Методичні рекомендації до виконання бакалаврських робіт з курсу Менеджмент і адміністрування, АПСВТ
« Назад
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН І ТУРИЗМУ Кафедра економіки підприємства та менеджменту
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання бакалаврських робіт Галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» Напрям підготовки 6.030601 „Менеджмент” Професійне спрямування «Менеджмент організацій і адміністрування» Варіативна компонента «Менеджмент туристичної індустрії»
КИЇВ - 2014
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Згідно з навчальними планами підготовки фахівців за напрямом «Менеджмент», галузь знань «Менеджмент і адміністрування», студенти, які навчаються на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр», виконують курсову роботу з блоку прикладних професійно орієнтованих економічних дисциплін. Виконання курсової роботи є формою контролю засвоєних студентами спеціальних економічних знань щодо управління туризмом на мікро-, мезо – та макрорівні, що дозволяє систематизувати та поглибити здобуті знання, творчо застосовувати їх у вирішенні конкретних ситуаційних завдань, розвинути навички самостійної роботи. Методичні рекомендації мають на меті надання допомоги студентам у виконанні самостійної роботи та містять основні вимоги до змісту й оформлення курсової роботи, до організації її виконання, порядку захисту та критеріїв оцінювання. Студент виконує курсову роботу на базі поглибленого вивчення чинного законодавства України з питань підприємницької діяльності в туристичному бізнесі, спеціальної економічної вітчизняної та зарубіжної літератури, загальнодоступних джерел інформації, а також на основі результатів проведених ним досліджень відповідно до завдань роботи й економічних і статистичних показників діяльності обраного об’єкту дослідження. Темою курсової роботи є одна з актуальних проблем туристичної сфери України, що пропонується кафедрою економіки підприємства та менеджменту. Основні етапи виконання курсової роботи:
Керівництво курсовими роботами здійснюють викладачі кафедри економіки підприємства та менеджменту, які в спеціально відведений час проводять індивідуальне консультування студентів, допомагають скласти план і контролюють процес виконання робіт. Виконана робота має відповідати таким вимогам:
Курсову роботу, що не відповідає вимогам щодо змісту й оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, а також ту, що не містить матеріалів конкретного дослідження проблеми й реального підприємства, до захисту не допускають і повертають на доопрацювання.
1. Вибір теми й об’єкта дослідження Вибір теми є першим етапом виконання курсової роботи і має важливе значення для її успішного виконання. У виборі теми належить враховувати її наукову та практичну актуальність, перспективність, відповідність профілю навчання студента, наявність матеріалів, потрібних для написання роботи, можливість самостійної розробки силами студента. Вибираючи тему курсової роботи, студенти погоджують із викладачем орієнтовний перелік питань, що розглядатимуться в роботі, актуальність і перспективність обраної теми. Розроблена та рекомендована кафедрою економіки та менеджменту тематика курсових робіт містить широкий комплекс питань, що охоплюють усі сфери господарської діяльності підприємства сфери туризму. Разом із вибором теми визначається об’єкт, за матеріалами якого буде виконано роботу. Основними вимогами до об’єктів дослідження є наступні: підприємство є юридичною особою, функціонує не менш ніж два роки, має самостійну звітність. Діяльність підприємства повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної проблеми. Після того, як тему курсової роботи вибрано і за студентом закріплено викладача-консультанта, слід приступити до її конкретизації, тобто чітко визначити коло питань, що повинні бути досліджені. При цьому студент має бачити перед собою й більш віддалену мету – виконання бакалаврської роботи.
2. Опрацювання літературних джерел Згідно обраної теми курсової роботи студент самостійно добирає літературні джерела: законодавчі та нормативні акти України, монографії, навчальну літературу, статті, накопичує відомчі матеріали з теми, вивчає їх. Написання курсової роботи передбачає обов’язкове вивчення чинного законодавства, постанов Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, наказів, листів та інструкцій відповідних міністерств та інших органів управління з питань, пов’язаних із метою курсової роботи. Основою для накопичення теоретичної частини роботи має стати наукова (монографії, статті, автореферати дисертацій) та навчальна література. Крім того необхідно ознайомитись із зарубіжною літературою з досліджуваної проблеми, з трактувань понять, термінів, показників, поглядами та пропозиціями відомих фахівців. Для написання курсової роботи слід використовувати статистичні матеріали зокрема статистичні збірники «Статистичний щорічник» Державного комітету статистики України, «Україна в цифрах», статистичні бюлетені Держкомстату України, «Туризм в Україні», «Готелі та інші місця для короткотермінового проживання», «Основні показники роботи готелю. «Санаторно-курортне лікування та організований відпочинок населення» й інші статистичні дані, опубліковані в періодичних виданнях. Вивчення літератури дає змогу студенту визначити теоретичні основи дослідження питань теми та виявити ступінь їх розробки. До теоретичних основних досліджень належать:
Дослідження теоретичних основ теми курсової роботи дає можливість усвідомити її зв'язок із загальними тенденціями розвитку проблеми. Матеріал для вивчення теоретичних основ досліджуваних питань слід старанно відбирати відповідно до завдання дослідження, використовуючи лише той, що безпосередньо його стосується. Поглиблене вивчення літературних та офіційних джерел інформації дасть змогу з’ясувати сучасний стан питань щодо теми, правильно скласти план курсової роботи, чіткіше з’ясувати спрямування та методику власних досліджень, обсяг і характер практичних матеріалів, необхідних для виконання курсової роботи. Під час вивчення літературних джерел рекомендується вести робочі записи у вигляді тез і конспектів, що полегшить систематизацію, узагальнення матеріалів відповідно до плану курсової роботи.
3. Узгодження плану з керівником роботи й оформлення завдання План курсової роботи, погоджений з керівником, має передбачати питання, що розкривають зміст теми. Структура курсової роботи містить такі частини: Вступ Розділ 1 – вивчення теоретичних питань, методологічних засад, визначення та дослідження класифікаційних ознак предмету дослідження, особливості його вивчення у сфері туризму та курортів. Розділ 2 – стисла характеристика об’єкта дослідження, вивчення й узагальнення економічних процесів, інформаційних та аналітичних матеріалів; економічний аналіз стану предмету дослідження тощо. Розділ 3 – пропозиції та рекомендації щодо удосконалення (оптимізації) предмету дослідження. Висновки Список використаних джерел Додатки Орієнтовний варіант змісту курсової роботи наведено в додатку Б. Змінювати пункти плану можна в разі погодження з керівником та обґрунтування доцільності таких змін.
4. Збір вихідної інформації на підприємстві Після вивчення літератури з теми та складання плану курсової роботи студент приступає до збору практичних матеріалів на тому підприємстві, за матеріалами якого він виконує роботу. Організація збору інформації передбачає:
Робота з аналітичними матеріалами проводиться в кілька етапів. На першому етапі слід розробити перелік усіх вихідних показників з кожного досліджуваного питання. На другому етапі слід скласти зведений перелік усіх вихідних показників із теми. При цьому вихідні показники, потрібні для вивчення окремих питань, підлягають логічному аналізу з точки зору їх повторення, взаємозв’язку та можливості одержання подальших аналітичних показників. На третьому етапі слід визначити джерела інформації щодо кожного вихідного показника. При цьому виявити, які показники можуть бути одержані зі статистичних даних, із матеріалів дослідження економічної літератури, а які належить отримати з фінансової та статистичної звітності. Використовуючи показники фінансової та статистичної звітності, слід визначити джерела отримання даних (форму звітності), період, за який здійснено збір показників (він повинен бути порівняльним), одиниці виміру. Звітні дані мають охоплювати період 3 роки, що передують даті затвердження плану роботи. Основною формою документального оформлення матеріалів є табличні інформаційні документи. Вони можуть надаватись у вигляді зведених чи окремих таблиць. Показники в таблицях групують за окремими питаннями (розділами) курсової роботи чи за характеристиками окремих видів туристичної діяльності. Побудова аналітичних таблиць передбачає певну черговість показників, одержаних за даними фінансової та статистичної звітності. Слід перевірити взаємозв’язок показників в окремих формах (ідентичність одиниць виміру, порівняльність періодів звітності тощо).
5. Аналіз та обробка одержаних матеріалів Зібраний матеріал підлягає ретельній обробці, в процесі якої слід його упорядкувати, тобто розподілити матеріал згідно з планом курсової роботи. Потім необхідно відібрати матеріал з точки зору можливості та доцільності його використання при обґрунтуванні пропозицій. У процесі обробки матеріалів слід скласти таблиці, графіки, діаграми, розрахувати відносні та середні величини, провести групування, тобто здійснити аналітичну обробку інформації з метою її подальшого узагальнення й обґрунтування рекомендацій. Уся одержана інформація потребує перевірки з точки зору її достовірності, актуальності, відповідності завданням дослідження. У процесі аналізу зібраного матеріалу слід забезпечити порівнянність усіх показників за критеріями часу (періодів), цін, тощо. Потрібно також ретельно дослідити фактори впливу на розміри показників господарської діяльності. Перед тим як робити висновки – коротке викладення одержаних результатів – належить перевірити завершеність кожної окремої частини роботи та слушність аргументації всієї роботи в цілому. Лише після цього слід формулювати висновки щодо суті поставленої проблеми, з побічних питань, із питань практичного значення та використання одержаних результатів. Формулюючи ту чи іншу пропозицію, студент повинен визначити її ефективність. Слід пам’ятати, що крім економічної ефективності запропоновані заходи можуть мати соціальну, екологічну ефективність. Якщо йдеться про упровадження нової технології, нових організаційних форм, систем управління тощо, слід врахувати не лише їх позитивний результат, але й розрахувати та порівняти з ним обсяги пов’язаних із впровадженням витрат – трудових, матеріальних, фінансових ресурсів. У випадку, якщо в курсовій роботі рекомендовано до виконання одну з кількох пропозицій, то слід виконати порівняльний розрахунок результату та витрат за кожним варіантом і вибрати той, що забезпечує найкращі показники. Для обробки й аналізу економічної інформації, отриманої в результаті дослідження окремих процесів, бажано використовувати наявне стандартне (чи спеціальне) програмне забезпечення на ПЕОМ.
6. Написання тексту курсової роботи Зібрані й оброблені у процесі дослідження матеріали потребують чіткого та послідовного викладу згідно встановленого плану курсової роботи. На цьому її етапі остаточно відпрацьовується трактування всієї теми, її теоретичне та практичне спрямування, стилістична форма, що уточнює раніше сформовані наукові дослідження, висновки та рекомендації. Загальними вимогами до викладу матеріалу курсової роботи є: чіткість побудови; логічна послідовність викладення матеріалу; переконливість аргументації; точність формулювань; виключення можливості суб’єктивного та неоднозначного тлумачення; конкретність викладення результатів дослідження; обґрунтованість висновків і пропозицій. Рекомендований обсяг роботи 55- 60 сторінок друкованого тексту на папері стандартного формату, включаючи бібліографію. До обсягу не входять додатки. Курсова робота повинна містити такі матеріали: ● титульну сторінку; ● зміст; ● вступ; ● перший розділ (теоретичну частину); ● другий розділ (аналітичну частину); ● третій розділ (рекомендаційну частину); ● висновки; ● список використаних джерел; ● додатки. Матеріали курсової роботи розміщують відповідно до її структури. Титульну сторінку курсової роботи оформлюють згідно зразку, наведеного у додатку. Зміст має бути на початку курсової роботи. Він містить назву структурних частин роботи та відповідну нумерацію сторінок, з яких вони починаються, зокрема вступ, розділи, параграфи, висновки, список використаних джерел, додатки (див. додаток ). У вступі має бути обґрунтовано актуальність і практичне значення обраної теми, дано характеристику сучасного стану досліджуваної проблеми, визначено мету та завдання курсової роботи, вирішення яких дасть змогу досягти поставленої в роботі мети. Слід також зазначити об’єкт і предмет дослідження, а також зазначити інформаційні джерела, використаної в процесі виконання курсової роботи та визначити структуру роботи (див. додаток). Перший розділ курсової роботи (теоретична частина). У цьому розділі, як правило, розглядають загальні теоретичні підходи щодо досліджуваного питання, виконують огляд літературних джерел, порівнюють різні точки зору, аналізують опубліковані статистичні дані із посиланням на їх джерела. Посилання на використані джерела інформації (книги, брошури, наукові статті, офіційні документи, відомчі матеріали, веб-сайти) наводять наприкінці кожного наведеного абзацу у квадратних дужках. Теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції розвитку предмету дослідження, методичні підходи викладають якомога простіше та стисло. Можливе ілюстрування тексту графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо. Рекомендований обсяг розділу 15-20 сторінок. Він має містити 2-3 параграфи (див. додаток ). Другий розділ курсової роботи – це аналітична частина, що має бути розділена на параграфи, в яких студент, використовуючи зібраний матеріал, аналізує та розкриває зміст тих питань, що підлягають вивченню, на прикладі обраного об’єкту дослідження (туристичного підприємства). Необхідно дати характеристику підприємства: історія заснування, засновники, форма власності, види та напрямки діяльності, адреса, матеріально-технічна база, організаційна структура. Також необхідно охарактеризувати туристичний продукт або послуги, що надаються підприємством; технологічні процеси; цільові ринки. Відповідно до обраної тематики слід провести аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства враховуючи його галузеве підпорядкування: вивчити дані форм бухгалтерської та статистичної звітності, виконати потрібні розрахунки, сформувати аналітичні узагальнення (див. додаток). Подальша конкретизація аналітичного дослідження передбачає обґрунтування чинників, що впливають на предмет дослідження. Необхідно виявити причини існуючого стану економічних процесів на підприємстві, зробити прогнозні передбачення, підкріпити аналіз графічним матеріалом. Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування й обробка даних, що є основою кваліфікованого економічного аналізу, обґрунтування пропозицій. Аналіз виконують за матеріалами динаміки показників господарсько-фінансової діяльності підприємства за 3 роки, прогнозні характеристики – на 1 рік. У цьому розділі можливим є проведення факторного або кореляційно-регресійного аналізу – визначення кількісного впливу взаємозв’язаних факторів на результати діяльності підприємства. Рекомендований обсяг розділу – 18 – 20 сторінок. Третій розділ курсової роботи (рекомендаційної частини) повинен містити обґрунтування можливих напрямків вирішення досліджуваної проблеми, пропозиції автора з удосконалення методичних підходів до аналізу та планування показників діяльності підприємства, реалізації резервів ефективності використання ресурсів і витрат. Рекомендований обсяг розділу 10 – 15 сторінок. У висновках у сконцентрованому вигляді мають бути подані результати теоретичних та аналітичних досліджень, узагальнення пропозицій, їх ефективності, остаточні висновки. Рекомендований обсяг висновків і пропозицій – 3-4 сторінок. Список використаних джерел наводять наприкінці роботи. Він містить в абетковому порядку перелік літературних джерел, що було використано в роботі. Послідовність наведених матеріалів є наступною:
Додатки не входять до нумерації сторінок, містять нумерацію літерами у правому верхньому куті, на кожен із додатків має бути посилання в тексті. Курсову роботу подають у встановлений термін (не пізніше як за три дні до терміну, зазначеного у плані навчання) керівнику від вищого навчального закладу для перевірки, рецензування та допуску до захисту. Письмова рецензія керівника курсової роботи від кафедри оформлюється на спеціальному бланку. Керівник, залежно від ступеню готовності та якості курсової роботи. Допускає або не допускає її до захисту. У випадку недопущення студент повинен доопрацювати курсову роботу та передати її на повторну перевірку керівнику у спеціально визначений термін.
7. Оформлення курсової роботи 7.1. Загальні вимоги Курсову роботу слід друкувати на ПЕОМ, за допомогою текстового редактора Microsoft Word, на одному боці аркуша білого паперу формату А4 через півтора міжрядкові інтервали, шрифт – Times New Roman, розмір – 14 pt. Границі аркуша мають бути наступних розмірів: ліве поле – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Текст основної частини поділяють на розділи, що в свою чергу поділяються на підрозділи (параграфи). Заголовки структурних частин «Зміст», «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» друкують із великої літери по центру сторінки напівжирним шрифтом. Заголовки підрозділів (параграфів) друкують із абзацу маленькими літерами (крім першої великої). На початку абзацу робиться відступ 1,25. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати одному рядку 1,5 інтервалу. Кожну структурну частину (вступ, розділ, висновки, список використаних джерел) треба починати з нової сторінки, підрозділи (параграфи) розділяють відстанню у 2 рядки 1,5 інтервалу.
7.2. Нумерація Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, додатків, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №. Заголовки «Зміст», «Вступ», «Висновки» і «Список використаних джерел» не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «Розділ». Параграфи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер параграфа складається з номеру розділу та номеру параграфа, розділених крапками, наприклад: 1.2 (другий параграф першого розділу). Усі ілюстрації (графіки, схеми) називають рисунками, нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер рисунка складається із номера розділу та порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад: рис. 2.3. (третій рисунок другого розділу). Такими ж є вимоги і до оформлення нумерації таблиць, наприклад: Таблиця 3.2. (друга таблиця третього розділу). Формули, на які є посилання, слід нумерувати в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули має складатися з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад: 2.3. (третя формула другого розділу). Номер формули проставляють у круглих дужках із правового боку рядка написання формули.
7.3. Ілюстрації Ілюстрації виконують за допомогою комп’ютера. Назву ілюстрації розміщують під нею після її номера. Ілюстрації позначають словом «Рис.», наприклад: Рис. 1.4. Назва рисунку. Ілюстрації (схеми, графіки, рисунки тощо) слід подавати безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці (див. додаток ).
7.4. Таблиці Цифровий матеріал роботи подають у вигляді таблиці, кожна з яких повинна мати змістовний заголовок, розміщений під словом «Таблиця». Графи в таблиці нумерують тільки тоді, коли на них у тексті є посилання або коли таблицю слід перенести (продовжити) на наступну сторінку. В такому випадку на наступній сторінці у правому верхньому кутку пишуть слова «Продовження табл.» і зазначають її номер. Слово «Таблиця» з (великої літери) розташовують у правій крайній позиції над її назвою. Таблицю (або ілюстрацію) після першого посилання на неї у тексті розташовують таким чином, щоб її можна було розглядати без повороту сторінки або, щоб для цього було досить повернути сторінку за годинниковою стрілкою. У графах таблиць слід зазначити одиницю виміру. Якщо для всіх показників таблиці всі одиниці виміру є однаковими, то їх наводять в її назві. Одиниці виміру слід наводити відповідно до стандартів. Чисельні величини в таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Назви колонок таблиць слід починати з великої літери. Текст в таблиці друкується з одиничним інтервалом (див. додаток).
7.5. Формули Формули, що використовуються у роботі, пишуть із абзацного відступу. Пояснення значень символів і коефіцієнтів слід подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони стоять у формулі. Значення кожного символу (коефіцієнта) подають з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули слід виділяти вільними рядками (див. додаток ).
7.6. Посилання Якщо в тексті курсової роботи наведено цитати, статистичні дані, запозичений матеріал та ін., слід робити посилання на першоджерела інформації. Посилання на літературні джерела належить зазначити після відповідного абзацу тексту курсової роботи у квадратних дужках, наприклад: [12] чи [12, с. 58] означає, що 12 – порядковий номер джерела, позначеного у списку використаних джерел, 58 – сторінка цього джерела. Посилання на ілюстрації, формули, таблиці курсової роботи, додатки роблять за їх порядковими номерами, наприклад: рис.2.2, формула (3.3), табл. 3.1, додаток А (див. додаток ). У повторних посиланнях на ілюстрації та таблиці пишуть скорочене слово «дивися», наприклад: див. табл. 1.1.
7.7. Додатки Додатки у курсовій роботі оформлюють як продовження роботи, розміщуючи їх у порядку посилань в основному тексті. Кожний додаток починають із нової сторінки, у правому верхньому кутку пишуть слово «Додаток» із відповідною літерою поруч. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Кожний додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок (див. додаток ).
7.8. Список використаних джерел Відомості про джерела, включені до списку використаних джерел, наводять у відповідній послідовності (див. розділ 6 цих рекомендацій). Приклади оформлення пунктів списку використаних джерел: 1. Законодавчі та нормативні документи, стандарти. 1. Про внесення змін до Закону України “Про туризм”: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 18 листопада 2003 р. №1282-ІУ // Урядовий кур¢єр. – 2003. – № 24. – С. 15-19.
3. 2. Підручники та посібники. Один-три автора 1. Вовк В. М. Математичні методи дослідження операцій в економіко-виробничих системах: монографія. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – 584 с. 2. Савчин В. П., Шувар Р. Я. Електронне перенесення в напівпровідникових структурах: навч. посіб. для студ. ВНЗ. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – 688 с. Чотири і більше авторів 1. Історія світової та української культури: підруч. для студ. ВНЗ / В. Греченко, І. Чорний, В. Кушнерук, В. Режко. – К.: Літера, 2005. – 464 с. 2. Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки, 1918–1945 рр.: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Баран З. А., Кипаренко Г. М., Мовчан С. П. [та ін.]; за ред. М. Швагуляка. – Львів: Афіша, 2005. – 288 с. Без автора
4. Матеріали конференцій з’їздів. 1.
5. Словники
6. Автореферати дисертацій.
7. Журнали та газети. 1. Вища школа: наук.-практ. журн. / засн. М-во освіти і науки України ; голов. ред. І. О. Вакарчук. – 2001. – К.: Знання, 2008. – Щомісяч. – 2008, № 8–10. 2. Урядовий кур’єр: газ. центр. органів виконав. влади України / засн. Кабінет Міністрів України ; голов. ред. Алла Ковтун. – 1990. – К.: Преса України, 2008. – Виходить у вівт., сер., четв., п’ятн. та суботу. 2008, 25 листоп., № 221 (3881). 8. Статті в періодичних виданнях.
1. Michał Gabriel. Nierowności społeczne a wzrost gospodarczy. – Uniwersytet Rzeszowski, Katedra Teorii Ekonomii. – Rzeszow: [b. w.], 2007. – 626 s. 10. Web ресурси. 1. http://www.ukrstat.gov.ua/
8. Подання курсової роботи на рецензію та її захист Виконану студентом курсову роботу, оформлену за всіма вказаними вимогами та зброшуровану, реєструють на кафедрі на момент подання та передають на перевірку. Роботу повинен прорецензувати керівник. Рецензію на курсову роботу оформлюють на спеціальному бланку. У випадку незадовільної оцінки курсову роботу до захисту не допускають і повертають студенту на доопрацювання. Студент повинен усунути зазначені у рецензії недоліки та повернути роботу для повторного рецензування. При цьому він обов’язково додає попередню рецензію. Якщо роботу допущено до захисту, студент повинен ознайомитись з рецензією та підготуватись до захисту. При цьому від повинен підготувати відповіді на зауваження, згадані в рецензії, та показати виправлені в роботі недоліки, відмічені рецензентом. Захист курсової роботи відбувається перед початком сесії. Захист приймає комісія в складі не менш двох викладачів кафедри відповідно до графіку навчального процесу. На захисті роботи студент за 4-5 хвилин повинен коротко викласти мету, зміст і висновки з теми проведеного дослідження, потім – відповісти на запитання комісії. Оцінюючи курсову роботу, беруть до уваги: зміст роботи, якість роботи, відповідність оформлення роботи вимогам, вміння студента пов’язувати теоретичні знання з практикою господарювання; повноту і точність відповідей на запитання. За результатами захисту виставляють оцінку за національною розширеною шкалою та шкалою ECTS.
ДОДАТКИ (зразки до оформлення курсової роботи)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНИХ ВІНОСИН І ТУРИЗМУ Факультет економіки, соціального управління та туризму Кафедра економіки підприємства та менеджменту
КУРСОВА РОБОТА на тему: «УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІН НА ПОСЛУГИ» (на прикладі підприємства готельного господарства « Р ***», м. Київ)
Виконала студентка 4 курсу, д/в (з/в) Петрова Ірина Володимирівна Науковий керівник: к.е.н., ст.викладач Іванов Олексій Олександрович КИЇВ – 2015
ЗМІСТ стор.
ВСТУП Актуальність теми. Туризм займає важливе місце в економіці країн, що мають туристичний потенціал та розвинену туристичну інфраструктуру. Туризм, випередивши за обсягами прибутків нафтовидобуток і автомобілебудування, справедливо посів перше місце серед провідних галузей світової економіки, системи народного господарства та сфери послуг. Як вид активного відпочинку він займає одне з основних місць серед потреб населення і витрат на них. !!!(актуальність теми не менше 1-ї сторінки)!!! Метою курсової роботи є вдосконалення механізму ціноутворення та методів обґрунтування цін на послуги готелю Для досягнення поставленої мети автор ставить перед собою наступні завдання: - визначити суть, функції, класифікацію та види ціни; - дослідити складові елементи ціни послуг у підприємствах готельного господарства; - описати особливості механізму ціноутворення на послуги в підприємствах готельного господарства. Об’єктом дослідження є готель ВАТ «Дніпро». Предметом дослідження курсової роботи є. Інформаційні джерела. Для написання курсової роботи автором було використано понад 40 джерел. Насамперед це такі праці, як: „Основи менеджменту” [10], „Управление персоналом” [7], „Економічний аналіз” [8]. Вони дають повну характеристику по досліджуваній темі і по суті складають методологічну базу курсової роботи. Структурно курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Розділ 1. Глобальні детермінанти міжнародної туристичної діяльності в умовах становлення моделі сталого розвитку 1.1. Імперативи сталого розвитку та глобальні тенденції на міжнародних ринках туристичних послуг Поступ світової економіки наприкінці ХХ – початку ХХІ століття набуває нових рис, що мають ознаки цивілізаційних змін. Розвиток всіх галузей світового господарства, у тому числі й туристичної сфери, визначається процесами глобалізації. При цьому вона має не тільки економічні, але й світоглядно-методологічні наслідки. Глобалізація змінює ідеологію, ціннісні та цільові орієнтири, спосіб життя населення. Оскільки міжнародний туризм як галузь світової економіки має високий рівень сприйняття глобалізації, саме у цій сфері доцільно обґрунтовувати можливості та напрями переходу до моделі сталого розвитку. Таким чином, через розкриття сутності глобалізації та її наслідків на світовому ринку туристичних послуг важливо ідентифікувати зміст визначальних імперативів сталого розвитку (див. додаток А). Поняття глобалізації з’явилося на початку 1960-х рр. у зв’язку із дослідженнями М. МакЛюена, який висунув концепцію глобального селища, досліджуючи вплив комунікаційних технологій на соціально-культурні, економічні та політичні процеси, їх здійснення у глобальному масштабі. Введення у науковий обіг терміну „глобалізація” пов’язане з працями американського економіста Т. Левітта, який позначив ним процеси злиття ринків окремих продуктів, що виробляються великими багатонаціональними корпораціями [181, с. 92-102]. Широке ж застосування термін набув завдяки публікаціям американського соціолога Р. Робертсона, який сформулював основні засади концепції глобалізації [12, с. 24]. Найменшим за територією є Близькосхідний туристичний ринок, на який припадає 5,2% іноземних туристів світу. При цьому у 2000 році цей показник складав лише 3,5%, а ринок був останнім за обсягами іноземних туристів. У 2006 році частки Близькосхідного та Африканського ринків зрівнялися (по 4,8%), а з 2007 року за рахунок вищих темпів приросту (13,4% у 2007 році) даний ринок випередив Африканський [187, с. 3]. На Близькосхідному туристичному ринку найкращі позиції посідає Єгипет, на який припадає 21,2% іноземних туристів та 26,1% надходжень від туристичної діяльності в регіоні. За рахунок значних капіталовкладень у розбудову туристичної інфраструктури та просування туристичних продуктів на міжнародних ринках, проведення „чартерної компанії” спостерігаються високі темпи приросту іноземних туристів до країни (понад 16% у 2007 році в цілому, а по деяких країнах приріст сягає до 60%). Порівняно значним є приріст кількості іноземних туристів, що прибувають до Йорданії, ОАЕ, Ізраїлю (5-8%). Посилення ізраїльського шекеля, зростання цін на нафту унеможливлюють вищі темпи зростання прибуттів іноземних туристів до Ізраїлю, особливо із США. Лише в Лівані внаслідок Ізраїльсько-Ліванської війни, складної політичної ситуації спостерігається істотне скорочення кількості іноземних туристів (-6,5% у 2006 році, -10,5% у 2007 році) [190, с. 29].
2.2. Внесок міжнародного туризму в сталий розвиток Для оцінки стану міжнародного туризму в контексті імперативів сталого розвитку доцільно проаналізувати стійкість динаміки базових показників його розвитку, визначити взаємозв’язок між ними та показниками рівня соціально-економічного розвитку країн, виявити напрями та перспективи розвитку екологічного та екологічно безпечного туризму в світі. На світовому ринку перевезень іноземних туристів протягом останніх чотирьох років спостерігається стійка тенденція до зростання ролі авіаперевезень та вищі темпи зростання їх обсягів порівняно з наземними та водними. За даними ЮНВТО, у 2006 році повітряні та наземні перевезення практично зрівнялися за частками в структурі міжнародних перевезень туристів (рис. 2.1). Рис. 2.1. Структура транспортних перевезень іноземних туристів, 2006 рік Повітряний транспорт є одним з головних чинників розвитку міжнародного туризму в країнах, що розвиваються. Проте його значення істотно диференціюється між окремими туристичними регіонами. За даними Міжнародної Авіатранспортної Асоціації (ІАТА) лінійні повітряні перевезення за регіонами реєстрації авіаліній у 2006 році розподіляються таким чином: Європейський регіон – 35,7% (795 млрд. пасажиро-кілометрів), Азійсько-Тихоокеанський – 31,5% (703 млрд. пасажиро-кілометрів), Північно-Американський – 17,4% (389 млрд. пасажиро-кілометрів), Близькосхідний – 8,2% (183 млрд. пасажиро-кілометрів. Обсяг наданих суб’єктами туристичної діяльності в Україні у 2006 році туристичних послуг становить 3785,5 млн. грн., що перевищує показник 2005 року на 37%. Таке зростання експерти пояснюють загальним збільшенням тривалості подорожей на 34%. Відбулося зростання і середньої вартості однієї путівки (на 13%). Щодо в’їзного туризму, то середня тривалість подорожі скоротилася з 8,2 до 7,5 туро-днів, а виїзного туризму – зросла з 7,4 до 8,5 туро-днів. Відповідно відбулося зростання середньої вартості путівки з виїзного туризму на 11%. У розрахунку на одне туристичне підприємство припадає 1240,0 тис. грн. обсягу наданих туристичних послуг [38, с. 5]. У регіональному контексті 59,8% загального обсягу наданих українськими туристичними підприємствами послуг припадає на Центральноукраїнський ринок. Найменшою є частка Західноукраїнського ринку – 6,4%. Показники Південноукраїнського та Східноукраїнського ринків відповідно становлять 21,7% та 12,1% (табл.2.7). Таблиця 2.7 Показники туристичної діяльності підприємств України у 2006 році за регіональними ринками
Продовження табл. 2.7
Зразок оформлення формул де: r – індекс України; s – індекс регіону України; і – індекс окремої частини турпотоку; n – кількість складових у турпотоці (n=3); G – питома вага частин турпотоку в загальному туристичному потоці до України; g – питома вага частин турпотоку в туристичному потоці до регіону України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додаток Б Динаміка розвитку санаторно-курортних закладіврегіонів України
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||