Методичні вказівки до виконання розділу Охорона праці дипломної роботи для спеціальності Обслуговування програмних систем і комплексів, Технологічний коледж НУ «ЛП»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 

Львів 2014

Методичні вказівки до виконання розділу « Охорона праці » дипломної роботи (проекту)  для студентів базового напрямку . 6.050101 “Комп’ютерні науки” спеціальності 5.05010101 „Обслуговування програмних систем і комплексів ” / Укл.: З.І.Гапаляк.- Львів: Відокремлений структурний підрозділ Технологічний колледж Національного університету «Львівська політехніка», 2014 - 20с.

1. Загальні вимоги

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі праці.

Створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктивності та зниженню собівартості продукції. Підвищення продуктивності відбувається за рахунок зниження стомлюваності працюючих протягом робочого часу, його раціонального використання Прогресивне суспільство дає можливість використання техніки на користь робітників для підвищення рівня життя, для оздоровлення і поліпшення умов праці. Для створення здорових умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань необхідним є вирішення ряду наукових, організаційних та технічних проблем. Піклування про оздоровлення умов праці призвело до розвитку науки про охорону праці.

Вирішення завдання охорони праці у діяльності організацій (підприємств) залежить  насамперед від якості підготовки спеціалістів. Тільки від нашого свідомого відношення до проблем безпеки праці, від нашого уміння самому орієнтуватися у безлічі проблем, які виникають у процесі праці, і нашого уміння добре це пояснити працюючим, залежить життя і здоров’я багатьох людей.

Дипломна робота (проект) містить розділ „Охорона праці”, основна мета якого – уникнути можливості виробничого травматизму, професійних отруєнь і захворювань, пожеж і вибухів, аварій, забруднення довкілля.

Обсяг розділу „Охорона праці” визначається  за темою дипломної роботи (проекту) і завданнями, які вирішує дипломник у ній. Розділ становить 5% від обсягу проекту і розміщений перед розділом „Висновки”.

Записка має бути лаконічною, викладення матеріалу послідовне і відповідати вимогам цих методичних вказівок, діючих нормативних документів ГОСТ ССБП, санітарних норм і правил, ЕСКД.

Викладення матеріалу має бути обов’язково конкретним, пристосованим тільки до тих процесів, які розробляються у дипломній роботі (проекті), не містити загальних відомостей, переписаних правил та інструкцій з охорони праці. Конкретно містити ті заходи, які розробляють і передбачають, щоб створити комфортні і зручні умови праці, які виключають небезпечні і шкідливі фактори і зменшують можливі причини нещасних випадків.

2. Перелік питань, які необхідно висвітлити у розділі „Охорона праці” 

2.1. Трудова діяльність користувачів інформаційних і комп'ютерних технологій

Кваліфікаційні та професійні особливості роботи користувачів комп’ютерних та інформаційних технології. Види трудової діяльності при використанні ЕОМ.

Система «Людина-Машина-Середовище» (“Л-М-С”) при використанні ЕОМ.

Небезпечні і шкідливі виробничі факторі, джерелом яких є комп'ютер. Фактори виробничого процесу. Їхній вплив на функціональний стан користувачів ЕОМ.

Методичні вказівки

Необхідно розглянути специфічні особливості роботи користувача комп'ютерними та інформаційними технологіями й основні складові праці користувачів комп'ютерних і інформаційних технологій. Для цього рекомендується виділити наступні частини технологічного процесу: постановка задачі, складання проекту, алгоритмізація, програмування,  уведення тексту в ЕОМ, налагодження програми, оформлення готового продукту.

Для оцінки складності праці користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій варто виділити і вивчити три групи трудової діяльності:

група А – діяльність, що характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, які не вимагають значної розумової напруженості;

група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій;

група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття в процесі роботи рішень при відсутності заздалегідь відомого алгоритму.

Для вивчення умов праці користувачів комп’ютерних та інформаційних технологій необхідно виділити систему «Л-М-С» і розглянути можливі зв'язки в цій системі. При цьому необхідно  пам'ятати, що кількісний склад цієї системи визначатиметься кількістю робочих місць у виробничому приміщенні. .

Необхідно розглянути відеодисплейні термінали як основний компонент ЕОМ. На основі аналізу зв'язків у системі «Л-М-С» необхідно виділити небезпеки, відповідні небезпечні і шкідливі виробничі фактори та розглянути їх вплив на людину під час роботи з ЕОМ. Особливу увагу варто приділити особливостям впливу інформаційного фактора на користувачів ЕОМ.

2.2 Проблеми фізіології, гігієни праці, виробничої санітарії та виробничого травматизму у галузі, що використовує комп’ютерні та інформаційні технології 

2.2.1 Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу

Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Методичний підхід до визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.  Визначення гігієнічного класу умов праці (1 — оптимальні; 2 - допустимі; 3 - шкідливі; 4 - небезпечні) щодо характерних для галузі професій і робіт.

Вплив умов праці на середнє скорочення тривалості життя.

Методичні вказівки

Класифікація праці користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій необхідна для віднесення праці до визначеної категорії за ступенем фізичної тяжкості і напруженості праці на основі комплексу критеріїв. Усього існують 4 гігієнічних класи умов праці. Необхідно чітко розуміти, що праця користувача ЕОМ повинна відноситися до 1 (оптимальні умови праці) чи 2 (припустимі умови праці) класу. Якщо за результатами досліджень буде виявлений 3 або вищий клас, то варто негайно провести оптимізацію умов і характеру праці. 

2.2.2 Травми і професійні захворювання користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій

Основні травми і професійні захворювання користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій.

Розумова працездатність і особливості її психологічного забезпечення. Вплив інформаційного фактора на працездатність і здоров'я користувачів ЕОМ.

Методичні вказівки

Необхідно виділити основні виробничі травми і професійні захворювання користувачів інформаційних і комп'ютерних технологій, до яких можна віднести:

- електротравми та електроудари;

- порушення функцій зору;

- шкірно-м'язові розлади;

- ураження шкіри;

- фізіологічні порушення;

- інформаційні неврози і нервові перенапруги;

- гінекологічні порушення.

Необхідно визначити класифікацію виробничого травматизму за важкістю нещасних випадків і вивчити положення про розслідування нещасних випадків.

2.3 Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці при роботі з ЕОМ

2.3.1 Загальні вимоги до виробничих приміщень

Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів. Заходи і засоби підвищення безпеки технологічних процесів і обладнання.

Загальні вимоги до виробничих приміщень, в яких експлуатуються ЕОМ і виконується їхнє обслуговування.

Методичні вказівки

Насамперед необхідно вивчити загальні вимоги і засоби забезпечення безпеки виробничих процесів.

Варто пам'ятати, що на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом, повинно доводитися: площі - не менше 6,0 м², об'єму - не менше 20,0 м³ (з обліком максимальної кількості осіб, що одночасно працюють у зміні). Приміщення комп'ютерних класів (залів), у яких проводиться навчання на ЕОМ, повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 м² із двома входами: у навчальне помешкання й у коридор (на сходову площадку). 

2.3.2 Техніка безпеки

Техніка безпеки виконання робіт із застосуванням ЕОМ. Вимоги до початку робіт: загальні вимоги, електромережа для живлення, електропроводка, штепсельні з'єднання та електророзетки, занулення і повторне заземлення, контроль ізоляції, Вимоги під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ. Вимоги до виробничого персоналу: медичний огляд, навчання та інструктаж, обмеження. Вимоги після закінчення робіт з ЕОМ, вибухонебезпека.

Методичні вказівки

Для забезпечення безпеки ЕОМ периферійні пристрої, устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження, електропроводи і кабелі за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати класу зони за ПУЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів. Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження виконується як окрема групова трьохпровідна мережа, шляхом прокладки фазного, нульового робочого і нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для занулення (заземлення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Площа перетину нульового робочого і нульового захисного провідника в груповій трьхопровідній мережі повинна бути не менше площі перетину фазного провідника.

Необхідно пам'ятати, що у приміщенні, де одночасно експлуатується чи обслуговується понад п'ять персональних ЕОМ, на видному і доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, що може цілком відключити електричне живлення приміщення крім освітлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазного і нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх повинна бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазного і нульового робочого провідників.

Особливо неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристосувань і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження до звичайної двопровідної електромережі.

Під час роботи з ЕОМ необхідно передбачити вибухозахисті заходи, виходячи з вимог ГОСТ 12.1.010-76. Визначити клас приміщення щодо безпеки ураження людини електричним струмом згідно з ПУЕ. ГОСТ 12.1.030-81.

Дати коротку характеристику небезпечної дії на людину електричного струму, визначити місця можливих уражень людини струмом.

Вибрати схему і розрахувати захисне заземлення, визначити опір грунту, заземлювача, з’єднувальної смуги і загальний опір заземлення. Порівняти його відповідність вимогам ПУЕ. Навести схему заземлення. Передбачити захист від статичного струму. Запропонувати електротехнічний інвентар. 

2.3.3 Санітарно-гігієнічні умови

Санітарно-гігієнічні умови організації трудового процесу користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій: природне і штучне освітлення приміщень, де встановлені ЕОМ, припустимий рівень шуму, параметрів мікроклімату, електромагнітного випромінювання.

Методичні вказівки

Влаштованість робочих місць повинна забезпечувати належні умови освітлення приміщення і робочого місця, оптимальні параметри мікроклімату, ергономічних характеристик основних елементів робочого місця також враховувати наявність шуму і вібрації, м'якого рентгенівського випромінювання, електромагнітного випромінювання, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, електростатичного поля між екраном і оператором, наявність пилюки, озону, оксидів азоту та аероіонізації.

При організації роботи з ЕОМ варто пам'ятати, що:

- природне світло повинне проникати крізь бічні світлові прорізи, орієнтовані, як правило, на північ або північно-схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (ПО) не нижче 1,5%;

- приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального і персонального користування, повинно бути обладнано системою загального рівномірного штучного освітлення, яке повинно бути виконане у виді суцільних або переривчастих ліній світильників, що розташовуються осторонь від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників, рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів повинен бути в межах 300-500 лк;

- у приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звука й еквівалентні рівні звука на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003.-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности;

- параметри мікроклімату, іонного складу повітря, наявність шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны;

- рівні електромагнітного випромінювання і магнітних полів мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля;

- рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати припустимих відповідно до СН № 4557-88. Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях;

- гранично припустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наиведених у ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля;.

- напруженість електромагнітного поля у радіусі 50 см від дисплея за електричною складовою не повинна перевищувати в діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 25 В/м, а в діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 2,5 В/м;

- щільність магнітного потоку не повинна перевищувати в діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 250 нтл, а в діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 25 нтл;

- поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;

- потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана й інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкр/ч;

зміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0.1 мг/ м³, зміст оксидів азоту - 5 мг/м³, зміст пилу - 4 мг/м³ Згідно з СН 245-71, ГОСТ 12.1.005-88 передбачити оптимальні і допустимі метеорологічні умови на робочому місці, які необхідно створити залежно від категорії робіт, щодо енергозатрат, враховуючи періоди року. Навести таблицю нормованих параметрів метеоумов для даної категорії робіт.

Вказати заходи, які необхідно здійснити, щоб забезпечити нормовані параметри метеоумов.

Для забезпечення заданих метеорологічних умов обґрунтувати необхідність системи вентиляції (місцеву або загальну, природну або механічну, припливну, витяжну або припливно-витяжну комбіновану), кондиціювання та опалення.

Згідно зі ДСанПіН П-4-79 визначити характер зорової роботи і нормовану освітленість залежно від характеру і точності робіт, які здійснюються, виходячи з умов її впливу на стан зору працюючих і продуктивність їх праці.

Вказати  освітлення і його організацію (природне, штучне, комбіноване, загальне, місцеве тощо).

Розрахувати природне освітлення приміщення, визначивши коефіцієнт природного освітлення і площу світлових прорізів. Вказати умови забезпечення розрахованої освітленості. Порівняти розраховані параметри з фактичними, зробити висновки.

Розрахувати штучне освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку , визначивши сумарний світловий потік, індекс приміщення, тип і кількість світильників. Порівняти значення розрахованої освітленості з нормованою, зробити висновок.

Навести схему розміщення світильників на плані приміщення із зазначенням на ньому вікон і дверей, дати їх розміри.

Вказати можливі джерела шуму, вібрації, ультразвуку, а також рівні, які ми передбачаємо, порівняти їх з гранично допустимими.

Передбачити заходи зниження шуму, вібрації і ультразвуку до норм ССБП (звукоізоляція, шумопоглинання, кожухи, амортизатори, захист відстанню та часом перебування, індивідуальні засоби тощо).

2.3.4 Організація робочого місця, режим праці та відпочинку

Розміщення та організація робочого місця: площа й обсяг на одне робоче місце, взаємне розташування робочих місць у приміщенні. Конструкція робочого місця: робочий стіл, робоче сидіння, підставка для ніг, клавіатура, взаємне розташування ЕОМ і користувача.

Режим праці та відпочинку користувачів ЕОМ.

Методичні вказівки

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця та їхнього розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

Необхідно пам'ятати, що робочі місця з відеотерміналами щодо світлових прорізів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч. При розташуванні робочих місць з ПЕОМ необхідно дотримуватись вимог: робочі місця розташовуються на відстані не менш 1000 мм від стін зі світловими прорізами, відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинне бути не менш 1200 мм, відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого має бути не менше 2500 мм, прохід між рядами робочих місць повинний бути не менш 1000 мм.

Конструкція робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози. Висота робочої поверхні столу для відеотермінала повинна бути в межах 680-800 мм, а ширина -забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля. Розміри столу, що рекомендуються: висота - 725 мм, ширина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робоче сидіння користувача ЕОМ повинне мати наступні елементи: сидіння, спинку і стаціонарні чи знімні підлокітники. Ширина і глибина сидіння має бути не менш 400 мм. Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм, висота спинки сидіння повинна складати 300 ± 20 мм, ширина - не менш 380 мм, радіус кривизни у горизонтальній площини 400 мм, відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260-400 мм.

При розміщенні відеотермінала необхідно, щоб відстань від екрана до ока працівника була при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см. (14"/15") - 600—700 мм, 43 см (17") - 700—800 мм; 48 см (19") - 800—900 мм; 53 см (21") - 900—1000 мм. Клавіатуру варто розташовувати на поверхні столу на спеціальній, регульованій за висотою робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-30 мм від краю, що ближче до працівника. Розташування принтера чи іншого пристосування вводу-вивіду інформації повинно бути в зоні досяжності моторного поля на висоті 900-1300 мм, за глибиною 400-500 мм.

При організації обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ площа робочого місця повинна бути не менш 10 м², робочі місця повинні бути відділені одне від іншого перегородками і знаходиться на відстані не менш 1000 мм від приладів опалення. Тут мають бути штепсельні гнізда і електророзетки для підключення  електроінструмента до напруги 12 В і 36В.

Необхідно пам'ятати, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається у залежності від категорії виконуваної  роботи.

2.3.5 Пожежна безпека

Актуальність питань пожежної безпеки. Причини пожеж Заходи та засоби системи попередження пожежі. Заходи та засоби системи пожежного захисту. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки.

Методичні вказівки

При вивченні питань пожежної безпеки варто пам'ятати, що будинки і ті їхні частини, в яких розміщуються ЕОМ, повинні мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщення для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ повинні відноситися за пожежовибухонебезпекою до категорії В, а за класом приміщення - до П-IIа.

Основна причина пожеж – використання  горючих носіїв інформації.

Приміщення з ЕОМ повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації із димовими пожежними сповіщувачами з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² площі приміщення. В інших помешканнях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

Приміщення з ЕОМ мають бути оснащені переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 1 на 50 м², але не менше 2 на приміщення. Підходи до засобів пожежегасіння повинні бути вільними.

Згідно зі СНіП 2.01.02-85 дати характеристику пожежної небезпеки виробництва, згідно з ПУЕ визначити клас приміщень і зовнішніх пристроїв, згідно з СНіП П.09.02-85, ОНТП 24-86 визначити ступінь вогнестійкості і категорію пожежної безпеки приміщення.

Проаналізувати джерела спалаху і запропонувати профілактичні заходи згідно з ГОСТ 12.1.004-85.

Дати характеристику робочих місць з погляду пожежної безпеки і передбачити заходи захисту.

Вказати засоби пожежогасіння, які необхідно передбачити і запроектувати: зовнішній і внутрішній водопровід, автоматичні і ручні засоби пожежогасіння (спринклерні і дренчерні установки, вогнегасники) з вибором їх типу, кількості і місця розташування; щити з протипожежними засобами, ящики з піском тощо).

Дати характеристику засобів оповіщення про загорання або пожежу (пожежна сигналізація, радіозв’язок, телефонний зв’язок тощо).

Визначити шляхи евакуації людей на випадок пожежі, дати ширину проїздів, проходів, сходів, дверей тощо. Навести схему евакуаційних шляхів (СНіП 2.01.02-85). 

2.2.5. Висновки

Перелічити всі запропоновані в дипломній роботі (проекті) заходи з охорони праці, пояснити мету їх проведення і результати, яких вдалося досягти. 

Список рекомендованої літератури 

1. Закон України «Про охорону праці» .

2. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

3. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О., Основи охорони праці.-К:”Каравела”, 2003

4. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу //Охорона праці.-1998-№6

5. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. ДСанПіН 3.3.2.007-98.

6. В.Ц.Жидецький, В.С.Джигирей, В.М.Сторожук, Л.В.Туряб, Х.І.Лико., Практикум із охорони праці.-Львів”Афіша”,2000.

7. Голубков Б.Н., Пятачков Б.И., Романова Т.М. Кондиционирование воздуха, отопление и вентиляция.-М.: Энергоиздат, 1982.-232с.

8. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

9. ГОСТ 12.1.001-93 ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности.

10. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общин требования безопасности.

11. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования

12. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общин санітарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

Методичні вказівки до виконання виконання розділу « Охорона праці » дипломної роботи (проекту) для студентів базового напрямку . 6.050101 “Комп’ютерні науки” спеціальності 5.05010101 „Обслуговування програмних систем і комплексів ” / Укл.: З.І.Гапаляк.- Львів: Відокремлений структурний підрозділ Технологічний коледж Національного університету «Львівська політехніка», 2014  - 20  с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!