Методичні вказівки до організації дипломного проектування і оформлення дипломних проектів для спеціальності Біотехнологія, УДХТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.051401 “БІОТЕХНОЛОГІЯ”

Денної та заочної форм навчання

Затверджено на засіданні

кафедри БТ та БЖД.

Протокол №11 від 17.06.11.

Дніпропетровськ УДХТУ 2012

Методичні вказівки до організації дипломного проектування і оформлення дипломних проектів для студентів спеціальності 6.051401“Біотехнологія” денної і заочної форм навчання / Укл.: Н.Б. Мітіна, І.М. Зубарева, О.І. Ткаля. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2012. – 50 с.

Навчальне видання 

Методичні вказівки

до організації дипломного проектування  і оформлення дипломних проектів для студентів спеціальності 6.051401“Промислова Біотехнологія”

Підписано до друку 19.01.12. Формат 69´84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Умов.-друк. арк. 2,27. Облік.-вид. арк. 2,35. Тираж 50 прим. Замовлення №66. Свідоцтво ДК №303 від 27.12.2000 р.    

ЗМІСТ

вступ

1 Загальні положення

1.1 Вимоги до тематики, змісту і складу дипломного проекту

1.2 Обов'язки при виконанні дипломного проекту

1.3 Порядок виконання дипломного проекту і його захист

2 ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ   ЗАПИСКИ

2.1 Титульний аркуш

2.2 Завдання

2.3 Реферат

2.4 Відомість дипломного проекту

2.5 Зміст

2.6 Вступ

2.7 Розділи пояснювальної записки

2.8 Висновки

2.9 Список літератури

2.10 Додатки

3 ЗМІСТ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ пояснювальної

ЗАПИСКИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

4 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

4.1 Загальні вимоги

4.2 Нумерація сторінок

4.3 Рубрикація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

4.4 Загальні вимоги до викладання тексту

4.5 Ілюстрації

4.6 Таблиці

4.7 Формули і рівняння

4.8 Переліки

4.9 Примітки

4.10 Виноски

4.11 Бібліографічний опис джерел та посилання на них

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Додаток Д 

ВСТУП 

Одним з найважливіших етапів підготовки інженерів у вищому навчальному закладі є дипломне проектування – виконання студентами кваліфікаційного завдання – дипломного проекту. При виконанні дипломного проекту студент використовує отримані в університеті та на виробництві теоретичні й практичні знання для рішення конкретних завдань по проектуванню окремих виробництв. З урахуванням якості виконання дипломного проекту й глибини розуміння всього комплексу питань, висвітлених у дипломному проекті, державна екзаменаційна (ДЕК) комісія вирішує питання про присвоєння дипломантові відповідної кваліфікації.

1 Загальні положення 

1.1 Вимоги до тематики, змісту і складу дипломних завдань 

Дипломний проект – кваліфікаційна робота, що присвячена вирішенню виробничих задач, переважну більшість яких віднесено до проектної та проектно-конструкторської професійних функцій. Передбачається виконання технічного завдання, ескізного та технічного проектів, робочої, експлуатаційної, ремонтної документації тощо.

Перелік тем дипломних проектів розробляє випускова кафедра на початку навчального року. Номенклатура тематики повинна забезпечувати індивідуалізацію завдання та можливість вільного вибору теми студентом. Студент має право запропонувати на розгляд випускової кафедри власну тему дипломного проекту. Редакція теми проекту повинна бути конкретною і вміщувати процедуру діяльності та продукт, що має бути отриманий в результаті виконання дипломного проекту. Теми дипломних робіт випускників затверджуються наказом ректора і в процесі дипломування не змінюються.

При формуванні завдань слід виходити з наступного:

- доцільно використовувати творчі виробничі задачі, вирішення яких можливе за термін дипломування з опорою на носії інформації;

- дипломний проект включає комплект технічної документації, до складу якої входять графічна частина та пояснювальна записка. Склад креслень дипломного проекту регламентується вимогами стандартів до обраного етапу проектування.

Структура пояснювальної записки дипломного проекту умовно поділяється на вступну, основну частини і додатки.

Вступна частина:

– титульний аркуш;

– завдання на дипломний проект;

– реферат;

– відомість дипломного проекту;

– зміст.

Основна частина:

– вступ;

– розділи дипломного проекту;

– висновки;

– список літератури;

– словник термінів;

– додатки. 

1.2 Обов'язки при виконанні дипломного проекту 

Студент при виконанні дипломного проекту повинен:

- обрати і узгодити з керівником тему проекту;

- отримати завдання на дипломний проект;

- самостійно виконувати дипломний проект з опорою на матеріали виробничих практик, методичне та інформаційне забезпечення;

- систематично відвідувати консультації керівника проекту і керівників розділів;

- сприймати зауваження та оперативно виконувати методичні вказівки керівників;

- потижнево інформувати керівника про виконання завдання;

- подати дипломний проект на перевірку керівникам розділів, отримати оцінки за виконання кожного розділу;

- подати дипломний проект на перевірку керівнику не пізніше ніж за чотирнадцять днів до захисту;

- отримати рецензію на дипломний проект;

- підготувати доповідь про основні положення дипломного проекту; 

- підготовити відповіді на зауваження керівника проекту, керівників розділів, рецензента;

- відповідно графіку захистити проекту на засіданні ДЕК, дотримуючись регламенту;

- отримати документ про рівень освіти та кваліфікацію.

Керівник дипломного проекту повинен:

- видати актуальну тему дипломного проекту, яка відповідає спеціальності;

- видати завдання на дипломний проект з визначеними термінами виконання розділів та подання дипломного проекту в ДЕК;

- управляти виконанням дипломного проекту;

- скласти графік консультацій (не менш ніж дві на тиждень);

- дотримуватись графіка консультацій;

- контролювати якість виконання завдання;

- інформувати на засіданні кафедри про виконання студентами календарного плану завдання;

- при суттєвому відхиленні від календарного плану порушувати питання про призупинення дипломування;

- перевірити дипломний проект та оцінити його;

- написати аргументований відгук на дипломний проект та направити його на рецензування;

- підписати титульний аркуш пояснювальної записки, завдання, основний напис пояснювальної записки та матеріали графічної частини.

- повернути студенту дипломний проект не пізніше ніж за два дні до захисту;

- провести підготовку студента до захисту дипломного проекту.

Керівник розділу повинен:

- управляти виконанням розділу проекту;

- скласти графік консультацій та узгодити його з керівником дипломного проекту;

- дотримуватися графіка консультацій;

- інформувати керівника проекту про стан виконання розділу;

- рекомендувати методи вирішення проблем, що виникають;

- перевірити розділ та оцінити його;

- підписати титульний аркуш пояснювальної записки, завдання та матеріали графічної частини.

Нормоконтролер повинен:

- оцінити ступінь застосування в дипломному проекті вимог чинних стандартів, наявності та правильного оформлення посилань на них;

- підписати основний напис пояснювальної записки;

- підписати матеріали графічної частини проекту.

Завідувач випускової кафедри повинен:

- організувати методичне та інформаційне забезпечення виконання дипломних проектів;

- здійснити заходи щодо створення умов для виконання дипломних проектів в приміщеннях кафедри, університету;

- контролювати виконання графіка консультацій викладачів кафедри;

- розглядати на засіданнях кафедри стан виконання дипломних проектів, керівництво якими здійснюється викладачами кафедри;

- вирішувати суперечливі питання, що виникають між керівником проекту та студентом;

- контролювати об'єктивність оцінювання дипломних проектів;

- здійснювати допуск дипломних проектів на захист. 

1.3 Порядок виконання дипломного проекту і його захист 

Виконання усього обсягу робіт по дипломному проектуванню здійснюється відповідно до календарного графіка по виконанню окремих розділів, який узгоджений з керівником проекту. Один екземпляр графіка передається на кафедру для контролю.

Дипломний проект (ДП) виконується під керівництвом викладачів профілюючої кафедри або кваліфікованих фахівців проектних і науково-дослідних інститутів, а також промислових виробництв. По окремих розділах (автоматизації виробництва, охороні праці й економіці) відповідними кафедрами виділяються консультанти.

Завдання на ДП видається студенту керівником проекту після затвердження теми проекту кафедрою до від'їзду студента на переддипломну практику. Після проходження практики окремі питання завдання можуть бути скоректовані. Завдання даються найчастіше на проектування виробництв, аналогічних наявним на заводі, куди студент направлений на переддипломну практику. Вони можуть містити нові варіанти схем технологічного процесу, видозмінене обладнання, передбачати часткову або повну реконструкцію виробництва. У випадку проектування нового виробничого процесу або нової технологічної схеми необхідно використовувати матеріали науково-дослідних робіт, дані випробувань, отриманих на напівзаводських або дослідно-промислових установках.

Відповідно до теми ДП студент під час практики збирає необхідні матеріали, керуючись вимогами до обсягу й змісту ДП. Зібраний матеріал оформлюється у вигляді звіту, який захищається студентом на кафедрі. Література за темою ДП рекомендується керівником проекту й консультантами, а також підбирається студентом самостійно. Пророблення рекомендованої літератури, а також патентні дослідження повинні бути виконані студентами під час переддипломної практики.

Основний етап проектування триває протягом 4 – 8 тижнів. За цей час виконуються всі основні розрахунки й графічна частина проекту.

Дипломний проект виконується, як правило, в університеті. Студент відповідає за всі ухвалені рішення, обчислення, оформлення пояснювальної записки, якість виконання креслень і т.д. Підписи керівника проекту й консультантів на матеріалах проекту не зменшують відповідальності студента.

Заключний етап – це етап, під час якого відбувається оформлення пояснювальної записки й креслень відповідно до чинних ДСТУ, ГОСТ та ЕСКД.

Періодичну перевірку ходу виконання проекту здійснює завідувач кафедри. В окремих випадках звіт студента про стан дипломного проектування може бути заслуханий на засіданні кафедри.

Після завершення роботи над дипломним проектом, оформлені й підписані студентом і консультантами пояснювальна записка (непереплетена) і креслення графічної частини пред'являються не пізніше, ніж за 2 тижні до захисту, на остаточну перевірку керівникові. Після підпису керівником матеріали пред'являються на нормоконтроль, після якого пояснювальна записка переплітається. Після оформлення дипломного проекту керівник підписує його й направляє до завідувача кафедри, одночасно передаючи йому й письмовий відгук, що характеризує роботу студента над всіма розділами проекту.

Завідувач кафедри вирішує питання про допуск до захисту, підписуючи пояснювальну записку. У випадку, якщо завідувач кафедри не вважає за можливе допустити студента до захисту дипломного проекту, питання розглядається на засіданні кафедри за участю студента й керівника проекту. Протокол засідання кафедри представляється через деканат факультету ректорові вузу для ухвалення остаточного рішення.

Допущений до захисту дипломний проект із переплетеною пояснювальною запискою направляється на рецензію. Склад рецензентів затверджується проректором або деканом факультету по поданню завідувача кафедри. Рецензентами можуть бути фахівці виробництва, наукових установ і інститутів. Рецензент протягом 1–2 днів перевіряє дипломний проект і оформлює письмову рецензію. Рецензент має право усного опитування студента по представленій роботі.

Після ознайомлення студента із рецензією дипломний проект разом з рецензією й відгуком керівника направляється в (ДЕК) для захисту. Разом із проектом у ДЕК представляються й інші матеріали, що характеризують студента і його роботу: відгук підприємства про реальність виконаного проекту, довідки про впровадження або можливості впровадження, характеристика студента й т.п.

На засіданні ДЕК студент протягом 5 – 10 хвилин робить доповідь, у якій повинно бути відображено завдання, що стоїть перед ним, показані його актуальність і шляхи рішення, охарактеризовані виконані розрахунки й обґрунтована економічна доцільність і ефективність ухвалених рішень. У доповіді й відповідях на питання студент повинен показати повне знання всіх розділів проекту й рівень інженерної підготовки. Оцінка проекту в ДЕК проводиться з урахуванням якості його виконання, відгуку керівника, рецензії, успішності студента, змістовності доповіді в ДЕК і відповідей на запитання.

Захищені проекти зберігаються у вузі. При необхідності передачі проекту заводу для впровадження у виробництво із проекту знімається копія.

При одержанні на захисті в ДЕК незадовільної оцінки дипломникові надається право повторного захисту протягом наступних трьох років (при наданні позитивної характеристики з місця роботи, що відповідає спеціальності). ДЕК встановлює, чи може студент представити до повторного захисту той же проект із доробкою окремих його частин або ж виконати новий проект по темі, що затверджена кафедрою.

2 ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 

Кожний структурний елемент пояснювальної записки починають з нового аркуша. Назву структурного елемента виконують великими літерами посередині рядка. 

2.1 Титульний аркуш 

Титульний аркуш виконують на аркуші формату А4 за формою, наведеною у додатку А (ГОСТ 2.105–95).

Бланк титульного аркуша виконують типографським способом. Усі данні, що заносять у бланк, вписують від руки або за допомогою друкарського пристрою чорним кольором. Необхідні підписи виконують від руки тушшю (чорнилом, пастою) чорного кольору. 

2.2 Завдання 

Завдання на дипломний проект є вихідним документом для розробки проекту та повинно бути виконаним на формі, яку виготовлено у типографський спосіб (видається керівником проекту, зразок завдання наведений у додатку Б). Усі данні завдання заносять у бланк від руки або за допомогою друкарського пристрою чорним кольором. Дата видачі завдання та необхідні підписи виконують від руки тушшю (чорнилом, пастою) чорного кольору. 

2.3 Реферат 

Зміст реферату повинен відповідати ДСТУ 3008–95 (зразок наведений у додатку В). Реферат має бути стислим, інформативним, із суттєвими відомостями про дипломний проект.

Реферат повинен містити: відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, кількість джерел згідно з переліком посилань (відомості наводять, включаючи дані додатків), текст реферату, перелік ключових слів.

В тексті реферату коротко описують прийняті в проекті технічні, організаційні та економічні рішення, а також пристрої, які матеріалізують ці рішення, їх ефективність та ступінь залучення.

Обсяг реферату – до 500 слів. Реферат повинен уміщуватися на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті дипломного проекту, наводять після тексту реферату великими літерами в називному відмінку в рядок через коми, перелік їх повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень). Ключові слова у сукупності повинні, поза межами головного тексту проекту, давати достатньо повну уяву про зміст записки. 

2.4 Відомість дипломного проекту 

Відомість дипломного проекту виконують за формою наведеною у додатку Г (ГОСТ 2.106–96). Графи відомості заповнюють таким чином:

- в графі «Формат» вказують формат, на якому виконаний документ;

- в графі «Позначення» наводять позначення документа (переноситься з основного напису пояснювальної записки та креслень);

- в графі «Найменування» вказують наступне:

- в розділі «Документація загальна» – найменування документа або креслень відповідно основного напису: «Записка пояснювальна», «Схема технологічна», тощо;

- в розділі «Документація по збірних одиницях» – найменування виробу відповідно основного напису креслень: «Біореактор. Вид загальний», «Ферментатор. Вузли та деталі», тощо;

- кожний розділ повинен складатися з підрозділів: документація «Заново розроблена» та «Використана».

- в графі «Кількість аркушів» вказують кількість аркушів, на яких виконаний документ;

- в графі «Номер екземпляру» – для дипломного проекту нічого не вказують;

- в графі «Примітки» вказують додаткові відомості (при необхідності);

Відомість повинна мати основний напис для текстових документів (ГОСТ 2.104–2006), зразок напису розглянутий нижче. 

 2.5 Зміст 

До змісту включають: вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; список літератури; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу (титульний аркуш, завдання, реферат та відомість дипломного проекту до змісту не включають). 

2.6 Вступ 

У вступі викладають: сучасний стан проблеми (аналіз аналогів, ступінь розв'язання задач, технічні протиріччя, нездійснені вимоги до виробів чи розробок наукового, організаційного або іншого характеру). 

2.7 Розділи пояснювальної записки 

Текст пояснювальної записки викладають, поділяючи матеріал на розділи згідно з завданням. Кожний розділ може поділятися на пункти або на підрозділи. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

Суть розділів пояснювальної записки – викладання відомостей про об'єкт розроблення, які необхідні і достатні для розкриття сутності даного дипломного проекту та її результатів. Особлива увага приділяється новизні результатів у відношенні аналогів, питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, екології, ресурсозбереження.

В тексті пояснювальної записки треба використовувати одиниці СІ. Структура розділів дипломного проекту повинна відповідати вимогам стандартів ЕСКД, СПДБ, ЄСПД до текстових документів.

Розділи пояснювальної записки повинні бути об'єднані загальною метою, органічно пов'язані між собою та з графічною частиною і відповідними посиланнями. Пояснювальна записка не повинна містити дублювання, описового матеріалу, стереотипних рішень, які не впливають на суть дипломного проекту та висвітлення результатів отриманих виконавцем особисто. 

2.8 Висновки 

Висновки вміщують безпосередньо після викладання розділів дипломного проекту. У висновках наводять оцінку одержаних результатів відносно аналогів, висвітлюють досягнуту ступінь новизни, практичне, наукове значення результатів, прогнозні припущення про подальший розвиток об'єкта дослідження або розроблення. Текст висновків може поділятись на пункти. 

2.9 Список літератури 

Бібліографічні описи в списку літератури подають за алфавітом або у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті пояснювальної записки та відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). За необхідності джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять в окремому переліку посилань в кінці додатку. 

2.10 Додатки 

Додатки оформлюють як продовження записки. Кожний додаток починають з нового аркуша з вказівкою посередині слова «Додаток    »  і нижче змістовний заголовок (ДСТУ 3008–95).  

3 ЗМІСТ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ ЗАПИСКИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ 

Дипломний проект складається з пояснювальної записки і графічної частини.

Пояснювальна записка повинна мати такі основні розділи:

Титульний аркуш

Завдання на дипломний проект

Відомість дипломного проекту за ГОСТ 2.106–2006, форма 4

Реферат

Зміст з надписом (штамп) за ГОСТ 2.104–68, форма 2

Вступ

1 Загальна частина 

1.1 Огляд літератури

1.2 Обґрунтування вибору методу біотехнологічного виробництва

1.3 Обґрунтування місця впровадження біотехнологічного виробництва

1.4 Обґрунтування цілей та завдань дипломного проекту

2 Технологічна частина

2.1 Характеристика готового продукту

2.2 Характеристика біологічного агенту, сировини та допоміжних речовин

2.3 Механізм біотехнологічного процесу

2.4 Опис біотехнологічного процесу за стадіями

2.5 Норми біотехнологічного процесу

2.6 Матеріальні розрахунки

2.6.1 Блок-схема виробництва

2.6.2 Вихідні дані для матеріальних розрахунків

2.6.3 Матеріальні розрахунки за стадіями біотехнологічного процесу

2.6.4 Зведений матеріальний баланс

2.7 Технологічні розрахунки

2.7.1 Вибір основного технологічного обладнання за об’ємом та продуктивністю виробництва

2.7.2 Специфікація обладнання                       

2.8 Стандартизація та контроль якості  продукції                     

3 Автоматичний контроль і керування 

4 Охорона праці 

5 Організаційно економічна частина

Висновки 

Список літератури

Словник термінів

Додатки

Загальний обсяг

Графічна частина дипломного проекту є найважливішою складовою частиною проекту. Вона відображає остаточне технічне рішення розроблювального процесу (установки), вибір принципової схеми з вказівкою технічних характеристик і вимог до виконання спроектованого обладнання, а також вибір апаратури й обладнання на основі виконаних розрахунків. Від технічної грамотності її виконання багато в чому залежить якість проекту в цілому.

Перед виконанням графічної частини дипломного проекту необхідно ознайомитися з основними державними стандартами, вимогами єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД), системою проектної документації для будівництва (СПДБ), що регламентують виконання креслень, і відповідними розділами підручників і навчальних посібників з креслення та дипломного проектування.

Зразок позначення стандартів ЕСКД: ГОСТ 2.851–75, де ГОСТ – категорія нормативно-технічного документа, 2 – клас (стандарт ЕСКД); 8 – класифікаційна група стандартів; 51 – номер стандарту у групі (правила виконання технологічних креслень); 75 – рік реєстрації стандарту. ЕСКД включає десять груп стандартів: 0 – загальні положення; 1 – основні положення; 2 – класифікація і позначення виробів та конструкторських документів; 3 – правила виконання креслень; 4 – правила виконання креслень машини – та приладобудування; 5 – правила обертання конструкторських документів; 6 – правила виконання експлуатаційної та ремонтної документації; 7 – правила виконання схем.

Зразок позначення стандартів СПДБ: ГОСТ 21.108–78, де ГОСТ – категорія нормативно-технічного документа (Держстандарт), 21 – код СПДБ; 1 – код класифікаційної групи; 08 – номер групи (умовні графічні зображення та позначення на кресленнях генеральних планів та транспорту); 78 – рік затвердження стандарту. СПДБ доповнює ЕСКД і включає дев'ять груп стандартів: 0 – загальні положення; 1 – загальні вимоги до оформлення креслень текстових документів; 2 – правила обертання проектної документації, 3 – правила виконання проектної документації з інженерних пошуків; 4 – правила виконання технологічної проектної документації; 5 – правила виконання архітектурно-будівельної проектної документації; 6 – правила виконання проектної документації інженерного забезпечення; 7 – правила виконання типової проектної документації; 8 – правила виконання документів автоматизованих систем управління (АСУ); 9 – інші стандарти.

До складу графічної частини (креслення) дипломного проекту входять:

– апаратурно-технологічна схема виробництва (1 аркуш)

– креслення основного апарату, вузли та деталі до апарату (1 – 2 аркуша)

– блок-схема виробництва (1 – 2 аркуша).

Можливо розміщення вузлів та деталей двох апаратів на одному аркуші А1 розділеному навпіл (кожна частина повинна мати основний надпис та відокремлюватися від другої частини рамкою). Остаточний обсяг графічної частини проекту з урахуванням будівельно-монтажних креслень і схем в аркушах формату А1 встановлюється керівником проекту в межах 3 – 5 аркушів. До графічної частини дипломних проектів повинні входити конструкторські і технологічні документи (креслення, схеми), що дають повне і ясне уявлення про прийняті інженерні рішення. Усі графічні документи повинні бути виконані відповідно до вимог існуючих стандартів ЕСКД і діючих нормативних документів.

Зміст і сутність розділів та підрозділів більш детально розглянуто нижче.

Вступ

У вступі викладають: сучасний стан проблеми (аналіз аналогів, ступінь розв'язання задач, технічні протиріччя, нездійснені вимоги до виробів чи розробок наукового, організаційного або іншого характеру) в Україні й за кордоном.

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 

У розділі наводять характеристику відомих способів одержання продукту в Україні та за кордоном. Показують окремі переваги й недоліки, на підставі матеріалів літературних джерел обґрунтовують переваги обраного методу та порівнюють його з найбільш сучасними вітчизняними й закордонними методами. 

1.2 Обґрунтування вибору методу біотехнологічного виробництва 

Обґрунтування обраного методу виробництва здійснюють на підставі наступних показників: продуктивності, трудомісткості, часу виробничого циклу, видаткових коефіцієнтів, якості продукту й ін. Крім того, можуть бути використані інші показники: використання дешевої місцевої сировини, поліпшення культури виробництва, умов праці та техніки безпеки, можливість інтенсифікації процесів, механізації трудомістких робіт, автоматизації виробництва й т.д.

1.3 Обґрунтування місця впровадження біотехнологічного виробництва 

Вибір місця будівництва визначається потребою цього продукту саме в цьому або прилеглому районах, наявністю запасів сировини, води, електроенергії, палива, робочої сили, можливості відведення, використання та перероблення відходів без забруднення водних басейнів і атмосфери, наявністю залізничного або водного транспорту, можливістю кооперування із прилеглими виробництвами з погляду комплексного використання сировини або відходів виробництва, наявністю будівельних матеріалів і т.д. 

1.4 Обґрунтування цілей та завдань дипломного проекту 

Показують і економічно обґрунтовують перспективи споживання продукту, можливість споживання його замість інших, більш дефіцитних і коштовних. Виходячи із цього, обґрунтовують потужність виробництва. Конкретизують ціль ДП. Вказують задачі, які необхідно вирішити для досягнення цілі ДП.

При складанні проекту реконструкції існуючого підприємства або цеху обґрунтовують необхідність реконструкції й економічну доцільність. 

2 Технологічна частина 

2.1 Характеристика готового продукту 

Характеристика кінцевої продукції виробництва у відповідності з діючими стандартами є відправною точкою в розробці технології дипломного проекту.

Характеристика готової продукції приймається за основу при обґрунтуванні вибору технологічної схеми.

Характеристика кінцевої продукції виробництва (в загальному вигляді) включає назву препарату (продукції) відповідно до затвердженого на цей продукт нормативно-технічного документа – ДСТУ, ГОСТ, ОСТ, ГСТУ, ТУ.

Назва продукції повинна відповідати назві проекту. Характеристика і галузь використання препарату в медицині, сільському господарстві, харчовій промисловості.

У підрозділі описують основні фізико-хімічні, біохімічні властивості цільового продукту (БАР, активність, вологість, гранулометричний склад, колір), термін придатності, вимоги, пропоновані до його якості відповідно до державних стандартів і технічних умов. Вказують основні правила зберігання, транспортування (температура, вологість, вплив сонячного світла та інше), а також найбільш ефективні методи зберігання без погіршення його якості.

2.2 Характеристика біологічного агенту, сировини та допоміжних речовин 

У цьому підрозділі характеризують біологічний агент, допоміжні речовини, побічні продукти, що одержують в процесі основного виробництва. Важливим питанням при розробці проекту є вибір біологічного агента (БА), сировини, тому що саме вартістю БА та сировини визначається, в основному, собівартість цільового продукту. Тому необхідно навести перелік різних видів сировини та економічно обґрунтувати використання одного з них. Аналогічним способом аналізують допоміжні матеріали, що використовуються в даному виробництві. Якість кожного виду БА, сировини або матеріалу визначається ГОСТ, ДСТУ або технічними умовами, у яких викладені основні вимоги до них. У цьому ж розділі наводяться норми запасу сировини й матеріалів у цеху або на заводі та правила зберігання його.

В цьому підрозділі проекту наводиться сукупність морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак біологічного агента. Наприклад, для прокаріот морфолого-культуральними ознаками є морфологія клітини (коки, палички спірили, розміщення клітин – поодиноко чи в агрегатах), наявність ендоспор, капсули, джгутиків, їх розміщення, відношення до фарбування за Грамом.

Фізіолого-біохімічні (або просто фізіологічні) ознаки: відношення до кисню, яким чином одержують енергію, залежність росту від температури, рН, асиміляція різних поживних речовин (джерел вуглецю, азоту та ін.), тип живлення, потреба в додаткових факторах росту, відношення до антибіотиків при необхідності. Надається перелік основних кінетичних показників ростових процесів та інтенсивності метаболізму:

– питома швидкість росту;

– максимальне накопичення біомаси, цільового продукту;

– економічні коефіцієнти конверсії субстрату.

Визначається відношення БА до кисню, що дозволяє обґрунтувати рівень аерації при культивуванні.

Обов’язковим є наведення таксономічного статусу біологічного агента згідно філогенетичної систематики. Наприклад, для бактерій необхідно вказати їх положення згідно 9 видання Бергі з систематики бактерій: відділ, клас, порядок, родина, рід, вид.

При виборі сировини враховують можливість максимального використання відходів цього або інших прилеглих виробництв, що є важливим як з економічної точки зору, так і з погляду охорони навколишнього середовища. Вказують, у яких технологічних операціях утвориться побічна продукція, її властивості, можливість застосування, ТУ, ДСТУ і ГОСТ на побічну продукцію. Повна утилізація відходів виробництва є важливою з погляду економіки (зниження виробничих витрат) і охорони навколишнього середовища (знешкодження відходів). 

2.3 Механізм біотехнологічного процесу 

У цьому розділі розрахунково-пояснювальної записки наводять теоретичні основи одержання заданого продукту, біохімічні закономірності процесу, термодинамічні й кінетичні залежності. При необхідності наводять розрахунки термодинаміки та кінетики перетворень, що протікають, аналізують вплив різних параметрів на вихід продукту й швидкість протікання процесів, окреслюють шляхи інтенсифікації розроблювальних виробничих процесів, підвищення ступеня використання сировини, поліпшення якості цільового продукту.

У підрозділі необхідно навести схему біосинтезу цільового продукту, починаючи з реакцій метаболізму ростового субстрату (джерела вуглецю та енергії в середовищі культивування). Бажано вказати, які ферменти здійснюють ті чи інші перетворення. Обов’язковим є надання ключових ферментів катаболізму ростового субстрату.

При складанні схеми біосинтезу необхідно враховувати конкретні шляхи катаболізму певного субстрату, які функціонують в клітинах даного біологічного агента. Так, якщо біологічним агентом є Bacillus subtilis, а ростовим субстратом – глюкоза, то слід мати на увазі, що катаболізм глюкози у даних бактерій здійснюється за шляхом Ембдена – Мейєргофа – Парнаса.

Визначається відношення БА до зрізових зусиль, які виникають при перемішуванні культуральної рідини (вплив турбогіпобіозу), що в подальшому враховується при виборі апаратури для проведення біосинтезу.        

2.4 Опис біотехнологічного процесу за стадіями 

У цьому підрозділі описують обрану технологічну схему, її новизну, переваги й недоліки, порівнюють її показники з техніко-економічними показниками інших схем. Одночасно з описом руху матеріальних потоків і перетворення сировини, вказують режим роботи окремих апаратів (особливу увагу приділяють новим апаратам, введеним у технологічну схему) і хімізм процесів, що протікають у них. У результаті критичної оцінки впливу кожного фактора вибирають оптимальний режим роботи на кожній стадії, що повинен забезпечити найбільш високий вихід і якість продукту.

Обрану схему креслять на аркуші, де вказують всі технологічні апарати (біореактор, ферментатори) і машини, а також допоміжне устаткування (насоси, вентилятори, ємності й т.д.). Все обладнання технологічної схеми повинно бути пов'язане лініями матеріальних потоків (підведення вихідних реагентів і відвідення напівпродуктів, продуктів і ін.) з позначеннями. 

2.5 Норми біотехнологічного процесу 

На підставі біохімічних, термодинамічних, кінетичних і економічних закономірностей процесу обґрунтовують конкретні параметри технологічного режиму (тиск, температура, концентрації компонентів і ін.), що забезпечують максимальне використання сировини, одержання максимального виходу продукту, пригнічення побічних процесів, суміщення технологічних операцій і т.д. У цьому підрозділі обґрунтовують необхідність включення в технологічну схему нових апаратів, робота яких забезпечує поліпшення якості продукту, охорону праці й т.д. Кожне пропоноване вдосконалення технології або апаратури повинно бути чітко обґрунтовано. 

2.6 Матеріальні розрахунки 

При розрахунку матеріальних балансів визначають співвідношення реагентів, якість продуктів, що одержані, і відходів виробництва, як на проміжних, так і на кінцевих стадіях і операціях. Розрахунки ґрунтуються на стехіометричних рівняннях хімічних та біохімічних реакцій. При стехіометричних розрахунках враховують якісний та кількісний склад сировини, готового продукту й допоміжних матеріалів, сукупність фізичних і біохімічних умов протікання основних і побічних реакцій, умови роботи окремих апаратів, неповноту використання сировини, втрати продукту при культивуванні, розділенні, очищенні й т.д.

Для спрощення розрахунків широко використовують таблиці, діаграми, емпіричні формули, що дозволяють спростити обчислення, однак тільки такі, які описують процес із достатньою для технічних розрахунків точністю. 

2.6.1 Блок-схема виробництва 

За обраною технологічною схемою складають блок-схему виробництва для виконання матеріальних розрахунків. 

2.6.2 Вихідні дані для матеріальних розрахунків 

Матеріальний баланс базується на законі збереження мас і складається найчастіше на одиницю готового продукту або секундну продуктивність апарата (допускається годинна продуктивність) для кожної виробничої операції з урахуванням біохімічних, гідродинамічних і механічних процесів (фільтрування, випарювання, сушіння та ін.).

Кожний параметр, прийнятий для розрахунку, повинен бути обґрунтований посиланням на відповідну літературу або технічну документацію передових виробництв. 

2.6.3 Матеріальні розрахунки за стадіями біотехнологічного процесу 

Результати розрахунків матеріальних балансів окремих операцій або стадій виробництва зводять у таблицю. 

2.6.4 Зведений матеріальний баланс 

У вигляді таблиці надається також зведений матеріальний баланс виробництва на продуктивність за одиницю часу. 

2.7 Технологічні розрахунки 

За літературними даними описують конструкції апаратів, що застосовуються для проведення розроблювального технологічного процесу. З урахуванням переваг і недоліків вибирають апарат визначеного типу.

Вибір обладнання ґрунтується на застосуванні найбільш сучасного, високопродуктивного обладнання, що найбільшою мірою відповідає вимогам ведення технологічного процесу, забезпечує високий ступінь надійності, простоту обслуговування й низьку вартість. Прийняте рішення на вибір апарата фіксують у вигляді прикладеного ескізу по тексту в пояснювальній записці дипломного проекту, а також роблять короткий опис принципу роботи апарата й призначення основних вузлів. 

2.7.2 Специфікація обладнання 

Вибір обладнання роблять із максимальним використанням державних стандартів на обладнання, галузевих і міжвідомчих норм і каталогів-довідників заводів-виробників обладнання.

У випадку розбіжності необхідних параметрів зі стандартними, вибирають більший за стандартний найближчий типорозмір. Цього принципу вибору типорозміру апарата дотримуються при виборі типорозміру за галузевими, відомчими нормами, каталогами-довідниками заводу-виготовлювача.

Необхідно обґрунтувати вибір конструкційних матеріалів для апарата. Вибір здійснюється з метою відбору найбільш дешевого та найменш дефіцитного матеріалу, що відповідає вимогам ведення технологічного процесу. Обране обладнання повинне відповідати нормам і вимогам охорони праці й техніки безпеки.

Результатом виконаної роботи з вибору обладнання є складання специфікації за формою, яка наведена на рисунку 2.1.

У проекті можна приймати обладнання базового підприємства (крім розрахованого основного та додаткового апаратів) із перенесенням з технологічного регламенту відповідних характеристик у специфікацію, надану вище. 

Рисунок 2.1 – форма для складання специфікації обладнання

2.8 Стандартизація та контроль якості продукції 

У підрозділі надаються особливі властивості (специфікації якості). Методи контролю. 

3 Автоматичний контроль і керування 

Оперативне керування сучасним біотехнологічним виробництвом вимагає добре поставленого безперервного контролю параметрів біотехнологічного режиму із застосуванням контрольно-вимірювальних приладів, які не тільки фіксують стан процесу, але й автоматично записують показники, передають їх на відстань і регулюють процес. Студент у своєму проекті повинен довести знання сучасних типів контрольно-вимірювальних приладів і їх застосування з метою контролю та керування.

Виходячи із властивостей об'єктів керування й вимог технології, для кожного апарата вирішують наступні питання:

- які змінні величини процесу потрібно регулювати;

- за допомогою якого потоку керувати регульованою величиною;

- який повинен бути закон дії регулятора;

- потрібна чи ні багатоконтурна система регулювання даної величини;

- які перемінні вимагають автоматичного контролю;

- потрібна чи ні сигналізація при виході контрольованої величини або автоматична зупинка процесу.

При автоматизації безперервних процесів автоматичне регулювання передбачають для всіх істотних параметрів режиму, які піддаються впливам. Для періодичних процесів автоматичне регулювання використовують, як правило, лише коли в ході процесу параметр протягом порівняльного часу підтримується постійним.

У пояснювальній записці обґрунтовують необхідність контролю або регулювання того або іншого параметра технологічного режиму. На підставі матеріальних і теплових балансів визначають нормальні значення параметрів і розробляють схему автоматичного контролю й керування.

В окремих точках процесу, де за якимись причинами відсутня можливість автоматичного контролю, передбачають аналітичний контроль цеховими лабораторіями. Методи аналітичного контролю якості продукту вибирають відповідно до ГОСТ, ДСТУ, виробничих інструкцій або згідно літературних джерел. 

4 Охорона праці 

У процесі проектування заводів біотехнологічної промисловості проектант керується галузевими правилами з техніки безпеки та санітарними нормами будівельного проектування.

У цьому розділі наводять перелік шкідливостей й небезпек проектованого (реконструйованого) підприємства, зокрема, наводять характеристику застосовуваних і одержуваних продуктів по токсичності (особливу увагу приділяють опису характеристики біологічних агентів), пожежо- і вибухонебезпечності, гранично припустимих концентраціях у повітрі робочої зони. Описують також наявність, характер і масштаби основних небезпек виробництва й рекомендації щодо поліпшення й забезпечення безпечних умов праці, зокрема, герметизація апаратів, огородження небезпечних зон, заземлення електроустаткування, заходи боротьби зі статичною електрикою, високою й низькою температурою, заходи щодо зниження шкідливого впливу шуму, вібрацій, струсів і т.д. Розробляють протипожежні заходи, вибирають протипожежні розриви, перешкоди, передбачають технічні засоби пожежегасіння, розробляють близкавкозахист, встановлюють засоби зв'язку і сигналізації.

При описі, що наводиться в проекті заходів щодо охорони праці, роблять посилання на діючі нормативні матеріали: правила, норми, стандарти й ін. із вказівкою номерів індексів і року затвердження або введення.

Більш докладно загальні методичні вказівки, а також вказівки за окремими розділами є на кафедрі біотехнології та безпеки життєдіяльності у спеціальній літературі. 

5 Організаційно економічна частина 

Економічні питання займають значне місце в роботі студента над дипломним проектом. Так, у вступі здійснюється аналіз значення проектованого виробництва й продукту в народному господарстві, характеризується галузь у цілому, сучасний її стан, перспективи розвитку галузі, споживання продукту. Ці основні питання, розглянуті з економічної точки зору, є основою при обґрунтуванні потужності проектованого виробництва.

Питання наявності робочої сили, сировини, споживання продукту, води, енергії, залізничних і водних шляхів сполучення є вирішальними при техніко-економічному обґрунтуванні місця будівництва підприємства.

Економічне обґрунтування основних технічних рішень проекту здійснюється при виборі технології й схеми виробництва, обґрунтуванні потужності й типу апаратів, машин, агрегатів, обґрунтуванні найбільш раціонального розміщення обладнання, обґрунтуванні вибору сировини та матеріалів, палива й енергії.   

Висновки 

У висновку студент повинен у стислій формі викласти основні техніко-економічні показники розробленого виробництва, вказати його технічні переваги в порівнянні з існуючими виробництвами. Здійснити короткий аналіз економічних показників проекту. 

Список літератури

При написанні записки можуть бути використані такі джерела інформації: Конституція України; закони України та інших держав; інші документи законодавчого характеру (постанови, укази, рішення і т.п.); підручники; навчальні посібники; монографії; довідники; статті, виступи та інформація, яка опублікована в збірниках та журналах; депоновані рукописи; нормативно-технічні документи (стандарти, технічні умови, інструкції, керівництва та ін.); дисертації; звіти; каталоги; рекламні проспекти; описи до патентів і авторських свідоцтв; методичні вказівки; науково-популярні і художні твори; архівні матеріали; програми для ЕОМ; матеріали на магнітних та інших не паперових носіях й інші джерела, що допускають неодноразове використання, крім тих, що складають державну, службову чи комерційну таємницю і засекречені у встановленому порядку. 

В розділі наводять визначення ключових слів, основних термінів, процесів які мають місце при написанні дипломного проекту. 

ДОДАТКИ 

У додатках подають матеріал, який є необхідним для повноти пояснювальної записки і не може бути послідовно розміщеним в основній частині через великий обсяг або спосіб відтворення.

Типи додатків:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- проміжні математичні докази, формули, розрахунки;

- опис комп'ютерних програм, розроблених при виконанні дипломного проекту;

- додатковий перелік джерел, які можуть викликати інтерес;

- методики;

- протоколи випробувань;

- опис нової апаратури і приладів, що використовувались (специфікації).Наводять допоміжні матеріали, розрахункові програми, які використовувались в дипломному проекті.

4 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 

Пояснювальну записку дипломного проекту виконують на аркушах формату А4 (210´297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297´420 мм), але вони повинні бути складені до розмірів А4. Кожний аркуш пояснювальної записки дипломного проекту повинен мати рамку і основний напис. Основний напис (рис. 4.1) виконується на аркушеві з відомістю дипломного проекту. На інших аркушах записки основний напис виконують згідно рисунку 4.2.

Відстань від рамки аркуша до межі тексту на початку і в кінці рядків повинна дорівнювати 3–5 мм. Відстань від верхнього і нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки –10–15 мм, абзац – 12–17 мм.

Записку допускається виконувати рукою чорним чорнилом (пастою), розбірливим почерком або за допомогою друкувальних пристроїв. У випадку використання ЕОМ основний текст друкують через півтора інтервали, розмір літер 14пт, вирівнювання по ширині, тип шрифту Times New Roman, інтервал між буквами – «Звичайний». Виділяти жирним назви розділів, підрозділи не допускається, курсивом виділяти – математичні формули, латинські назви. При рукописному способі відстань між рядками повинна бути 10 мм, висота букв та цифр не менше 3,5 мм, схеми, таблиці, рисунки виконують чорним чорнилом (пастою). Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. На одній сторінці допускається не більш трьох виправлень, зроблених охайно і розбірливо.

Рисунок 4.1 – Основний напис на аркуші з відомістю дипломного проекту

Рисунок 4.2 – Основний напис на наступних аркушах записки 

Записка дипломного проекту повинна бути переплетена картонною палітуркою. 

При заповненні основного напису в його графи вносять наступні відомості:

- «Розроб.» – прізвище студента, що виконав проект, його підпис і дата виконання проекту;

- «Перевір.» – прізвище керівника частини проекту і його підпис із вказівкою дати;

- «Керів.» – прізвище керівника проекту і його підпис із вказівкою дати;

- «Н.контр.» – прізвище спеціаліста, що проводив нормоконтроль проекту і його підпис із вказівкою дати;

- «Затв.» – прізвище завідувача кафедри і його підпис із вказівкою дати;

- у центральній графі (1) вказують тему проекту, яку записують без переносів і крапки в кінці;

- у верхній графі (2) вказують позначення документа за структурою:

- у нижній графі (3) розміщують скорочену назву навчального закладу і випускової кафедри;

- у графі «Літ.» вказують вид даного креслення ("н" – навчальний, "т" – технічний);

- у графі «Арк.» вказують порядковий номер аркуша (на документах, що складаються з одного аркуша, не ставиться);

- у графі «Аркушів» вказується загальна кількість аркушів документа з однаковими позначеннями у графі 2. 

4.2 Нумерація сторінок 

Сторінки пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами. Титульний аркуш, завдання, реферат, відомість включають до загальної нумерації сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші, завданні не проставляють. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації.

Номер сторінки пояснювальної записки дипломного проекту проставляють у правому нижньому куті сторінки в відповідній графі основного напису. 

4.3 Рубрикація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів 

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше чим два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї залишається місце лише для одного рядка тексту. Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів слід розташовувати з абзацу, перша літера – велика, інші – як у тексті, без крапки в кінці. Підкреслювання будь-якої структурної одиниці не допускається.

Структурні елементи: "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ВІДОМІСТЬ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ" – не нумерують, а їх назви є заголовками структурних елементів.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання основної частини дипломного проекту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3  і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або номера розділу і порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 або 1.1.1, 1.1.2 і т.д. Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д. Якщо розділ, який не має підрозділів, поділяється на пункти і далі – на підпункти, – номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.3, 1.2.1 і т.д.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Прикладом нумерації розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів є текст даних методичних вказівок. 

4.4 Загальні вимоги до викладання тексту 

Записка викладається державною мовою і повинна бути написана чіткою і ясною літературною мовою без граматичних і стилістичних помилок.

Текст записки повинен бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень. Прийнята термінологія повинна відповідати встановленим стандартам або бути загальноприйнятою в науково-технічній літературі.

Текст записки викладається, як правило, в безособовій формі, наприклад: "...проектом передбачено..." або "...проектом передбачається...".

При описі операцій, що виконуються людиною, рекомендується використовувати третю особу множини або однини, наприклад: "...ферментацію проводять...", "... апаратник виконує…".

В математичних викладках допускається вживання першої особи множини, наприклад: “враховуючи рівняння (1.5 і 1.6), знаходимо....”

При описі роботи механізмів, автоматичних пристроїв і т. ін. рекомендується використовувати третю особу однини, наприклад, ".. .клапан регулює...".

Викладення від першої особи однини не допускається (крім цитат), наприклад, не можна писати: "Я в своєму проекті вирішив...".

В тексті записки (крім цитат) не допускається:

- вживати звороти розмовної мови, застаріли і жаргонні терміни і вислови;

- вживати для одного і того ж поняття науково-технічні терміни, які близькі за змістом;

- вживати іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів на українській мові.

В тексті записки, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

- вживати математичний знак мінус (-) перед від'ємними величинами (треба писати слово "мінус");

- вживати умовні позначення, прийняті на кресленнях, наприклад, знак діаметра;

- вживати позначення стандартів та інших документів без зазначення номера, наприклад: правильно – "... згідно з ДСТУ 1.0-95...", неправильно – "... згідно з ГОСТ...";

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, що вживаються без цифр;

- вживати без числових значень знаки <,  >,  =,  %,  ¹,  »,  №.

В записці необхідно вживати стандартизовані найменування, позначення і одиниці фізичних величин (система СІ), наприклад "об’ємна швидкість V, м³/с". Одиниці фізичних величин одного й того ж параметру повинні бути постійними.

Якщо в тексті наводиться ряд числових значень, виражених в однакових одиницях, то позначення одиниці зазначають тільки після останнього числового значення, наприклад, 1,50; 1,75; 2,00 м або від 1 до 5 мм.

Числові значення величин варто зазначати з необхідною точністю, при цьому в ряді величин (в тому числі в таблицях) здійснюють вирівнювання числа знаків після десяткової коми.          Найменування предметів, що вживають в тексті, підрисункових підписах, таблицях та додатках повинні бути однаковими.

В необхідних випадках варто застосовувати математичне округлення, наприклад: правильно – "... продуктивність апарата 1000 л на добу...", неправильно –"... продуктивність апарата 1002,486 л на добу".

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерація власних назв і наведення назви організацій у перекладі на мову записки, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Скорочення слів і словосполучень додавати відповідно до чинних стандартів. 

4.5 Ілюстрації 

Записка може містити ілюстрації у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій і т. ін. Всі ілюстрації позначаються словом "Рисунок__".

Рисунки повинні бути виконані чітко й охайно, із застосуванням інструментів для креслення. Рисунки повинні бути виконані безпосередньо на аркушах записки (винятки: фотознімки, графіки, виготовлені на міліметровому папері, які повинні бути наклеєні на аркуші записки).

Рисунки дипломного проекту можуть бути виконані тушшю, пастою, чорнилом чорного кольору. Рисунки дипломного проекту можуть бути виконані тушшю, пастою, чорнилом чорного кольору, фломастером, фарбою чи пастою різноманітних кольорів. Електрографічні копії допускається використовувати з дозволу керівника дипломного проекту.

Кожний рисунок повинен мати назву. Слово "Рисунок", його номер і назву розміщують під рисунком з абзацу (рис.4.3).

Рисунок 4.3 – Креслення фланця 

Після найменування рисунка крапку не ставлять. При необхідності над номером і назвою рисунка розміщують пояснення - розшифровку номерів позицій на кресленнях або ескізах, позначення кривих на графіках тощо. Рисунки нумеруються в межах кожного розділу записки двома цифрами, поділеними крапкою - номером розділу і порядковим номером рисунка.

Рисунки розміщують безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці (виняток – технологічні схеми, які можуть бути розміщені наприкінці її текстового опису). На всі рисунки повинні бути посилання в тексті, наприклад: "... розрахункова схема подана на рисунку 2.1" або "тиск реакційного середовища приводить до підвищення ступеню перетворення (рис. 2.2) ".

Графіки повинні мати координатні осі та можуть мати координатну сітку (рис.4.4).     

q1 – питоме теплове навантаження трубного простору; q2 – питоме теплове навантаження міжтрубного простору

Рисунок 4.4 – Залежність навантаження теплообмінника від різниці температур 

На координатних осях графіка необхідно наносити значення змінних величин у вигляді шкал у лінійному або нелінійному масштабі. Поряд з ділильними штрихами шкали повинні бути вказані відповідні значення величин. Допускається використовувати додаткові ділильні штрихи без подання відповідних їм значень. Числа коло шкал необхідно розміщувати поза полем графіка і розташовувати горизонтально. Допускаються паралельно основній шкалі графіка розміщувати додаткові шкали. Назву фізичної величини, яка відкладена на графіку, зазначають текстом паралельно відповідній шкалі. Позначення одиниці фізичної величини (якщо вона має розмірність) вказують після її назви через кому. Графіки, що схематично зображують характер залежності, допускається виконувати без шкал і координатної сітки. В цьому випадку осі графіка закінчують стрілками, які вказують напрям зростання фізичної величини. Такі графіки виконують тільки в лінійному масштабі.

Літерне позначення величини (при необхідності) зазначають перед позначенням одиниці, виділяючи комами. Напис розміщують поза полем графіка. В кінці напису крапку не ставлять. Осі шкал і криві на полі графіка виконують суцільною основною лінією, координатну сітку і ділильні штрихи – суцільною тонкою лінією. Якщо на графіку зображено дві і більше кривих, допускається виконувати їх лініями різного типу (суцільними, штриховими та ін.). Точки, одержані виміром чи розрахунком, позначають на графіку кружальцями, хрестиками або іншими умовними знаками. При необхідності лінії і точки графіка позначають арабськими цифрами чи літерами. Позначення пояснюють в підрисунковому написі.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рис.4.6.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку вказують над таблицею. Перед назвою таблиці пишуть слово "Таблиця" і її номер, який відділяють від назви за допомогою тире, наприклад: "Таблиця 4.1 – Задачі контролю та керування виробництвом сметани". Таблиці нумерують у межах розділу записки (додатка). Номер таблиці складається з номера розділу (позначення додатка) і порядкового номера таблиці, поділених крапкою. Заголовки таблиці, її граф і рядків необхідно писати в однині без крапки в кінці з великої літери, а підзаголовки з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. Заголовки граф можуть бути записані паралельно рядкам таблиці чи перпендикулярно до них. Поділяти заголовки боковика і граф діагональною лінією не допускається. Графу "Номери по порядку" в таблицю включати не допускається. При необхідності нумерацію рядків зазначають безпосередньо перед їх заголовком.

Якщо всі показники виражені в одних і тих одиницях фізичної величини, то найменування цієї величини розміщують над таблицею справа, а при перенесенні таблиці – над кожною її частиною. Якщо в більшості граф показники наведені в одних і тих же одиницях, але також є показники, що надані в інших одиницях, то над таблицею пишуть найменування переважного показника і одиниці його виміру, наприклад: "Розміри в міліметрах". Позначення одиниць виміру інших величин зазначають у заголовках (підзаголовках) відповідних граф чи рядків. Позначення одиниці фізичної величини, загальне для графи, зазначають у кінці її заголовка через кому, наприклад: "Тиск, р, МПа".

Зразок таблиці подано на рисунку 4.7.

Таблиця 4.1

Задачі контролю та керування виробництвом сметани

Рисунок 4.7 – Зразок виконання таблиці        

Обмежувальні слова "понад", "не більше", "менше", "не менше", а також граничні відхилення, розміщують після позначення одиниці фізичної величини в кінці заголовка графи (рядка) або безпосередньо в графі таблиці після числа.

Через нестачу місця допускається в заголовках (підзаголовках) графі (рядків) замінювати окремі поняття їх літерними позначеннями, що повинні бути пояснені в тексті записки. Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї ж графи і що складається з одного слова з цифрою чи без неї, замінюють лапками. Якщо текст, що повторюється, складається з двох і понад слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж саме", а при наступних повтореннях - лапками. Замінювати лапками цифри, що повторюються, знаки, позначення не допускається. За відсутності окремих даних в таблиці необхідно ставити прочерк.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті записки, наприклад: "... наведені в таблиці 6.1 дані..." або "…В інтервалах наведених тисків і температур (табл. 4.4)… ".

Таблицю, як правило, розміщують під текстом, в якому дано посилання на неї, чи на наступній сторінці. Допускається розміщувати таблицю уздовж довгої сторони аркуша таким чином, щоб вона читалася при повороті записки на 90 градусів за годинниковою стрілкою. Таблиці, що мають другорядне значення, можна виносити до додатка.

Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переносять на наступну сторінку. При цьому лінію, що обмежує першу частину таблиці знизу, не проводять, а над продовженням пишуть "Продовження таблиці" і зазначають її номер. При перенесенні таблиці допускається її заголовок замінювати номерами граф, відповідними до їх номерів в першій частині таблиці. 

4.7 Формули та рівняння 

Формули та рівняння розташовують окремим рядком безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині строки. Переносити формулу на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак "´".

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, слід подати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення кожного символу необхідно давати з нового рядка, причому перший рядок пояснення повинен починатися зі слова "де" без двокрапки після нього (4.1).

Зразок:

Коефіцієнт тепловіддачі від пари: 

де  l₂ – коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м^.К);

r₂ – густина, кг/м³;

m₂ – динамічна в’язкість Па^.с;

Dt₂ –  різниця температур конденсації пари та стінки, град;

L – довжина труб, м;

r₂ – питома теплота пароутворення, Дж/кг.

При виконанні чисельних розрахунків за формулою з відомими чисельними даними необхідно наводити первинний вираз із підставленими в нього числовими значеннями і кінцевий результат з зазначенням одиниці виміру без проміжних викладок (4.2).

Зразок:

При великій кількості однотипних обчислень допускається наводити тільки розрахункову формулу і таблицю результатів обчислень з посиланням на неї в тексті.

Формули нумеруються в межах розділу пояснювальної записки. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, поділених крапкою. Номер формули записують у круглих дужках на рівні формули у крайньому правому положенні. Посилання на формули дають у круглих дужках, наприклад, "...у формулі (4.5)...".

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою, відстань між ними як у тексті. Відстань між рядком формули, нижнім та верхнім рядками повинна дорівнювати ширині рядка в один інтервал для ПЕОМ, або 10 мм при рукописному способі виконування записки. 

4.8 Переліки 

Переліки, при потребі, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставиться двокрапка. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – тире (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Зразок

Процес перколяції складається з наступних стадій:

– завантаження сировини;

– нагрівання сировини;

– перколяційна стадія з додаванням кислоти;

– промивка лігніну водою;

– віджим гідролізату;

– відбір лігніну.

Переліки першого рівня деталізації друкуються малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Зразок

Поживне середовище містить:

1) основний субстрат;

2) допоміжні субстрати:

а) джерело азоту;

б) джерело фосфору;

в) джерело мікро та макро елементів;

г) джерело факторів росту.

3) воду.

4.9 Примітки

Примітки наводять, якщо необхідні пояснення по змісту тексту, таблиці або ілюстрації і розміщують безпосередньо після тексту чи таблиці, до яких вони належать, і пишуть із абзацу з великої літери. Одну примітку не нумерують. Після слова "Примітка" ставлять крапку і в тому ж рядку подають текст примітки.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітка" ставлять двокрапку і з абзацу нового рядка після номера подають текст примітки з одинарним інтервалом.

Зразки:

Примітки. Тут [s₂₀] – напруга, що допускається, для матеріалу посудини і його елементів при температурі 20^оС.

Примітки:

1. У разі, коли рекомендованих позначень недостатньо дозволяється використовувати такі позначення: 1.6.1 – вода технологічна; 12.1 – кислота сірчана та ін., при цьому перша цифра відображає вид середовища.

2. У разі, коли немає необхідного позначення середовища трубопроводу використовують подальші числові позначення – 28, 29 і т.д. 

4.10 Виноски

Пояснення до окремих даних тексту або таблиць допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр з дужкою. Нумерація виносок окрема для кожної сторінки. Знаки виноски проставляють безпосередньо після слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення. Текст виноски пишуть із абзацу з одинарним інтервалом, в кінці таблиці або сторінки й відокремлюють лінією довжиною 30 – 40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Зразок:

Цитата в тексті: "—0—0— Сипкі речовини¹⁾ ".

Відповідне подання виноски:

¹⁾ Позначення рекомендоване кафедрою БТ та БЖД 

4.11 Бібліографічний опис джерел та посилання на них 

Список літератури, на яку є посилання в основній частині дипломного проекту, подається в кінці пояснювальної записки, з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Посилання в тексті зазначаються двома квадратними дужками, наприклад,  „…у роботах [1–7]…”, „...у роботі [12] ...”.  При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначаються їх номери. При посиланнях слід писати: „...у розділі 4...”, „...дивись 2.1...”, „...за 3.4 ...”, „...відповідно до 2.3.4 ...”, „...на рис. 1.3 ...” або „...на рисунку 1.3 ...”, „.. у таблиці 3.2 ...”, „...за формулою (3.1) ...”, „...у рівняннях (1.23) − (1.25)...”, „ ... у додатку Б ...”.

Бібліографічні описи в списку літератури подаються за алфавітом або у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті пояснювальної записки. Описи нумеруються арабськими цифрами, з абзацу. Порядкові номери описів у списку літератури є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Бібліографічні описи використаної літератури у списку літератури оформлюються відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, зокрема, ДСТУ ГОСТ 7.1 – 2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1 – 2003, IDT); ДСТУ 3582 – 97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.

Примітка. Відповідно до нового стандарту для розрізнення приписної та граматичної пунктуації застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписного знака. Виняток – крапка та кома – проміжки залишають тільки після них. Знаки крапка з комою та три крапки до винятку не відносяться.

Приклади оформлення бібліографічного опису

Книги

Однотомні видання

Книга (один автор)

1. Васильєв, В. В. Система адаптації робітників до професійної діяльності [Текст] / В. В. Васильєв. - К. : Вища освіта, 1999. – 300 с.

Книга (два і більше авторів)

1. Безуглый, В. В. Электрохимия полимеров [Текст] : учеб. пособие / В. В. Безуглый, Т. А. Алексеева - Харьков : Основа, 1990. – 184 с.

2. Кульский, А. А. Электрохимия в процессах очистки воды [Текст] : монография / А. А. Кульский [и др.] - К. : Техника, 1987. - 220 с.

3. Honig, J. M. Electrodes of conductive metallic oxides. [Теxt] / J. M. Honig [et al.] – Amsterdam : Elsevier, 1980. – 260 р.

4. Бахвалов, Н. С. Численные методы [Текст] : учеб. пособие для физ. мат. специальностей вузов / Н. С. Бахвалов, Н. П. Жидков, Г. М. Кобельков ; под общ. ред. Н. И. Тихонова. - М.: Физматлит ; СПб. : Нев. Диалект, 2002. – 630 с.

Примітка. В описі можуть наводитися дані про всіх осіб та (або) всі організації, що вказані в джерелі інформації. При наявності інформації про чотири та більше особи (організації) та за необхідності скоротити їх кількість вказують першого автора з кожної групи з додаванням у квадратних дужках уніфікованого скорочення українською, російською чи латинською мовами: та інші - [та ін.]; и другие - [и др.]; et alii - [et al.].

Книга (без автора)

1. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря [Текст] : іст. опис / упорядник В. Клос. - К. : Грані-Т, 2007. - 119 с.

Довідники

1. Кто есть кто в библиотечной сфере России и СНГ [Текст] : справочник / составитель Л. Г. Гаврилова. – М. : Изд-во ГПНТБ России, 1999. – 284 с.

2. Справочник по электрохимии [Текст] : справочник / под ред. А. М. Сухотина. - Л. : Химия, 1981. - 488 с.

3. Петцольд, А. Эмаль и эмалирование [Текст] : справочник / А. Петцольд, Г. Пешманн ; пер. с нем. М. В. Серебряковой. – М. : Металлургия, 1990. – 574 с.

Словники

1. Російсько-український словник з авіаційної та ракетно-космічної техніки [Текст] / за ред. Д. Х. Баранника, В. Ф. Пріснякова. – Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1997. - 488 с.

2. Тимошенко, З. І. Болонський процес в дії [Текст] : словник-довідник основн. термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / З. І. Тимошенко. – К. : Європ. ун-т, 2007. – 57 с.

Збірники

1. Система стандартов безопасности труда [Текст] : сборник / отв. ред.   В. М. Сухов; Ин-т научн. информ. – М. : Изд-во стандартов, 2002. - 102 с.

2. Правові засади охорони інтелектуальної власності в Україні : хрестоматія : збірник правових актів / упорядники М. М. Дронь, О. М. Борисов. – К. : Варта, 2003. - 370 с.

Збірки наукових праць

1. Обчислювальна і прикладна математика [Текст] : зб. наук. пр. / редкол.: О. Б. Борисов [та ін.]. – К. : Либідь, 1993. - 99 с.

Методичні вказівки (один і більше авторів)

1. Галкіна, Г. Д. Перспектива тіні в ортогональних проекціях та аксонометрії [Текст] : метод. вказівки для виконання завдань з нарисної геометрії [для студ. 1 курсу денної форми навч.] / Г. Д. Галкіна ; Харківська нац. акад. міськ. господарства. – Харків : ХНАМГ, 2004. – 45 с.

2. Бабенко, І. О. Архітектурне проектування громадської будівлі. Середовищний підхід [Текст] : метод. посібн. з курсу „Архітектурне проектування” / І. О. Бабенко [та ін.] ; Харківська нац. акад. міського господарства. – Харків : ХНАМГ, 2007. – 122 с.

Методичні вказівки (під загальною назвою, без авторів)

1. Програма та плани семінарських занять з курсу „Історія України” [Текст] : метод. вказівки для студ. 1 курсу всіх спец. / укладач А. С. Зорик ; Києво-Могилян. акад. – К. : Києво-Могилян. акад., 2007. – 19 с.

2. Комплекс методичних вказівок щодо оформлення текстових документів дипломних робіт та проектів [Текст] : метод. вказівки для студ. ден. і заочно-дистанц. форми навч. з напряму 0501 „Економіка та підприємництво” / відповід. за випуск Б. А. Кіор. – Дніпропетровськ : УДХТУ, 2006. – 24 с.

Перекладні видання

1. Филд, Р. Органическая химия титана [Текст] / Р. Филд, П. Коув ; пер. с англ. О. В. Ногиной. - М. : Мир, 1969. - 264 с.

2. Капилярная химия [Текст] / под ред. К. Тамару ; пер. с англ. Ю. Ю. Лурье. – М. : Мир, 1983. – 272 с.

Законодавчі документи

1. Конституція України [Текст] : офіц. текст : [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. : станом на 1 січня 2006 р.]. – К. : Мін-во Юстиції України, 2006. – 124 с.

2. Господарський кодекс України [Текст] : офіц.текст: за станом на 20 січня 2007 р. – Харків : Одіссей, 2007. – 240 с.

3. Про вищу освіту [Текст] : [закон України : офіц.текст: за станом на 19 жовтня 2006 року]. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 64 с.

Правила

1. Правила безопасности при обслуживании гидротехнических сооружений и гидромеханического оборудования энергоснабжающих организаций [Текст] : РД 153-34.0-03.205–2001: утв. М-вом энергетики Рос. Федерации 13.04.01 : ввод. в действие с 01.11.01. – М. : ЭНАС, 2001. – 158 с.

Стандарти

1. ДСТУ 1.0:2003. Національна стандартизація. Основні положення. [Текст] – На заміну ДСТУ 1.0-93 ; надано чинності 2003-07-01. – К. : Держпоживстандарт України, 2003. – 9 с.

2. ГОСТ Р 517721–2001. Аппаратура радиоэлектронная бытовая. Входные и выходные параметры и типы соединений. Технические требования [Текст] – Введ. 2002–01–01. – М. : Изд-во стандартов, 2001. – 27 с. : ил.

Збірники стандартів

1. Правила учета электрической энергии [Текст] : (сб. основных норматив.-техн. док., действующих в обл. учета электроэнергии). – М. : Госэнергонадзор России : Энергосервис, 2002. – 366 с. : ил.

Патентні документи

Патент

1. Пат. 38129 Україна, МПК⁷ G 06 F 17/17, G 06 F 17/18. Пристрій для визначення екстремумів сигналу [Текст] / Хандецький В. С. (Україна) ; заявник та патентовласник Всеукр. наук.–дослідн. ін-т зв’язку. - № 2000063133; заявл. 01.06.01 ; опубл. 15.04.04, Бюл. № 4. – 3с. : ил.

2. Пат. 51509 А Україна, МПК⁷ C 03 С 8/00, С 23 D 5/02. Спосіб одержання світлозабарвлених емалевих покриттів на сталі [Текст] / Білий Я. І., Пономарчук С. М., Науменко С. Ю., Кислична Р. І. (Україна) ; заявник та патентовласник ДВНЗ „Укр. держ. хім. – техн. ун-т.” - № 2002010105 ; заявл. 03.01.02 ; опубл. 15.11.02, Бюл. № 11. - 2 с.

3. Пат. 4814399 США, МПК⁴ С 08 G 73/18. Sulfoalkylatyon of polybenzimidazole [Теxt] / Somsone M. J., Gupta B. D., Stackman R. W. (США) - № 77271; заявл. 24.07.87; опубл. 21.03.89, Бюл. № 19. – 3 с.

4. Пат. 1484329 ЄПВ, МПК⁷ C 07 D 401/12, A 61 K 31/404. Indolderivate mit Apoptoze induzierender Wirkung [Text] / Emig P., Gerlach M., Paulini K., Czech M., Schuster T., Schmidt P., Baasner S., Günter E. (Німеччина) – № 030128680 ; заявл. 06.06.03 ; опубл. 08.12.04 – 4 с.

Авторське свідоцтво

1. А.с. 1011529 СССР, МКИ³ C 01 G 25/02. Способ получения гидратированного диоксида циркония [Текст] / Ю. М. Полежаев, Ю. С. Торопов (СССР). - № 3349042/ 23-26 ; заявл. 22.10.01 ; опубл. 24.12.83, Бюл. № 11. – 2 с. 

Заявка

1. Заявка 19853805 Німеччина, МПК⁷ С 09 J 7/00. Electrisch leitfähige, thermoplastische und hitzeaktivierbare klebstjofflie [Text] / Beiersdorf A. G., Pfalf Ponald (Німеччина) - № 198538057 ; заявл. 21.11.98 ; опубл. 25.02.00, Бюл. № 7.

БагатотомнІ видання

Документ в цілому

1. Грушевский, М. С. История  украинского  казачества [Текст] : в 2 т. / М. С. Грушевский.- К. : Либідь, 1993. -2 т.

Окремий том

1. Казьмин, В. Д. Справочник домашнего врача [Текст]. В 3 ч. Ч. 2. Детские болезни / Владимир Казьмин. – М. : АСТ, 2002. -  503 с.

Депоновані наукові праці

1. Тріщ, Б. М. Оптимізація температурних полів і напружень у квадратній пластині з отвором [Текст] / Б. М. Тріщ ; ЛНУ ім. Івана Франка. – Львів, 2001. – 14 с. – Деп. в ДНТБ України 11.12.01, № 239.

неопубліковані документи

Звіти про НДР

1. Розробка теоретичних основ синтезу і аналізу азот- і сірковмісних гетероциклів з метою одержання нових біологічно-активних сполук [Текст]. В 6 т. Т. 3. Газофазний синтез амінів на синтетичних металосилікатах : звіт про НДР (заключ.) : № 06030890 / Укр. держ. хім.-технол. ун-т ; кер. Марков В. І. ; виконав.: Білов В. В. [та ін.]. – Дніпропетровськ, 2005. – 57 с. - № ДР 0103U001186. – Інв. № 0206U000369.

Дисертації

1. Фрицкий, И. О. Полиядерные координационные соединения переходных металлов с азотсодержащими лигандами в моделировании активных центров металлоферментов [Текст] : дисс. … докт. хим. наук. : 02.00.01 : защищена 21.09.03 : утв. 03.03.04 / Фрицкий Игорь Олегович. – К., 2003. – 372 с.

Автореферат дисертації

1. Комаров, К. С. Диференційовано-комплексний підхід до ціноутворення та доходності водопостачальних підприємств України в умовах ринку [Текст] : автореф. дис. … канд. екон. наук : 08.10.01 / Комаров Костянтин Сергійович ; Харківська держ. акад. міського господарства. – Харків, 2004. – 18 с.

Серіальні видання

Газета

1. Академія міста [Текст] : наук.-попул. газ. / упорядник Харківська нац. акад. міського господарства. – 2007, листопад. – Харків, 2007. -     . – 4 смуги. – Щотижн.

2007, № 1-24.

Журнал

1. Актуальные проблемы современной науки[Текст] : информ.-аналит. журн. / учредитель ООО «Компания «Спутник +». – 2001, июнь –   . – М. : Спутник +, 2001–      . – Двухмес. 2001, № 1-3.

Збірники, видання яких продовжується

1. Городецька, Т. М. Освіта в Україні [Текст] : зб. норматив. актів / Т. М. Городецька, В. М. Биков – Вип. 1 (1995) -     . - Харків : Світ-Прес, 1999.

Вип. 15. – 1999. – 256 с.

2. Система стандартов безопасности труда [Текст] : сб. стандартов / подгот. В. И. Сухов. – Вып. 1 (1996) -      . - М. : Изд.во стандартов, 2002.

Вып. 36. – 2002. 165 с.

Складові частини документів

Стаття з книги чи іншого разового видання

1. Пономаренко, Л. А. Организующая система [Текст] / Л. А. Пономаренко // Автоматизация технологических процессов в прокатном производстве : сб. научн. тр. / Ин-т повыш. квалиф. руков. кадров, Моск. гос. ун-т. – М. , 2001. – С. 3 – 16.

2. Муромцев, Г. С. Микробиологический синтез регуляторов роста растений [Текст] / Г. С. Муромцев, Б. Ф. Ванюшин // Основы сельскохозяйственной биотехнологии - М. : Агропромиздат, 1990. - С. 346-348.

3. Лазов, А. Л. Динамика адсорбції на микропористих адсорбентах [Текст] / А. Л. Лазов, М. Т. Кочиржик, О. Р. Кадлец // Кінетика та динамика фізичної адсорбції. – М. : Наука , 1973. - С. 103-109.

Розділ або глава з книги

1. Глазырин, Б. Э. Автоматизация выполнения отдельных операций в Word 2000 [Текст] / Б. Э. Глазырин // Office 2000 : самоучитель / Э. М. Берлинер, И. Б. Глазырина, Б. Э. Глазырин. – М., 2002. – Гл. 14. – С. 281–298.

2. Шишова, Н. В. Цивилизация Запада в ХХ веке [Текст] / Н. В. Шишова [и др.] // История и культурология : учеб. пособие для студентов. – М., 2000. - Разд. 11. - С. 347-366.

Тези доповідей

1. Білий, Я. І. Про можливість збереження білизни безборних емалевих покриттів при збільшенні кількості лужних оксидів в їх складі [Текст] / Я. І. Білий, Н. О. Мінакова // І Всеукр. наук.-практ. конфер. : тези допов. І Всеукр. наук.-практ. конфер. студ., аспір. та молод. вчених НТУУ „КПІ”, ХТФ / Нац. техн. унів. Укр. „Київ. політехн. унів”. – К., 2006. – С. 87-89.

2. Пасічний, Г. В. Спроба побудови карт рельєфу для шкільного краєзнавчого атласу Дніпропетровської області [Текст] / Г. В. Пасічний // Сучасні географічні проблеми України : тези допов. Всеукр. конф. (Київ, 1-2 вересня 2000 р.). – К., 2000. – С. 270 -271.

Стаття з журналу, збірника

1. Ходаковская, Р. Я. Стеклокристаллические материалы и покрытия с реакционно-формируемой структурой [Текст] / Р. Я. Ходаковская // Стекло и керамика. – 1989. - № 6. - С. 36-39.

2. Smitha, B. Solid polymer electrolyte membranes for fuel cell applications - a review [Теxt] / В. Smitha, S. Sridhar, A. A. Khan // Journal of Membrane Science. – 2005. – Vol. 259, № 1-2. – Р. 10–26.

3. Величко, О. О. Становлення та розвиток грошово-кредитної системи України [Текст] / О. О. Величко, М. В. Потапов // Економіка України. – 2001. - № 5. - С. 8–12.

4. Боцан, В. Я. Адсорбция из раствора в микропорах активного угля [Текст] / В. Я. Боцан // Докл. АН УССР. Сер. Б, Химия. – 1978. ‑ №8. – С. 712-714.

5. Стыценко, В. Д. Кинетика и механизм синтеза дифениламина конденсацией анилина с кислородсодержащими соединениями [Текст] / В. Д. Стыценко, До Хыу Тао, В. А. Винокуров // Кинетика и катализ. – 2007. – Т. 48, № 2. – С. 308-313.

6. Джур, Е. А. Підвищення ефективності обладнання з ЧПУ ракетно-космічних виробництв [Текст] / Е. А. Джур, О. М. Калабухов, В. М. Ларін // Вісник Дніпропетр. ун-ту. Сер. Ракетно-косм. техніка. – 2003. –Т. 3, вип. 2. – С. 39-45.

7. Бєлозоров, С. Т. Видатні  російські  географи  на  Україні [Текст] / С. Т. Бєлозоров // Географічний збірник. – 1996. - Вип. 1. – С. 247-260.

Стаття з газети

1. Долженко, Г. Вітер має працювати [Текст] : енергетика / Г. Долженко // Урядовий кур’єр. – 2007. – 22 листопада. – С. 2.

2. Про концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг [Текст] : указ Президента України від 28 грудня 2007 р. № 1324/2007 // Урядовий кур’єр. - 2008. - 9 січня. - С. 6.

Електронні ресурси

Електронні фахові видання

1. Художественная энциклопедия зарубежного классического искусства [Электронный ресурс] – Электрон. текстовые, граф., зв. дан. и прикладная прогр. (546 Мб). – М. : Большая Рос. энцикл. [и др.], 1996. – 1 электрон. опт. диск (CD-ROM) : зв., цв. ; 12 см + рук. пользователя (1 л.) + открытка (1 л.). – (Интерактивный мир). – Систем. требования: ПК 486 или выше ; 8 Мб ОЗУ ; Windows 3.1 или Windows 95 ; SVGA 32768 и более цв. ; 640х480 ; 4х CD-ROM дисковод ; 16-бит. зв. карта ; мышь. – Загл. с экрана. – Диск и сопровод. материал помещены в контейнер 20х14 см.

2. Богомольний, Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс] : навч. посіб. для студ. мед. вузів ІІІ – ІV рівнів акредитації / Б. Р. Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. - Електрон. дан. (700 Мб) – Одеса : Одес. ун-т, 2003. – (Бібліотека студента-медика) – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. - Систем. вимоги : Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000. – Назва  з контейнера.

3. Інформаційні технології і засоби навчання [Електронний ресурс] : електрон. наук. фахове видання / під заг. ред. В. Ю. Бикова ; Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПН України ; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. - Електрон. журн. – К. : Ін-т інформ. технологій, 2007. - Режим доступу : http : www/nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em/html. – Заголовок з екрана. 

Стаття з електронного фахового видання

1. Биков, В. Ю. Сучасна структура автоматизованої системи статистичної інформації про діяльність і розвиток загальноосвітньої школи [Електронний ресурс] / В. Ю. Биков, В. В. Гапон, М. Л. Плескач // Інформаційні технології і засоби навчання. - Електрон. журн. – 2007. – №4. - С. 43. – Режим доступу : http : www/nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em/html – Заголовок з екрана.

Примітка. Приклад бібліографічного опису  відомостей з Інтернету буде зкореговано після надання чинності в Україні ГОСТ 7.82-2001 „Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления» та ГОСТ 7.83-2001 «Электронные издания. Основные виды и выходные сведения». На цей час міждержавні стандарти ГОСТ 7.82-2001 та ГОСТ 7.83-2001 в Україні не впроваджені і чинних замість них немає. 

зображувальні видання

1. Шедевры французского искусства 18 века[Изоматериал] : календарь : 2002 / Торговый Дом «Медный всадник» ; дизайн П. Канайкина ; вступ. ст. С. Кудрявцевой. – СПб. : П-2, 2001. – 24 с. : цв. ил.

картографічні видання

1. Мир.Политическая карта мира [Карты] : полит. устройство на 1 янв. 2001 г. / сост. и подгот. к изд. ПКО «Картография» в 2001 г. ; гл. ред. Н. Н. Полункина ; ред. О. И. Иванцова, Н. Р. Монахова ; рук. проекта М. Ю. Орлов. – 1 : 25 000 000 ; поликон. пр-ция ЦНИИГАИК. – М. : ПКО «Картография», 2001. – 1 к. (2 л.) : цв. ; 98х71 см.

аудіовидання

1. Гладков, Г. А. Как львенок и черепаха пели песню и другие сказки про Африку [Звукозапись] / Геннадий Гладков ; исп.: Г. Вицин, В. Ливанов, О. Анофриев [и др.]. – М. : Экстрафон, 2002. – 1 мк.

Відеовидання

1. От заката до рассвета[Видеозапись] / реж. Роберт Родригес ; в ролях: К. Тарантино, Х. Кейтель, Дж. Клуни ; Paramount Films. – М. : Премьер-видеофильм, 2002. – 1 вк. – Фильм вышел на экраны в 1999 г.

Додаток В

Пояснювальна записка: 127 с., 13 рис., 13 табл., 52 літер. джерел, 10 словникових термінів, 2 додатка. 

Огляд літератури дипломного проекту узагальнює наявну на теперішній день інформацію про вакцини, їх види та принцип застосування, культивування мікроорганізмів, приводить аналіз становища і перспектив у виробництві вакцини проти бешихи свиней.

Технологічна частина дипломного проекту містить опис приготування живильного середовища, вирощування мікробної культури в реакторах для виробництва вакцини, що проектується. Матеріальні розрахунки представлені матеріальним балансом виробництва, що проектується і виконаним на його основі розрахунком і вибором основного технологічного устаткування.

Виконано техніко-економічний розрахунок проекту цеху з виробництва вакцини проти бешихи свиней, розглянуті питання автоматичного контролю і керування новим виробництвом. Наведені рекомендації з охорони праці на підприємстві. 

бешиха, вакцина, реактор, ферментація, живильне середовище.

Додаток Г

Додаток  Д 

Проблеми вакцинації, продовжують залишатися більш ніж актуальними і донині. Це пов'язано з пошуками ефективного засобу боротьби зі СНІДом і деякими формами онкологічних захворювань. Так, у випадку з вірусом імунодефіциту, на сьогодні для перевірки вже запропоновано 12 різних типів вакцин, що є можливими претендентами на роль рятівника людства від "чуми XX століття".

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!