Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 1754 Методичні рекомендації до виконання реферативних, курсових, дипломних та магістерських робіт для спеціальності Фізична реабілітація, ВМУРЛ «Україна»

Методичні рекомендації до виконання реферативних, курсових, дипломних та магістерських робіт для спеціальності Фізична реабілітація, ВМУРЛ «Україна»

« Назад

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

 

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА РЕАБІЛІТАЦІЇ 

Башкін І.М., Макарова Е.В.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання реферативних, курсових, дипломних

та магістерських робіт

для студентів спеціальності «фізична реабілітація»

 

КИЇВ - 2011

 

Рецензенти: 

  1. Коваленченко В. Ф. к. мед. н., доцент

  2. Лазаренко С. І. к. психол. н., доцент

  3. Ткачук В. Ф. д. б. н., професор 

У методичних рекомендаціях викладено основні положення виконання реферативних, курсових, дипломних та магістерських робіт студентами спеціальності «фізична реабілітація».

Мета методичних рекомендацій – уніфікація, раціоналізація й унормування роботи над рефератом, курсовою, кваліфікаційною та магістерською роботами. Визначено вимоги до оформлення, змісту й оцінки цих робіт, подано методичні рекомендації до виконання вимог.

Методичні рекомендації розроблені на основі «Положения о курсовой, дипломной и квалификационной работах по специальности 6.0102 «Физическое воспитание и спорт» / Сост. В.Л. Соболев, Т.В. Лахманюк», (К.: Олимпийская литература, 1996), відповідно до специфіки навчання на факультеті фізичного виховання, фізичної реабілітації та спортивної медицини.

 

ЗМІСТ 

Вступ

4

Глава 1. Організація роботи з підготовки рефератів

6

1.1. Загальні положення реферативної роботи

6

1.2. Вибір теми реферату

7

1.3. Структура та зміст розділів реферату

8

Глава 2. Вимоги до підготовки курсової, дипломної та магістерської робіт

10

2.1. Загальні положення курсової роботи

10

2.2. Загальні положення дипломної та магістерської робіт

11

2.3. План дослідження дипломної та магістерської робіт

14

2.4. Структура та зміст курсової, дипломної та магістерської робіт

17

2.5. Методика написання окремих розділів дипломної та магістерської робіт

19

2.5.1. Вступ

19

2.5.2. Літературний огляд

24

2.5.3.Методи та організація досліджень

26

2.5.4. Результати досліджень та їх обговорення

28

2.5.5. Висновки

30

2.5.6.Укладання переліку літературних джерел, які були використані при     написанні роботи

33

2.6. Основні вимоги до оформлення дипломної та магістерської робіт

35

2.6.1. Заголовки структурних частин роботи

36

2.6.2. Нумерація

36

2.6.3. Ілюстрації

37

2.6.4. Таблиці

38

2.6.5. Формули

39

2.7. Підготовка до захисту і захист дипломної та магістерської робіт

40

Додатки

44

Список використаної літератури

49

 

ВСТУП 

Вища школа України постійно удосконалює за формою та змістом зміни, які сприятимуть підвищенню якості підготовки спеціалістів. Сучасні соціально-економічні й політичні перетворення в суспільстві, зміцнення державності, входження України у світове співтовариство неможливі без модернізації системи вищої освіти, спрямованої на підготовку фахівців на рівні  міжнародних вимог. Важливим кроком на цьому шляху є приєднання України до Болонського процесу. Це зумовлює необхідність реалізації системою вищої освіти України ідей, визначених Болонською декларацією. Інтеграційний процес полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, впровадженні власних здобутків у галузі спеціальної освіти і наукових досліджень у ЄС. Як наслідок ці кроки сприятимуть підвищенню в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграції до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього середовища. Згаданні процеси вимагають передусім затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі спеціальної освіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації.

Студенти вищих навчальних закладів мають можливість отримати вищу освіту, яка є базовою для подальшої спеціальної підготовки.

Студент, який після 4-х років навчання отримав відмінні знання та вміння, продемонстрував схильність до педагогічної та наукової діяльності, на «відмінно» захистив дипломну роботу та склав державні іспити, може  навчатися далі на 5-му курсі магістратури.

У вищих навчальних закладах існує форма самостійної роботи студентів у позанавчальний час, яка у зв’язку з сучасними вимогами набуває все більшої значущості. Це зумовлено необхідністю формування у студентів творчого, новаторського підходу до роботи за фахом на основі глибокого знання науково-теоретичних основ. Основним завданням самостійної роботи є виховання у студентів прагнень донабуття, розширення і поглиблення професійних знань, формування таких вмінь як пошук, аналіз і застосування на практиці наукової інформації тощо.

Підсумком самостійної роботи студентів має бути написання рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт, в яких студент повинен продемонструвати знання спеціальності, ерудицію, комплексне системне мислення, володіння методами математичної статистики, знання з історії, описати проблеми, стан та перспективи  дослідження проблеми взагалі та в обраній тематиці.

Метою цих методичних рекомендацій є уніфікація, раціоналізація та нормування роботи над реферативною, курсовою, кваліфікаційною та магістерською роботами. Методичні рекомендації містять загальні вимоги до оформлення, змісту та оцінки цих робіт, подаються практичні поради як виконати ці вимоги.

Глава 1. Організація роботи з підготовки рефератів 

1.1. Загальні положення реферативної роботи

Відповідно до навчальних планів та завдань дисциплін, які вивчаються на факультеті фізичного виховання, фізичної реабілітації та спортивної медицини, для студентів галузі фізичного виховання передбачена реферативна робота, яка є складовою частиною навчального процесу і  необхідна для вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок з майбутнього фаху. Особлива увага приділяється реферативним роботам у контексті сучасних вимог до процесу навчання, через збільшення навчальних годин, які виділяються на самостійну роботу студентів.

Робота з підготовки реферату є конкретною формою засвоєння сучасних теоретичних знань та передового практичного досвіду. Вона дає можливість студенту-реабілітологу застосувати здобуті у процесі навчання  знання, щоб  вирішити актуальні, конкретні проблеми своєї практичної діяльності.

Метою виконання реферативної роботи є поглиблення, закріплення та перевірка знань студентів у певній галузі науки і практики, відпрацювання  та вдосконалення практичних вмінь для використання їх під час оздоровчо-реабілітаційних заходів, розвиток самостійності та творчого підходу до виконання обов’язків.

У процесі роботи над рефератом вирішуютьсятакі завдання:

  • навчити студента аналізувати літературні джерела, документи та спеціальну інформацію;

  • систематизувати отримані дані;

  • аналізувати та узагальнювати свій досвід та матеріали персональних спостережень;

  • вдосконавлювати навички підготовки методичних матеріалів та використовувати теоретичну підготовку у вирішенні конкретних практичних проблем.

Реферативна робота повинна грунтуватися на джерелах про сучасні досягнення науки і практики у галузі фізичного виховання і спорту, а також в  суміжних галузях. Реферат має бути певною розробкою конкретної проблеми, яка може виникати у фахівця у ході його практичної діяльності.

Враховуючи реальний час проведення занять, на виконання реферату планується 20-25 годин студентської самостійної роботи. Кафедра організує методичні консультації для студентів, контролює хід роботи над рефератами, забезпечує практичну значущість, рецензування та захист рефератів.

Методична та консультативна робота кафедри передбачає: підготовку допоміжних матеріалів, інструкцій, методичних рекомендацій; складання бібліографічних списків; розробку експрес-інформації; індивідуальну роботу зі студентами над матеріалами реферату; аналіз проблеми, яка цікавить студентів; обговорення отриманих даних, висновків, рекомендацій.

Викладачі, які консультують студентів, зобов’язані забезпечити раціональні форми, умови та час для проведення консультацій, контролювати своєчасне виконання вимог кожного етапу роботи над рефератом.

 

1.2. Вибір теми реферату 

Практична значущість і  якість реферативної роботи залежить від правильного визначення тематики.

Студент має право вибрати тему реферату відповідно до своїх інтересів та зацікавленості в ефективнішому засвоєнні матеріалу.

Співробітники кафедри розробляють переліки тем реферативних робіт для кожної дисципліни, які передбачені навчальними планами. Тематика рефератів розглядається і затверджується на засіданні кафедри і має бути подана в деканат разом з іншими навчально-методичними документами. 

 

1.3. Структура та зміст розділів реферату 

В основі підготовки реферату лежить загальний підхід та певні рекомендації відповідно до змісту і обсягу.

Рекомендується така структура і обсяг реферату:

  • Титульний аркуш (див. додаток А);

  • Вступ (2 – 3 сторінки);

  • Аналітична частина (10 – 15 сторінок);

  • Висновки та пропозиції (2 – 3 сторінки)

  • Список використаної літератури (не менше 10 сучасних джерел);

  • Додатки (якщо необхідно, таблиці, схеми, рисунки, графіки)

Загальний обсяг реферату повинен бути не менше 15 – 20 друкованих сторінок.

Оформлення реферату. Реферат складається з титульного аркуша і власне тексту. Нумерація сторінок позначається у правому верхньому куті. На останній сторінці реферату ставиться дата і підпис автора.

Зміст окремих розділів реферату:

Вступ. У цьому розділі обґрунтовується доцільність вибору цієї теми, її актуальність, розкривається практичне значення теми в дисципліні з якої пишеться реферат. Бажано у цьому розділі дати конкретне формулювання і висвітлення проблеми, яка розглядається мету і завдання реферату.

Аналітична частина. У цьому розділі аналізують найважливіші з певного питання літературні джерела, основні теоретичні та методичні положення лекційних курсів, які використовує студент для вирішення поставленої проблеми. Аналізується свій та передовий досвід у цьому питанні.

У розділі висновки та пропозиції подають коротку інформацію про  систематизовані дані та показують перспективи їх у практичній діяльності, якщо це можливо. Висновки подаються як конкретно та логічно сформульовані положення про викладену у рефераті інформацію.

У списки використаної літератури подають перелік літератури, яка використовувалась у рефераті. Список складають згідно з встановленим вимогами до бібліографії. Після цитування цифрового і фактичного матеріалу у тексті реферату подається посилання на першоджерела.

Консультації з пошуку та відбору літератури, методики роботи з літературними джерелами можна отримати у бібліотеці університету. 

 

Глава 2. Вимоги до підготовки курсової, дипломної та магістерської робіт 

Незважаючи на різний обсяг курсовоі, дипломної та магістерської праці, вимоги до структури і змісту цих робіт мають богато спільного.

 

2.1. Загальні положення курсової роботи 

Курсова роботаце самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується за тематикою курсу спеціалізації з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, здобутих студентами під час навчання, та їх застосування в комплексному вирішенні конкретного фахового завдання. На відміну від реферату курсова робота має методичний характер, в аналізується спосіб чи сукупність прийомів дослідження педагогічної мети та вирішення конкретних завдань зі спеціальності.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчального курсу і пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри. Виконання курсових робіт визначається графіком.

Курсова робота допомагає студентові систематизувати здобуті теоретичні знання зі спеціалізації, перевірити їх якість; допомогти опонувати початкові навички здійснення сучасних досліджень у галузі майбутньої професії. Під час написання курсової роботи можна виявити здатність студента самостійно осмислювати проблему, творчо, критично її дослідити; вміти збирати, аналізувати і систематизувати літературні (архівні) джерела, використовувати сучасні інформаційні засоби та технології; застосовувати здобуті знання у вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмету дослідження, а також контролювати вміння виконавця правильно організувати свою дослідницьку роботу та оформити її результати.

Курсова робота дослідного характеру є процесом розробки нових знань на основі спеціально організованого дослідження (експерименту), який характеризується об’єктивністю, обґрунтованістю та точністю з використанням загальновизнаного передового досвіду роботи спеціалістів. Така робота повинна мати два рівні – емпіричний і теоретичний.

Емпіричний (від empeiria – досвід) має грунтуватися на знаннях, досвіді, послідовності процесу, на активному мисленні, осмисленні явищ.

Теоретичний рівень базується на вивченні накопиченого наукового потенціалу, який міститься у літературних джерелах та в пошуку умов оптимальної реалізації на практиці досягнень науки (у нашому випадку – в галузі фізичного виховання і спорту та реабілітації).

Захист курсової роботи відбувається до початку залікової сесії перед комісією кафедри, у складі 2-3 викладачів та наукового керівника. Процедура захисту здійснюється тоді, коли є зброшурований, підписаний автором та науковим керівником примірник курсової роботи.

 

2.2. Загальні положення дипломної та магістерської робіт 

Згідно з навчальними планами спеціальностей, за якими здійснюється підготовка на факультеті передбачено виконання дипломних робіт студентами 4 курсу стаціонару і 5 курсу заочного відділення. Магістерські роботи виконуються після закінчення 5 курсу стаціонару та 6 курсу заочного відділення.

Дипломна робота – це навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст». Для студента спеціалізації «фізична реабілітація» написання дипломної роботи є обов’язковим елементом навчання. Кваліфікаційна робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх у вирішенні конкретних наукових, професійних та інших завдань.

Дипломні роботи теоретичного рівня, що не передбачають емпіричного дослідження у галузі фізичної реабілітації як обов’язкового елемента, повинні містити не тільки вивчення літературних джерел методом теоретичного аналізу та історичним методом, а й нові підходи до групування, систематизації, узагальнення отримання даних з проблеми і теми проекту, розробку нових моделей, виявлення нових видів, типів, форм, засобів і методів організації та проведення фізичної і соціальної реабілітації засобами фізичної культури.

Тематика робіт затверджується на засіданні профільної кафедри і повинна повністю відповідати тематиці науково-дослідної роботи кафедри та навчальному плану спеціальності. Студенту дається право вибирати тему дипломної роботи або запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розробки. Керують кваліфікаційними роботами досвідчені викладачі. Організацію і контроль за процесом підготовки й захисту випускних робіт здійснює на завідувач кафедри.

Магістерська робота – це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує дипломну функцію (отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр) з метою продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, уміння самостійно проводити науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання  за фахом фізична реабілітація в галузі охорони здоров’я,  фізичного виховання та спорту.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнювальний характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у здійсненні якого зацікавлені установи та організації фізкультурно-спортивної спрямованості та охорони здоров’я.

У більшості випадків магістерська робота є подальшим дослідженням, яке здійснювалось в дипломній роботі студента-випускника.

Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і підбір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської роботи мають багато спільного з кваліфікаційною роботою і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня за спеціальностями 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт, 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, 24.00.03 – Фізична реабілітація.

На відміну від дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук, що є науково-дослідною роботою, магістерська є самостійною навчально-дослідною працею в основу якої покладено моделювання практично відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійним проблемам, загальним методам і прийомам їх вирішення.

Як форма науково-дослідної роботи дипломна та магістерська роботи сприяють вдосконаленню професійної підготовки майбутніх спеціалістів з обраної спеціальності.

Дипломні та магістерські роботи за змістом можуть бути:

  • теоретичного характеру, які виконуються на основі аналітичного збору літературних даних з обраної теми;

  • емпіричного характеру, які виконуються на основі аналізу передового досвіду роботи спеціалістів з фізичної реабілітації, власного досвіду студента, документів програмування, організації і методики, які відображають реабілітаційний процес;

  • експериментальні, виконані на основі результатів власних досліджень;

  • конструктивного характеру – виготовлення наочних посібників, методичних рекомендацій, тренажерів з інструкцією до їх використання чи вивчення їх ефективності в експерименті.

Зміст дипломних та магістерських робіт, наприклад, зі спеціальності «фізична реабілітація» повинен відсвітлювати наступні питання:

  • етіологія, патогенез та клінічна симптоматика захворювання;

  • механізми лікувальної дії фізичних вправ у певному захворюванні;

  • опис сучасних методів та засобів фізичної реабілітації зі вказівкою на форми лікувальної фізичної культури, періоди фізичної реабілітації та режими рухової активності хворих;

  • завдання, методика лікувальної гімнастики та комплекси фізичних вправ, які доцільні у певному захворюванні;

  • програма фізичної реабілітації, яка включає традиційні та нетрадиційні заходи.

 

2.3. План дослідження дипломної та магістерської робіт 

Після вибору і реєстрації теми дипломної або магістерської роботи складається індивідуальний план виконання роботи. У ньому вказуються основні розділи роботи, їх зміст, терміни завершення і відмітка про виконання.

Студент заповнює індивідуальний план та, і отримавши підпис керівника, допускається до захисту.

Найчастіше використовується така схема складання плану: 

Індивідуальний план виконання дипломної або магістерської роботи

Кафедра _____________________________________

Тема роботи__________________________________

Виконавець: студент ___________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

(курс, форма навчання, спеціальність)

Керівник _____________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Початок роботи_________кінець роботи___________

  

Календарний план 

 

Зміст роботи

Терміни виконання

Відмітка про виконання

1.

Вибір та обґрунтування теми

 

 

2.

Вивчення літератури з теми роботи      

 

 

3.

Вивчення завдань та методів дослідження

 

 

4.

Опанування методики дослідження

 

 

5.

Організація та проведення власних досліджень

 

 

6.

Опрацювання й аналіз даних, отриманих в ході дослідження

 

 

7.

Написання і подання на кафедру роботи за такими розділами:

А) вступ;

Б) огляд літератури;

В) методи й організація дослідження;

Г) результати дослідження разом з висновками та прак-тичними рекомендаціями, перелік посилань і додатки 

 

 

8.

Написання доповіді та підготовка до захисту

 

 

9.

Захист роботи

Згідно з графіком кафедри, деканату

 

                  

Підписи: студент-виконавець __________ Керівник___________

Теми дипломних та магістерських робіт затверджуються на кафедрі не пізніше ніж за рік до Державних іспитів. Наводимо приблизні теми дипломних та магістерських робіт, які відповідають основним науковим напрямкам досліджень і навчальним дисциплінам, що викладаються на профільної кафедрі:

Кафедра реабілітаці

  1. Фізична реабілітація після травм хребта у попереково-крижовому відділі з ушкодженням спинного мозку.

  2. Фізична реабілітація під час неврозів.

  3. Особливості фізичної реабілітації у профілактиці неврастенічних станів у спортсменів (кардіоневроз, невропатії).

  4. Особливості фізичної реабілітації хворих, які мають вегето-судинну дистонію за гіпотонічним типом.

  5. Особливості ЛФК та масажу у різних формах поліневропатій.

  6. Відновлювальне лікування після синдромі ушкодження стегнового нерва.

  7. Соціальна реабілітація в комплексній системі відновлювальної терапії хворих із залишковими наслідками невриту лицьового нерва.

  8. Фізична реабілітація після пошкодження кісток таза.

  9. Лікувальне плавання у комплексній реабілітації дітей з порушенням постави та сколіозом.

  10. Фізична реабілітація під час ендопротезування кульшового суглоба.

  11. Фізична реабілітація після пошкодження пальців кисті.

  12. Оздоровче плавання, масаж, ЛФК для дітей з відхиленнями у кардіореспіраторній системі.

  13. Фізична реабілітація при захворюваннях судин.

  14. Особливості фізичної реабілітації при хронічних неспецифічних захворюваннях легень.

  15. Поетапна реабілітація фізичної працездатності після інфаркту міокарду.

  16. Фізична реабілітація хворих на інфаркт міокарда на клінічному етапі.

  17. Реабілітація засобами ЛФК і масажу при ішемічній хворобі серця

  18. Комплексна фізична реабілітація хворих на гіпертонічну хворобу, які страждають ожирінням.

  19. Відновлювання фізичної працездатності гіпертонічної хвороби на поліклінічному етапі.

  20. Первинна профілактика ІХС (стенокардія) заходами фізичної реабілітації.

  21. Можливості сегментарно-рефлекторного (точкового) масажу у спорті, клініці.

  22. Основні засоби фізичної реабілітації у геронтологічній практиці

  23. Фізична реабілітація хворих, які страждають ожирінням.

  24. Фізична реабілітація спортсменів з травмами ОРА.

  25. Особливості організації проведення заходів фізичної реабілітації в клініці нервових хвороб.

  26. Нормативно-правове забезпечення підготовки фахівців з фізичної реабілітації.

  27. Змістова корекція викладання дисципліни фізична реабілітація в різних навчальних закладах.

 

2.4. Структура та зміст курсової, дипломної та магістерської робіт

Титульний аркуш курсової, дипломної та магістерської роботи (Додаток Б, В, Г) містить найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де вона виконана. Назву кожного структурного підрозділу друкують з нового рядка називному відмінку:

  • відомості про виконавця (прізвище, ім’я та по батькові, курс, група, підпис);

  • повна назва роботи;

  • вид роботи, найменування спеціальності для студента спеціалізації «фізична реабілітація»;

  • відомості про наукового керівника (прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання);

  • місто і рік.

На титульному аркуші крапок не ставлять (за винятком ініціалів).

Робота будується за планом і містить такі розділи: вступ; огляд літератури; методи й організація дослідження; результати дослідження та їх обговорення; висновки; перелік посилань; додатки. Усі розділи роботи починаються з нової сторінки. 

Зразок змісту дипломної чи магістерської роботи

Вступ

1 Огляд літератури

1.1 Вікові анатомо-фізіологічні особливості хребта у дітей

1.2 Основні теорії виникнення та формування сколіозу

1.3 Функціональні порушення в організмі дітей дошкільного віку, які хворіють на    сколіоз

2 Методи та організація дослідження

2.1 Методи дослідження

2.2 Організація дослідження

3 Результати дослідження та їх обговорення

3.1 Програма фізичної реабілітації дітей зі сколіозом

3.2 Вплив фізичної реабілітації на морфо-функціональні показники дітей зі сколіозом

Висновки

Практичні рекомендації

Перелік посилань

Додатки 

 

2.5. Методика написання окремих розділів дипломної та магістерської робіт 

Написання дипломної (магістерської) роботи починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент обирає ту, яка найбільше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям. Перевага надається темі, під час розробки якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні.

 

2.5.1. Вступ

«Вступ» починається з третьої сторінки. У вступі визначають коло тих питань, які розглядаються у роботі. Вступ надається у такій послідовності:

- актуальність теми;

- об’єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- гіпотеза роботи;

- мета роботи;

- завдання роботи;

- теоретична значущість;

- практична значущість.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-3 сторінки.

Нижче наводимо зразки написання деяких частин «Вступу».

Тема дипломної чи магістерської роботи «Фізична реабілітація дітей зі сколіозом у спеціалізованих дошкільних закладах».

«Актуальність. Одним із важливих шляхів збереження і зміцнення здоров’я нації є профілактика і відновлювальна корекція порушень опорно-рухового апарата, зокрема захворювання на сколіоз у дітей дошкільного віку.

У зв’язку з екологічною та економічною ситуацією в Україні значно зросла кількість дітей із цією патологією. Починаючи з часу формування плоду, далі з моменту народження і потім у дошкільному віці ця патологія призводить до порушень систем життєдіяльності організму, а надалі – до повної інвалідності в зрілому віці.

Реабілітаційні заходи в системі консервативного лікування мають низку істотних переваг і те, що вони є профілактичними, дозволяє уникати оперативного втручання.

Добре відомо, що різними засобами реабілітації з урахуванням етіології та патогенезу захворювання вдається стабілізувати патологічні зміни хребта і навіть зменшити їх.

В Україні створені спеціалізовані дошкільні заклади, які здійснюють планомірний навчально-оздоровчий процес, де навчання та виховання поєднуються з кваліфікованим лікуванням сколіозу. Вони є найкращою та раціональною формою організації дітей хворих на сколіоз. Але ще не створено науково обґрунтованих програм з фізичної реабілітації дітей зі сколіозом у спеціалізованих дошкільних закладах.

Під час вивчення літературних даних про застосування фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом ми помітили, що запропоновані засоби є недостатньо систематизовані. Комплекси лікувальної та коригуючої гімнастики переважно розроблені для дітей старшого дошкільного віку (5-6 років) та побудовані без урахування морфо-функціональних особливостей дітей та є спрощеною формою лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку.

У доступній літературі нам не зустрічались наукові дані про створення програми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом, з де є засоби та методи, які відповідали б віку та ступеню скривлення хребта в умовах спеціалізованих дошкільних закладах.

Пошук шляхів розробки та оптимізації комплексної програми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку у спеціалізованих закладах, які хворі на  ранню форму сколіозу, визначає актуальність і необхідність цієї роботи».

Під час з’ясування об’єкту, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою дипломної (магістерської) роботи є системні логічні зв’язки.

Об’єкт дослідження у загальнонауковому сенсі - це те, що протистоїть суб’єкту (у цьому випадку студенту-досліднику) у його предметно-практичній та пізнавальній діяльності під час написання наукової роботи з конкретної теми. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістовна наукова праця, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Формулювання об’єкта дослідження повинно містити пояснення, у якій галузі знань та діяльності воно здійснюється. Це вся сукупність діяльності людей, що мають певне соціальне становище та умови, в яких ця діяльність здійснюється. Наприклад, об’єктом дослідження може бути комплекс фізичної реабілітації дітей-дошкільнят, які хворіють на сколіоз.

Предмет дослідження це те, на що спрямована думка, що складає зміст, чи те на що спрямована яка-небудь дія. Предметом дослідження вважають ту із сторін об’єкта, яка безпосередньо належить вивченню. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт. Наприклад, предмет дослідження – комплекс морфо-функціональних показників дітей дошкільного віку зі сколіозом.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення.

Мета роботи це визначення основного питання, на вирішення якого спрямована робота. Назва роботи повинна відбображатися у формулюванні мети. Мета роботи пов’язана з остаточним результатом і шляхом його досягнення. Остаточний результат дослідження  передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективнішого функціонування. Наприклад, мета роботи розробити та апробувати програму комплексної фізичної реабілітації дітей зі сколіозом в умовах спеціалізованого дошкільного закладу.

Наукова новизна – це опис того нового у теорії і практиці фізичної реабілітації, яке було привнесене автором у процесі та результаті вивчення теми.

Завдання роботи. У роботі може бути 2-3 завдання і кожне з них своїм чітким сформульованням, відображає загальну ідею роботи, розкриває певну її частину. Треба враховувати взаємозв’язок завдань, їх логічну послідовність. Кожне завдання повинне знайти своє вирішення та відображення в одному чи двох висновках. Мета дослідження дозволяє визначити завдання роботи, які можуть мати такі складові:

  • вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення суті понять, явищ, процесів, подальше їх вивчення, розробка ознак, рівні функціонування, критерії ефективності, принципи та умови застосування);

  • всебічне (якщо необхідно, то й експериментальне) вивчення практики вирішення цієї проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, особливостей передового досвіду: таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані у спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

  • обґрунтування необхідності заходів щодо вирішення цієї проблеми;

  • експериментальну перевірку запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

  • розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (клінік, лікарень, поліклінік, реабілітаційних центрів та ін.).

Наприклад, завданнями роботимають бути такі:

  1. Вивчити клінічний та морфо-функціональний стан організму дітей 3-6 років зі сколіозом за даними архівних та особистих досліджень.

  2. Розробити та обґрунтувати комплексну програму фізичної реабілітації дітей зі сколіозом у спеціалізованому дошкільному закладі.

  3. Вивчити вплив та оцінити ефективність застосування комплексної програми фізичної реабілітації на організм дітей дошкільного віку.

Теоретична значущість дослідження передбачає одержання відповідей на питання про те, що зроблено на основі попередніх знань.

Наприклад:«В результаті аналізу одержаних даних була розроблена методика диференційованого підходу в лікувальній гімнастиці дітей різного віку зі сколіозом та визначена її ефективність, яка дає більш високий педагогічний і лікувальній ефект».

Практична значущість – це короткий опис значення отриманих автором результатів для практики з констатацією способів, методів і шляхів їх впровадження у галузі фізичного виховання, фізичної реабілітації. Наприклад, практична значущість дослідження полягає у внесенні змін і доповнень до програми фізичного виховання дітей дошкільного віку спеціалізованих дошкільних закладів. Розроблена автором програма фізичної реабілітації дає можливість провадити ефективну корекцію скривлень хребта у ранній період дошкільного віку та використовувати запропоновані методи і засоби для профілактики сколіозу у дітей дошкільного віку. Це дозволить не тільки запобігти сколіотичній хворобі, але й зміцнити здоров’я дітей, збільшити їх рухову активність, створивши тим самим передумови для загального оздоровлення.

У кінці цього розділу подається структура та обсяг роботи, кількість розділів, літературних джерел, сторінок комп’ютерного набору, рисунків і таблиць.

          

2.5.2 Літературний огляд 

Літературний огляд як самостійний розділ займає більшу частину роботи. На цей розділ відводиться приблизно 35-40% загального обсягу тексту (15-25 сторінок машинописного тексту).

У цьому розділі розглядається, порівнюється та аналізується погляд авторів-дослідніків з основних питань теми (проблеми), відбитий у вітчизняних та зарубіжних джерелах. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної і практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглянутих робіт, які доцільно згрупувати таким чином:

  • роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми;

  • теоретичні роботи, які повністю присвячені темі;

  • теоретичні роботи, що розкривають тему частково.

В огляді не слід надавати повний бібліографічний опис публікації, що аналізується, достатньо назвати автора й назву або номер відповідної публікації у загальному списку літератури.

Викладення матеріалу можна вести або в хронологічній послідовності, або, розділяючи його на проблемні питання. Вибір того чи іншого варіанту залежить від характеру теми та зібраних матеріалів, ступеня висвітлювання окремих питань в літературі. Якщо в розділі виділені пункти, то їх слід назвати.

Літературний огляд рекомендується проводити в 3 етапи:

1) підбір і складання списку спеціальної літератури (допомагає здійснити опрацювання бібліографічних матеріалів бібліотечний каталог);

2) аналіз тексту (читати необхідно повільно, осмислюючи зміст публікацій, намагаючись зрозуміти головні ідеї та думки автора);

3) запис основного тексту.

З метою більш повного аналізу літератури необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедри та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках тощо, огляд змісту різних комплексів спеціальних періодичних видань. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше, точніше визначити напрям та основні розділи свого дослідження.

Перед ознайомленням зі змістом корисно ознайомитись з вихідними даними книги (в якому місті та видавництві вона надрукована, в якому році, яким тиражем, хто редактор), що дозволить визначити сучасність та характер видання (науковий, навчальний, популярний). Потім слід прочитати вступ (передмову). Він дає можливість зорієнтуватися у головному змісті книги, зрозуміти головні ідеї автора. Далі треба переглянути список рекомендованої літератури з обраної теми й звернути увагу на обсяг джерел.

Починаючи вивчення основного матеріалу в книзі, доцільно виписати всі незнайомі слова й терміни у спеціальний словник, вказавши, що вони означають. Завершальним етапом вивчення літературних джерел є запис його основного змісту у вигляді цитування, складання плану тез або конспектів.

Бібліографічні нататки щодо джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу курсової, дипломної та магістерської роботи, знаходити необхідні записи. Картки можна групувати в будь якому порядку, залежно від мети або періоду роботи над дослідженням. Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні записи на картках мають бути повними, відповідати вимогам державного стандарту.

Всі літературні джерела, на які є посилання в літературному огляді, повинні бути включені в перелік посилань і пронумеровані.

У роботі треба робити посилання, яке містить тільки номер публікації за списком. Воно береться у квадратні дужки. Наприклад: [12], [15], [1-5], [5, 12,15]. Як правило, посилання розмішують у найзручнішому для цього місці.

Закінчити огляд треба коротким аналітичним висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

 

2.5.3. Методи та організація досліджень 

Цей розділ займає 3-5 сторінок машинописного тексту, кількість підрозділів - не менше двох. У другому розділі описують послідовність виконання процедур дослідження.

Після визначення завдань та огляду літератури вказують використоні методи дослідження для їх вирішення та вказують їх структуру. Для опису методів дослідження необхідно:

  • надати обґрунтування використання кожного методу;

  • описати ті характеристики досліджуваного, які автор сподівається отримати у результаті роботи.

Наприклад: «Для вирішення поставлених завдань був проведений педагогічний експеримент, в процесі якого можуть використовуватися такі методи дослідження:

  • аналіз та узагальнення літературних джерел;

  • педагогічне спостереження за фізичним і емоційним станом пацієнтів під час занять лікувальною гімнастикою;

  • визначення рівня фізичного розвитку (за даними маси, довжини тіла тощо) та функціонального стану організму пацієнта (за даними функціональної діагностики);

  • опитування (бесіда, анкетування);

  • педагогічний експеримент;

  • методи контрольних іспитів (тестування);

  • хронометраж занять лікувальної гімнастики та іншої форми ЛФК;

  • педагогічний аналіз методики заняття лікувальної гімнастики;

  • визначення фізичної та розумової працездатності;

  • методи математичної статистики.»

Якщо застосовувалися відомі загальноприйняті методи, то їх детально не описують, а тільки вказують назву методу, його автора і рік публікації, з якої взято відомості.

Застосування нової оригінальної методики вимагає повного опису з малюнками, схемами, формулами тощо. Повністю описуються всі власні модифікації, зміни, доповнення до методики інших авторів.

Далі описуються всі об’єкти дослідження (кількість, вік, стать, стан фізичного розвитку, стан здоров’я, вид патології та ін.) і організація дослідження (школа, дитячий заклад, клініка, відділення, особливості експериментальних груп).

Педагогічні дослідження часто є порівняльними. Порівнюють результати експериментальної групи з результатами контрольної групи. У зв’язку з цим ставляться особливі вимоги до відбору досліджуваних: досліджувані особи експериментальної і контрольної групи повинні бути максимально ідентичними за своїми зовнішніми ознаками.

Важливим під час підбору досліджуваних є визначення їх кількості. У різних за спрямованістю дослідженнях кількість досліджуваних може буде неоднаковою. Під час масових обстежень кількість досліджуваних буде більшою. Кількість досліджуваних повинна бути достатньою для повної об’єктивізації досліджуваного явища, має носити статистичну значущість.  Якщо вимагається багаторазова реєстрація показників у одного й того ж досліджуваного, то їх кількість може бути невеликою.

Наприклад: «У нашому дослідженні брали участь дівчата й хлопчики 3-6 років спеціалізованого дошкільного закладу № 460 Солом’янського району м. Києва в кількості 64 дитини.

Усі діти мають сколіоз 1 ступеня і приблизно однакового рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості. за даними лікарського огляду.

Дослідження проведені у вересні-жовтні 2005 року. Усі контрольні вправи (тести) проводилися на заняттях лікувальної гімнастики. Перед кожним тестом дітей попередню інструктували щодо змісту та умов виконання завдання, їм надавалася можливість зробити декілька спроб. Після цього кожна дитина виконувала три контрольні спроби на максимальний результат. Найкращий результат заносився у спеціальний протокол».

 

2.5.4. Результати досліджень та їх обговорення 

Загальний обсяг цього розділу дипломної та магістерської роботи – до 20 сторінок, кількість підрозділів залежить від інтеграційних характеристик результатів дослідження, що обговорюються.

Це основна за обсягом частина роботи, в якій викладаються результати власного дослідження студента, що аналізуються порівняно з висновками інших авторів з цього питання, доводиться спроможність чи помилковість знайдених закономірностей, зв’язку, пояснень.

В експериментальних роботах порівнюються показники експериментальної та контрольної груп чи показники однієї й тієї ж групи до початку та після експерименту. Визначається соціальна, оздоровча та економічна значущість (цінність, ефективність) проведеного дослідження.

Виконавець повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень.

Результати досліджень рекомендується викладати у формі критично-аналітичного тексту. Пишучи тексту, необхідно супроводжувати його таблицями, малюнками, схемами, фотографіями, графіками або виділяти їх у вигляді окремого додатку.

Наприклад:

1. «Для оцінки стану опорно-рухового апарату дітей зі сколіозом після фізичної реабілітації застосувалися ті ж методи визначення силової витривалості м’язів спини і черевного преса, динамометрії правої та лівої кисті рук, рівноваги на правій і лівої нозі, рухливість хребта, як і на початку досліджень. Отримані дані вірогідно свідчать про збільшення показників сили кисті рук, силової витривалості м’язів спини і черевного пресу у дітей зі сколіозом порівняно зі здоровими дітьми.

Так, згідно з віковими анатомо-фізіологічними особливостями про перевагу м’язів згиначів над розгиначами значний приріст спостерігається в показниках сили та силової витривалості м’язів черевного преса та кисті у дітей обох досліджуваних груп. У початкових дослідження показники сили м’язів черевного преса у здорових дітей були вірогідно вищими, а після застосування реабілітаційних заходів достовірне збільшення цього показника з’явилося у дітей, хворих на сколіоз.

В кожній віковій експериментальній групі спостерігається збільшення силової витривалості м’язів спини в середньому на 52 сек більше, ніж у здорових. У дітей зі сколіозом порівняно з початковими даними силова витривалість м’язів спини збільшилась у 3-х річних дітей у 10 разів, у 4-х річних – у 7,5 разів, у 5-ти і 6-ти річних – у 5 разів. У здорових дітей відповідно – у 1,5 рази, у 2,5 рази, у 2 рази, у 1,5 рази.

Таким чином, на відміну від м’язів згиначів (черевний прес і кисть), м’язи розгиначі спини є слабкою ланкою опарно-рухового апарату дітей дошкільного віку, особливо сповільнюється приріст сили у дітей від 5 до 6 років. Тому отримані результати показників силової витривалості, без сумніву, свідчать про велику ефективність застосованих нами реабілітаційних засобів для зміцнення м’язів спини, що створює умови для усунення «вікової асиметрії» розвитку м’язів згиначів і розгиначів і сприяє  формуванню правильної постави та стабілізації сколіотичного процесу».

2. «Аналіз динаміки стабілограм показав, що з’явилися достовірні розходження між дітьми контрольної та експериментальної груп після 9 місяців реабілітації. Зокрема, такий показник, як амплітуда коливань, значно зменшився у дітей зі сколіозом у фронтальній (у) від 8,77±0,88 мм до 2,36±0,05 мм, і у сагітальній (х) від 8,08±1,37 мм до 2,59±0,06 мм площинах, тоді як у здорових дітей цей показник змінився не суттєво. Цей факт дозволяє стверджувати про поліпшення функції рівноваги у дітей експериментальної групи, що доводить необхідність спеціального тренування органів і систем організму дитини, які забезпечують навички сталості тіла у статичній і динамічній рівновазі. Це положення висвітлюється багатьма авторами [18,32,49]».

Для того, щоб зробити аналіз експериментального матеріалу, треба провести його математичну обробку.

        

2.5.5. Висновки 

Логічним завершенням дипломної та магістерської роботи є висновки. Головна їх мета – підведення підсумків проведеної роботи. Ця заключна частина її повинна містити не тільки кінцеві положення досягнення автора, але і вказувати на подальшу перспективу розвитку досліджень названого питання. У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, які повинні містити формулювання розв’язаних проблем (завдань), їх значення для науки і практики.

Висновки подаються у вигляді окремих конкретних і лаконічних положень. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі подають висновки, які містять основні результати аналітичної та практичної роботи.

Загальна вимога до висновків полягає у тому, що вони повинні бути стислими, чітко сформульованими, відповідати завданням дослідження, мати кінцевий характер та подаватися так, щоб сутність роботи була зрозуміла без читання основного тексту.

Слово «ВИСНОВКИ» на аркуши розташовують посередині рядка і друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Висновки, як правило, формулюються за пунктами, які нумеруються арабськими цифрами. Кількість пунктів не обмежується, але звичайно їх буває від 2 до 10, для дипломної та магістерської роботи – до 3-4 сторінок друкованого тексту.

Наприклад:

  1. Аналізуючи літературні дані, можна зробити висновок про те, що нові комплексні дослідження визначили етіопатогенез сколіозів, підґрунтям якого є природжені порушення обміну сполучуваної тканини із ослабленням сполучно-тканинних утворень, що доводить необхідність раннього виявлення і корекцію сколіозів у дітей ще у дошкільному віці. У той же час програми з фізичної реабілітації для дітей зі сколіозом у спеціалізованих дошкільних закладах ще практично не розроблені, що й визначає актуальність цієї роботи.

  2. Проведені антропометричні дослідження підтвердили, що в ході онтогенетичного розвитку у людини змінюються не тільки росто-вагові показники, але й геометрія мас тіла. У період з 3 до 4 років відбувається значне збільшення довжини тіла (12,4%), головним чином, за рахунок росту довжини стегна (14,8%) і його маси тіла (26,5%). Вік 4-5 років характеризується найбільшими змінами всіх охоплюючих розмірів тіла: обхват тулуба (8,3%), плеча (11,24%), передпліччя (8%), стегна (20,7%), гомілки (7,4%). З 5 до 6 років збільшення охоплюючих розмірів помітно сповільнюється, а довжина тіла збільшується за рахунок росту довжини ланок нижніх кінцівок: приріст довжини стегна складає 13 %, а гомілки – 15%. Аналіз змін положення центру мас ланок кінцівок та тулуба показав, що формування центру мас відбувається у різному темпі та у віддаленні від проксимальних кінців.

  3. Дослідження функціональних показників м’язової, серцево-суддиної і дихальної  систем у дітей дошкільного віку свідчать про якісні розходження у дітей зі сколіозом і здорових дітей контрольній групі. Так, силова витривалість м’язів спини у дітей експериментальної групи складає в середньому 19±0,02 сек, а дітей контрольної - 30±0,02 сек; показники ЖЄЛ відповідно – в експериментальній групі - 820±0,03 мл, у контрольній - 955±0,02 мл; індекс Руф'є вірогідно вищий у дітей контрольної групи, р<0,05.

  4. Запропонована програма фізичної реабілітації ґрунтується на морфо-функціональних та клінічних показниках, спрямована на корекцію скривлення хребта; тренування сили, витривалості, гармонійної роботи м’язів спини, черевного преса і всього тіла; виховання умовних рефлексів нормальної пози в ортоградному положенні, рухових навичок, природних прикладних рухів, тренування серцево-судинної і дихальної систем.

  5. Встановлено, що запропонована програма фізичної реабілітації із залученням традиційних засобів лікувальної гімнастики, лікувального плавання, класичного масажу з впровадженням нетрадиційних форм занять (корегуюча гімнастика після сну, вправи на великих надувних м’ячах, лікувальна хореографія, точковий масаж) відповідає лікувальним і гігієнічним вимогам, відображає послідовність, інтенсивність і співвідношення засобів і методів фізичної реабілітації для дітей зі сколіозом різних вікових груп (3-6 років).

  6. Виявлена позитивна динаміка функціонального стану дітей після 9 місяців реабілітації, що підтверджує ефективність розробленої програми фізичної реабілітації. Наприклад, у дітей зі сколіозом порівняно з початковими даними показники силової витривалості м’язів спини збільшились у 3-х річних дітей у 10 разів, у 4-х річних – у 7,5 разів, у 5-ти і 6-ти річних – у 5 разів.

  7. Використання фізичної реабілітації протягом 9 місяців показало: нормалізацію стану хребта у 20,2±2,9% дітей, поліпшення – у 29,3±1,9%, стабілізацію – у 42,2±1,5%. Використання запропонованої програми фізичної реабілітації у спеціалізованих дошкільних закладах для дітей 3-6 років зі сколіозом дозволить не тільки запобігти сколіотичній деформації, але і зміцнити здоров’я дітей, збільшити їхню рухову активність, прищепити гігієнічні навички, створивши тим самим передумови для загального оздоровлення.

 

2.5.6. Складання переліку джерел використаних під час написання роботи 

Наприкінці роботи, починаючи з нової сторінки, треба подати перелік посилань, які використовувалися в основній частині роботи. Список літератури складається на основі робочої картотеки відповідно до обсягу використаних джерел. Складаючи його необхідно дотримуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературні джерела слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською та російською мовами, потім – іноземними. Бібліографічні записи в списку використаної літератури повинні мати порядкову нумерацію.

Список літератури дипломної роботи повинен мати не менше 50 джерел, а в магістерській роботі – не менше 60, яких більше половини повинні бути видані за останні десять років.

Подаємо окремі зразки бібліографічного опису використаних літературних джерел:

Приклади навчальних посібників:

  1. Мухін В.М. Фізична реабілітація. – К.:Олімпійська література, 2000. - 423с.

  2. Теория и методика физического воспитания / Под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1990. – 287с.

  3. Физическая реабилитация / Под ред. С.Н.Попова. – Ростов н/Д: Феникс, 1999. – 608с.

Приклади статей із журналів, книг або збірників:

  1. Евдокимова Т.А., Никитина Е.А. Роль физических нагрузок в профилактике и лечении ожирения // Спортивная медицина. – 2005. - №1. – С.79-86.

  2. Белова А.Н., Щепетова О.Н. Травмы опорно-двигательного аппарата // В кн.: Руководство по реабилитации больных с двигательными нарушениями. – М.:Антидор, 1999. – С.303-340.

Приклади тез або матеріалів конференції:

  1. Башкин И.Н., Мухин В.Н., Сорокин В.А. и др. Современные подходы к развитию физической реабилитации // Тезисы IX межд. науч. конгресса «Олимпийский спорт и спорт для всех». – К.: Олимпийская литература, 2005. – С.763.

  2. Антонюк С., Королев С. Оздоровительно-корригирующие методики в физическом воспитании детей дошкольного возраста // Тезисы  докладов межд. конгресса «Человек в мире спорта: новые идеи, технологии, перспективы». – М.,1998. – С.305-306.

Основні вимоги щодо оформлення дипломної та магістерської робіт

Оформлення дипломної та магістерської робіт повинно відповідати певним загальним вимогам. Робота починається з титульного аркуша, який оформлюється відповідним чином (Додаток В, Г). Друкують роботу через два міжрядкові інтервали до 30 рядків на сторінці. Для цього використовують папір формату А4 (210х297 мм). Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.

Усі примірники дипломної та магістерської робіт повинні бути ідентичними. Один примірник подається до деканату, другий на кафедру.

Обсяг дипломної роботи має бути в межах 40-50 сторінок, обсяг магістерської роботи - 50-60 сторінок машинопису, без урахування списку літератури та додатків.

Друкувати текст треба, залишаючи береги таких розмирів: лівий на менше 30 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 25 мм, кегль шрифту – не менше 12 (стандарт – 14).

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю тільки чорного кольору.

Текст основної частини дипломної, магістерської роботи поділяють на розділи і підрозділи.

У тексті автор має право використовувати скорочення. Вони можуть бути двох типів: загальновідомі (наприклад, ЧСС, ОЦТ, АД та інші), маловідомі чи наведені самим автором. До використаних скорочень існують такі вимоги:

  1. Усі скорочення у алфавітному порядку подаються на початку роботи, подається їх тлумачення.

  2. Тлумачення скорочень подається у тексті у тому місту, де абревіатура трапляється вперше.

  3. У коментарях до таблиць і рисунків абревіатури не використовуються.

 

2.6.1. Заголовки структурних частин роботи 

Заголовки структурних частин роботи прийнято нумерувати арабськими цифрами, крім вступу, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Підрозділи нумерують окремо в кожному розділі. Позначення розділів, підрозділів і їхні порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, причому в кінці крапка не ставиться.

Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнюватися 3-4 інтервалам.

До формулювань заголовків розділів і підрозділів дипломної та магістерської роботи висуваються такі основні вимоги:

  • стислість;

  • чіткість;

  • синтаксична різноманітність у побудові речень;

  • послідовне та точне відображення внутрьошної логіки змісту роботи.

У випускних роботах необхідно дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, вести виклад інформації слід від третьої особи. Не рекомендується вживати частих повторень слів чи словосполучень.

В тексті ініціали вчених-дослідніків, як правило ставляться перед їх прізвищем.

 

2.6.2. Нумерація 

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою дипломної та магістерської роботи є титульний аркуш, якій включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ».

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.2 (другий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу за такими ж правилами, як підрозділи.

 

2.6.3. Ілюстрації 

Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розмішують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.1 (перший рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні коментарі розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці 

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, наданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому кутку над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Наприклад:

Таблиця 3.1

Ефективність впливу фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня за даними історії хвороб

 

Групи

Кіль-

кість дітей

Ефективність впливу фізичної реабілітації

Нормалізація

Поліпшення

Стабілізація

Прогресування

1

31

9

7

15

-

2

16

4

8

3

1

3

17

-

4

9

4

Всього

64

23

19

27

10

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті  так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за стрілкою годинника.

 

Формули 

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.

Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символа та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується. 

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. 

Додатки оформлюють як продовження дипломної чи магістерської роботи на наступних її сторінках або як окрему частину, розмішуючи їх у порядку посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований у горі малими літерами, з першої великої друкується і слово «Додаток ____», і велика літера застосувається для позначення додатка. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, наприклад; А, Б, В. 

 

Підготовка до захисту та захист дипломної та магістерської робіт 

Дипломна або магістерська робота друкується та подається до Державної екзаменаційної комісії у двох примірниках з рецензією провідного спеціаліста чи практика та з відгуком наукового керівника. Дипломну, магістерську роботи виконавець та керівник підписують на титульному аркуші у лівому нижньому кутку, вказуючи дату.

Рецензування, як правило, доручається викладачам, які мають науковий ступінь та звання. У рецензії повинні бути вказані:

  • актуальність і новизна обраної теми, її зв'язок з основними науковими напрямками університету;

  • теоретична та практична значущість роботи, наукова обґрунтованість теми;

  • ерудиція і здібність автора аналізувати за даними літератури стан вивчення питання та чітко формулювати свої думки;

  • конкретність і чіткість формулювання гіпотези, предмету й об’єкту досліджень, новизна, мета і завдання роботи;

  • обґрунтування необхідності використання методів дослідження у відповідно до поставлених завдань;

  • науково-методичний рівень виконання роботи (використання методик, апаратури, якість педагогічних спостережень, методів математичної статистики);

  • характер отриманих матеріалів і якість обговорення результатів досліджень;

  • конкретність висновків, відповідність їх поставленим завданням, значущість практичних рекомендацій і відповідність отриманим результатам досліджень, наявність актів впровадження результатів у практику;

  • оформлення роботи, обсяг, зовнішній вигляд, якість друкованого оригіналу, грамотність;

  • наявність і якість ілюстративного матеріалу;

  • літературні джерела і правильність їх запису;

  • переваги і недоліки роботи.

У заключній частині рецензії повинен бути висновок офіційного рецензента про роботу взагалі та допуск до захисту.

Захист роботи проводиться згідно з графіком затвердженим кафедрою, в присутності комісії у складі керівника та двох – трьох членів кафедри. Захист роботи відбувається на відкритому засіданні державної екзамінаціїної комісії та регламентується «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах». Під час виконання випускних робіт студент забов’язується:

  1. Виконувати рекомендації керівника при написанні розділів роботи у термін, зазначений у графіку.

  2. Систематично відвідувати консультації за графіком.

  3. Здавати на перевірку та редагування зміст окремих частин роботи.

  4. За необхідності отримувати консультації наукового керівника та інших спеціалістів.

Керівник курсової, дипломної та магістерської робіт виконує наступні обов’язки:

  1. Консультування студентів щодо вибору теми.

  2. Надання консультативної допомоги щодо написання і оформлення роботи.

  3. Складання разом зі студентом індивідуального календарного плану-графіка.

  4. Рекомендація основної літератури, справ з архівного матеріалу, інших джерел з обраної теми.

  5. За необхідності, організація консультації з іншими спеціалістами.

Відгук наукового керівника пишеться (друкується) в двох примірниках у довільній формі. У ньому визначають:

  • актуальність теми;

  • ступінь наукового і практичного значення праці;

  • рівень підготовки студента (магістранта) до виконання своїх професійних обов’язків

  • ступінь самостійності під час виконання випускної роботи;

  • новизну поставлених питань, та оригінальність їх розв’язання;

  • вміння використовувати літературу;

  • ступінь оволодіння методами дослідження;

  • повноту та якість розробки теми;

  • логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладення матеріалу;

  • можливість практичного застосування дипломної (магістерської) роботи або окремих її частин;

  • висновок про те, на скількі вона відповідає вимогам, що ставляться перед випускними роботами.

Рецензент, як і науковий керівник, оцінює дипломну (магістерську) роботу.

Під час підготовки до захисту студент складає тези або доповідь  обсягом 4-6 сторінок. У них він повинен коротко обґрунтувати актуальність теми, ознайомити із завдвннями досліджень, методами, організацією та основними результатами досліджень. Студент повинен чітко володіти текстом, викладаючи матеріали дослідження

Для кращого сприйняття присутніми матеріалу свою доповідь слід супроводжувати таблицями, рисунками з використанням сучасних технічних засобів.

Після доповіді (10-15 хвилин) студент повинен чітко відповісти на поставлені запитання членів ДЕК.

На оцінку за дипломну та магістерську роботи впливають:

  • якість роботи, правильність і глибина викладання матеріалу теми, відповідність змісту назві теми;

  • чіткість і конкретність поставлених завдань та вибір сучасних методів дослідження;

  • методичний рівень, опрацювання літературних джерел (кількість праць), грамотність та культура оформлення роботи;

  • якість доповіді: вміння коротко, чітко обґрунтувати актуальність теми, здібність швидко та зрозуміло відповідати на поставлені запитання;

  • ступінь самостійності під час виконання роботи;

  • глибина знань, правильність виконання і чіткість ілюстрацій.

На підставі результатів захисту, робота оцінюється диференційованою оцінкою за бальною системою. Оцінка «задовільно» виставляється за роботу студентам, які правильно та досить переконливо розкрили основні питання теми; оцінка «добре» - за роботу виконану на високому рівні, в якій повно і всебічно висвітлені питання теми, яке містить фактичний матеріал дослідження, ілюстрації; оцінка «відмінно» - за роботу,  яка, крім зазначеного, містить самостійний аналіз фактичного матеріалу, узагальнення передового педагогічного досвіду, результати власного педагогічного експерименту (опрацьовані за допомогою методів математичної статистики), методичні рекомендації для теорії і практики фізичного виховання.

Календарний план

 

Зміст роботи

Терміни виконання

Відмітка про виконання

1.

Вибір та обґрунтування теми

 

 

2.

Вивчення літератури за темою роботи      

 

 

3.

Вивчення завдань та методів дослідження

 

 

4.

Оволодіння методикою дослідження

 

 

5.

Організація та проведення власних досліджень

 

 

6.

Опрацювання і аналіз даних, отриманих в ході дослідження

 

 

7.

Написання і подання на кафедру роботи за такими розділами:

А) вступ;

Б) огляд літератури;

В) методи та організація дослідження;

Г) результати дослідження разом з висновками та прак-тичними рекомендаціями, перелік посилань і додатки 

 

 

8.

Написання доповіді та підготовка до захисту

 

 

9.

Захист роботи

Згідно з графіком кафедри, деканату

 

Підписи: студент-виконавець __________ Керівник__________

Список використаної літератури

  1. Артемчук Г.І. Курило В.М., Кочергин М.П. Методика організації науково-дослідної роботи: Навч. посібн. для студентів та викл. вищ. навч. закл. – К.: Форум, 2000. – 271с.

  2. Болонський процес. Нормативно-правові документи/ Укладачі З.І. Тимошенко, І.Г. Оніщенко, А.М. Грехов, Ю.І. Палеха. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. – 102с.

  3. Довідник здобувого наукового ступеня: Зб. Нормат. док. та інформ. матеріалів з питань атестації наук. кадрів вищої кваліфікації / Упоряд. Ю.І.Цеков; передмова до 3-го, 2-го і з переднього сл. до 1-го вид. Р.В.Бойка. – 3-тє вид., випр.і допов. – К.: Ред. «Бюл. Вищої атестац. коміс. України»: Вид-во «Толока», 2003. – 69с.

  4. Закон України «Про вищу освіту» - К., 2002.

  5. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Уч. пособие / Под ред. А.А. Лудченко. – К.: Изд-во «Знания», КОО, 2000. –  114с.

  6. Методика подготовки курсовых и выпускных квалификационных работ: Методические рекомендации / Сост. Л.С. Захарова, С.Н. Попова. – М.: РГАФК, 1995. – 16с.

  7. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Укладачі М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, К.М. Левківський, Ю.В. Сухарников., відп. ред. М.Ф. Степко. – К., 2004. – 60с.

  8. Научно-исследовательская работа студентов КГИФК в учебном процессе по медико-биологическим дисциплинам: Методические рекомендации / Сост. Є.Н.Несен, Л.Г. Шахлина, Л.Я. Евгеньева и др. – К.: КГІФК, 1990. – 40с.

  9. Организация работы по выполнению рефератов: Методические рекомендации / Сост. В.А. Бирюк, В.А. Запорожанов. – К.: КГИФК, 1985. – 21с.

  10. Положение о курсовой, дипломной и квалификационной работах по специальности 6.0102 «Физическое воспитание и спорт» / Сост. В.Л. Соболев, Т.В. Лохманюк. – К.: Олимпийская литература, 1996. – 28с.

  11. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України // Як здобути вищу освіту: Права та гарантії. – К: Четверта хвиля, 1998. – 84с.

  12. Указ Президента України від 28.09.04 р. №1148/2004 «Про національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту в Україні».

  13. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М., Організація та методика науково-дослідницької діяльності – К.: « Знання-Прес», 2002. – 295с.

  14. Шкребтий Ю.М., Харченко Л.А. Совершенствование физкультурного образования в Украине. //Современный Олимпийский спорт и спорт для всех. - Алматы, 2004. – С. 205-206.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!