаграма і графік.

Рисунки використовуються в магістерських роботах, коли потрібно зобразити предмет таким, яким ми його сприймаємо, але тільки без зайвих деталей і подробиць. За допомогою рисунка можна з великим ступенем наочності зобразити форму, структуру і розташування предметів. Він допомагає легко усунути все непотрібне, що заважає зрозуміти суть справи і виділити основні частини зображуваного, показати механізм або його деталь у розрізі.

Схема - це зображення, що передає звичайно за допомогою умовних позначок і без дотримання масштабу основну ідею будь-якого пристрою, предмета, спорудження або процесу і показує взаємозв'язок їхніх головних елементів. У деяких дипломних роботах просторові схеми різних систем зображуються у виді прямокутників із простими зв'язками-лініями. Такі схеми звичайно називають блок-схемами. Наприклад.

Рис. 1.1. Місце і роль фінансового аналізу як елемента економічних досліджень

Діаграма - один з засобів графічного зображення залежності між величинами. Діаграми складаються для наочності зображення й аналізу масових даних. Наприклад: 

Рис. 1.2. Динаміка валового внутрішнього продукту, дебіторської та кредиторської заборгованості в Україні в 2005-2010 рр., млрд. грн. 

Результати обробки числових даних можна надати у вигляді графіків, тобто умовних зображень величин і їхніх співвідношень через геометричні фігури, крапки і лінії. Графіки використовуються як для аналізу, так і для підвищення наочності матеріалу. 

 

3.3. Подання таблиць 

Магістерська робота економічного напряму супроводжується значними обсягами цифрового матеріалу, який необхідно групувати в таблиці. За змістом таблиці поділяються на неаналітичні та аналітичні. В неаналітичних таблицях наводять дані статистичного характеру, які ілюструють те чи інше економічне явище. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу статистичних або цифрових показників, які, наприклад, отримані в результаті модельного експерименту. Після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) знання, яке вводиться до тексту словами: «таблиця дає змогу зробити висновок, що...», «з таблиці видно, що...» тощо. Такі таблиці сприяють виявленню і формулюванню певних закономірностей, відбивають новизну.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 4.1 – перша таблиця четвертого розділу. Слово «Таблиця» та її номер розміщують над таблицею праворуч (курсивом). Назву таблиці друкують жирним шрифтом симетрично тексту. Вона повинна бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Таблиця 2.1 Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства за 2010 р. Стаття дебіторської заборгованості Всього на кінець року, тис. грн. В тому числі за термінами утворення до 1міс. від 1 до 3 міс. від 3 до 6 міс. від 6 м. до 1р. 2010 рік Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги а) чиста реалізаційна        вартість .¼ .¼ .¼ .¼         419103 .¼ .¼ .¼ .¼         28435 .¼ .¼ .¼ .¼         32816 .¼ .¼ .¼ .¼         45920 .¼ .¼ .¼ .¼         31193 .¼ .¼ .¼ .¼   За даними таблиці 2.1 видно, що……………………………………

Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, то її слід перенести на наступну. Слово «Таблиця» вказують один раз праворуч на початку, а над іншими її частинами, які розміщені на наступних сторінках, пишуть: «Продовження табл.» із зазначенням номера таблиці.

Продовження табл.2.1

1	2	3	4	5	6
б) первісна вартість в) резерв сумнівних боргів	419103 -	28435 -	32816 -	45920 -	311932 -
…	…	…	…	…	…

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Заголовки граф у першому ярусі варто писати з прописної букви, наприкінці ні крапку, ні кому не ставлять. Якщо ярус складає єдину граматичну форму з попереднім ярусом, то з малої літери пишуть підзаголовки, що знаходяться нижче. Наприклад:

Рік	Виробництво
	план	факт

Якщо ярус має самостійне значення, то з прописної букви пишуться і підзаголовки. Наприклад:

Рік	Обсяг продажів сталі в країни
	Німеччина	Росія	США

Заголовки граф приводяться в називному відмінку в однині. Порядок проходження частин підзаголовка: визначення величини, її літерне позначення, кома, одиниця виміру. Наприклад: 

Виторг V, тис. дол. США 

Боковик - це крайня ліва графа, що містить відомості про горизонтальні рядки. Кожен боковик повинний мати заголовок, що пишеться в називному відмінку з прописної букви і без крапки на кінці. Повторювані величини обов'язково групуються. Наприклад:

До виправлення

 Після виправлення

Оформлення у боковику слів «у тому числі» має два варіанти. Перший варіант - ці слова пишуться на окремому рядку з відступом вправо, якщо після них йде більш одного рядка. Наприклад: 

Другий варіант оформлення боковика зі словами "у тому числі". Ці слова пишуться в підбор, якщо за ними йде всього один рядок. Наприклад:

Усі дані, що приводяться в таблицях, повинні бути достовірні, однорідні і порівнянні, в основі їхнього угруповання повинні лежати істотні ознаки. 

 

3.4. Оформлення приміток 

Якщо є потреба пояснення окремих положень тексту, таблиці або ілюстрації,    використовують примітки, які розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Слово «Примітка» друкують з великої літери та з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Якщо приміток на одному аркуші (до таблиці, ілюстрації) кілька, то після слова «Примітки » ставлять двокрапку. Наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку, а потім з великої літери починають текст примітки. 

 

3.5. Загальні правила подання формул і написання символів 

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередні сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння має бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, що мають у складі знаки суми, добутку розміщують на окремих рядках і такі формули обов’язково нумеруються. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі та нескладні формули, що не мають самостійного значення, можна вписувати всередині рядків тексту.

Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номеру формули або рівняння, відокремлених крапкою. Наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер проставляють на рівні формули або рівняння  в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули.

Формули - різновиди приведеної раніше основної формули допускається нумерувати арабською цифрою і малою літерою кирилиці, яка має бути написана разом з цифрою. Наприклад: (1.4а), (1.4б).

Оформлення посилань на номери формул у тексті відбувається наступним чином. При посиланнях на будь-яку формулу її номер ставлять точно в тій же графічній формі, що і після формули, тобто арабськими цифрами в круглих дужках. Наприклад: у формулі (3.7); з рівняння (5.1) випливає...

Якщо посилання на номер формули знаходиться всередині виразу, укладеного в круглі дужки, то них рекомендується заміняти квадратними дужками. Наприклад: Використовуючи вираз для оцінки ефективності експорту [див. формулу (14.3)], одержуємо...

Переносити формули чи рівняння  на наступний рядок можливо тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи його на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «´».

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації. Формули, що йдуть одна за одною й не розподілені текстом, відокремлюють комою.

Символ - це умовна позначка, по-перше, математичних величин, по-друге, одиниць виміру величин і, по-третє, математичних знаків.

Як символи використовуються букви кирилиці або латиниці. Щоб уникнути збігу символів різних величин, застосовуються індекси.

Індексом можуть служити малі літери російського, латинського і грецького алфавітів, арабські і римські цифри, штрихи. Розташовуються індекси праворуч від символу вгорі або внизу. Однак верхні індекси використовуються вкрай рідко, тому що це місце розташування ступеня.

При використанні символів і індексів необхідно дотримуватись наступних вимог.

1. Та ж сама величина в тексті всієї дипломної роботи повинна бути позначена однаково.

2. Буквені індекси повинні відповідати початковим або найбільш характерним буквам найменування поняття або величини, на зв'язок з якими вказує індекс (наприклад: Кр — константа рівноваги).

3. Індекс 0 (нуль) необхідно використовувати тільки у випадках, що вказують на початкові або вихідні показники.

Експлікація - це пояснення символів, що входять у формулу. Експлікація повинна відповідати наступним вимогам:

1. Розміщатися тільки після формули, від якої відокремлюється комою.

2. Починатися зі слова "де".

3. Символи треба розташовувати в порядку згадування у формулі. У формулах із дробами спочатку пояснюють чисельник, а потім - знаменник.

4. Повинна включати всі символи з формули або групи формул, після яких експлікація розташована.

Розділові знаки розставляються в експлікації в такий спосіб:

1. Між символом у розшифровці ставлять тире.

2. Усередині розшифровки одиниці вимірів відокремлюють від тексту комою.

3. Після розшифровки перед наступним символом ставлять крапку з комою.

4. Наприкінці останньої розшифровки ставлять крапку.

 

3.6. Правила посилань і цитування на використані джерела 

Посилання в тексті магістерської роботи на використані літературні джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань та сторінкою, виділеними квадратними дужками, наприклад, «...у роботі [4, с.7]...».

Існують загальні правила цитування, які відносяться до найбільш точного викладу ідей автора. Наприклад, текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться із збереженням особливостей авторського написання. Таким чином, не допустимо перекручення думок автора. При необхідності скорочення авторського тексту припустимий пропуск слів, речень, які замінюються трьома крапками. Можливе непряме цитування в формі переказу тексту, яке повинне максимально точно відбивати думки автора і супроводжуватися відповідним посиланням на джерело.

У посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. Наприклад, у посиланні слід писати: «... у розділі 4...», «...дивись 2.1...», «...на рис.1.3...» або  «...на рисунку 1.3 ...», «...у таблиці 3.2 ...», «...(див.3.2)...», «...за формулою (3.1)...», «... у рівняннях (2.1)-(2.5)...», «...у додатку Б...». 

 

3.7. Оформлення списку використаних джерел 

Бібліографічний апарат магістерської роботи складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів таких, як: ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила», ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура  правила оформлення», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 6095:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації», ДСТУ 7093:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами».

Повнота бібліографічного списку і посилань указує на ступінь ознайомлення автора магістерської роботи з наявною літературою щодо проблеми дослідження. Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Список використаних джерел слід розміщувати: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукових робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Принцип розташування в списку бібліографічних описів джерел - "слово за словом". Записи рекомендується розташовувати:

1) при збігу перших слів - за алфавітом других і т.д.;

2) при декількох роботах одного автора - за алфавітом заголовків;

3) при авторах-однофамільцях - по ідентифікуючих ознаках (молодший, старший, батько, син - від старших до молодшого);

4) при декількох роботах автора, написаних їм у співавторстві з іншими, - за алфавітом прізвищ співавторів.

При алфавітному способі розташування бібліографічних описів джерел їхній список звичайно нумерують. Зв'язок бібліографічних записів з основним текстом установлюється за допомогою прізвища автора і року видання.

Нижче приведені приклади бібліографічного опису різних видів.

Книга одного, двох і трьох авторів

1. Дробозина А. В. Финансы. Денежное обращение. Кредит / А.В. Дробозина – М.: ЮНИТИ, 2000. – 479 с.

2. Жнякін Б. О. Економіка підприємства : Навч.посіб. / Б.О. Жнякін, В.В. Краснова. – Донецьк: ДонНУ, 2002. –180 с.

3. Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник / В.М.Суторміна, Н.С. Рязанова; В.М.Федосова. – К.: Либідь, 1993. – 247 с.

Книги чотирьох авторів

1. Економічний ризик: ігрові моделі: навч.посібник  / [В. В. Вітлінський, П.І. Верчено, А. В. Сігал, Я. С. Наконечний]. – К.: Наукова думка, 1991. - 228 с.

2. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвицький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. – К.: НДІ «Украгропромпродуктивність»,2006. – 106с. – (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).

Книги п’ятьох  і більше авторів

1. Международные стратегии экономического развития /  [Пахомов Ю. Н., Филипенко А. С., Лукьяненко Д. Г. и др.]; под ред. Ю. В. Макогона.  –Донецк: ДонНУ, – 2002. – 239 с.

Видання без  автора

1. Внешнеэкономические связи:  [сб. нормат. материалов / науч. ред. Макогон Ю.В. и др. ]. – М.: Международные отношения. –1991. –  Т.1. – 262 с.

Багатотомнийдокумент

1. Межгосударственные стандарты: каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю.; ред. Иванов В. Л.]. - Львов: НТЦ "Леонорм-Стандарт", 2005. - (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 1. - 2005. – 277 с.

Статті з книг, журналів, газет, матеріали конференцій та ін.

1. Дробышев О. Платежная система России  / О. Дробышев // Финансы. – 2000. – № 3. – С.8-10.

2. Дорофєєва Г. А. Деякі аспекти управління державною власністю на регіональному рівні  / Г. А. Дорофєєва.,  М. А. Камишанська // Науковий вісник Чернівецького торговельного-економічного інституту КНТЕУ: Зб.наук. пр. за матеріалами ХІІІ міжнар. наук.-практ. конф.,  9–10 квітня 2002 р. – Вип.ІІ. Економічні науки. У 2-х ч. : тезиси докл. – Чернівці: АНТ Лтд., 2002. – Ч.I. – С. 344–349.   

Депонованінаукові праці

1. Разумовский В. А. Управление маркетинговими исследованиями в регионе / В. А. Разумовский, Д. А. Андреев. — М., 2002. — 210 с. — Деп. в ИНИОН Рос. акад. наук 15.02.02, № 139876.

Нормативні і законодавчі акти

1. Господарський кодекс України: за станом на 16 січня 2003р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид.  // Офіційний Вісник України. – 2003. – №11. – Ст. 462.

2. Про режим іноземного інвестування: Закон України: за станом на 19 березня 1996р.  – Офіц. вид. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 6. –Ст. 337.

Перекладні видання

1. Нікбахт Е., Гроппелі А. Фінанси / Пер. з англ. Овсієнка В., Мусієнка В. – К.: Вік, Глобус, 1992. – 383 с.

Іноземні видання

1. Development and the National Interest: U.S. Economic Assistance into the 21st Century. – A. Report by the Administrator, Ardency for International Development. – Second Printing.

2. ECE/TRADE/AC.3/R.10 – 1976.

3. ENEN, Jack. Venturing abroad: international business expansion via joint ventures / by Jack Enen, Jr. Blue Ridge Summit, PA: Liberty Hall Press, 1990. – 237 p.

4. Gyorg GONCL. Hlavne problemy politickej ekonomie monopolistickeho kapitalizmu. – Bratislava. – 1972. – 1981.

Електронні ресурси

1. Актуарий экологического страхования [Електроний ресурс]: / И.А. Александров, Г.А. Черниченко, А.В.Половян. – Режим доступу:  http://www.cemi.rssi.ru/mei/articles/ecoins5con.htm

2. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003") [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. — 2003. — № 4. — С 43. — Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

Кількість джерел у списку використаної літератури має становити не менше 60 найменувань. 

 

3.8. Оформлення додатків 

Додатки оформлюються як продовження магістерської роботи на наступних сторінках, в порядку появи посилань на них у тексті. Додатки не мають номеру сторінки. У додатки виносять статистичну, фінансову та іншу звітність підприємства, громіздкі таблиці й ілюстрації, розрахунки, подання яких у тексті роботи недоцільно, бо мають великий обсяг. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки, на якій друкується вгорі праворуч слово «ДОДАТОК А» чи інша літера алфавіту, що допускається для позначення додатків. Нижче розташовується  назва додатку.  

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є,Е,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Коли додаток лише один він позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Б.3 – третій рисунок додатку Б; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.

Якщо у роботі як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документа даного виду, його копію вміщують у звіті без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК __» і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки.

РОЗДІЛ 4

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

4.1. Підготовка роботи до захисту

Не пізніше, ніж за три тижні до першого дня захистів, роботу подають на попередній захист (дата передзахисту встановлюється кафедрою). Після попереднього захисту й усунення недоліків робота (з підписами, відзивом керівника, рецензіями, довідкою про впровадження результатів дослідження) за тиждень до першого дня захистів подається на кафедру, реєструється і підписується завідувачем кафедри з поміткою «До захисту допущено». Одночасно секретар ДЕК готує Подання Голові ДЕК щодо захисту магістерської роботи (ДОДАТОК М).

Студент до захисту не допускається, коли на момент попереднього захисту робота не завершена, про що засвідчує відзив керівника.

Магістерська робота з рецензіями зовнішнього та внутрішнього рецензентів і довідкою про впровадження здається секретарю державної екзаменаційної комісії (ДЕК) у день захисту, але до початку першого захисту. Також для кожного члена ДЕК необхідно підготовити зшитий комплект з ілюстраціями, що складається із таблиць, рисунків, графіків, які ілюструють зміст магістерської роботи і супроводжують доповідь. Таких комплектів повинно бути 5 - 6 примірників і один - у студента. Комплект ілюстрацій – це окремий документ, тому сторінки, таблиці і рисунки мають наскрізну нумерацію, але не номера з магістерської роботи. Можна навести математичні моделі, або інші формули, які необхідні для ілюстрації доповіді. Титульний аркуш комплекту з ілюстраціями підписується студентом і керівником роботи. Приклад оформлення титульного аркушу іллюстраційного матеріалу наведено в ДОДАТКУ Н.

Доповідь поряд з комплектом ілюстрацій має важливе значення для успішного захисту. Обсяг доповіді – 4-4,5 аркушів тексту, шрифт - 14, інтервал - 1,5, що відповідає 8-9 хвилинам доповіді (з середнім темпом розмови). Доповідь - це документ студента, який державній комісії не представляється, і може мати вигляд рукопису.         Структура доповіді:

- актуальність і мета роботи;

- об’єкт і предмет дослідження;

- елементи наукової новизни і практична значущість;

- короткий огляд теоретичних досліджень;

- результати економічного аналізу;

- пропозиції щодо вдосконалення предмета дослідження;

- соціально-економічний та інший ефект від реалізації рекомендацій.

Доповідь супроводжується посиланнями на рисунки, таблиці, формули, які наведені в комплекті з ілюстраціями. Таким чином, головне завдання доповіді - стисло показати найважливіші результати магістерської роботи і зуміти презентувати їх членам ДЕК.

 

4.2. Процедура публічного захисту магістерської роботи 

Захист магістерської роботи відбувається на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Захист магістерської дисертації відбувається привселюдно і носить характер наукової дискусії.

Засідання Державної екзаменаційної комісії починається з того, що головуючий повідомляє про захист магістерської роботи, указуючи її назву, прізвище, ім'я і по батькові її автора, а також доповідає про наявність необхідних у справі документів.

Далі головуючий надає слово науковому керівникові. У своєму виступі науковий керівник розкриває відношення студента до роботи над роботою, а також торкається інших питань, що стосуються його особистості. При відсутності на засіданні Державної екзаменаційної комісії наукового керівника головуючий зачитує його письмовий висновок на виконану роботу.

Потім слово для повідомлення основних результатів наукового дослідження надається самому студентові. Свій виступ він будує на основі читання заздалегідь підготовлених тез доповіді, покликаної показати його високий рівень теоретичної підготовки, ерудицію і здатність доступно викласти основні наукові результати проведеного дослідження.

Знайомлячи членів Державної екзаменаційної комісії і всіх присутніх у залі з текстом своєї доповіді, він повинен зосередити основну увагу на головних підсумках проведеного дослідження, на нових теоретичних і прикладних положеннях, що їм особисто розроблені.

При необхідності варто робити посилання на додатково підготовлені креслення, таблиці і графіки. Можливо також використання спеціально підготовлених слайдів, кіно- і відеороликів, плакатів і т.п. Необхідно для наочності, щоб студент використовував організаційну техніку: мультіпроектор, кодоскоп та інші засоби.

Важливо, щоб мова студента була ясною, граматично точною, упевненою, що робить її зрозумілою і переконливою. Зовсім неприпустиме порушення так званих норм літературної вимови, зокрема, уживання неправильних наголосів у словах.

Студент робить свою доповідь на трибуні. Після цього починається наукова дискусія, у якій мають право брати участь усі присутні на захисті. Члени Державної екзаменаційної комісії й особи, запрошені на захист, в усній формі можуть задавати будь-які питання з проблем, порушених у роботі, методів дослідження, уточнювати результати і процедуру експериментальної роботи і т.п.

На закритому засіданні членів Державної екзаменаційної комісії підводяться підсумки захисту і приймається рішення про її оцінку. Це рішення приймається більшістю голосів членів комісії, що беруть участь у засіданні. При рівному числі голосів голос голови є вирішальним.

Потім голова ДЕК повідомляє всім присутнім оцінки, а також, що їм присуджується ступінь магістра, і закриває нараду.

Відповідно до Положення про підсумкову державну атестацію випускників вищих навчальних закладів в Україні результати захисту визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно", які оголошуються студентам Головою ДЕК і оформлюються в той же день у встановленому порядку передбаченого процедурою захисту протоколу.

4.3. Найбільш поширені помилки при виконанні і захисті магістерської роботи 

Практика показала, що студенти допускають помилки, частина яких є типовими. Наприклад:

1) зміст магістерської роботи не розкриває тему повністю чи її основної частини;

2) у теоретичній частині компілюється текст, а таблиці, рисунки наводяться без посилань на джерела, що були використані;

3) неправильно оформлюється цитування тексту;

4) оформлення списку використаних літературних джерел не відповідає стандарту;

5) недостатня кількість літературних джерел;

6) в аналітичній частині занадто детально наводиться виконання розрахунків;

7) у тексті наводяться громіздкі таблиці, хоча їх доцільно перенести в додатки;

8) недостатньо використовуються графічні наглядні засоби ілюстрації тексту;

9) теоретична і методологічна частини не відповідають аналітичній частині та змісту третього розділу, що містить рекомендації. Обов’язково треба дотримуватися послідовності написання магістерської роботи та обґрунтування висновків (тема – мета – завдання – наукова новизна – висновки);

10) обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

РОЗДІЛ 5

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ 

Оцінка якості виконання та захисту магістерської роботи здійснюється членами ДЕК, які враховують оцінки керівника та рецензентів магістерської роботи.

Таблиця 5.1

Критерії оцінювання магістерських робіт керівником та рецензентами

	Критерії оцінювання	Кількість балів (max)
Вступ	Обґрунтування актуальності обраної теми, визначення мети та завдань її дослідження. Визначення теоретичної або прикладної проблеми (питання), об’єкта, предмета, методів дослідження, наукової новизни, опис розділів.	10
Розділ 1	Цінність теоретичних висновків. Якість аналізу літературних джерел. Достатність глибини теоретичних досліджень.	20
Розділ 2	Рівень глибини економічних досліджень із застосуванням аналітичних розрахунків, методів і засобів досліджень.	25
Розділ 3	Оцінка результатів досліджень. Обґрунтування  напрямів удосконалення досліджуваної проблеми; аналіз результатів дослідження з використанням програмних продуктів.  Практична цінність результатів дослідження та можливість їх впровадження.	25
Висновки	Чіткість та обґрунтованість висновків.	10
	Якість оформлення та ілюстрованість виконаної роботи	10
	РАЗОМ	100

Підсумкову оцінку захисту магістерської роботи визначає ДЕК. Рішення комісії є остаточним.

ТЕМАТИКА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБОТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

«МАРКЕТИНГ» 

1. Оцінка й адаптація підприємства до факторів середовища маркетингу.

2. Маркетинговий аудит у системі керування промисловим виробництвом.

3. Формування орієнтованої на маркетинг системи керування організацією.

4. Маркетинг в умовах антикризового керування підприємством.

5. Ідентифікація кризи збуту й розробка стратегії по його стабілізації.

6. Стратегічне керування маркетингом в умовах кризи підприємства.

7. Антикризове керування маркетингом і моніторинг фінансового стану підприємств.

8. Керування процесом маркетингу в умовах невизначеності й динаміки ринків.

9. Удосконалювання керування промисловим підприємством на основі оцінки ефективності маркетингової діяльності.

10. Керування маркетингом на міжнародних ринках в умовах глобалізації.

11. Керування системами розподілу товарів на основі маркетингу.

12. Удосконалювання керування процесами руху товарів у системі маркетингової діяльності.

13. Керування витратами на комплекс маркетингу нового товару.

14. Удосконалювання технології прийняття управлінських рішень на основі маркетингових досліджень.

15. Науково-методичні основи оцінки й підвищення ефективності маркетингу на підприємстві.

16. Удосконалювання оцінки економічної ефективності керування маркетингом на підприємстві.

17. Оцінка й підвищення ефективності логістичної роботи на підприємстві.

18. Керування якістю товару в рамках маркетингового підходу.

19. Оцінка й підвищення маркетингового потенціалу підприємства.

20. Оцінка й підвищення задоволеності споживачів.

21. Формування стратегії маркетингу партнерських відносин на ринку.

22. Маркетингове забезпечення інноваційної активності підприємства.

23. Аналіз і підвищення ринкового потенціалу інноваційного розвитку підприємства.

24. Планування маркетингу в системі стратегічного керування організацією.

25. Оцінка й підвищення конкурентоздатності підприємства і його товарів.

26. Оцінка й формування стійких конкурентних переваг підприємства на ринку.

27. Розробка й вибір стратегії позиціювання.

28. Розробка стратегії підприємства на основі бенчмаркинга.

29. Керування життєвим циклом фірми і її товарів.

30. Маркетингові технології керування брендами на споживчому ринку.

31. Адаптація концепції внутрішнього маркетингу для керування підприємством.

32.  Инноваційно-маркетингова концепція керування диверсифікованістю виробництва.

33. Маркетингова діяльність підприємств у системі керування якістю.

34. Інструменти маркетингового моніторингу ефективності керування підприємствами.

35. Стратегічне маркетингове керування підприємством в умовах кризи.

36. Керування брендом у системі маркетингу.

37. Соціально-відповідальна концепція маркетингового керування підприємствами.

38. Оперативне керування асортиментами на основі маркетингового підходу.

39. Керування взаєминами із клієнтами в системі маркетингу підприємства.

40. Впровадження концепції соціально-відповідального маркетингу в стратегічне керування підприємствами.

41. Керування маркетингом на підприємстві з використанням сучасних інформаційних технологій.

42. Керування інтегрованими маркетинговими комунікаціями на підприємствах малого й середнього бізнесу.

43. Система керування інформаційним забезпеченням маркетингової діяльності підприємств.

44. Маркетингове обґрунтування процесно-орієнтованого керування розподілом готової продукції підприємства.

45. Організація й керування маркетинговою діяльністю в сфері залізничних (автомобільних) перевезень.

46. Дослідження поводження споживачів на ринку екологічно чистих товарів.

47. Розробка програми екологічного маркетингу.

48. Оцінка й підвищення еколого-економічної ефективності ресурсозбереження на рівні підприємства

49. Аутсорсинг у системі маркетингу.

50. Оцінка й удосконалювання закупівельної діяльності на підприємстві.

51. Оцінка й прискорення оборотності виробничих (збутових) запасів.

52. Напрями підвищення ефективності логістичних операцій на складі.

53. Діагностика й напрями зниження ризику в маркетинговій діяльності підприємства.

54. Підвищення ефективності маркетингу в сфері малого бізнесу.

 

Критерії оцінювання магістерських робіт державною екзаменаційною комісією

Відмінно (90 -100 балів).

Магістерська робота є бездоганною в усіх відношеннях:

• актуальність теми та відповідність викладеного в роботі матеріалу темі дослідження;

• теоретичний, методичний рівень роботи загалом та її практичне значення;

• вміння автора глибоко дослідити практичні ситуації, провести всебічний аналіз недоліків на конкретних прикладах, уникаючи висновків і пропозицій загального характеру;

• вміння автора стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, застосовуючи сучасну економічну термінологію, уникати загальних слів, мовних штампів, стилістичних і граматичних помилок, бездоказових тверджень, повторень, дослівного переписування літературних джерел невиправданого збільшення обсягів роботи за рахунок другорядних матеріалів;

• використання чинних законодавчо-нормативних актів, новітніх наукових публікацій, актуального статистичного матеріалу;

• творчий підхід виконавця роботи, наявність новаторських підходів до вирішення досліджуваної проблеми;

• наявність творчих здобутків у вигляді конкретних рекомендацій, пропозицій стосовно усунення окремих недоліків в роботі відповідного підприємства (установи, організації);

• загальне оформлення роботи (відповідність вимогам щодо оформлення, обсягу роботу, акуратності та грамотності тощо).

• новизни, має практичне значення, доповідь логічна і стисла, проголошена вільно, зі знанням справи, відгук і рецензія позитивні, відповіді на запитання членів ДЕК правильні і стислі;

• студент має опубліковані наукові праці.

Добре (70 - 89 балів).

Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, недостатньо використані інформаційні джерела підприємства (організації), на базі якого проводилося дослідження, мають місце окремі зауваження в рецензії та відгуках, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог.

Задовільно (50 - 69 балів).

Тема магістерської роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру, нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має характер запозичення, у розрахунковій частині переважають елементи описовості, інформаційні матеріали не завжди ілюструють висновки, пропозиції, що містяться в третьому розділі, недостатньо обґрунтовані, рецензія і відгуки містять істотні зауваження, доповідь зроблена з використанням неякісного ілюстраційного матеріалу, не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення магістерської роботи.

Незадовільно (до 49 балів). Нечітко сформульована мета магістерської роботи та завдання дослідження. Розділи погано пов'язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних вітчизняних та зарубіжних літературних джерел. Аналіз виконаний поверхово або взагалі відсутній. Заходи, що пропонуються, не випливають з аналізу, носять декларативний характер. Оформлення роботи не відповідає вимогам, наведених у рекомендаціях. Доповідь зроблена з використанням неякісного ілюстраційного матеріалу. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні або неповні.

Кафедри мають право визначати індивідуальні критерії якості виконання роботи. За апробацію результатів дослідження на наукових конференціях та публікацію статей за темою магістерської роботи кафедра має право надавати додаткові бали студентові.

Шкала оцінювання: національна та ECTS 

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
90-100	А	5 (відмінно)	зараховано
80-89	B	4 (добре)
70-79	C	4 (добре)
60-69	D	3 (задовільно)
50-59	E	3 (задовільно)
0-49	FX	2 (незадовільно)	незараховано

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Довідник здобувача наукового ступеня / [Ред. Церков Ю.І. та ін.]. – К.: Бюлетень ВАК України, Толока, 2003. – 69 с.

2. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення : ДСТУ 3008-95.– [Чинний від 1997-01-01]. – К.: Держстандарт України, 1995. – (Національний стандарт України).

3. Указания к написанию магистерских диссертаций для студентов специальности 0103 / [Н.А.Бударина]. – Донецк: ДонНУ, 2006. – 81с.

4. Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи (для студентів, які навчаються за спеціальністю «Економіка підприємства») / [Укл. В.В.Краснова,Б.О.Жнякін, Ю.В.Сисой та ін.]. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 68с.

5. Методичні рекомендації до виконання, оформлення та презентації магістерських робіт (для студентів спеціальності 8050201 «Менеджмент організацій») / [Александров І.О., Подлужна Н.О., Половян О.В. та ін.]. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 42с.

6. Методические рекомендации по подготовке магистерской работы (для магистров специальности 0109 «Управление персоналом и экономика труда»  дневной, заочной и ускоренной форм обучения) / [Сост. Балтачеева Н.А., Муромец Н.Е., Доронина О.А.]. – Донецк, 2006. – 60с.

7. Методичні поради до виконання магістерських робіт зі спеціальнoсті «Маркетинг» (для студентів усіх форм навчання спеціальності 8.050.0108 «Маркетинг») / [Укл.: М.І.Бєлявцев]. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 28с.

8. Методичні рекомендації до написання та оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності „Прикладна економіка” / [С.М.Іванов, Т.В.Власова, В.М.Тимохин]. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 56с.

9. Правила цитирования интернет-публикаций, опубликованных только в сети и не имеющих печатного аналога. [Электронный ресурс]. // Режим доступа:  http://www.centant.pu.ru/aristeas/index.html.

АНОТАЦІЯ

Іванов І.І. Управління соціальним розвитком трудового колективу підприємства.

Магістерська робота: 110 с., 22 табл., 12 рис., 60 найменувань в списку використаних джерел, 6 додатків.

У магістерській роботі визначено теоретичні аспекти управління соціальним розвитком трудового колективу підприємства. Досліджено соціально-трудові відносини в контексті еволюції економічної думки, виявлено особливості соціального розвитку трудового колективу підприємства, проведений аналітичний огляд нормативно-законодавчої бази регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві.

Оцінено тенденції та перспективи розвитку сучасного ринку праці Донецького регіону. Проаналізовано основні показники господарської діяльності ПАТ «Альфа». Здійснено оцінку соціального розвитку трудового колективу підприємства.

Запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення системи управління соціальним розвитком трудового колективу підприємства, зокрема визначено роль і вплив матеріального стимулювання на результати діяльності працівників підприємств; застосована система атестації працівників з метою встановлення додаткової винагороди.

Ключові слова: соціально-трудові відносини, соціальний розвиток підприємства, соціальний розвиток трудового колективу підприємства, система атестації, мотивація.

АННОТАЦИЯ

Иванов И.И. Управление социальным развитием трудового коллектива предприятия.

Магистерская работа: 110 с., 22 табл., 12 рис., 60 наименований в списке использованных источников, 6 приложений.

Примітки:

1. Зазначаються дані щодо навчальних досягнень студента за період навчання у вищому навчальному закладі, висновок керівника та висновок кафедри про магістерську роботу.

2. Формат бланка А5 (148210 мм), 2 сторінки.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!