Методичні вказівки до дипломного проектування із спеціальності Комп’ютерні системи та мережі, НУ ЛП

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

Кафедра електронних обчислювальних машин

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

для студентів спеціальності

"Комп’ютерні системи та мережі"

Львів - 2011

Методичні вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальності "Комп’ютерні системи та мережі" /Укл. Мельник А.О., Парамуд Я.С. -Львів:  Видавництво Львівської політехніки, 2011. - 32 с.

ЗМІСТ

ВСТУП

1.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНОГО  ПРОЕКТУВАННЯ

3. КЕРІВНИКИ ТА КОНСУЛЬТАНТИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

4. ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМ І ЗАВДАНЬ НА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

5. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ТА КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

б. ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ, СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

8. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ,  ОБСЯГУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

9. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Дипломний проект (робота) – це розроблений студентом-випускником відповідно до вимог стандартів вищої освіти комплект документації, який включає текстову та графічну частини, і на підставі публічного захисту якого рішенням державної кваліфікаційної комісії (ДЕК) йому видається диплом даржавного зразка про отримання освітнього рівня вищої освіти та здобуття кваліфікації "спеціаліст". Кафедра “Електронні обчислювальні машини” є провідною у Західному регіоні України зі спеціальності “Комп’ютерні системи та мережі”. За результатами багаторічного досвіду, для допомоги майбутнім випускникам цієї спеціальності створено даний методичний посібник для виконання дипломного проектування. Методичні вказівки на основі діючих нормативно-технічних документів [1-6] встановлюють основні норми та правила, включають рекомендації щодо виконання дипломних проектів та призначені для студентів-випускників денної та заочної форм навчання спеціальності "Комп’ютерні системи та мережі".

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Методичні вказівки  встановлюють основні норми та правила, визначають особливості дипломного проектування для студентів спеціальності "Комп’ютерні системи та мережі". 

1.2. Виконання  дипломного проекту - завершальний етап навчання студента в університеті. Основними цілями цього етапу є наступне:

систематизація, розширення та закріплення теоретичних та практичних знань студента за вибраної спеціальності, навчання використовувати їх при розв'язанні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих завдань та задач;

розвиток у студентів навички виконання самостійної дослідницької та проектної роботи, сприяння поглибленню засвоєння методик синтезу та аналізу при розв'язанні конкретних завдань і задач;

виявлення рівня підготовки студента для самостійної роботи в умовах сучасних вимог науки, техніки, виробництва та інших сфер.

1.3. В окремих випадках студент може виконувати дипломну роботу. Виконання дипломного проекту або дипломної роботи має багато спільного.  З метою зручності викладення матеріали методичних вказівок орієнтовані на дипломний проект, однак більшість підрозділів також стосуються виконання дипломної роботи. Різниця у виконанні дипломного проекту та дипломної роботи вказується окремими підрозділами.

1.4. Дипломний проект - випускна самостійна розробка студента, яку він захищає на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). ДЕК на основі загальної якості виконаної розробки, рівня її захисту приймає ухвалу про присвоєння випускникові університету кваліфікації спеціаліста (інженера).

1.5. Дипломний проект повинен відповідати темі, яка затверджується наказом ректора (проректора) університету. Одночасно з темою дипломного проекту затверджується і його керівник та консультанти.

1.6. Зміст дипломного проекту визначається завданням на дипломне проектування. Завдання видається студенту перед початком проектування. Зміст та оформлення результатів дипломного проектування повинні повинні відповідати даним методичним вказівкам та діючим нормативним документам.

1.7. Дипломний проект виконується відповідно до завдання з дипломного проектування на підставі глибокого вивчення літератури (підручників, навчальних посібників, монографій, періодичної літератури, нормативної літератури тощо) шляхом індивідуального підходу виконавця проекту до розв'язання конкретних завдань. За прийняті у дипломному проекті рішення, достовірність усіх даних, якість виконання та оформлення, а також за представлення проекту до захисту у встановлений термін відповідає студент- автор дипломного проекту .

1.8. Керівник і консультанти дипломного проекту допомагають студенту у розв'язанні складних завдань, які виникають у процесі проектування, проводять систематичний контроль за ходом виконання роботи. Керівник та консультанти дипломного проекту не повинні обмежувати творчу ініціативу студента або нав'язувати йому в обов'язковому порядку власні рішення. Студент-дипломник повинен бути ініціативним виконавцем, який критично ставиться до вказівок керівника та консультантів, самостійно вирішує усі питання дипломного проектування.

1.9. Загальні вимоги до дипломного проекту:

чіткість побудови;

логічна послідовність викладу матеріалу, переконлива аргументація;

точність викладу, яка виключає можливість суб'єктивного та неоднозначного тлумачення;

конкретність викладу результатів роботи;

доведення висновків та обгрунтованість рекомендацій.

2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНОГО  ПРОЕКТУВАННЯ

2.1. Тематика дипломних проектів повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку науки, техніки, технології та виробництва, за змістом відповідати меті дипломного проектування. При складанні тематики доцільно враховувати конкретні завдання науки, техніки та виробництва.

2.2. Тема дипломного проекту повинна забезпечувати творчу роботу студента - дипломника та самостійне розв'язання окремих технічних завдань. За трудомісткістю вона повинна відповідати часові, який відведений на дипломне проектування навчальним планом. Тема дослідницького характеру може видаватися у разі, коли вона збігається з науково-дослідницькою роботою студента.

2.3. Тема, зміст, вимоги до обсягу та форми викладу дипломного проекту повинні забезпечити студенту-дипломнику можливість проявити свої знання і навички в сфері комп`ютерної техніки відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальності.

2.4. Рекомендується надавати перевагу таким темам дипломних проектів, які передбачають розв’язання технічних завдань, що можуть мати практичне застосування. Окремі теми можуть виконуватись за заявками відповідних підприємств та організацій.

2.5. Тема дипломного проекту, як правило, закріплюється індивідуально за кожним студентом.

2.6. Тема, яка передбачає розв'язання складних технічних завдань, може закріплюватися за групою із 2-5 студентів під загальним керівництвом викладача університету. У завданні на дипломне проектування повинно бути вказано, які конкретні задачі комплексної теми розв'язує кожний студент-дипломник. Дипломний проект кожного студента групи повинен бути зформований таким чином, щоб було зрозумілим загальне вирішення теми.

2.7. Дипломні проекти для спеціальності “Комп`ютерні системи та мережі” можуть бути трьох типів:

а) проект, орієнтований переважно на схемотехнічну розробку комп`ютерних засобів (засобу);

б) проект, орієнтований переважно на системотехнічну розробку та аналіз функціонування пристрою, комп`ютера, системи або мережі;

в) проект, орієнтований переважно на розробку засобів програмного (головним чином прикладного або системного) забезпечення комп`ютерів, систем, комплексів чи мереж.

Наявність різних типів дипломних проектів дозволяє організувати проектування кількома студентами складного об'єкта.

2.7.1. У дипломному проекті типу "а", орієнтованим переважно на схемотехнічну розробку апаратної частини комп`ютерного засобу, основна увага приділяється проектуванню технічних засобів комп`ютерів, комп`ютерних систем та мереж. Прикладами дипломних проектвв даного типу можуть бути:

розробка спеціалізованих та проблемноорієнтованих комп`ютерів або основних їх пристроїв;

розробка спеціалізованих обчислювачів і додаткових операційних пристроїв у системі (апаратна реалізація стандартних функцій, апаратна реалізація функціональних алгоритмів, арифметичні розширівачі, прискорювачі, тощо);

розробка процесорів обробки сигналів;

розробка контролерів для зовнішніх пристроїв та систем;

розробка блоків  узгодження нештатних пристроїв із стандартним інтерфейсом системи;

розробка блоків міжмашинних зв'язків;

розробка контролерів локальних чи глобальних мереж;

розробка контролерів систем підвищеної надійності;

розробка спеціалізованих або проблемноорієнтованих обчислювальних систем чи комплексів або основних їх пристроїв.

У проектах цього типу можуть бути розроблені схеми електричні структурні, схеми електричні функціональні, схеми електричні принципові основного (оригінального) вузла чи пристрою, описані особливості їх функціювання, виконані розрахунки швидкодії, приведені алгоритми функціювання, часові діаграми, узгодження електричних параметрів вхідних та вихідних кіл, у тому числі з використанням нетипових схемних рішень. Окремі алгоритми рекомендується розробити до рівня програмних продуктів.

Проект може включати розробку програм, результати моделювання та (або) тестування програм, результати розрахунків характеристик об’єкту.

Конструкторсько-технологічний розділ може включати розробку конструкторських елеменьів (наприклад, компоновку пристрою чи вузла, розміщення елементів на платі, трасування міжз'єднань, тощо), оцінку технологічності виробу, технологічні засоби розробки та відлагодження програмного забезпечення.

2.7.2. У дипломному проекті типу "б", орієнтованому переважно на розробку системотехнічних питань, основна увага приділяється детальній системотехнгчній розробці та аналізу функціонування системи, що відповідають системному етапу проектування на стадіях технічних пропозицій та ескізного проектування. У цих проектах розробка принципових електричних схем і конструкторсько-технологічних рішень зведена до мінімуму, а основна увага приділяється розробці функціональних алгоритмів та моделюванню системи, її аналізу та синтезу, розробці алгоритмів функціювання. Прикладами дипломних проектів даного типу можуть бути:

система цифрового автоматичного керування, як правило, на базі мікроЕОМ або мікропроцесорів (загальний аналіз, моделювання, перевірка стійкості функціонування};

розробка моделей контролерів і відлагодження на них програмного (мікропрограмного) забезпечення; моделювання і оптимізація обчислювальних, інформаційних та керуючих систем;

розробка систем керування передачею даних у локальних чи глобальних комп`ютерних мережах;

моделювання, аналіз і оптимізація систем високої надійності, з самодіагностикою, з реконфігурацією.

Проект може включати розробку алгоритмів функціювання системи, лістинги програм, результати моделювання та (або) тестування програм, результати розрахунків пропускної здатності (продуктивності), обсягу пам'яті системи та інших характеристик.

2.8.3. У дипломному проекті типу "в", орієнтованому переважно на розробку програмного забезпечення для комп`ютерів, комп`ютерних систем чи мереж, основна увага приділяється питанням розробки алгоритмічної та програмної частини виробу. При цьому повинна виконуватися розробка апаратної частини виробу на рівні структур основних пристроїв та зв'язків між ними.

Допускається, що апаратна частина виробу комплектується з типових, серійних або таких, що розробляються в інших проектах, складових частин (мікроЕОМ, спеціалізованих обчислювачів, процесорів, блоків пам'яті, інтерфейсних плат, контролерів, пристроїв зв'язку з об'єктом тощо).

У самому проекті на апаратному рівні розглядаються тільки питання компоновки системи із складових частин з відомими архітектурними і зовнішніми електричними характеристиками, а основна увага приділяється розробці алгоритмічної та програмної частини системи. Як правило, дані програми повинні відноситися до категорії системних та проблемно орієнтованих.

Прикладами дипломних проектів даного типу можуть бути:

розробка алгоритмів функціювання, фрагментів функціонального програмного забезпечення (ФПЗ) систем опрацювання інформації, вимірювання, реєстрації або контролю на базі мікро-ЕОМ чи мікропроцесорів;

розробка фрагментів ФПЗ системи  керування технологічним процесом або технологічною установкою;

розробка операційної системи або її частини для нових комп`ютерів, нових конфігурацій або режимів використання системи;

розробка драйверів операційної системи для нових чи спеціалізованих периферійних пристроїв;

розробка проблемно орієнтованих програмних систем для інтелектуальних терміналів;

розробка системи мікропрограмного забезпечення роботи проблемно-орієнтованих контролерів на базі мікропроцесорів;

моделювання та аналіз комп’ютерних пристроїв та мереж;

розробка протоколів і способів передачі інформації в комп’ютерних мережах;

розробка фрагментів програмного забезпечення для локальної чи глобальної комп`ютерної мережі.

В проекті можуть бути наведені розрахунки часових показників роботи програмних засобів та оцінка надійності програм.

2.8.4. Графічна частина проекту може включати такі листи:

схеми електричні структурні різних варіантів систем;

схеми електричні функціональні окремих вузлів чи пристроїв;

схеми електричні принципові окремих вузлів чи пристроїв;

конструкторське креслення;

граф-схеми алгоритмів окремих програм чи підпрограм;

результати експериментальних або теоретичних досліджень.

Графічна частина дипломного проеку конкретизоується у завданні на дипломне проектування.

2. 8. Дипломна робота.

2.8.1. Заміна дипломного проекту дипломною роботою може допускатися з дозволу ректора (проректора) при відповідному звернені завідувача кафедри. При  цьому дипломна робота повинна носити науково-дослідницький характер, а також включати проектну та графічну частини.

2.8.2. Дипломна робота передбачає розв'язання певної частки завдання науково-дослідної роботи кафедри чи підприємства (бази практики), яка за своїм основним направленням відповідає спеціальності та майбутній роботі молодого спеціаліста. Дослідницька тема видається тільки студентам з відмінною і доброю підготовкою, які проявили здібності до такої роботи у процесі навчання.

2.8.3. У дипломних роботах допускається часткове зменшення обсягу графічної частини та інженерних розрахунків при відповідному збільшенні дослідницької частини.

3. КЕРІВНИКИ ТА КОНСУЛЬТАНТИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

3.1. Керівник дипломного проекту.

3.1.1. Наказом ректора (або за його дорученням проректором) призначаються керівники дипломних проектів і робіт з числа викладачів, а. також наукових працівників університету. Керівниками можуть бути наукові працівники та висококваліфіковані спеціалісти інших підприємств та закладів.

3.1.2. Керівник дипломного проекту  виконує такі роботи:

видає завдання на дипломний проект;

надає студенту допомогу у розробці календарного графіка роботи на весь період дипломного проектування;

рекомендує студенту необхідну основну літературу, довідкові та архівні матеріали, типові проекти, джерела інформації за темою;

проводить  передбачені графіком співбесіди та консультації з студентом;

перевіряє виконання роботи (окремі частини або всю роботу);

підписує титульний аркуш закінченої пояснювальної записки та листи графічної частини дипломного проекту.

3.2. Консультанти з окремих розділів дипломного проекту.

3.2.1. Дипломний проект у відповідності із завданням може включати розділи з питань економіки, охорони праці та техніки безпеки.

3.2.2. Консультантами з окремих розділів дипломного проекту, як правило, призначаються викладачі університету, а також можуть призначатися висококваліфіковані спеціалісти та наукові працівники інших закладів, підприємств. Консультанти видають завдання на розробку певного розлілу, забезпечують його виконання необхідними методичними вказівками, консультують під час його виконання та перевіряють відповідну частину виконаної студентом роботи і підписують титульний аркуш готової пояснювальної записки дипломного проекту.

3.2.3. Консультації з питань економіки, охорони праці та техніки безпеки проводять, як правило, викладачі,що забезпечують навчальний процес даної спеціальності.

3.2.4. Консультації із спеціальних питань (наприклад, використання стандартів) проводить викладач кафедри, який призначається завідувачем кафедри.

3. 2.5. Консультаціі з окремих питань проекту студент-дипломник має право отримати у кожного викладача університету під час проведення ним консультацій для студентів.

4. ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМ ТА ЗАВДАНЬ НА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

4.1. Теми дипломних проектів визначаються кафедрою. Перелік тем оголошується щороку.

4. 2. Назва теми проекту повинна бути короткою, відбивати основний зміст, мету проекту і вказана у всіх документах без змін (у наказі ректора, у завданні на дипломне проектування, на титульному аркуші пояснювальної записки, на аркушах графічної частини, в особистій картці, заліковій книжці).

4.3. Студентам надається право вибору теми дипломного проекту. Студент може запропонувати для дипломного проекту свою тему з необхідним обгрунтуванням доцільності її розробки. Рекомендується, щоб тема проекту враховувала актуальні та перспективні потреби країни, регіону, підприємства, закладу. Вибір теми проекту та її попереднє затвердження на кафедрі доцільно провести перед початком переддипломної практики.

Відповідно до теми дипломного проекту керівник проекту видає студенту завдання на вивчення об'єкту практики і на підбір літератури.

4.4. За пропозиціями кафедри, у встановлені терміни, директор інституту готує проект наказу про затвердження тем, керівників і консультантів дипломних проектів та передає його на підпис ректору (проректору).

4.5. До початку дипломного проектування студенту видається завдання на дипломний проект та календарний графік роботи на весь період з вказівкою черговості виконання окремих етапів , яке складає керівник і затверджує завідувач кафедри. У завданні вказується термін закінчення дипломного проектування. Студент підписує завдання та календарний графік, які включаються у пояснювальну записку дипломного проекту.

Під час підготовки завдання на дипломний проект керівнику доцільно враховувати нахили і побажання студента. Водночас завдання повинно забезпечувати досягнення мети дипломного проектування, забезпечувати максимальне використання студентом комплексу знань і навичок з вибраної спеціальності.

4.6. Керівник проекту, за погодженням із завідувачем кафедри, має право змінити або доповнити вимогу завдання на дипломне проектування, якщо при цьому поліпшиться якість проекту.

4.7. У винятковив та обгрунтованих випадках, з подання завідувача кафедри та директора інституту, можуть бути внесені пропозиції щодо змін у наказ про затвердження тем і керівників дипломних проектів.

5. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ТА КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

5.1. Виконання дипломного проекту умовно можна розділити на три етапи:

підготовчий етап починається з отримання студентом завдання на дипломний проект та переддипломну практику і закінчується захистом звіту про переддипломну практику. На цьому етапі студент повинен систематизувати і поповнити свої технічні і економічні знання та практичні навички на підставі вивчення конкретних матеріалів з теми дипломного проекту. За цей період студент має підібрати необхідний матеріал для дипломного проектування та, при необхідності, погодити зміни у завданні на дипломне проектування;

основний етап проектування починається під час переддипломної практики і закінчується орієнтовно за чотири тиждні до захисту проекту. На цьому етапі студент виконує проект у чернетках, керуючись вказівками керівника та консультантів проекту;

заключний етап - оформлення пояснювальної записки та графічної частини відповідно до встановлених вимог, отримання підписів керівника та консультантів, нормоконтроль та попередній розгляд проекту на кафедрі, отримання підпису завідувача кафедри, допуск до рецензування та захисту.

5.2. Роботу над дипломним проектом студент виконує самостійно. При необхідності йому надається місце в аудиторії чи лабораторії.

Дипломний проект дослідницького характеру може виконуватися у лабораторіях та підрозділах університету , -у цьому випадку студент підпорядковується графіку роботи цих підрозділів.

В окремих випадках з дозволу завідувача кафедри дипломний проект може виконуватися на підприємствах, в організаціях та закладах-базах практики.

5.3. Консультанти післч наказу на дипломне проектування складають розклад консультацій з окремих питань проектів (економіки, охорони праці тощо). Зустрічі студентів з керівником та консультантами можуть відбуватися за необхідності у дні проведення консультацій.

5.4. Студенту рекомендується один раз на два тижні відвідувати обов'язкові консультації, на яких фіксується рівень готовності розділів проекту.

Для раціонального використання часу консультацій питання, що виносяться студентом на консультацію, повинні бути продумані та конкретно викладені.

5.5. На засіданнях кафедри систематично (орієнтовно один раз на місяць) обговорюються питання про хід дипломного проектування, а також, у разі необхідності, звіти окремих дипломників. Якщо виявляється, що студент систематично не виконує графіка роботи, то кафедра може ставити перед директором інституту питання про відрахування такого студента з університету.

5.6. На керівництво, консультації та рецензування одного дипломного проекту в університеті встановлюється певна кількість годин, яка затверджується ректором.

6. ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ, СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

6.1. Обсяг пояснювальної записки повинен складати 60-90 сторінок надрукованого тексту, формат аркуша А4. У дану кількість сторінок не включають сторінки, на яких розміщені рисунки, таблиці, список літератури та додатки.

6.2. Пояснювальна записка повинна у короткій і чіткій формі розкривати творчий задум проекту, включати методи дослідження, використані методи розрахунку і самі розрахунки, описи проведених експериментів, їх аналіз і висновки, техніко-економічне порівняння варіантів і за необхідністю супроводжуватись ілюстраціями, графіками, діаграмами, схемами тощо.

Під час дипломного проектування можуть розроблятися такі питання: системотехнічні, схемотехнічні, конструкторські, технологічні, системного програмного забезпечення, проблемно-орієнтованого програмного забезпечення, експерименти з макетами пристроїв, моделями пристроїв і програмами, техніко-економічні, охорони праці, техніки безпеки.

Перелік розглянутих у кожному конкретному проекті питань і рівень їх розробки повинні бути визначені керівником дипломного проекту, виходячи з умов повного розкриття теми, спеціалізації дипломника і доведення розробки до певного рівня практичних інженерних рішень.

б. 3. Склад пояснювальної записки визначається завданням на дипломний проект і його направленням. Рекомендується такий склад пояснювальної записки:

титульний аркуш;

завдання на дипломне проектування;

анотація українською мовою;

анотація іноземною мовою;

зміст;

перелік скорочень, символів і спеціальних термінів (при необхідності);

вступ;

аналітичний огляд;

структурні (функціональні) рішення;

проектний (проектно-розрахунковий або розрахунково-теоретичний) розділ;

дослідницький (експериментальний) розділ;

конструкторський (конструкторсько-технологічний) розділ;

розділ з економіки;

розділ з охорони праці та техніки безпеки;

висновки;

список літератури;

додатки.

Розділи можуть мати інші, близькі за змістом, назви. Крім того, пояснювальна записка за рекомендаціями керівника або консультантів та ухвалою завідувача кафедри, може не мати окремих розділів або включати інші розділи, залежно від теми та направлення проекту.

6.4. Титульний аркуш пояснювальної записки готового дипломного проекту (форма УП-34) після заповнення підписується студентом-дипломником, керівником, консультантами і завідувачем кафедри. Прізвище рецензента на титульному аркуші не ставиться.

6.5. Завдання на дипломне проектування (див. додаток А) повинно включати назву теми, початкові дані і вимоги до проекту, перелік питань, які потрібно розробити, обсяг графічної частини проекту (з переліком обов'язкових креслень), календарний графік виконання проекту. Завдання підписується студентом, керівником дипломного проекту, консультантами з окремих розділів, затверджується завідувачем кафедри.

6.6. Анотація українською мовою.

6.6.1. В анотації подаються короткі відомості про дипломний проект, які повинні бути достатніми для прийняття рішення про доцільність звертання до пояснювальної записки і креслень.

6.6.2. Анотація повинна включати у себе відомості про обсяг пояснювальної записки.

6.6.3. Текст анотації включає:

основну частину, в якій наводиться суть виконаного проекту і методи досліджень;

конкретні відомості, які розкривають зміст основної частини анотації (наприклад, технічні характеристики розробленого об'єкта);

короткі висновки щодо особливостей, ефективності, можливості і галузі використання отриманих результатів.

6.6.4. Обсяг тексту анотації –не більше однієї сторінки.

6.6.5. Не рекомендується застосовувати в анотації не загально прийняті  терміни та скорочення слів.

6.7. Текст анотації іноземною мовою аналогічний тексту анотації українською мовою.

Основна іноземна мова – англійська. В окремих випадках, за погодженням із завідувачем кафедри, іноземною може бути інша мова (німецька, французька, арабська) .

6.8. У змісті послідовно перелічують заголовки розділів, підрозділів (параграфів), додатків і вказують номери сторінок, з яких вони починаються. Зміст включає всі розділи, наявні у записці.

6.9. Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів, а також їх визначення (пояснення) включають у записку тільки у разі необхідності.

6.10. Вступ.

6.10.1. Вступ - початок викладу змісту пояснювальної записки. Заголовком повинно бути слово "ВСТУП", написане окремим рядком великими буквами.

6.10.2. Вступ повинен коротко характеризувати сучасний стан проблеми, задачі, питання, які розробляються у дипломному проекті, а також мету роботи. У вступі доцільно обгрунтувати по суті необхідність проведення роботи, вказати галузь можливого використання розроблених виробів та технічних рішень.

6.11. Аналітичний огляд.

6.11.1. У цьому розділі необхідно грунтовно та систематично викласти сучасний стан задач та питань, які необхідно розв'язати у проекті. Відомості, включені в аналітичний огляд, повинні об'єктивно оцінювати досягнутий на даний час науковий (науково-технічний) рівень за темою проекту, показати актуальність та доцільльність проекту, правильно вибрати шляхи та засоби досягнення поставленої у завданні мети.'

6.11.2. Аналітичний огляд проводиться на підставі аналізу інформації з мережі Інтернет, навчальної літератури та монографій, вітчизняних та зарубіжних періодичних видань, у тому числі іноземними мовами, реферативних журналів, авторських свідоцтв на винаходи і патенти з врахуванням кращих структурних, алгоритмічних, схемотехнічних, програмних, технологічних та виробничих досягнень.

6.11.3. В аналітичний огляд необхідно включати тільки матеріал, який відноситься до теми проекту. Суперечливі дані, наявні у різних джерелах інформації, повинні бути проаналізовані і оцінені з особливою увагою.

6.11.4. У цьому розділі можна провести патентні дослідження за встановленою методикою [5]. Можна провести аналіз основної патентної літератури (описи винаходів, реферативні журнали) по одному із пристроїв, вузлів, рекомендованому керівником проекту. Термін (глибина) патентного пошуку не менше п`яти років.

6.12. Розробка структурних (функціональних) рішень.

6.12.1. У цьому розділі повинні бути показані переваги вибраного напряму роботи за темою проекту порівняно з другими можливими напрямами. У ньому проводиться мотивована оцінка прийнятого (розробленого) напряму як за технічними, так і економічними показниками. Тут може приводитися вибір та обгрунтування структури об’єкту проектування, системотехнічних рішень, технологічних засобів виконання проектних робіт. Обгрунтування вибраного напряму (методу, алгоритму, структурної чи функціональної схеми, необхідних технічних засобів. тощо) доцільно виконувати на основі матеріалів та рекомендацій, наведених в аналітичному огляді, з врахуванням результатів роботи, проведеної студентом-дипломником.

6.12.2. Обгрунтування вибраного напряму проектування не повинно підміняти доцільність самої роботи. Вибір напряму роботи за темою проекту не повинен обгрунтовуватися вимогами завдання на дипломне проектування.

6.12.З У цьому розділі наводиться детальний опис вибраної структурної та (або) функціональних схем, або загального алгоритму роботи пристрою чи об'єкта.

6.12.4.Для побудови структурної схеми із усієї сукупності елементів (фрагментів) необхідно виділити в структурні одиниці ті елементи (фрагменти), які дозволяють найбільш повно показати склад розробки, її характерні блоки, вузли. Виділення структурних елементів може бути обумовлене функціональними особливостями, виконанням спеціальних або багаторазових функцій, конструктивними ознаками чи фізичними відмінностями, мінімальною кількістю зв’язків із сусідніми структурними одиницями тощо.

6.12.5. При побудові функціональної схеми необхідно обгрунтувати доцільність застосування основних функціональних зв’язків між елементами розробки. На схемі мають бути позначені усі сигнали, які забезпечують функціонування об’єкта розробки в повному обсязі вимог завдання на дипломне проектування.

6.13.Проектний (проектно-розрахунковий) розділ.

6.13.1. У цьому розділі, який може мати близьку за змістом назву, описуються запропоновані рішення, основні результати з розробки системотехнічних, алгоритмічних, функціональних, схемотехнічних та програмних складових пристрою чи об'єкту.

6.13.2. Розрахунки доцільно виділити в окремий підрозділ. Розрахунки можуть включати вибір методу рішення, визначення чи оцінку характеристик, показників якості, складності, похибок, алгоритм рішення та тексти програми і закінчуватися аналізом отриманих результатів. Розрахунками доцільно підтвердити коректність запропонованих рішень.

6.13.3. Розділ може включати в себе теоретичне та логічне вирішення поставленого завдання, порівняльну оцінку різних варіантів його рішення за кількістю обладнання, складністю, швидкодією, однорідністю використаних елементів, потужністю споживання, надійністю, похибками, вірогідністю отриманих результатів, економічністю. У цьому розділі можна виконувати синтез алгоритмів програм та мікропрограм, розробку функціональних програм, логічний аналіз та синтез, розрахунок критеріїв стійкості, розрахунок показників надійності, розрахунок теплових режимів пристроїв тощо. Визначаються та розраховуються основні характеристики об'єкту проектування. Можуть приводитися результати моделювання, емуляції чи симуляції.

6.13.4. Розділ може включати окремі фрагменти та описи програм. Рішення, які із текстів програм включаються в даний розділ, а які включаються в додатки, приймає студент-дипломник за узгодженням із керівником, виходячи із особливостей тематики та забезпечення якості пояснення суті запропонованих рішень.

6.13.5. Розробка системотехнічних, схемотехнічних, алгоритмічних, програмних рішень може включати питання забезпечення високої надійності функціювання об'єкта.

6.13.6. Розробка алгоритмічної структури об'єкта повинна супроводжуватися описом схеми алгоритмів розв'язання задач.

6.13.7. Рекомендується використовувати системи автоматизації проектування, конструювання, розрахунку основних параметрів об'єкта, моделювання його поведінки.

6.13.8. Для багатьох дипломних проектів може бути передбачена розробка схеми електричної принципової оригінального вузла чи пристрою. Схема електрична принципова призначена для визначення повного складу елементів розробки, встановлення зв’язків між ними, вивченя принципів її функціонування, визначення характеристик. При цьому важливим фактором є вибір ефективної елементної бази. Розробка схеми електричної принципової є одним із найбільш відповідальних етапів дипломного проектування, так як він визначає переважну більшість техніко-економічних показників розробки. Показниками ефективності можуть бути продуктивність, споживана потужність, надійність, діапазон робочих температур, габарити, вага, вартість тощо. При розробці креслення необхідно добиватися такого розміщення окремих елементів і функціональних груп, щоб забезпечувалося легке візуальне сприйняття усього технічного рішення. Це забезпечує подальше ефективне конструктивне та технологічне проектування.

6.14.  Дослідницький розділ.

6.14.1. У цьому розділі, який у деяких проектах можна назвати експериментальним, вказується мета і описується програма конкретних експериментів, формулюється їх суть, оцінюється точність та вірогідність отриманих даних, проводиться співставлення теоретичних та експериментальних даних, верифікація отриманих результатів. Окремими розрахунками та оцінками можна підтвердити коректність запропонованих рішень.

6.14.2. Експериментальні дослідження, в окремих випадках, передбачають виготовлення та (або) налагодження макета вузла, пристрою і визначення його характеристик, а в інших випадках - відлагодження програм, моделювання чи  розв'язування задач на комп’ютері та їх дослідження.

6.14.3. У даному  розділі рекомендується використовувати матеріали або результати, отримані студентом під час навчання у науково-дослідних секторах та лабораторіях. Доцільно також використовувати результати локальних досліджень, виконаних на практиці.

6.15. Конструкторський (конструкторсько-технологічний) розділ.

6.15.1. Цей розділ може включати загальні особливості конструкторської розробки об'єкту проектування. Можуть наводитися особливості складального креслення оригінального вузла чи плати. Можуть розглядатися рішення із захисту від перегріву внаслідок дії зовнішніх та внутрішніх джерел тепла.

6.15.2. При наявності відповідних вимог у завданні на дипломне проектування потрібно розробити заходи по забезпеченню експлуатації об'єкта у специфічних природних умовах - підвищеній вологості, великому перепаді робочих температур, при дії грибків, морської води, активних випаровувань, вібрацій, тряски та ударів тощо.

6.15.3. У розділі можуть розглядатися питання технологічного забезпечення процесу виробництва, налагоджування і контролю об'єкта, його блоків, вузлів та елементів, програмних продуктів.

6.16. Розділ з економіки.

Окремі питання з економічного обгрунтування дипломного проектування та оцінки економічних показників можуть розглядатися в інших розділах пояснювальної записки. У даному розділі переважно виконують розрахунки відповідно до завдання, яке видається консультантом. Потрібно враховувати, що проектне рішення повинно бути економічно обгрунтованим, мати економічні показники.

6.17. Розділ з охорони праці та техніки безпеки.

Питання охорони праці та техніки безпеки враховуються в усіх розділах проекту. У даному розділі розглядаються питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом дипломного проекту. У деяких випадках тут можна приділити увагу питанням екології та охорони довкілля.

6.18. Висновки.

6.18.1. Заголовок цього розділу - слово “ВИСНОВКИ”, надруковане окремим рядком великими літерами. Йому порядковий номер не присвоюється.

6.18.2. Цей розділ повинен включати у себе оцінку результатів дипломного проекту, у тому числі їх відповідність вимогам завдання на дипломне поектування.

6.18.3. У розділі коротко наводяться показники, отримані при розробці проекту; вказуються напрями подальшої роботи над темою проекту або мотивується недоцільність продовження роботи; вказуються, при наявності, статті, авторські свідоцтва (заявки), тези доповідей та повідомленнь, опубліковані та підготовлені до друку у процесі роботи над дипломним проектом.

6.19. Список літератури.

6.19.1. Списку літератури (допускається назва заголовку “Література”) не присвоюється порядковий номер.

У список літератури включають усі джерела, використані студентом під час виконання проекту.

6.19.2. Список літератури складають в алфавітному порядку або за порядком використання літератури у пояснювальній записці.

6.19.3. У тексті записки повинна вказуватися вся література, що включена до списку. Рекомендації з бібліографічного опису друкованих робіт для списку літератури наведені дальше.

6.20. Додатки.

6.20.1. У додатки рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки.

Допоміжними матерілами вважаються:

проміжні математичні виклади і розрахунки;

таблиці допоміжних цифрових даних;

опис апаратури і приборів, шо використані під час проведення експериментів, вимірювань та випробовувань;

тексти програм, результати комп’ютерних розрахунків;

специфікації графічних аркушів;

технологічні карти;

ілюстрації допоміжного характеру;

інструкції, методики, розроблені у процесі виконання дипломного проекту;

описи окремих технічних рішень, розробка яких не обумовлена завданням на дипломне проектування;

акти про впровадження (використання) результатів дипломого проектування.

6.20.2. Додаткам присвоюють порядкові номери відповідно до порядку посилань на них у тексті  основних розділів.

6.21. Співвідношення між розділами пояснювальної записки.

Дипломні проекти (роботи) за даними спеціальностями характеризуються великою різноманітністю. Тому співвідношення кількості сторінок окремих розділів у різних проектах можуть коливатися у значних границях. Керівник дипломного проекту, враховуючи специфіку роботи, має рекомендувати студентові збільшувати (зменшувати) обсяг певного розділу пояснювальної записки.

Загальними є наступні рекомендації. Обсяг проектно-розрахункового матеріалу повинен перевищувти обсяг оглядового матеріалу. Обсяг аналітичного розділу, розділів з розробки структурних та функціональних рішень, з економіки, з охорони праці та техніки безпеки рекомендується в межах 10 сторінок кожний, дослідницького та конструкторсько-технологічного розділів – в межах 4 сторінок кожний. Обсяг проектно-розрахункового розділу рекомендується в межах 30 сторінок надрукованого тексту.

У дипломних проектах (роботах) дослідницького (експериментального) характеру обсяг досліджуваного розділу може бути збільшений, в тому числі за рахунок інших розділів.

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

7.1. Загальні вимоги.

7.1.1. Пояснювальна записка оформляється українською мовою. Вона має бути надрукована. Текст розміщується на одній стороні аркуша паперу формату А4. Можна  використовувати папір розмірів в межах від 203х288 мм до 210х297 мм. Рекомендується розміщувати до тридцяти рядків на сторінці. Можна подавати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.

7.1.2. Аркуші текстової частини пояснювальної записки рамками не обводяться. Виняток складає специфікація, яка відноситься до текстової конструкторської документації.

7.1.3. На аркушах пояснювальної записки необхідно залишити поля з усіх чотирьох сторін. Орієнтовні розміри полів: лівого  - 25-30 мм, правого – 10-15 мм, верхнього і нижнього – в межах 20 мм.

На аркушах, де починаються розділи, зміст, анотації, вступ, висновки, список літератури рекомендується збільшувати розмір верхнього поля до 40 мм.

7.1.4. Пояснювальна записка оформляється з використанням комп’ютера, повинна бути надрукована на принтері чітким шрифтом чорного кольору з контурами символів середньої жирності. Наприклад, записка може бути оформлена з використанням текстового редактора  Word шрифтом розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

7.1.5. У текст записки можна вписувати від руки креслярським шрифтом чорнилом, пастою або тушшю чорного кольору:

знаки, букви, символи і позначення, які відсутні у наборі комп’ютерних шрифтів;

математичні формули.

7.1.6. Неточності і помилки оформлення, виявлені у процесі перевірки записки, повинні бути виправлені від руки креслярським шрифтом (чорнилом, настою або тушшю чорного кольору) після акуратної підчистки, заклеювання або покриття спеціальними фарбами, лаком, стрічкою білого кольору. Помарки, розриви паперу не допускаються. На одній сторінці не повинно бути  більше п'яти виправлень.

7.1.7. Великі і малі букви, надрядкові і підрядкові індекси у формулах повинні позначатися чітко. Розміри знаків для формул рекомендуються такі: великі літери і цифри 6 - 8 мм, малі - 3 - 4 мм, показники степені, індекси- не менше 2 мм.

7.1.8. Рисунки, креслення, схеми, фотографії у тексті записки повинні бути, як правило, оформлені на стандартних аркушах формату А4 або можуть бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу.

7.1.9. При першій згадці у тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх пишуть як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу.

7.1.10. Пояснювальна записка повинна бути переплетена у тверду обкладинку. 

7.2. Перелік скорочень символів та спеціальних термінів.

7.2.1.Перелік незагальноприйнятих (вузькоспеціальних) скорочень, символів і термінів включають у записку у тих випадках, коли їх загальна кількість більше 20 та кожне із них повторюється у тексті не менше 3-5 разів.

Скорочення, символи і терміни розміщуються у переліку стовпцем, в якому зліва наводять скорочення, символи, спеціальні терміни, а справа - їх детальну розшифровку.

7.2.2. Відсутність у записці переліку скорочень символів, термінів замінюється їх детальною розшифровкою при першій згадці або безпосередньо у тексті (у дужках), або у примітці.

7.3. Рубрикація записки, нумерація сторінок.

7.3.1. Текст основної частини пояснювальної записки дипломного проекту поділяють на структурні частини, розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин пояснювальної записки дипломного проекту “ЗМІСТ”, “ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ“, “АНОТАЦІЯ“, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.  Якщо заголовок підрозділу складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

7.3.2. Розділи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами послідовно у всій записці. Перед номнром слово “РОЗДІЛ” не є обов’язковим. Після номера розділу ставиться крапка. Вступ, висновки, список літератури не нумеруються.

7.3.3. Підрозділи нумеруються арабськими цифрами послідовно у всьому розділу. Номер підрозділу повинен включати у себе номер розділу і порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. Наприклад: "2.3." -третій підрозділ (параграф) другого розділу.

7.3.4. Пункти нумеруються арабськими цифрами послідовно у всьому підрозділі. Номер пункту повинен включати у себе номер розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками. У кінці номера пункту також ставлять крапку. Наприклад: "2.3.4." - четвертий пункт, третього підрозділу, другого розділу.

Пункти можуть включати підпункти. Номер підпункту включає у себе номери розділу, підрозділу, пункту і підпункту, розділених крапками. У кінці номера підпункту ставиться крапка.

7.3.5. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів пишуться (друкуються) великими, заголовки підрозділів - малими літерами (крім першої великої). У кінці заголовка розділу крапка не ставиться. У кінці заголовка підрозділу крапка ставиться. Підкреслювати заголовки і переносити слова у заголовках не рекомендується.

7.3.6. Номер відповідного розділу або підрозділу ставиться на початку заголовка, номер пункту (підпункту) - на початку першого рядка абзаца, яким починається відповідний пункт (підпункт). Цифри номеру пункту (підпункту) не повинні виступати за границю абзаца.

7.3.7. Заголовок і текст підрозділу не відокремлюються додатковими інтервалами. На сторінці, де наводиться заголовок, повинно розміщуватися не менше двох рядків наступного тексту.

7.3.8. Нумерація сторінок записки повинна бути наскрізною: перша стррінка - титульний лист, друга - завдання на дипломне проектування, третя - анотація українською мовою тощо. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті (крапку після цифри не ставлять). На. титульному листі та  завданні на дипломне проектування номер сторінки не проставляють.

7.3.9. У випадку  включення у записку рисунків і таблиць, що розміщені на окремих сторінках, їх нумерують у загальному порядку. Коли рисунок або таблиця розміщені на аркуші формату А4, їх враховують як одну сторінку. Список літератури та додатки потрібно включати у загальну нумерацію.

7.3.10.Формули в дипломному проекті (якщо їх більше одної) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, напріклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

7.3.11.Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані,  нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку.

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Примітки можна включати в кінець сторінки або підрозділу.

7.4. Ілюстрації.

7.4.1. Кількість ілюстрацій пояснювальної записки визначається її змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності і конкретності.

7.4.2. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення), у записці повинні називатися однаково - рисунками. Рисунки позначаються скорочено: “Рис.” Рисунки нумеруються послідовно у розділі арабськими цифрами. номер рисунка повинен включати номер розділу і порядковий номер рисунка, які розділяються крапкою, наприклад: “Рис. 1.2” - другий рисунок першого розділу.

При посиланні в тексті на рисунок потрібно вказувати його повний номер, наприклад (рис. 1.2), (рис. 2.6). Повторні посилання на рисунки потрібно подавати із скороченим словом "див.", наприклад (див. рис. 1.2)).

7.4.3. Рисунки рекомендується розміщувати зразу після посилання на них у тексті записки. Рисунки рекомендується розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повертання записки. Якщо таке розміщення неможливе, рисунки розмішують так, щоб для їх розгляду потрібно було повернути записку за годинниковою стрілкою.

7.4.4. Кожний рисунок повинен мати підпис, що виконують під рисунком в один рядок з номером. Підписи під рисунками і написи на рисунках виконують шрифтом однаково за розміром протягом усього запису.

7.5.Таблиці.

7.5.1. Цифрові дані і іншу однотипну інформацію рекомендується оформляти у виді таблиці.

7.5.2. Кожна таблиця позначається словом "Таблиця" з порядковим номером, що розміщується за словом "Таблиця", з правої сторони аркуша. Таблиця може мати заголовок, який розміщується у наступному рядку після слова "Таблиця". Слово "Таблиця" і заголовок починаються з великої літери. Підкреслювати слово "Таблиця" і заголовок недоцільно.

7.5.3. Номер таблиці пишеться у розділі арабськими цифрами. Номер таблиці включає у себе номер розділу і порядковий номер таблиці у розділі, що розділені крапкою. Наприклад: “Таблиця 3.2” - друга таблиця третього розділу. При посиланнях на таблицю слово "Таблиця" пишуть скорочено і вказують її повний номер, наприклад: (табл. 3.2). Повторні посилання на таблицю потрібно давати із скороченим словом "див.", наприклад: (див. табл. 3.2).

7.5.4. За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний підмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен  заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні – посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

7.5.5. Заголовки граф таблиць повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з малих, якщо вони складають одне речення з заголовком і з великих - коли вони самостійні. Не рекомендується ділити заголовки граф таблиці по діагоналі. Не рекомендується включати у таблицю графу  “№ п/п”.

Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.

7.5.6. Таблицю рекомендується  розміщувати після першої згадки про неї у тексті і так, щоб її можна було читати без обертання аркуша. Коли таке розміщення неможливе, таблицю розміщують так, щоб її можна було читати після повертання аркуша за годинниковою стрілкою. При перенесенні таблиці на іншу сторінку над верхнім правим кутом доцільно розмішувати слова “Продовження табл. 3.2” (3 - номер розділу, 2 - порядковий номер таблиці). Коли заголовки граф таблиці великі, при перенесенні таблиці їх можна не повторювати; у цьому випадку нумерують графи таблиці і повторюють їх нумерацію на наступній сторінці.

7.5.7. При повторенні у графі таблиці тексту, який включає одне слово, його можна замінювати кавичками. Якщо текст, що повторюється, включає два або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словом “теж”, а дальше - кавичками. При повторенні цифр, марок, математичних і хімічних знаків, символів - ставити кавички не дозволяється. Якщо цифрові або інші дані у будь-якому рядку графи таблиці не наводять, то в ній ставлять прочерк.

7.6. Формули..

7.6.1. При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

7.6.2 Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

7.6.3. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) чи ділення (:).

7.6.4. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

7.6.5. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

7.6.6. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові занки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

7.7. Посилання на використані джерела.

7.7.1. При написанні дипломного проекту здобувач повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дипломному проекті, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячений дипломний проект. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, табліць, формул з джерела, на яке дано посилання в дипломному проекті.

Посилання в тексті дипломного проекту на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “… у працях [1-7] “.

7.7.2. При необхідності зробити посилання на стандарти, технічні умови, інструкції вказують позначення і назву документа або позначення і назву документа та номер і назву розділу. Вказувати окремі підрозділи, пункти, ілюстрації недоцільно.

7.8. Список літератури.

7.8.1. При оформленні списку літератури до дипломного проекту користуються такими самими правилами, як і при оформленні технічних видань.

7.8.2. Джерела інформації, включені у список літератури до дипломного проекту, подаються на мові оригіналу. Джерела, надруковані мовою з особливою графікою (грузинська, арабська, китайська, японська) подаються у перекладі.

7.8.3. Приклади оформлення списку літератури.

7.8.3.1. Підручники, монографії, довідники, навчальні посібники:

Мельник А.О. Архітектура комп’ютера: Підручник.- Луцьк: Вид-во обласної друкарні. - 2008.-468с.

Яцимірський М.М. Швидкі алгоритми ортогональних тригонометричних перетворень.- Львів: Академічний експрес, 1997.-219с.

Словник скорочень в український мові / За ред. Л. С. Паламарчук.- К.: Вища шк. Головне вид-во,1988. - 511 с.

Парамуд Я.С. Інтерфейси периферійних пристроїв ЕОМ: Навч. посібник.-К.: ІСДО, 1996.-76с.

7.8.3.2. Статті;

Березко Л.О., Троценко В.В. Можливісна модель предметної області для експертної системи //Вісник НУ "Львівська політехніка" "Комп’ютерні системи та мережі".- 2008. - №630. - С. 9-11.

7.8.3.3. Дисертації:

Пуйда В.Я. Спеціалізовані засоби систем ідентифікації зображень двовимірних об'єктів // Дисертація  на здобуття наукового ступеня к.т.н.- Львів: ДУ "Львівська політехніка".-1997.-156с.

7.8.3.4. Дипломні проекти:

Кравчук М.І.. Система для відлагодження програмного забезпечення вбудованого процесора обробки сигналів //Дипломний проект: Спеціальність “Комп’ютерні системи та мережі“. – Львів: НУ “Львівська політехніка“, 2009.-108с-Машинопис.

7.8.3.5. Нормативно-технічні документи:

ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”.

7.9. Додатки.

7.9.1. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломного проекту:

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на комп’ютері, які розроблені в процесі виконання дипломного проекту;

- ілюстрації допоміжного характеру.

7.9.2. Додатки оформлюють як продовження дипломного проекту на наступних його сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломного проекту.

7.9.3. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток Х” та велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д. Один додаток позначається як “Додаток А”.

7.9.4. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

7.9.5. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. А.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка А;  формула (В.1) – перша формула додатка В.

8. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ,  ОБСЯГУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

8.1. Графічна частина може включати:

структурні та функціональні схеми об'єкту проектування або окремих його блоків, вузлів;

схеми  електричні принципові об'єкту проектування або його основних блоків, вузлів;

конструкторські креслення;

графіки і таблиці результатів досліджень;

структурні схеми програм та граф-схеми алгоритмів;;

графіки і таблиці техніко-економічних розрахунків;

інші ілюстраційні плакати (діаграми, формули, збільшені рисунки пояснювальної записки).

8.2. Документи, які розробляються під час дипломного проектування, повинні, як правило, відноситися до проектних, а не до робочих, і відповідати етапам технічних пропозицій, ескізного або технічного проекту. Середній обсяг розроблених графічних документів повинен складати чотири аркушів (у перерахунку на формат А1). Склад та зміст графічної частини визначається типом проекту.

8.3. У кожному конкретному випадку склад обов'язкової графічної частини (схем, конструктивних креслень тощо) визначається керівником і затверджується завідувачем кафедри. Обов'язкова графічна частина включається у завдання на дипломне проектування.

8.4. Обов'язкова графічна частина дипломного проекту повинна відбивати результати роботи, виконаної безпосередньо самим студентом.

8.5. Предметом конструкторської розробки може бути складальне креслення плати як частини об'єкта проектування.

8.6. Студент додатково може оформити демонстраційні плакати. Кількість демонстраційних плакатів не регламентується. Рекомендується оформити плакат з основними вимогами технічного завдання на дипломне проектування.

8.7. Креслення за форматом, умовними позначеннями, шрифтами, масштабами, правилами оформлення повинні відповідати вимогам діючих стандартів.

Повний перелік стандартів за темою проекту студент визначає з інформаційних довідників останнього року випуску, в яких фіксується останні зміни та доповнення.

8.8. Креслення та схеми оформляються з використанням комп’ютера та виготовляються на плоттері чи принтері. До схем електричних принципових розробляються переліки елементів. Переліки елементів рекомендується включати як додатки у пояснювальну записку.

8.9. Креслення та схеми графічної частини виконуються на аркушах формату А1. При оформленні креслень малого розміру аркуш формату А1 ділиться на формати А2, А3, А4, однак аркуш формату А1 не розрізається. При необхідності, як виняток, креслення, схеми, плакати можуть виконуватися на аркушах формату А2.

8.10. Креслення та схеми можуть виконуватися на аркушах з нанесеними штампами, координатними сітками. Перелік елементів рекомендується виконувати на стандартних бланках формату А4.

8.11. Демонстраційні плакати можуть не відповідати окремим вимогам стандартів. Вони можуть бути різнокольоровими. Плакати повинні бути виконані так, щоб їх можна було прочитати а відстані 4-6 метрів.

8.12. Відповідно до рішень Держстандарту України від 20.11.1991р. N.6-2-9/195 в Україні діють державні (ГОСТ) і галузеві (ОСТ) стандарти колишнього СРСР до моменту введення у дію відповідних стандартів України.

При оформлених графічної частини можна керуватися такими групами стандартів:

"Единой системой конструкторской документации" (ЕСКД);

"Единой системой программной документации" (ЕСПД);

"Универсальной системой документации" (УСД).

9. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

9.1. Організаційні рекомендації.

9.1.1 Досвід дипломного проектування показує, що наявність детального плану виконання проекту істотно покращує ефективність роботи. Тому доцільно як можна раніше розробити детальний план-проспект пояснювальної записки, що забезпечує:

ефективність і цілеспрямованість наступної роботи;

якісний підбір першоджерел інформації;

можливість паралельної роботи над різними розділами проекту;

виявлення складних питань, вирішенню яких потрібно приділити першочергову увагу;

можливість цілеспрямованого і логічно виправданого розподілу обсягу матеріалу у розділах проекту;

можливість дотримання логічної послідовності при написанні матеріалів у розділах проекту;

можливість раціонального планування усієї роботи;

повноту відповідності матеріалів проекту завданню на дипломне проектування.

Модель майбутнього проекту, яка формується у студента на основі попереднього опрацювання матеріалів у процесі складання детального план-проспекту, істотно зменшує психологічне навантаження  під час роботи над проектом.

9.1.2. При наявності у проекті однотипних розрахунків їх результати доцільно наводити у таблиці.

9.1.3. Не рекомендується подавати у записці доведення формул, наведених у технічній літературі та інших джерелах. У цих випадках формули наводяться із посиланням на джерела інформації. Однак від студента вимагається повне розуміння їх суті, допущень і обмежень, зв'язаних з їх доведенням та використанням.

9.1.4. Усі розрахунки у пояснювальній записці потрібно проводити з використанням Міжнародної системи одиниць.

9.2. Попередній розгляд дипломного проекту на кафедрі.

9.2.1 Виконаний дипломний проект, підписаний студентом і консультантами, передається керівнику у визначений календарним планом термін. Після схвалення дипломного проекту керівник підписує титульний аркуш пояснювальної записки та листи графічної частини.

9.2..2.Підписані керівником дипломного проекту пояснювальна записка та графічна частина подається викладачам кафедри, які перевіряють їх на відповідність нормативно-технічним документам (проводять нормоконтроль) та, при відсутності зауважень, підписують їх.

9.2.3. Попередній розгляд дипломного проекту на кафедрі відбувається в установлений кафедрою термін.  Мета попереднього розгляду - визначення рівня готовності студента до захисту проекту. Після нормоконтролю студент подає на попередній розгляд повністю оформлені пояснювальну записку (не переплетену) та обов'язкову графічну частину проекту. Студенту доцільно мати текст доповіді для виступу на захисті (або його тези). Відповідальний викладач кафедри за результатами попереднього розгляду дипломного проекту підписує титульний аркуш пояснювальної записки.

9.2.4. Завідувач кафедри розглядає матеріали дипломного проекту та, підписує при відсутності зауважень титульний аркуш пояснювальної записки та аркуші графічної частини і видає направлення на рецензію.

9.2.5. У разі, коли завідувач кафедри не вважає за можливе допустити студента до захисту дипломного проекту, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника проекту. Рішення засідання кафедри передається через директора інституту на затвердження ректору (проректору) університету.

9.2.6. До захисту не допускаються дипломні проекти:

при невиконанні студентом істотних пунктів завдання;

при істотних порушеннях правил оформлення пояснювальної записки та графічної частини проекту;

при наявності грубих помилок, неправильних рішень;

при незадовільних відповідях студента під час попереднього розгляду дипломного проекту на кафедрі.

9.3.Рецензування дипломного проекту

9.3.1. Дипломний проект, допущений кафедрою до захисту, направляється  на рецензію.

9.3.2. Склад рецензентів затверджує проректор університету, до нього входять провідні спеціалісти виробництва та наукових закладів. До рецензування можуть запрошуватися також викладачі інших вищих навчальних закладів.

9.3.3. До рецензування дипломних проектів запрошуються провідні спеціалісти, науково-технічна діяльність яких пов'язана з тематикою дипломних проектів.

9.3.4. Студент передає рецензенту дипломний проект (переплетену в тверду обкладинку пояснювальну записку та графічну частину), направлення, підписане завідувачем кафедри, бланк рецензії (форма типова), а також бланк заяви на оплату (за встановленою формою).

9.3.5. Рецензент детально знайомиться з матеріалами проекту та, при необхідності, виясняє у студента запитання, які виникають за змістом проекту.

9.3.6. У рецензії необхідно:

оцінити актуальність теми проекту, реальність проекту;

оцінити відповідність розробленого проекту  завданню на дипломне проектування;

дати оцінку алгоритмічних, схемотехнічних, методичних рішень стосовно використання нових досягнень науки та техніки;

дати оцінку конструктивним розробкам і графічній частині проекту;

оцінити якість та обгрунтованість розробки економічної  частини;

дати зауваження щодо стилю викладу і грамотності пояснювальної записки;

дати загальну оцінку проекту, відзначити позитивні і негативні сторони проекту;

вказати, чи задовільняє виконання роботи вимоги до дипломних проектів, які подаються на захист;

рецензент має дати оцінку виконаній роботі (відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

9.3.7. Рецензія повинна бути написана чорнилом, пастою або надрукована на машинці, принтері та підписана рецензентом. Підпис рецензента має бути завірений печаткою в організації, де працює рецензент.

9.3.8. Рецензія подається до державної екзаменаційної комісії рецензентом особисто або через студента. Рецензент повертає на кафедру направлення на рецензію, а також заповнений бланк заяви на оплату.

9.3.9. Студент має право ознайомитися з рецензією до захисту  та підготувати відповіді на зауваження рецензента.

9.3.10. Студенту потрібно врахувати, що для рецензування дипломного проекту потрібно  2-3 дні.

9.4. Підготовка доповіді на захист дипломного проекта

9.4.1. Ддя виступу на захисті дипломного проекту, а також на попередньому розгляді на кафедрі студенту надається до 15 хв, протягом яких необхідно доповісти тільки істотне і принципово важливе з проекту. У доповіді повинні бути розглянуті такі питання:

тема проекту;

поставлене завдання (що потрібно було зробити),

порівняння з існуючими технічними рішеннями, обгрунтування розробки;

суть вирішення завдання (що зроблено);

особливості і перевага прийнятих рішень (.чому зроблено так, а не інакше);

особистий вклад (що нового внесено у розробку студентом-дипломником);

можливість практичного використання і економічний ефект.

9.4.2. Не рекомендується детально зупинятися на дрібних рішеннях, не розглянувши вказані в п.13.1. питання.

Не рекомендується будувати доповідь на послідовних описах креслень і схем графічної частини, детально зупинятися на описуванні функціонування певної схеми,  виходити за межі відведеного на доповідь часу.

9.4.3. Рекомендується, щоб керівник дипломного проекту ознайомився із текстом (тезами) доповіді, допоміг поліпшити його зміст та форму.

9.5. Порядок захисту дипломних проектів

9.5.1. Порядок захисту дипломних проектів визначається положенням про державні екзаменаційні комісії (ДЕК), затвердженим в установленому порядку.

9.5.2. До складу ДЕК входять голова та члени комісії. Вона діє протягом календарного року.

9.5.3. Голова комісії призначається з числа досвідчених спеціалістів виробництва або вчених, які не працюють в університеті.

9.5.4. Директор інституту допускає до захисту дипломних проектів студентів, які пройшли повний курс навчального плану та програми.та підписує відповідну довідку.

9.5.5. Розклад роботи ДЕК, узгоджений з головою комісії, затверджується проректором з навчальної роботи на підставі подання завідувача кафедри та оголошується не пізніше, ніж за місяць до початку захисту дипломних проектів. Тривалість засідання ДЕК не повинна перевищувати шести годин на день.

9.5.6. У ДЕК до початку захисту дипломних проектів подаються такі документи:

довідка директора інституту про повне виконання студентом навчального плану та отриманих ним оцінок з теоретичних дисциплін, курсових проектів та робіт, переддипломної практики;

пояснювальна записка та графічна частина дипломного проекту;

рецензія на дипломний проект.

Примітка. У ДЕК можуть подаватися також інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінность виконання дипломного проекту -друковані праці за темою проекту, документи, що вказують на практичне використання матеріалів проекту, макети тощо.

9.5.7. Розподіл студентів на захист на кожний день роботи ДЕК, черговість захистів визначається кафедрою. Список студентів, які будуть захищати дипломні проекти на чергових засіданнях ДЕК, кафедра доводить до загального відома не пізніше, ніж за два дні до захисту.

9.5.8. Захист дипломних проектів відбувається на відкритому засіданні ДЕК при наявності не менше половини складу комісії.

9.5.9. Захист дипломного проекту відбувається перед ДЕК у такому порядку:

оголошується початок чергового публічного захисту дипломного проекту (роботи), зачитується прізвище студента-дипломника, тема проекту (роботи), прізвище керівника;

дипломник чітко, коротко, технічно правильно і лінгвістично грамотно доповідає про зміст виконаної роботи, не виходячи за виділений час у 15 хв.;

члени ДЕК та присутні задають запитання за змістом роботи або вивчених студентом в університеті предметів, що стосуються до теми проекту. Дипломник відповідає на кожне запитання чітко та за суттю;

зачитується рецензія, а також, при необхідності, відгук керівника проекту;

студент-дипломник відповідає на зауваження рецензента, керівника проекту і коротко обґрунтовує відповіді;

виступ членів ДЕК, присутніх, керівника проекту (за побажанням);

оголошується закінчення захисту.

9.5.10. Студент, за попереднім узгодженням, може захищати дипломний проект на одній із іноземних мов. При цьому на захисті присутній викладач кафедри іноземних мов та один із членів ДЕК (або викладач кафедри), який знає дану мову.

9.5.11. Тривалість захисту одного дипломного проекту, як правило, не повинна перевищувати 45 хв.

9.5.12. Результати захисту дипломного проекту визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

При визначенні оцінки проекту беруть до уваги якість пояснювальної записки та графічної частини проекту (роботи), рівень теоретичної та практичної підготовки студента, якість доповіді з виконаної роботи, повнота відповідей на запитання членів комісії та присутніх на захисті, оцінку рецензента.

9.5.13. Рішення ДЕК про оцінку захисту дипломного проекту, а також про присвоєння кваліфікації та видачу диплому про закінчення університету (без відзнаки або з відзнакою) приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням більшістю членів ДЕК, які були присутніми при захисті дипломного проекту та брали участь у закритому засіданні. При рівній кількості голосів за два варіанти голос голови ДЕК є вирішальним.

9.5.14. Студенту, який захистив дипломний проект, рішенням ДЕК присвоюється кваліфікація спеціаліста за спеціальністю “Комп’ютерні системи та мережі”. Після захисту йому оформляється та видається диплом державного взірця.

9.5.15. Студенту, який захистив дипломний проект з оцінкою '"відмінно", здав екзамени, заліки, курсові  проекти, роботи на "відмінно" не менше, ніж з 75 % всіх предметів навчального плану, а інші предмети здав на "добре" - видається диплом з відзнакою.

9.5.16. Рішенням ДЕК кращі випускники можуть бути рекомендувані для подальшого навчання в магістратурі або аспірантурі.

9.5.17. Якщо захист дипломного проекту визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист цей самий проект з доробкою, чи він повинен розробити нову тему.

9.5.18. Студент, який не захистив чи не захищав дипломного проекту, може бути допущений до повторного захисту один раз протягом трьох наступних років при наявності його заяви та дозволу ректора ( роректора).

9.5.19. Студентам, які не підготували до захисту дипломний проект з поважної причини (підтвердженої документально), за їх заявами ректором (проректором) університету може бути надана можливість захисту дипломних проектів в наступному навчальному році.

Примітка. Пункти 9.5.18, 9.5.19, являються інформаційно-довідковими. У разі незадовільного захисту або неможливості вчасного захисту дипломного проекту  ректор університету приймає рішення про встановлення нового терміну захисту відповідно до діючого на той час законодавства.

9.6. Матеріали дипломного троекту після захисту передаються секретарем ДЕК на зберігання до бібліотеки університету.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. ДСТУ 3008-95 “Державний стандарт України. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

2. Добровольський 0.0., Хвойницький М.С. Підготовка оригіналів до видання. - К.: Вища шк., 1991. – 111 с.

3. Методичні вказівки до виконання магістерської кваліфікаційної роботи для студентів спеціальності 8.091501 "Комп’ютерні системи та мережі". /Укл. Парамуд Я.С., Ємець В.Ф. -Львів:  Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2003. - 25 с.

4. Бюлетень ВАК України. №2, 2000.

5. Прахов Б.Г., Заикин Н.М. Изобретательство и патентоведение. 2-е изд., перераб и доп.- К.: Техніка, 1988.- 255с.

6. ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”.

Додаток А

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

Інститут ІКТА Кафедра    електронних обчислювальних машин

Спеціальність “Комп’ютерні системи та мережі”

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Зав. кафедри ЕОМ

д.т.н., проф. Мельник А.О.

“16__” ______08______ 2010  р.

З А В Д А Н Н Я

на дипломний проект  (роботу) студентові 

Бутко Мирону Богдановичу

Тема проекту (роботи): “Інтерфейсний контролер обробки аналогових сигналів”

затверджена наказом по університету від “ 11 ” жовтня 2010 р.    № 4283 –4-08

1. Термін здачі студентом закінченої роботи 10 грудня 2010 року

2. Вихідні дані до проекту (роботи): Контролер має забезпечувати приймання та обробку аналогової інформації від чотирьох джерел та педавати результати обробки у персональний комп’ютер за інтерфейсом USB-2,0. Діапазон частот аналогових сигналів 25Гц...2 МГц; діапазон амплітуд 10 мВ...1,0 В; квант перетворення £2мВ; об’єм буферної пам’яті – 8192 (1024×8) біти; середній час роботи пристрою на відмову ≥ 2500год.

3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить роз-робити) Техніко-економічне обгрунтування доцільності розробки контролера. Аналітичний огляд за темою проекту. Розробка та опис структурної схеми контролера. Розрахунок продуктивності контролера та параметрів перетворювача аналогових сигналів у цифрові. Розробка схеми електричної принципової контролера. Розробка складального креслення плати контролера. Розробка заходів з охорони праці. 

4. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

1) Структурна схема контролера (ф. А1).

2) Схема електрична принципова контролера (ф. А1).

3) Блок-схема алгоритму ініціалізації контролера (ф. А1).

4) Складне креслення плати контролера (ф. А1).

5) Основна інформація про дипломний проект (плакат).

5. Консультанти з розділів проекту (роботи) 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!