Методичні рекомендації до виконання реферативних, курсових, дипломних та магістерських робіт для спеціальності Фізична реабілітація, ВМУРЛ «Україна»
« Назад МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КАФЕДРА РЕАБІЛІТАЦІЇ Башкін І.М., Макарова Е.В.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання реферативних, курсових, дипломних та магістерських робіт для студентів спеціальності «фізична реабілітація»
КИЇВ - 2011
Рецензенти:
У методичних рекомендаціях викладено основні положення виконання реферативних, курсових, дипломних та магістерських робіт студентами спеціальності «фізична реабілітація». Мета методичних рекомендацій – уніфікація, раціоналізація й унормування роботи над рефератом, курсовою, кваліфікаційною та магістерською роботами. Визначено вимоги до оформлення, змісту й оцінки цих робіт, подано методичні рекомендації до виконання вимог. Методичні рекомендації розроблені на основі «Положения о курсовой, дипломной и квалификационной работах по специальности 6.0102 «Физическое воспитание и спорт» / Сост. В.Л. Соболев, Т.В. Лахманюк», (К.: Олимпийская литература, 1996), відповідно до специфіки навчання на факультеті фізичного виховання, фізичної реабілітації та спортивної медицини.
ЗМІСТ
ВСТУП Вища школа України постійно удосконалює за формою та змістом зміни, які сприятимуть підвищенню якості підготовки спеціалістів. Сучасні соціально-економічні й політичні перетворення в суспільстві, зміцнення державності, входження України у світове співтовариство неможливі без модернізації системи вищої освіти, спрямованої на підготовку фахівців на рівні міжнародних вимог. Важливим кроком на цьому шляху є приєднання України до Болонського процесу. Це зумовлює необхідність реалізації системою вищої освіти України ідей, визначених Болонською декларацією. Інтеграційний процес полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, впровадженні власних здобутків у галузі спеціальної освіти і наукових досліджень у ЄС. Як наслідок ці кроки сприятимуть підвищенню в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграції до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього середовища. Згаданні процеси вимагають передусім затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі спеціальної освіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації. Студенти вищих навчальних закладів мають можливість отримати вищу освіту, яка є базовою для подальшої спеціальної підготовки. Студент, який після 4-х років навчання отримав відмінні знання та вміння, продемонстрував схильність до педагогічної та наукової діяльності, на «відмінно» захистив дипломну роботу та склав державні іспити, може навчатися далі на 5-му курсі магістратури. У вищих навчальних закладах існує форма самостійної роботи студентів у позанавчальний час, яка у зв’язку з сучасними вимогами набуває все більшої значущості. Це зумовлено необхідністю формування у студентів творчого, новаторського підходу до роботи за фахом на основі глибокого знання науково-теоретичних основ. Основним завданням самостійної роботи є виховання у студентів прагнень донабуття, розширення і поглиблення професійних знань, формування таких вмінь як пошук, аналіз і застосування на практиці наукової інформації тощо. Підсумком самостійної роботи студентів має бути написання рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт, в яких студент повинен продемонструвати знання спеціальності, ерудицію, комплексне системне мислення, володіння методами математичної статистики, знання з історії, описати проблеми, стан та перспективи дослідження проблеми взагалі та в обраній тематиці. Метою цих методичних рекомендацій є уніфікація, раціоналізація та нормування роботи над реферативною, курсовою, кваліфікаційною та магістерською роботами. Методичні рекомендації містять загальні вимоги до оформлення, змісту та оцінки цих робіт, подаються практичні поради як виконати ці вимоги.
Глава 1. Організація роботи з підготовки рефератів 1.1. Загальні положення реферативної роботи Відповідно до навчальних планів та завдань дисциплін, які вивчаються на факультеті фізичного виховання, фізичної реабілітації та спортивної медицини, для студентів галузі фізичного виховання передбачена реферативна робота, яка є складовою частиною навчального процесу і необхідна для вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок з майбутнього фаху. Особлива увага приділяється реферативним роботам у контексті сучасних вимог до процесу навчання, через збільшення навчальних годин, які виділяються на самостійну роботу студентів. Робота з підготовки реферату є конкретною формою засвоєння сучасних теоретичних знань та передового практичного досвіду. Вона дає можливість студенту-реабілітологу застосувати здобуті у процесі навчання знання, щоб вирішити актуальні, конкретні проблеми своєї практичної діяльності. Метою виконання реферативної роботи є поглиблення, закріплення та перевірка знань студентів у певній галузі науки і практики, відпрацювання та вдосконалення практичних вмінь для використання їх під час оздоровчо-реабілітаційних заходів, розвиток самостійності та творчого підходу до виконання обов’язків. У процесі роботи над рефератом вирішуютьсятакі завдання:
Реферативна робота повинна грунтуватися на джерелах про сучасні досягнення науки і практики у галузі фізичного виховання і спорту, а також в суміжних галузях. Реферат має бути певною розробкою конкретної проблеми, яка може виникати у фахівця у ході його практичної діяльності. Враховуючи реальний час проведення занять, на виконання реферату планується 20-25 годин студентської самостійної роботи. Кафедра організує методичні консультації для студентів, контролює хід роботи над рефератами, забезпечує практичну значущість, рецензування та захист рефератів. Методична та консультативна робота кафедри передбачає: підготовку допоміжних матеріалів, інструкцій, методичних рекомендацій; складання бібліографічних списків; розробку експрес-інформації; індивідуальну роботу зі студентами над матеріалами реферату; аналіз проблеми, яка цікавить студентів; обговорення отриманих даних, висновків, рекомендацій. Викладачі, які консультують студентів, зобов’язані забезпечити раціональні форми, умови та час для проведення консультацій, контролювати своєчасне виконання вимог кожного етапу роботи над рефератом.
1.2. Вибір теми реферату Практична значущість і якість реферативної роботи залежить від правильного визначення тематики. Студент має право вибрати тему реферату відповідно до своїх інтересів та зацікавленості в ефективнішому засвоєнні матеріалу. Співробітники кафедри розробляють переліки тем реферативних робіт для кожної дисципліни, які передбачені навчальними планами. Тематика рефератів розглядається і затверджується на засіданні кафедри і має бути подана в деканат разом з іншими навчально-методичними документами.
1.3. Структура та зміст розділів реферату В основі підготовки реферату лежить загальний підхід та певні рекомендації відповідно до змісту і обсягу. Рекомендується така структура і обсяг реферату:
Загальний обсяг реферату повинен бути не менше 15 – 20 друкованих сторінок. Оформлення реферату. Реферат складається з титульного аркуша і власне тексту. Нумерація сторінок позначається у правому верхньому куті. На останній сторінці реферату ставиться дата і підпис автора. Зміст окремих розділів реферату: Вступ. У цьому розділі обґрунтовується доцільність вибору цієї теми, її актуальність, розкривається практичне значення теми в дисципліні з якої пишеться реферат. Бажано у цьому розділі дати конкретне формулювання і висвітлення проблеми, яка розглядається мету і завдання реферату. Аналітична частина. У цьому розділі аналізують найважливіші з певного питання літературні джерела, основні теоретичні та методичні положення лекційних курсів, які використовує студент для вирішення поставленої проблеми. Аналізується свій та передовий досвід у цьому питанні. У розділі висновки та пропозиції подають коротку інформацію про систематизовані дані та показують перспективи їх у практичній діяльності, якщо це можливо. Висновки подаються як конкретно та логічно сформульовані положення про викладену у рефераті інформацію. У списки використаної літератури подають перелік літератури, яка використовувалась у рефераті. Список складають згідно з встановленим вимогами до бібліографії. Після цитування цифрового і фактичного матеріалу у тексті реферату подається посилання на першоджерела. Консультації з пошуку та відбору літератури, методики роботи з літературними джерелами можна отримати у бібліотеці університету.
Глава 2. Вимоги до підготовки курсової, дипломної та магістерської робіт Незважаючи на різний обсяг курсовоі, дипломної та магістерської праці, вимоги до структури і змісту цих робіт мають богато спільного.
2.1. Загальні положення курсової роботи Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується за тематикою курсу спеціалізації з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, здобутих студентами під час навчання, та їх застосування в комплексному вирішенні конкретного фахового завдання. На відміну від реферату курсова робота має методичний характер, в аналізується спосіб чи сукупність прийомів дослідження педагогічної мети та вирішення конкретних завдань зі спеціальності. Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчального курсу і пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри. Виконання курсових робіт визначається графіком. Курсова робота допомагає студентові систематизувати здобуті теоретичні знання зі спеціалізації, перевірити їх якість; допомогти опонувати початкові навички здійснення сучасних досліджень у галузі майбутньої професії. Під час написання курсової роботи можна виявити здатність студента самостійно осмислювати проблему, творчо, критично її дослідити; вміти збирати, аналізувати і систематизувати літературні (архівні) джерела, використовувати сучасні інформаційні засоби та технології; застосовувати здобуті знання у вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмету дослідження, а також контролювати вміння виконавця правильно організувати свою дослідницьку роботу та оформити її результати. Курсова робота дослідного характеру є процесом розробки нових знань на основі спеціально організованого дослідження (експерименту), який характеризується об’єктивністю, обґрунтованістю та точністю з використанням загальновизнаного передового досвіду роботи спеціалістів. Така робота повинна мати два рівні – емпіричний і теоретичний. Емпіричний (від empeiria – досвід) має грунтуватися на знаннях, досвіді, послідовності процесу, на активному мисленні, осмисленні явищ. Теоретичний рівень базується на вивченні накопиченого наукового потенціалу, який міститься у літературних джерелах та в пошуку умов оптимальної реалізації на практиці досягнень науки (у нашому випадку – в галузі фізичного виховання і спорту та реабілітації). Захист курсової роботи відбувається до початку залікової сесії перед комісією кафедри, у складі 2-3 викладачів та наукового керівника. Процедура захисту здійснюється тоді, коли є зброшурований, підписаний автором та науковим керівником примірник курсової роботи.
2.2. Загальні положення дипломної та магістерської робіт Згідно з навчальними планами спеціальностей, за якими здійснюється підготовка на факультеті передбачено виконання дипломних робіт студентами 4 курсу стаціонару і 5 курсу заочного відділення. Магістерські роботи виконуються після закінчення 5 курсу стаціонару та 6 курсу заочного відділення. Дипломна робота – це навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст». Для студента спеціалізації «фізична реабілітація» написання дипломної роботи є обов’язковим елементом навчання. Кваліфікаційна робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх у вирішенні конкретних наукових, професійних та інших завдань. Дипломні роботи теоретичного рівня, що не передбачають емпіричного дослідження у галузі фізичної реабілітації як обов’язкового елемента, повинні містити не тільки вивчення літературних джерел методом теоретичного аналізу та історичним методом, а й нові підходи до групування, систематизації, узагальнення отримання даних з проблеми і теми проекту, розробку нових моделей, виявлення нових видів, типів, форм, засобів і методів організації та проведення фізичної і соціальної реабілітації засобами фізичної культури. Тематика робіт затверджується на засіданні профільної кафедри і повинна повністю відповідати тематиці науково-дослідної роботи кафедри та навчальному плану спеціальності. Студенту дається право вибирати тему дипломної роботи або запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розробки. Керують кваліфікаційними роботами досвідчені викладачі. Організацію і контроль за процесом підготовки й захисту випускних робіт здійснює на завідувач кафедри. Магістерська робота – це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує дипломну функцію (отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр) з метою продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, уміння самостійно проводити науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання за фахом фізична реабілітація в галузі охорони здоров’я, фізичного виховання та спорту. Магістерська робота, з одного боку, має узагальнювальний характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у здійсненні якого зацікавлені установи та організації фізкультурно-спортивної спрямованості та охорони здоров’я. У більшості випадків магістерська робота є подальшим дослідженням, яке здійснювалось в дипломній роботі студента-випускника. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і підбір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської роботи мають багато спільного з кваліфікаційною роботою і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня за спеціальностями 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт, 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, 24.00.03 – Фізична реабілітація. На відміну від дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук, що є науково-дослідною роботою, магістерська є самостійною навчально-дослідною працею в основу якої покладено моделювання практично відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійним проблемам, загальним методам і прийомам їх вирішення. Як форма науково-дослідної роботи дипломна та магістерська роботи сприяють вдосконаленню професійної підготовки майбутніх спеціалістів з обраної спеціальності. Дипломні та магістерські роботи за змістом можуть бути:
Зміст дипломних та магістерських робіт, наприклад, зі спеціальності «фізична реабілітація» повинен відсвітлювати наступні питання:
2.3. План дослідження дипломної та магістерської робіт Після вибору і реєстрації теми дипломної або магістерської роботи складається індивідуальний план виконання роботи. У ньому вказуються основні розділи роботи, їх зміст, терміни завершення і відмітка про виконання. Студент заповнює індивідуальний план та, і отримавши підпис керівника, допускається до захисту. Найчастіше використовується така схема складання плану: Індивідуальний план виконання дипломної або магістерської роботи Кафедра _____________________________________ Тема роботи__________________________________ Виконавець: студент ___________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) (курс, форма навчання, спеціальність) Керівник _____________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) Початок роботи_________кінець роботи___________
Календарний план
Підписи: студент-виконавець __________ Керівник___________ Теми дипломних та магістерських робіт затверджуються на кафедрі не пізніше ніж за рік до Державних іспитів. Наводимо приблизні теми дипломних та магістерських робіт, які відповідають основним науковим напрямкам досліджень і навчальним дисциплінам, що викладаються на профільної кафедрі: Кафедра реабілітаці
2.4. Структура та зміст курсової, дипломної та магістерської робіт Титульний аркуш курсової, дипломної та магістерської роботи (Додаток Б, В, Г) містить найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де вона виконана. Назву кожного структурного підрозділу друкують з нового рядка називному відмінку:
На титульному аркуші крапок не ставлять (за винятком ініціалів). Робота будується за планом і містить такі розділи: вступ; огляд літератури; методи й організація дослідження; результати дослідження та їх обговорення; висновки; перелік посилань; додатки. Усі розділи роботи починаються з нової сторінки. Зразок змісту дипломної чи магістерської роботи Вступ 1 Огляд літератури 1.1 Вікові анатомо-фізіологічні особливості хребта у дітей 1.2 Основні теорії виникнення та формування сколіозу 1.3 Функціональні порушення в організмі дітей дошкільного віку, які хворіють на сколіоз 2 Методи та організація дослідження 2.1 Методи дослідження 2.2 Організація дослідження 3 Результати дослідження та їх обговорення 3.1 Програма фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 3.2 Вплив фізичної реабілітації на морфо-функціональні показники дітей зі сколіозом Висновки Практичні рекомендації Перелік посилань Додатки
2.5. Методика написання окремих розділів дипломної та магістерської робіт Написання дипломної (магістерської) роботи починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент обирає ту, яка найбільше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям. Перевага надається темі, під час розробки якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Разом із керівником необхідно визначити межі розкриття теми та перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні.
2.5.1. Вступ «Вступ» починається з третьої сторінки. У вступі визначають коло тих питань, які розглядаються у роботі. Вступ надається у такій послідовності: - актуальність теми; - об’єкт дослідження; - предмет дослідження; - гіпотеза роботи; - мета роботи; - завдання роботи; - теоретична значущість; - практична значущість. Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-3 сторінки. Нижче наводимо зразки написання деяких частин «Вступу». Тема дипломної чи магістерської роботи «Фізична реабілітація дітей зі сколіозом у спеціалізованих дошкільних закладах». «Актуальність. Одним із важливих шляхів збереження і зміцнення здоров’я нації є профілактика і відновлювальна корекція порушень опорно-рухового апарата, зокрема захворювання на сколіоз у дітей дошкільного віку. У зв’язку з екологічною та економічною ситуацією в Україні значно зросла кількість дітей із цією патологією. Починаючи з часу формування плоду, далі з моменту народження і потім у дошкільному віці ця патологія призводить до порушень систем життєдіяльності організму, а надалі – до повної інвалідності в зрілому віці. Реабілітаційні заходи в системі консервативного лікування мають низку істотних переваг і те, що вони є профілактичними, дозволяє уникати оперативного втручання. Добре відомо, що різними засобами реабілітації з урахуванням етіології та патогенезу захворювання вдається стабілізувати патологічні зміни хребта і навіть зменшити їх. В Україні створені спеціалізовані дошкільні заклади, які здійснюють планомірний навчально-оздоровчий процес, де навчання та виховання поєднуються з кваліфікованим лікуванням сколіозу. Вони є найкращою та раціональною формою організації дітей хворих на сколіоз. Але ще не створено науково обґрунтованих програм з фізичної реабілітації дітей зі сколіозом у спеціалізованих дошкільних закладах. Під час вивчення літературних даних про застосування фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом ми помітили, що запропоновані засоби є недостатньо систематизовані. Комплекси лікувальної та коригуючої гімнастики переважно розроблені для дітей старшого дошкільного віку (5-6 років) та побудовані без урахування морфо-функціональних особливостей дітей та є спрощеною формою лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку. У доступній літературі нам не зустрічались наукові дані про створення програми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку зі сколіозом, з де є засоби та методи, які відповідали б віку та ступеню скривлення хребта в умовах спеціалізованих дошкільних закладах. Пошук шляхів розробки та оптимізації комплексної програми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку у спеціалізованих закладах, які хворі на ранню форму сколіозу, визначає актуальність і необхідність цієї роботи». Під час з’ясування об’єкту, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою дипломної (магістерської) роботи є системні логічні зв’язки. Об’єкт дослідження у загальнонауковому сенсі - це те, що протистоїть суб’єкту (у цьому випадку студенту-досліднику) у його предметно-практичній та пізнавальній діяльності під час написання наукової роботи з конкретної теми. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістовна наукова праця, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Формулювання об’єкта дослідження повинно містити пояснення, у якій галузі знань та діяльності воно здійснюється. Це вся сукупність діяльності людей, що мають певне соціальне становище та умови, в яких ця діяльність здійснюється. Наприклад, об’єктом дослідження може бути комплекс фізичної реабілітації дітей-дошкільнят, які хворіють на сколіоз. Предмет дослідження це те, на що спрямована думка, що складає зміст, чи те на що спрямована яка-небудь дія. Предметом дослідження вважають ту із сторін об’єкта, яка безпосередньо належить вивченню. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт. Наприклад, предмет дослідження – комплекс морфо-функціональних показників дітей дошкільного віку зі сколіозом. Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення. Мета роботи це визначення основного питання, на вирішення якого спрямована робота. Назва роботи повинна відбображатися у формулюванні мети. Мета роботи пов’язана з остаточним результатом і шляхом його досягнення. Остаточний результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективнішого функціонування. Наприклад, мета роботи – розробити та апробувати програму комплексної фізичної реабілітації дітей зі сколіозом в умовах спеціалізованого дошкільного закладу. Наукова новизна – це опис того нового у теорії і практиці фізичної реабілітації, яке було привнесене автором у процесі та результаті вивчення теми. Завдання роботи. У роботі може бути 2-3 завдання і кожне з них своїм чітким сформульованням, відображає загальну ідею роботи, розкриває певну її частину. Треба враховувати взаємозв’язок завдань, їх логічну послідовність. Кожне завдання повинне знайти своє вирішення та відображення в одному чи двох висновках. Мета дослідження дозволяє визначити завдання роботи, які можуть мати такі складові:
Наприклад, завданнями роботимають бути такі:
Теоретична значущість дослідження передбачає одержання відповідей на питання про те, що зроблено на основі попередніх знань. Наприклад:«В результаті аналізу одержаних даних була розроблена методика диференційованого підходу в лікувальній гімнастиці дітей різного віку зі сколіозом та визначена її ефективність, яка дає більш високий педагогічний і лікувальній ефект». Практична значущість – це короткий опис значення отриманих автором результатів для практики з констатацією способів, методів і шляхів їх впровадження у галузі фізичного виховання, фізичної реабілітації. Наприклад, практична значущість дослідження полягає у внесенні змін і доповнень до програми фізичного виховання дітей дошкільного віку спеціалізованих дошкільних закладів. Розроблена автором програма фізичної реабілітації дає можливість провадити ефективну корекцію скривлень хребта у ранній період дошкільного віку та використовувати запропоновані методи і засоби для профілактики сколіозу у дітей дошкільного віку. Це дозволить не тільки запобігти сколіотичній хворобі, але й зміцнити здоров’я дітей, збільшити їх рухову активність, створивши тим самим передумови для загального оздоровлення. У кінці цього розділу подається структура та обсяг роботи, кількість розділів, літературних джерел, сторінок комп’ютерного набору, рисунків і таблиць.
2.5.2 Літературний огляд Літературний огляд як самостійний розділ займає більшу частину роботи. На цей розділ відводиться приблизно 35-40% загального обсягу тексту (15-25 сторінок машинописного тексту). У цьому розділі розглядається, порівнюється та аналізується погляд авторів-дослідніків з основних питань теми (проблеми), відбитий у вітчизняних та зарубіжних джерелах. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної і практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглянутих робіт, які доцільно згрупувати таким чином:
В огляді не слід надавати повний бібліографічний опис публікації, що аналізується, достатньо назвати автора й назву або номер відповідної публікації у загальному списку літератури. Викладення матеріалу можна вести або в хронологічній послідовності, або, розділяючи його на проблемні питання. Вибір того чи іншого варіанту залежить від характеру теми та зібраних матеріалів, ступеня висвітлювання окремих питань в літературі. Якщо в розділі виділені пункти, то їх слід назвати. Літературний огляд рекомендується проводити в 3 етапи: 1) підбір і складання списку спеціальної літератури (допомагає здійснити опрацювання бібліографічних матеріалів бібліотечний каталог); 2) аналіз тексту (читати необхідно повільно, осмислюючи зміст публікацій, намагаючись зрозуміти головні ідеї та думки автора); 3) запис основного тексту. З метою більш повного аналізу літератури необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедри та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках тощо, огляд змісту різних комплексів спеціальних періодичних видань. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше, точніше визначити напрям та основні розділи свого дослідження. Перед ознайомленням зі змістом корисно ознайомитись з вихідними даними книги (в якому місті та видавництві вона надрукована, в якому році, яким тиражем, хто редактор), що дозволить визначити сучасність та характер видання (науковий, навчальний, популярний). Потім слід прочитати вступ (передмову). Він дає можливість зорієнтуватися у головному змісті книги, зрозуміти головні ідеї автора. Далі треба переглянути список рекомендованої літератури з обраної теми й звернути увагу на обсяг джерел. Починаючи вивчення основного матеріалу в книзі, доцільно виписати всі незнайомі слова й терміни у спеціальний словник, вказавши, що вони означають. Завершальним етапом вивчення літературних джерел є запис його основного змісту у вигляді цитування, складання плану тез або конспектів. Бібліографічні нататки щодо джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу курсової, дипломної та магістерської роботи, знаходити необхідні записи. Картки можна групувати в будь якому порядку, залежно від мети або періоду роботи над дослідженням. Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні записи на картках мають бути повними, відповідати вимогам державного стандарту. Всі літературні джерела, на які є посилання в літературному огляді, повинні бути включені в перелік посилань і пронумеровані. У роботі треба робити посилання, яке містить тільки номер публікації за списком. Воно береться у квадратні дужки. Наприклад: [12], [15], [1-5], [5, 12,15]. Як правило, посилання розмішують у найзручнішому для цього місці. Закінчити огляд треба коротким аналітичним висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.
2.5.3. Методи та організація досліджень Цей розділ займає 3-5 сторінок машинописного тексту, кількість підрозділів - не менше двох. У другому розділі описують послідовність виконання процедур дослідження. Після визначення завдань та огляду літератури вказують використоні методи дослідження для їх вирішення та вказують їх структуру. Для опису методів дослідження необхідно:
Наприклад: «Для вирішення поставлених завдань був проведений педагогічний експеримент, в процесі якого можуть використовуватися такі методи дослідження:
Якщо застосовувалися відомі загальноприйняті методи, то їх детально не описують, а тільки вказують назву методу, його автора і рік публікації, з якої взято відомості. Застосування нової оригінальної методики вимагає повного опису з малюнками, схемами, формулами тощо. Повністю описуються всі власні модифікації, зміни, доповнення до методики інших авторів. Далі описуються всі об’єкти дослідження (кількість, вік, стать, стан фізичного розвитку, стан здоров’я, вид патології та ін.) і організація дослідження (школа, дитячий заклад, клініка, відділення, особливості експериментальних груп). Педагогічні дослідження часто є порівняльними. Порівнюють результати експериментальної групи з результатами контрольної групи. У зв’язку з цим ставляться особливі вимоги до відбору досліджуваних: досліджувані особи експериментальної і контрольної групи повинні бути максимально ідентичними за своїми зовнішніми ознаками. Важливим під час підбору досліджуваних є визначення їх кількості. У різних за спрямованістю дослідженнях кількість досліджуваних може буде неоднаковою. Під час масових обстежень кількість досліджуваних буде більшою. Кількість досліджуваних повинна бути достатньою для повної об’єктивізації досліджуваного явища, має носити статистичну значущість. Якщо вимагається багаторазова реєстрація показників у одного й того ж досліджуваного, то їх кількість може бути невеликою. Наприклад: «У нашому дослідженні брали участь дівчата й хлопчики 3-6 років спеціалізованого дошкільного закладу № 460 Солом’янського району м. Києва в кількості 64 дитини. Усі діти мають сколіоз 1 ступеня і приблизно однакового рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості. за даними лікарського огляду. Дослідження проведені у вересні-жовтні 2005 року. Усі контрольні вправи (тести) проводилися на заняттях лікувальної гімнастики. Перед кожним тестом дітей попередню інструктували щодо змісту та умов виконання завдання, їм надавалася можливість зробити декілька спроб. Після цього кожна дитина виконувала три контрольні спроби на максимальний результат. Найкращий результат заносився у спеціальний протокол».
2.5.4. Результати досліджень та їх обговорення Загальний обсяг цього розділу дипломної та магістерської роботи – до 20 сторінок, кількість підрозділів залежить від інтеграційних характеристик результатів дослідження, що обговорюються. Це основна за обсягом частина роботи, в якій викладаються результати власного дослідження студента, що аналізуються порівняно з висновками інших авторів з цього питання, доводиться спроможність чи помилковість знайдених закономірностей, зв’язку, пояснень. В експериментальних роботах порівнюються показники експериментальної та контрольної груп чи показники однієї й тієї ж групи до початку та після експерименту. Визначається соціальна, оздоровча та економічна значущість (цінність, ефективність) проведеного дослідження. Виконавець повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень. Результати досліджень рекомендується викладати у формі критично-аналітичного тексту. Пишучи тексту, необхідно супроводжувати його таблицями, малюнками, схемами, фотографіями, графіками або виділяти їх у вигляді окремого додатку. Наприклад: 1. «Для оцінки стану опорно-рухового апарату дітей зі сколіозом після фізичної реабілітації застосувалися ті ж методи визначення силової витривалості м’язів спини і черевного преса, динамометрії правої та лівої кисті рук, рівноваги на правій і лівої нозі, рухливість хребта, як і на початку досліджень. Отримані дані вірогідно свідчать про збільшення показників сили кисті рук, силової витривалості м’язів спини і черевного пресу у дітей зі сколіозом порівняно зі здоровими дітьми. Так, згідно з віковими анатомо-фізіологічними особливостями про перевагу м’язів згиначів над розгиначами значний приріст спостерігається в показниках сили та силової витривалості м’язів черевного преса та кисті у дітей обох досліджуваних груп. У початкових дослідження показники сили м’язів черевного преса у здорових дітей були вірогідно вищими, а після застосування реабілітаційних заходів достовірне збільшення цього показника з’явилося у дітей, хворих на сколіоз. В кожній віковій експериментальній групі спостерігається збільшення силової витривалості м’язів спини в середньому на 52 сек більше, ніж у здорових. У дітей зі сколіозом порівняно з початковими даними силова витривалість м’язів спини збільшилась у 3-х річних дітей у 10 разів, у 4-х річних – у 7,5 разів, у 5-ти і 6-ти річних – у 5 разів. У здорових дітей відповідно – у 1,5 рази, у 2,5 рази, у 2 рази, у 1,5 рази. Таким чином, на відміну від м’язів згиначів (черевний прес і кисть), м’язи розгиначі спини є слабкою ланкою опарно-рухового апарату дітей дошкільного віку, особливо сповільнюється приріст сили у дітей від 5 до 6 років. Тому отримані результати показників силової витривалості, без сумніву, свідчать про велику ефективність застосованих нами реабілітаційних засобів для зміцнення м’язів спини, що створює умови для усунення «вікової асиметрії» розвитку м’язів згиначів і розгиначів і сприяє формуванню правильної постави та стабілізації сколіотичного процесу». 2. «Аналіз динаміки стабілограм показав, що з’явилися достовірні розходження між дітьми контрольної та експериментальної груп після 9 місяців реабілітації. Зокрема, такий показник, як амплітуда коливань, значно зменшився у дітей зі сколіозом у фронтальній (у) від 8,77±0,88 мм до 2,36±0,05 мм, і у сагітальній (х) від 8,08±1,37 мм до 2,59±0,06 мм площинах, тоді як у здорових дітей цей показник змінився не суттєво. Цей факт дозволяє стверджувати про поліпшення функції рівноваги у дітей експериментальної групи, що доводить необхідність спеціального тренування органів і систем організму дитини, які забезпечують навички сталості тіла у статичній і динамічній рівновазі. Це положення висвітлюється багатьма авторами [18,32,49]». Для того, щоб зробити аналіз експериментального матеріалу, треба провести його математичну обробку.
2.5.5. Висновки Логічним завершенням дипломної та магістерської роботи є висновки. Головна їх мета – підведення підсумків проведеної роботи. Ця заключна частина її повинна містити не тільки кінцеві положення досягнення автора, але і вказувати на подальшу перспективу розвитку досліджень названого питання. У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, які повинні містити формулювання розв’язаних проблем (завдань), їх значення для науки і практики. Висновки подаються у вигляді окремих конкретних і лаконічних положень. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі подають висновки, які містять основні результати аналітичної та практичної роботи. Загальна вимога до висновків полягає у тому, що вони повинні бути стислими, чітко сформульованими, відповідати завданням дослідження, мати кінцевий характер та подаватися так, щоб сутність роботи була зрозуміла без читання основного тексту. Слово «ВИСНОВКИ» на аркуши розташовують посередині рядка і друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Висновки, як правило, формулюються за пунктами, які нумеруються арабськими цифрами. Кількість пунктів не обмежується, але звичайно їх буває від 2 до 10, для дипломної та магістерської роботи – до 3-4 сторінок друкованого тексту. Наприклад:
2.5.6. Складання переліку джерел використаних під час написання роботи Наприкінці роботи, починаючи з нової сторінки, треба подати перелік посилань, які використовувалися в основній частині роботи. Список літератури складається на основі робочої картотеки відповідно до обсягу використаних джерел. Складаючи його необхідно дотримуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературні джерела слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською та російською мовами, потім – іноземними. Бібліографічні записи в списку використаної літератури повинні мати порядкову нумерацію. Список літератури дипломної роботи повинен мати не менше 50 джерел, а в магістерській роботі – не менше 60, яких більше половини повинні бути видані за останні десять років. Подаємо окремі зразки бібліографічного опису використаних літературних джерел: Приклади навчальних посібників:
Приклади статей із журналів, книг або збірників:
Приклади тез або матеріалів конференції:
Основні вимоги щодо оформлення дипломної та магістерської робіт Оформлення дипломної та магістерської робіт повинно відповідати певним загальним вимогам. Робота починається з титульного аркуша, який оформлюється відповідним чином (Додаток В, Г). Друкують роботу через два міжрядкові інтервали до 30 рядків на сторінці. Для цього використовують папір формату А4 (210х297 мм). Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3. Усі примірники дипломної та магістерської робіт повинні бути ідентичними. Один примірник подається до деканату, другий на кафедру. Обсяг дипломної роботи має бути в межах 40-50 сторінок, обсяг магістерської роботи - 50-60 сторінок машинопису, без урахування списку літератури та додатків. Друкувати текст треба, залишаючи береги таких розмирів: лівий на менше 30 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 25 мм, кегль шрифту – не менше 12 (стандарт – 14). Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю тільки чорного кольору. Текст основної частини дипломної, магістерської роботи поділяють на розділи і підрозділи. У тексті автор має право використовувати скорочення. Вони можуть бути двох типів: загальновідомі (наприклад, ЧСС, ОЦТ, АД та інші), маловідомі чи наведені самим автором. До використаних скорочень існують такі вимоги:
2.6.1. Заголовки структурних частин роботи Заголовки структурних частин роботи прийнято нумерувати арабськими цифрами, крім вступу, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Підрозділи нумерують окремо в кожному розділі. Позначення розділів, підрозділів і їхні порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, причому в кінці крапка не ставиться. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнюватися 3-4 інтервалам. До формулювань заголовків розділів і підрозділів дипломної та магістерської роботи висуваються такі основні вимоги:
У випускних роботах необхідно дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, вести виклад інформації слід від третьої особи. Не рекомендується вживати частих повторень слів чи словосполучень. В тексті ініціали вчених-дослідніків, як правило ставляться перед їх прізвищем.
2.6.2. Нумерація Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою дипломної та магістерської роботи є титульний аркуш, якій включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці. Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.2 (другий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку подається заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу за такими ж правилами, як підрозділи.
2.6.3. Ілюстрації Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розмішують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.1 (перший рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні коментарі розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Таблиці Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, наданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому кутку над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Наприклад: Таблиця 3.1 Ефективність впливу фізичної реабілітації дітей зі сколіозом 1 ступеня за даними історії хвороб
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за стрілкою годинника.
Формули При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символа та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Додатки оформлюють як продовження дипломної чи магістерської роботи на наступних її сторінках або як окрему частину, розмішуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований у горі малими літерами, з першої великої друкується і слово «Додаток ____», і велика літера застосувається для позначення додатка. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, наприклад; А, Б, В.
Підготовка до захисту та захист дипломної та магістерської робіт Дипломна або магістерська робота друкується та подається до Державної екзаменаційної комісії у двох примірниках з рецензією провідного спеціаліста чи практика та з відгуком наукового керівника. Дипломну, магістерську роботи виконавець та керівник підписують на титульному аркуші у лівому нижньому кутку, вказуючи дату. Рецензування, як правило, доручається викладачам, які мають науковий ступінь та звання. У рецензії повинні бути вказані:
У заключній частині рецензії повинен бути висновок офіційного рецензента про роботу взагалі та допуск до захисту. Захист роботи проводиться згідно з графіком затвердженим кафедрою, в присутності комісії у складі керівника та двох – трьох членів кафедри. Захист роботи відбувається на відкритому засіданні державної екзамінаціїної комісії та регламентується «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах». Під час виконання випускних робіт студент забов’язується:
Керівник курсової, дипломної та магістерської робіт виконує наступні обов’язки:
Відгук наукового керівника пишеться (друкується) в двох примірниках у довільній формі. У ньому визначають:
Рецензент, як і науковий керівник, оцінює дипломну (магістерську) роботу. Під час підготовки до захисту студент складає тези або доповідь обсягом 4-6 сторінок. У них він повинен коротко обґрунтувати актуальність теми, ознайомити із завдвннями досліджень, методами, організацією та основними результатами досліджень. Студент повинен чітко володіти текстом, викладаючи матеріали дослідження Для кращого сприйняття присутніми матеріалу свою доповідь слід супроводжувати таблицями, рисунками з використанням сучасних технічних засобів. Після доповіді (10-15 хвилин) студент повинен чітко відповісти на поставлені запитання членів ДЕК. На оцінку за дипломну та магістерську роботи впливають:
На підставі результатів захисту, робота оцінюється диференційованою оцінкою за бальною системою. Оцінка «задовільно» виставляється за роботу студентам, які правильно та досить переконливо розкрили основні питання теми; оцінка «добре» - за роботу виконану на високому рівні, в якій повно і всебічно висвітлені питання теми, яке містить фактичний матеріал дослідження, ілюстрації; оцінка «відмінно» - за роботу, яка, крім зазначеного, містить самостійний аналіз фактичного матеріалу, узагальнення передового педагогічного досвіду, результати власного педагогічного експерименту (опрацьовані за допомогою методів математичної статистики), методичні рекомендації для теорії і практики фізичного виховання. Календарний план
Підписи: студент-виконавець __________ Керівник__________
Список використаної літератури
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |