Методичні рекомендації до виконання і захисту курсової роботи з дисципліни Економіка і організація хімічних виробництв, УДХТУ
« Назад МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО виконання і ЗАХИСТУ курсової роботи з дисципліни «Економіка і організація хімічних виробництв» для студентів денної та заочно-дистанційної форм навчання технологічних спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр
Дніпропетровськ УДХТУ 2013
Методичні рекомендації до виконання і захисту курсової роботи для студентів денної і заочно-дистанційної форм навчання всіх технологічних спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр / О.Б. Яворська, Т.В. Гільорме, Г.Є Доценко. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2013. – 34 с.
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ. РОЗПОДІЛ ВАРІАНТІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ Мета курсової роботи - розрахунок основних показників ефективності підприємства. Об’єкт курсової роботи – промислове підприємство, яке виробляє продукцію, роботи, послуги хімічної галузі. Техніко-економічні характеристики конкретного підприємства створюють інформаційну базу для розробки економічних показників курсової роботи. Варіант курсової роботи студент обирає відповідно до номеру в списку навчальної групи. Табличні дані в роботі вказувати тільки з врахуванням свого варіанту. Курсову роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 x 297 мм) через півтора інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203 x 288 до 210 x 297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3. Обсяг основного тексту курсової роботи повинен становити 30-40 аркушів. Вступ 1-3 сторінки, Висновки 2-3 сторінки. Зазначений вище обсяг розрахований на використання при її оформленні комп'ютерів з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора MS Word розміру (кегель) 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту повинна бути однаковою. Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць, відповідно до зразків поданих у методичних рекомендаціях. Таблиці друкуються 14 або 13 кегелем, припускається використання одинарного міжстрокового інтервалу. Таблиці, які містять менший кегель виносяться у додатки наприкінці курсової роботи. Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4. Їх включають до загальної нумерації сторінок і розміщують, як правило, в додатках наприкінці курсової роботи. Курсова робота, по можливості, повинна базуватися на попередніх даних курсових робіт чи індивідуальних завдань за основними дисциплінами спеціальності. При повній відсутності таких даних, за згодою керівника курсової роботи, дозволяється, в окремих випадках, користуватись орієнтовними величинами показників, які наведені в додатках. Перед додатками в курсовій роботі повинен бути перелік використаної літератури (в такому варіанті, як він поданий в методичних вказівках). Курсова робота має такі складові: Вступ І. Теоретичний розділ ІІ. Практичний розділ 2.1 Ресурси підприємства 2.1.1 Розрахунок показників ефективності використання основних виробничих фондів та амортизації 2.1.2 Розрахунок показників ефективності використання оборотних коштів підприємства 2.1.3 Розрахунок чисельності та оплати праці персоналу підприємства 2.2 Розрахунок собівартості виробництва продукції та точки беззбитковості 2.3 Розрахунок фінансових показників роботи підприємства Висновки Список використаної літератури
ВступУ вступі до курсової роботи повинно бути висвітлено господарське значення та перспективи розвитку в Україні галузі хімічної промисловості, до якої належить підприємство, яке є об’єктом даної роботи. Конкурентоспроможність галузі, її продукції на сучасному ринку, основні проблеми розвитку галузі на сучасному етапі.
І. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛТему теоретичного розділу студент обирає згідно варіанту додатку Д. План цього розділу студент затверджує з керівником курсової роботи, об’єм теоретичного розділу складає 10-15 сторінок.
ІІ. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ2.1 Ресурси підприємства Основні показники роботи підприємства наведено в додатку А. Необхідно вказати показники роботи підприємства за своїм варіантом. 2.1.1 Розрахунок показників ефективності використання основних виробничих фондів та амортизації В цьому розділі курсової роботи необхідно розрахувати провідні економічні показники оцінки ефективності використання основних фондів підприємства, використовуючи інформаційну базу курсової роботи, яка розміщена в додатку Б. Відповідно до Податкового Кодексу України основні фонди поділяються на 16 груп (Додаток Ж). Необхідно розрахувати та занести до таблиці 2 такі показники оцінки ефективності використання основних фондів підприємства: 1. Приватні показники оцінки ефективності використання основних виробничих фондів підприємства (ефективність використання конкретної одиниці обладнання згідно технологічної схеми хімічного виробництва – об’єкт групи 4 «Машини та обладнання»): 1.1 Розрахунок коефіцієнту екстенсивного використання обладнання () здійснюється за формулою: де – фактичний час роботи обладнання протягом року, годин; – ефективний фонд часу роботи обладнання протягом року, годин. 1.2 Розрахунок коефіцієнту інтенсивного використання обладнання () здійснюється за формулою: де Пф – фактична продуктивність обладнання, тонн; Ппасп – паспортна продуктивність обладнання, тонн; 1.3 Розрахунок коефіцієнту інтегральної роботи обладнання () здійснюється за формулою. 1.4 Розрахунок резерву потужності () здійснюється за формулою. 2.1. Загальні показники ефективності використання основних фондів підприємства (ефективність використання всіх груп основних фондів): 2.1 Розрахунок фондовіддачі () здійснюється за формулою: де ТП – обсяг товарної продукції, тис. грн; Fср – середньорічна вартість основних фондів, тис. грн. В курсової роботи допускається, що вартість товарної продукції (ТП) дорівнює реалізованої продукції (РП), тобто продукція, що випускається підприємством за рік реалізується у повному обсязі (виконується умова ТП = РП). В свою чергу обсяг реалізованої продукції (РП) розраховується за формулою: де ВП – випуск продукції в натуральному вимірі, тис. т/рік (Додаток А); ЦОД – ціна одиниці продукції, грн/т (Додаток А). 2.2 Розрахунок фондоємності () виконується за формулою. 2.3 Розрахунок фондоозброєності () здійснюється за формулою: де – чисельність промислово-виробничого персоналу, чол. 3. Витрати на амортизацію (Аі) розраховуються на підставі даних про середньорічну вартість основних фондів певної групи (Fі) та встановленої для цієї групи норми амортизації (Наі) за формулою: де Наі – норма амортизаційних відрахувань відповідної і-ої групи основних виробничих фондів підприємства; і - групи основних виробничих фондів підприємства Норма амортизаційних відрахувань визначається прямолінійним методом за формулою: де Тсл - термін корисного використання (експлуатації) об’єкта основних фондів, років. Класифікація груп основних фондів та інших необоротних активів і мінімально припустимих термінів їх корисного використання приведені в додатку В. Річна сума амортизації (А) дорівнює сумі амортизації всіх груп основних фондів. Необхідно визначити і занести до таблиці 1 норму амортизаційних відрахувань для кожної групи основних фондів (ОФ) і суму амортизації Після здійснених розрахунків оцінки ефективності використання (за формулами 1-8) та витратами на амортизацію (формула 11) основних фондів, отримані значення треба занести у таблицю 2. Таблиця 1 Розрахунок середньорічної вартості основних виробничих фондів і амортизаційних відрахувань.
Таблиця 2 Показники ефективності використання основних фондів підприємства
2.1.2 Розрахунок показників ефективності використання оборотних коштів підприємства Поряд з основними фондами для роботи підприємства має велике значення наявність оптимальної величини оборотних коштів та швидкість обігу оборотних коштів. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємстві застосовується такі показники: Виділяють такі показники оборотності обігових коштів: 1. Коефіцієнт оборотності обігових коштів () розраховується за формулою: де РП – обсяг реалізованої продукції, тис. грн.; ОЗср – середньорічна вартість оборотних коштів, тис. грн. 2. Коефіцієнт закріплення оборотності обігових коштів () розраховується за формулою. 3. Швидкість або тривалість одного обороту обігових коштів () в днях: де t – кількість днів за аналізований період. Приймаємо 360 днів (умовно за рік тільки для оборотних коштів). Розрахувати зазначені показники (за формулами 12-14) та занести їх до таблиці 3. Таблиця 3 Показники ефективності використання обігових коштів підприємства
2.1.3 Розрахунок чисельності та оплати праці персоналу Персонал підприємства – це сукупність робітників різних професійних кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві, які складають його обліковий склад. В цьому розділі необхідно розрахувати такі групи промислово-виробничого персоналу згідно Класифікатору Професій (ДК 003:2010): кваліфіковані робітники з інструментом; робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин; найпростіші професії, технічні службовці, фахівці, керівники (Додаток К). На підприємстві встановлено режим роботи у три зміни по 8 годин. Для виконання розрахунку чисельності промислово-виробничого персоналу використати дані балансу робочого часу одного середньооблікового працівника занести дані до таблиці 4. Вихідні дані для складання балансу розташовано в додатку В. Ефективний фонд часу необхідно визначити як різницю номінального часу і невиходів на роботу за всіма причинами. Таблиця 4 Баланс робочого часу
На підставі даних балансу робочого часу визначають коефіцієнт облікового складу, тобто переходу від штатної чисельності до облікової. Він передбачає необхідний резерв на підміну робітників під час їх відсутності на робочому місці з поважних причин. Чисельність персоналу цеху визначається виходячи з особливостей обслуговування техніки, організації праці і виробництва, обраної структури керування. Дані наявної чисельності персоналу у зміну (чоловік) за конкретними робочими місцями наведено в додатку В. Наявна чисельності персоналу у добу () (чоловік) визначається виходячи з наявної чисельності персоналу у зміну і числа робочих змін протягом доби (n): де n – чисельність змін протягом доби. Штатна чисельності персоналу () складається з наявної чисельності персоналу на добу () та чисельності персоналу підмінної бригади ():
Облікова чисельність персоналу () (люд.) розраховується за формулою. Результати розрахунків заносяться до таблиці 5. Таблиця 5 Розрахунок чисельності робітники цеху
Чисельність керівників, фахівців і технічних службовців цеху визначаються з додатку та з урахуванням режиму роботи: - керівники - одна зміна на добу; - фахівці і технічні службовці – три зміни на добу . Результати розрахунків занести до таблиці 6. Таблиця 6 Штатний розклад керівників, фахівців і технічних службовців
Чисельність промислово-виробничого персоналу () складається з чисельності робітників (), керівників, фахівців і технічних службовців (). Розрахунок річного фонду заробітної плати (грн./рік) здійснюється за професійними групами персоналу, виходячи із середньомісячної заробітної плати. Фонд заробітної плати для окремої професійно-кваліфікаційної групи персоналу визначають за формулою: де ЗПСРМІС – середньомісячна заробітна плата конкретної професійно-кваліфікаційної групи персоналу, грн./місяць; ЧОБ – облікова чисельність персоналу даної професійно-кваліфікаційної групи, чол.; Т – тривалість періоду, за який персоналу даної професійно-кваліфікаційної групи нараховується заробітна плата, місяці. Результати розрахунків занести до таблиці 7 та 8. Фонд оплати праці персоналу на підприємстві складається з фонду заробітної плати робітників (), керівників, фахівців і технічних службовців (). Після розрахунку фонду оплати праці підприємства визначають середню заробітну плату за місяць по формулі. Таблиця 7 Розрахунок річного фонду заробітної платні робітників
Таблиця 8 Розрахунок річного фонду заробітної платні керівників, фахівців та службовців
Ефективність використання трудових ресурсів підприємства характеризує продуктивність праці, яка визначається кількістю продукції, що виробляється за одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю виробленої продукції. Основним показником продуктивності праці на рівні підприємства є показники виробітку, які розраховуються за формулами: 1. Продуктивність праці в натуральному виразі (): де ВП – кількість продукції в натуральному вимірі, т; – чисельність промислово-виробничого персоналу, чол. 2. Продуктивність праці у вартісному виразі: де ТП – обсяг товарної продукції, тис. грн (формула 6). Результати розрахунків занести до таблиці 9. Таблиця 9 Основні показники ефективності праці
2.3 Розрахунок собівартості виробництва продукції Розрахунки виробничої собівартості обсягу товарної продукції та одиниці продукції здійснюються на підставі наведеної інформації в таблиці 10 та шляхом сумування всіх витрат, які виникають в ході її виготовлення. Студент доповнює таблицю 10 та виконує відсутні розрахунки для формування повної собівартості продукції підприємства. Розрахунки до таблиці 10. Статті 1-7 мають бути розраховані за вихідними даними таблиці 10. Стаття 8 „Заробітна плата основних виробничих робітників” відповідає даним попереднього розрахунку фонді оплати праці основних робітників (таблиця 7). Стаття 9 „Відрахування від заробітної плати” розраховується як 38,86% від статті 8 „Заробітна плата основних виробничих робітників”. Стаття 10 „Витрати на утримання і експлуатацію обладнання”: а) на амортизацію робочих машин і основного технологічного устаткування, засобів КВП, автоматики та обчислюваної техніки (4,5,6 група ОФ) (таблиця 2); б) на поточний ремонт приймаємо у розмірі 5% від вартості зазначених вище (у пункті „а” статті 10); Найменування продукції – А Річний випуск продукції – (вказати за своїм варіантом) тон/рік Калькуляційна одиниця – 1 тонна Таблиця 10 Калькуляція собівартості продукції
в) на утримання устаткування; приймаємо у розмірі заробітної плати з відрахуваннями (38,86%) робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (таблиця 7). Стаття 11 „ Загальновиробничі витрати ” складаються з таких витрат: а) на утримання цехового персоналу і охорону праці приймаємо у розмірі річного фонду заробітної плати з відрахуваннями (38,86%) керівників, фахівців, технічних службовців (таблиця 8) та найпростіші професії (таблиця 7), а також витрат на охорону праці як 15% від фонду заробітної плати всього персоналу (згідно формули 22); б) на амортизацію будівель, споруд, передавальних пристроїв (сума амортизаційних відрахувань 3 групи ОФ) (таблиця 2); в) інші загальнозаводські витрати прийняти як 1% від фонду оплати праці основних виробничих робітників (таблиця 7). Сума статей 1–11 складає виробничу собівартість. Крім вищезазначених необхідно визначити такі витрати: - адміністративні витрати як 150% від фонду заробітної плати основних виробничих робітників; витрати на збут як 20% від фонду заробітної плати основних виробничих робітників; - інші операційні витрати як 25% від фонду заробітної плати основних виробничих робітників. Сума виробничої собівартості, адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат складають повну собівартість продукції. Після виконання розрахунків собівартості необхідно визначити критичний обсяг виробництва аналітично та графічно. Визначення критичного обсягу () виробництва виконати за формулою: де Суп – умовно-постійні витрати у собівартості продукції, грн/рік; Сзм – змінні витрати у собівартості одиниці продукції, грн/т; ЦОД – ціна за одиницю продукції, грн./т Розподіл статей калькуляції на змінні і умовно-постійні виконати згідно додатку Е. Для побудування графіку беззбитковості скласти таблицю 11. Таблиця 11 Дані для побудови графіку беззбитковості
Необхідно зазначити, що в курсовій роботі розглянуто однопродуктове виробництво продукції та отримання доходу тільки від реалізації продукції, тобто дохід підприємства це тільки сума реалізованої продукції. Рис. 1 – Визначення беззбиткового обсягу випуску продукції 2.3 Розрахунок фінансових показників роботи підприємства Загальновідомо, що на короткострокову та довгострокову платоспроможність підприємства впливає його можливість отримувати прибуток. В цьому зв’язку необхідно здійснити аналіз прибутковості діяльності підприємства за показником рентабельності, якій є якісним аспектом ефективності його роботи. За результатами розрахунків, виконаних в попередніх розділах, студент повинен розрахувати прибуток, рентабельність продукції, рентабельність основних виробничих фондів і рентабельність виробництва. Результати розрахунків занести до таблиці 12. Прибуток від реалізації продукції (П) розраховується за формулою: де – ціна за одиницю продукції, грн./т; – собівартість одиниці товарної продукції, грн./т; ВП – річний випуск продукції, т. Рентабельність продукції розраховується за формулою Рентабельність основних фондів Рентабельність виробництва Таблиця 12 Зведені техніко - економічні показники
Висновки Студент повинен обґрунтувати ефективність діяльності підприємства на підставі даних таблиці зведених техніко-економічних показників (таблиця 12).
Список використаної літератури І. Навчальні матеріали ДВНЗ УДХТУ з курсу «Економіка та організація хімічних виробництв»:
ІІ. Основна література:
Додаток А Загальні економічні показники роботи підприємства
Додаток Г Розподілення статей калькуляції на змінні і умовно-постійні
Додаток Д Перелік тем до теоретичного розділу
Додаток Ж Класифікація груп основних фондів та інших необоротних активів і мінімально допустимих термінів їх амортизації
Додаток К ОПИСАННЯ РОЗДІЛІВ КЛАСИФІКАЦІЇ ПРОФЕСІЙ 1. КЕРІВНИКИ, МЕНЕДЖЕРИ (УПРАВИТЕЛІ) Цей розділ вміщує професії, що пов'язані з: - керівництвом об'єднаннями підприємств, підприємствами, установами, організаціями та їхніми підрозділами незалежно від форм власності та видів економічної діяльності. Цей розділ щодо кваліфікації, як ознаки класифікації, є змішаним порівняно з іншими розділами. Розділ охоплює широке коло професій, пов'язаних із здійсненням різноманітних функцій управління та керівництва, які в цілому суттєво відрізняються за своєю складністю та відповідальністю. 2. ПРОФЕСІОНАЛИ Цей розділ вміщує професії, що передбачають високий рівень знань у галузі фізичних, математичних, технічних, біологічних, агрономічних, медичних чи гуманітарних наук. Професійні завдання полягають у збільшенні існуючого фонду (обсягу) знань, застосуванні певних концепцій, теорій та методів для розв'язання певних проблем чи в систематизованому викладенні відповідних дисциплін у повному обсязі. До цього розділу належать професії, що вимагають від працівника (з урахуванням кола та складності певних професійних завдань та обов'язків) кваліфікації за: 1) дипломом про повну вищу освіту, що відповідає рівню спеціаліста, магістра; 2) дипломом про присудження наукового ступеня: кандидата наук; доктора наук; 3) атестатом про затвердження вченого звання: старшого наукового співробітника; доцента; професора. 3. ФАХІВЦІ Цей розділ вміщує професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних і гуманітарних наук. Професійні завдання полягають у виконанні спеціальних робіт, пов'язаних із застосуванням положень та використанням методів відповідних наук. До цього розділу належать професії, яким відповідає кваліфікація за дипломом чи іншим відповідним документом: молодшого спеціаліста; бакалавра; спеціаліста, що проходить післядипломну підготовку (стажування, інтернатуру, клінічну ординатуру тощо); спеціаліста (на роботах з керування складними технічними комплексами чи їх обслуговування). 4. ТЕХНІЧНІ СЛУЖБОВЦІ Цей розділ вміщує професії, що передбачають знання, необхідні для підготовки, збереження, відновлення інформації та проведення обчислень. Професійні завдання пов'язані з виконанням секретарських обов'язків, роботою на друкарських машинках чи інших конторських машинах, записами та опрацюванням цифрових даних, обслуговуванням клієнтів (поштове обслуговування, операції грошового обігу, надання довідок, реєстрація чи передавання інформації тощо). До цього розділу належать професії, до яких може бути застосований рівень кваліфікації "молодший спеціаліст", а також професії, що вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти чи повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві. 5. КВАЛІФІКОВАНІ РОБІТНИКИ З ІНСТРУМЕНТОМ Цей розділ вміщує професії, що передбачають знання, необхідні для вибирання способів використання матеріалів та інструментів, визначення стадій робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої продукції. До цього розділу належать професії, пов'язані з видобутком корисних копалин, будівництвом і виробленням різної продукції. Ці професії вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти чи повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві. Для деяких професій, пов'язаних з виконанням робіт високої кваліфікації, потрібна кваліфікація молодшого спеціаліста. 6. РОБІТНИКИ З ОБСЛУГОВУВАННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮВАННЯ ЗА РОБОТОЮ ТЕХНОЛОГІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ, СКЛАДАННЯ УСТАТКУВАННЯ ТА МАШИН Цей розділ вміщує професії, що передбачають знання, необхідні для експлуатації та нагляду за роботою устаткування, машин, у тому числі високоавтоматизованих, а також для їх складання. Професійні завдання охоплюють розроблення корисних копалин, нагляд за їх видобутком, ведення робочого процесу та виробництво продукції на устаткуванні чи машинах, керування транспортними засобами, пересувними установками, складання виробів із деталей та вузлів. Ці професії вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти чи повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві. Для деяких професій, пов'язаних із виконанням робіт високої кваліфікації, потрібна кваліфікація молодшого спеціаліста. 7. НАЙПРОСТІШІ ПРОФЕСІЇ Цей розділ охоплює найпростіші професії (роботи), що потребують знань для виконання простих завдань із використанням ручних інструментів, у деяких випадках із значними фізичними зусиллями. Для виконання професійних завдань досить базової загальної середньої освіти або початкової загальної освіти та мінімальної професійної підготовки на виробництві чи інструктажу. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |