Методичнi вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни Організація та проектування баз і сховищ даних, КНЕУ
« Назад
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра інформаційних систем в економіці МЕТОДИЧНI ВКАЗІВКИДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУз дисципліни “Організація та проектування баз і сховищ даних”для студентів-бакалаврів спеціальності 6102 “Економічна кібернетика” всіх форм навчання Київ КНЕУ 2005 1.1. Мета й завдання курсового проектуванняМета курсового проектування - закрiпити та поглибити теоретичнi знанння, набути навичок самостiйної практичної роботи з проектування баз та сховищ даних. Завдання курсового проектування такi:
Проект має бути розроблений на базi персональних ЕОМ з використанням CASE-засобу Erwin та реляційної СКБД Access. (Інша реляційна СКБД може бути запропонована студентом, але обов’язково її вибір потрібно погодити з керівником курсу). 1.2. Органiзацiя курсового проектуванняТема курсового проекту вибирається з перелiку, який наведено в додатку 1, чи може визначатися за мiсцем роботи чи майбутньої практики студента, але обов’язково потрібно затвердження керiвника курсу. Вибрану тему студент має оформити у виглядi заяви й подати до кабiнету курсового та дипломного проектування не пiзнiше як через три тижнi пiсля початку читання лекцiй з даної дисциплiни. Пiсля затвердження теми на кафедрi керiвник видає студентовi завдання на курсове проектування. Курсовий проект потрiбно подати на кафедру в термiн, зазначений у завданнi. Якщо проект зданий несвоєчасно, це вважається порушенням навчального плану. 1.3. Структура та оформлення курсового проектуСтруктуру курсового проекту наведено в додатку 2. Титульна сторiнка(титул) оформляється вiдповiдно ГОСТ 2.105-79 ЕСКД (додаток 3). Анотацiя. У нiй стисло висвiтлюється головна iдея курсового проекту, розкривається його основний змiст, зазначаються застосовуванi методи та обгрунтовується новизна матерiалу. Форма викладу ствердна, наприклад: "у проектi запропоновано...", "наведено..."," показано..." i тощо. Оптимальний обсяг анотацї - 400 знакiв. Реферат має мiстити таку iнформацiю:
Оптимальний об’єм реферату - 800-1000 знакiв. Змiст. Являє собою перелiк назв усiх роздiлiв та параграфів iз зазначенням сторiнок, з яких починаються роздiли чи параграфи проекту. Вступ. Розкриває мету курсового проекту, обгрунтовує потребу розробки бази чи сховища даних для дослiджуваної задачi чи комплексу задач. Роздiл I. Дослiдження предметної областiЦей розділ розбивається на чотири пiдроздiли. 1.1. Характеристика предметної областiПри описі предметної області неодхідно описати характеристику функцiональної задачі, для якої буде проектуватись база даних (сховище даних). При описі характеристики задачі потрібно вказати призначення, техніко-економічну сутність задачі і обгрунтування необхідності її розв'язання: привести перелік об'єктів, при управлінні якими розв'язується задача; описати призначення і використання вихідної інформації; привести періодичність розв'язання і термін видачі вихідної інформації; вказати умови, за яких припиняється автоматизоване розв'язання задачі, при необхідності перерахувати зв'язки даної задачі з іншими задачами інформаційної системи /привести інформаційну модель/, описати розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях розв'язання задачі; 1.2. Опис вхiдних повiдомленьЦей підрозділ повинен містити форми та характеристики первинної документацiї, використовуваної на входi для розв’язку функцiональних задач. В тексті описують призначення і способи одержання вхідної інформації, а потім приводять перелік і опис вхідних повідомлень /табл. 1/. До табл. 1 заносять вхідні документи, які будуть використані для формування оперативних файлів бази даних, файли, які потрапляють на вхід задачі чи комплексу з інших задач та їх комплексів, а також документи та файли, які носять довідковий характер і можуть бути віднесені до умовно-постійної інформації. Таблиця 1Перелік і опис вхідних повідомлень
Форми документiв наводяться в додатку до курсового проекту. З форм первинної документацiї вибирається перелiк атрибутiв, який пiдлягає зберiганню в базi даних. Якщо на входi задачi крiм первинних документiв використовуються ще якiсь вхiднi повiдомлення (iнформацiйнi файли, якi сформованi в iнших пiдсистемах чи задачах, нормативно-довiдкова iнформацiя i тощо), цi вхiднi повiдомлення також пiдлягають опису й аналiзу на предмет того, чи потрiбно їх iнформацiю вiдображувати в базi даних, i якщо потрiбно, то якi атрибути мають зберiгатись в нiй. Щодо кожного вхiдного повiдомлення слiд зазначити, де ким i з якою перiодичнiстю воно формується. В результаті вивчення первинних документів необхідно зформувати список атрибутів оперативної інформації та список атрибутів нормативно-довідкової інформації, що підгягають зберіганню а базі даних. 1.3. Опис вихiдних повiдомленьВ цьому параграфі мають бути описанi всi рiзновиди вихiдних повiдомлень: машинограми, що видаються на друк, вихiднi файли, якi формуються на виходi дослiджуваних задач для iнформацiйного зв’язку з iншими задачами, вiдеокадри, що видаються на екран за запитом користувачiв. Усi вихiднi повiдомлення аналiзуються з точки зору забезпеченостi формування їх на основi вхiдних атрибутiв, якi описанi в пiдроздiлi I.2. Якщо для формування якихось граф вихiдних повiдомлень не вистачає вхiдних атрибутiв, то потрiбно повернутись на крок назад (до вивчення первинних документів) i дообстежити предметну область з метою поповнення перелiку вхiдних атрибутiв. Крiм того, необхiдно ретельно проаналiзувати тi графи вихiдних повiдомлень, якi отримуються розрахунковим шляхом. Здебiльшого всi розрахунковi показники, що формуються розрахунковим шляхом, у базi даних не зберiгаються, оскiльки при потребi їх завжди можна обчислити. Виняток становлять лише тi розрахунковi показники, якi потрiбно зберiгати в БД для iнформацiйного зв’язку з iншими задачами чи для подальшого розв’язування даної задачi. Усi форми вихiдних повiдомлень наводяться в додатку до курсового проекту. Вихідні повідомлення їх призначення і використання приводяться в /табл. 2/. Таблиця 2 Перелік і опис вихідних повідомлень
В табл. 1 описують вихідні машинограми, відеограми та файли, які формуються під час розв'язання задачі і підлягають зберіганню в базі даних для розв'язання даної чи інших задач . 1.4. Опис основних процедур перетворення данихПроцес перетворення вхiдних атрибутiв на вихiднi показники необхідно описати у вигляді математичних формул. Наприклад, при визначенні норм витрат матеріалу на один виріб виконуються такі розрахунки: - норма витрат m-го матеріалу на v- й виріб; - поопераційна норма витрат m-го матеріалу на d- у деталь на o–й операції; - кількість d-х деталей у v-му виробі. Кожну формулу потрiбно проаналiзувати на достатнiсть атрибутiв на входi задачi для формування необхiдного перелiку вихiдних показникiв, які формуються розрахунковим шляхом. Коли для формування тих чи iнших показникiв вихiдних повiдомлень не вистачає вхiдних атрибутiв, то, як i в попередньому випадку, потрiбно повернутися до вивчення вхiдних повiдомлень, дообстежити предметну область з метою поповнення необхiдних вхiдних атрибутiв. Роздiл 2. Розробка інфологiчної моделiЦей роздiл має бути виконаний за методикою iнфологiчного проектування. Сутнiсть iнфологiчного проектування полягає у визначеннi iнформацiйних об’єктiв (сутностей) предметної областi, якi пiдлягають зберiганню в БД, визначенню характеристик об’єктiв та структурних зв’язкiв мiж ними. Результатом iнфологiчного моделювання є iнформацiйно-логiчна модель (IЛМ) предметної областi та опис її складових елементiв. Iнфологiчна модель має задовольняти всi вимоги користувачiв та прикладних програм. Iнформацiйнi об’єкти необхідно нормалiзувати i подати в третiй, четвертiй чи п’ятій нормальнiй формi. При iнфологiчному моделюваннi у виглядi інформаційних запитів та запитальних зв’язкiв подаються всi запити до БД, якi можуть надходити як вiд користувачiв, так i вiд прикладних програм. Тобто запитами та запитальними зв’язками необхiдно описати всi форми вихiдних повiдомлень, що видаються як у регламентному так i в нерегламентному режимi. Усi запити мають бути поданi в канонiчному виглядi. На пiдставi аналiзу запитальних зв’язкiв будуються структурнi зв’язки мiж iнформацiйними об’єктами. Побудувавши структурнi зв’язки, дiстанемо графiчне подання iнфологiчної моделi (граф ІЛМ), яке потрiбно перевiрити на повноту та коректнiсть. Iнфологiчна модель вiдповiдає вимогам повноти i коректностi, якщо на нiй можна виконати всi запити до БД, якi ставляться з боку користувачiв та прикладних програм. У результатi такої перевiрки можуть бути вилученi надлишковi (дублюючі) структурнi зв’язки, виконано агрегування кiлькох об’єктiв, якi мають семантично спорiдненi атрибути, в один iнформацiйний об’єкт або навпаки: до IЛМ можуть бути внесенi додатковi структурнi зв’язки та об’єкти, якi були не врахованi спочатку. Опис складових кожного інформаційного об’єкту виконують в таблиці 3. Крім структури та форматів атрибутів кожного інформаційного об’єкта в таблиці 3 описуються бізнес-правила, шо задають умови цілістності даних. Умови цілістності можуть задавати такі бізнес-правила: - первинний ключ – проставляється ПК, якщо атрибут є первинним ключем; - умова на допустимі значення - задаються якщо в базі даних на значення атрибута накладаються якісь обмеження (діапазон значень, не більше не менше певного значення, не нуль і т.п.), а також якщо задається певне значення за змовчанням; - Обов’язкове поле – вказує на умову наявності значення атрибута у кожному записі (проставляємо "так", якщо значення атрибуту не може бути пустим , "ні" - в протилежному випадку, якщо значення поля може бути пустим); - Індексне поле – ознака проставляється, якщо поле може виступати як індексне, а також вказується допускається чи не допускається дублювання значення індексу. Тобто, можливі такі варіанти заповнення цієї ознаки: - ІДД – це значить, що поле є індексним, в якому допускається дублювання значень; - ІНД – це значить, що поле є індексним, в якому не допускається дублювання значень. Опис атрибутів інформаційного об’єкту "Кредит"Проектування інфологічної моделі необхідно виконати використовуючи CASE-засоби (пакет Erwin чи інший пакет автоматизації проектування БД). В цьому ж розділі чи в додатках потрібно надати стисле керівництво користувача по розробці інфологічної (логічної) моделі бази даних з використанням CASE-засобів, яка повинна обов’язково ілюструватися екранними формами. Роздiл 3. Проектування даталогiчної моделiНа вiдмiну вiд iнфологiчного проектування, на яке не впливають особливостi конкретної СКБД, даталогiчне проектування - це проектування в середовищi конкретної СКБД. Роздiл 3 має складатися з двох пiдрозділів. У пiдроздiлi 3.1 необхiдно вибрати СКБД i подати обгрунтування цього вибору. Слiд також навести короткий опис вибраної системи i перелiк тих вимог та обмежень, якi можуть вплинути на результати проектування на даному етапi. У пiдрозділі 3.2 слiд описати процедури вiдображення iнфологiчної моделi на модель вибраної СКБД. Здобутий результат перевiрити на повноту з точки зору задоволення всiх iнформацiйних запитiв i описати у виглядi схеми даталогiчної моделi. Даталогічне проектування також виконується з використанням CASE-засобів. Результати та порядок даталогічного проектування необхідно проілюструвати екранними формами. Роздiл 4. Проектування та реалiзацiя БД на фiзичному рiвнiЦей роздiл має також складатися з двох пiдроздiлiв. У пiдрозділі 4.1 потрiбно виконати опис файлiв даталогiчної моделi в термiнах мови опису даних (МОД), вибраної СКБД, навести контрольний приклад основних файлiв спроектованої БД. Пiдрозділ 4.2. має містити реалізацію основних запитів, форм та звітів в середовищі вибраної СКБД. Роздруковки отриманих форм, запитів та звітів повинні бути приведені в додатках до курсового проекту. Запити, що зформовані до бази даних слід роздрукувати в режимі конструкторі та в представленні мові SQL. У висновках приводиться аналiз результатiв проектування БД та пропозиції щодо подальшого їх практичного впровадження та використання. Графiчний матерiал виконується на окремих сторiнках, якi входять до загальної нумерацiї сторiнок роботи. Перед текстом роботи має бути титульна сторiнка (дод. 3), яка виконується згiдно вимог державних стандартів. Наприкiнцi тексту слiд навести список лiтератури, яка використовувалась при виконаннi проекту. Якщо в курсовому проектi використовувались цитати чи якийсь цифровий матерiал, запозичений з лiтературних джерел, то потрiбно вiдповiднi бiблiографiчнi посилання (джерело, сторiнка). Умовнi й графiчнi позначення, термiнологiя та визначення мають вiдповiдати стандартам. Курсовий проект потрiбно переплести.Студент пiдписавши проект здає його на перевiрку керiвнику в термiн, затверджений на кафедрi. Керiвник проекту, перевiривши роботу,може допустити її до захисту чи вiддати студенту на доопрацювання за окремими зауваженнями. 1.5. Захист курсового проектуДопущений до захисту проект пiдписується керiвником i захищається на комiсiї, до якої входять два-три викладачi кафедри (з урахуванням керiвника проекту). Студент робить коротку доповiдь (5-10 хв.), в якiй викладає сутнiсть проектної розробки, наголошуючи при цьому на розроблених ним пропозицiях, а потiм вiдповiдає на запитання. За результами захисту виставляється оцiнка, яка заноситься до залiкової книжки та у вiдомiсть з пiдписами членiв комiсiї. Виконання курсового проекту оцінюється за 100-бальною шкалою. Критерії оцінювання курсового проекту та переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS наведено в додатку 4. В додатку до проекту наводяться форми первинних документiв,та вихiдних повiдомлень, структури файлiв БД, описанi в термiнах МОД вибраної СКБД, схема бази даних, головне меню, контрольний приклад, фрагмент словника даних для декілької об’єктів БД, представлення основних запитів на мові SQL. Примітка. Приведені вище методичні вказівки стосуються в більшій мірі проектування баз даних. Якщо студент обирає для курсового проекту тему пов’язану з проектуванням сховищ даних, то він повинен окремо погодити з викладачем структуру проекту. ДОДАТОК 1 ТЕМАТИКА КУРСОВИХ ПРОЕКТIВ
1. Проектування БД для визначення норм витрат матерiалiв на виготовлення виробу. 2. Проектування БД для визначення трудомiсткостi та нормативних розцiнок на один вирiб. 3. Проектування БД для визначення нормативної собiвартостi товарної продукцiї. 4. Проектування БД для рiшення задачi облiку випуску готової продукцiї. 5. Проектування БД для рiшення задачi облiку вiдвантаження готової продукцiї. 6. Проектування БД для рiшення задачi облiку реалiзацiї готової продукцiї. 7. Проектування БД для визначення потреби в сировинi та основних матерiалах для основного виробництва на рiк (квартал). 8. Проектування БД для визначення потреби в покупних комплектуючих матерiалах для основного виробництва на рiк (квартал). 9. Проектування БД для визначення лiмiта матерiалiв по цеху на мiсяць. 10. Проектування БД для визначення нормативної чисельності основних робітників на виконання річної виробничої програми. 11. Проектування БД для вирішення задачі з обліку основних засобів на підприємстві. 12. Проектування БД для визначення амортизацiйних вiдрахувань по пiдприємству. 13. Проектування БД для рiшення задачi з облiку наявностi та руху матерiалiв на складi. 14. Проектування БД для рiшення задачi з облiку наявностi та руху особового складу організації. 15. Проектування БД для визначення та нарахування погодинної заробiтної плати. 16. Проектування БД для визначення та нарахування вiдрядної бригадної заробiтної плати. 17. Проектування БД для рiшення задачi з облiку наявностi та руху коштiв на розрахунковому рахунку та в касi пiдприємства. 18. Проектування БД для визначення та аналiзу iнвестицiйної привабливостi пiдпрємств, що приватизуються. 19. Проектування БД для рiшення задачi облiку акцiонерiв та нарахування дивiдентiв акцiонерам АТ. 20. Проектування БД для проведення маркетингових дослiджень попиту на товарному ринку. 21. Проектування БД для проведення маркетингових дослiджень коньюнктури товарного ринку. 22. Проектування БД для проведення маркетингових дослiджень конкурентоздатності товарів на товарному ринку. 23. Проектування БД для системи електронної комерції. 24. Проектування БД з обліку та контролю надходження податкових платежів від юридичних осіб. 25. Проектування БД з обліку та контролю надходження прибуткового податку від фізичних осіб. 26. Проектування БД з контролю повноти сплати податкових платежів юридичними осібами. 27. Проектування БД з контролю повноти сплати прибуткового податку фізичними осібами. 28. Проектування БД з обліку та формування страхових договорів (полісів). 29. Проектування БД з обліку та контролю сплати страхових внесків за страховими договорами (полісами). 30. Проектування БД для визначення норм витрат матерiалiв на виготовлення виробу. 31. Проектування БД для визначення трудомiсткостi та нормативних розцiнок на один вирiб. 32. Проектування БД для рiшення задачi облiку випуску готової продукцiї. 33. Проектування БД для рiшення задачi облiку вiдвантаження готової продукцiї. 34. Проектування БД для рiшення задачi облiку реалiзацiї готової продукцiї. 35. Проектування БД для визначення потреби в сировинi та основних матерiалах для основного виробництва на рiк (квартал). 36. Проектування БД для визначення потреби в покупних комплектуючих матерiалах для основного виробництва на рiк (квартал). 37. Проектування БД для визначення лiмiта матерiалiв по цеху на мiсяць. 38. Проектування БД для визначення планової чисельностi робiтникiв по пiдприємству на рiк (квартал). 39. Проектування БД для визначення амортизацiйних вiдрахувань по пiдприємству. 40. Проектування БД для рiшення задачi з облiку наявностi та руху коштiв на розрахунковому рахунку та в касi пiдприємства. 41. Проектування БД для визначення та аналiзу iнвестицiйної привабливостi пiдприємств, що приватизуються. 42. Проектування БД для проведення маркетингових дослiджень попиту на товарному ринку. 43. Проектування БД для проведення маркетингових дослiджень коньюнктури товарного ринку. 44. Проектування БД для проведення маркетингових дослiджень конкурентоздатності товарів на товарному ринку. 45. Проектування БД для визначення кредитоспроможності позичальника (юридичних осіб) та ризику при його кредитуваннi. 46. Проектування БД для визначення кредитоспроможності позичальника (фізичних осіб) та ризику при його кредитуваннi. 47. Проектування БД для рiшення задачi по формуванню кредитних договорiв та контролю за їх виконанням в комерцiйному банку. 48. Проектування БД для аналізу кредитного портфелю комерцiйного банку. 49. Проектування БД резервів за кредитами комерційного банку. 50. Проектування БД для рiшення задачi з обліку касових операцій комерцiйного банку. 51. Проектування БД для рiшення задачi з обліку нарахування дивiдентiв за акцiями комерцiйного банку. 52. Проектування БД для рiшення задачi з облiку акцiонерiв комерцiйного банку. 53. Проектування БД для рiшення задачi з облiку депозитних рахункiв комерцiйного банку. 54. Проектування БД для рiшення задачi з облiку карткових платіжних операцій комерцiйного банку. 55. Проектування БД для обліку нарахування заробiтної плати з використанням пластикових карток. 56. Проектування БД для рiшення задачi з облiку експортно-імпортних операцій комерцiйного банку. 57. Проектування БД для рiшення задачi з облiку роботи обмінних валютних пунктів комерцiйного банку. 58. Проектування БД обліку операцій купівлі/продажу валюти на валютному ринку. 59. Проектування бази даних системи "Клiєнт-банк". 61. Проектування СД для аналізу клієнтської бази комерційного банку. 62. Проектування СД для аналізу кредитного портфеля комерційного банку. 63. Проектування СД для аналізу депозитного портфеля комерційного банку. 64. Проектування СД для аналізу інвестиційного портфеля комерційного банку. 65. Проектування СД для аналізу готівкового обігу коштів в комерційному банку. 66. Проектування СД для аналізу обсягів продаж продукції торгівельною фірмою. 67. Проектування СД для аналізу доходу від збуту готової продукції. 68. Проектування СД для аналізу діяльності системи електронної комерції. 69. Проектування СД для аналізу маркетингових досліджень споживчого ринку. 70. Проектування СД для аналізу страхового портфеля страхової фірми. 71. Проектування СД для аналізу надходження податкових платежів від юридичних осіб. 72. Проектування СД для аналізу надходження податкових платежів від фізичних осіб. ДОДАТОК 2 СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУТИТУЛЬНА СТОРIНКА АННОТАЦIЯ РЕФЕРАТ ЗМIСТ ВСТУП 1. ДОСЛIДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТI. 1.1. Характеристика функцiональної структури предметної областi. 1.2. Опис вхiдних повiдомлень. 1.3. Опис вихiдних повiдомлень. 1.4. Опис основних процедур перетворення даних. 2. РОЗРОБКА IНФОЛОГIЧНОЇ МОДЕЛI. 2.1. Інформаційні об’єкти та їх характеристика. 2.2. Запити та запитувальні зв’язки. 2.3. Структурні зв’язки та їх представлення на графі ІЛМ. 2.4. Автоматизація проектування інфологічної моделі. 3. РОЗРОБКА ДАТАЛОГIЧНОЇ МОДЕЛI. 3.1. Обгрунтування та вибiр СКБД. 3.2. Автоматизація даталогічного проектуваня та її результати 4. ПРОЕКТУВАННЯ ТА РЕАЛIЗАЦIЯ БД НА ФIЗИЧНОМУ РIВНI. 4.1. Опис структур таблиць БД. 4.2. Реалізація запитів, форм та звітів. ВИСНОВКИ. СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ. ДОДАТКИ. ДОДАТОК 3. МIНIСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВIТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМIЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТКАФЕДРА IНФОРМАЦIЙНИХ СИСТЕМ В ЕКОНОМIЦI КУРСОВИЙ ПРОЕКТпо дисциплiнi ________________________________ на тему: _____________________________________ Студент _______________ група ____ курс_______ Керiвник проекту______________________________ КИЇВ КНЕУ 200_ р. ДОДАТОК 4. Критерії оцінювання курсового проектуКурсовий проект оцінюється на 85-100 балів, тобто на 5 (відмінно) з оцінкою А за шкалою ЕСТS, якщо він за структурою та змістом розділів повністю відповідає вимогам методичних вказівок і при захисті на ПЕОМ студент правильно відповів на всі поставлені запитання з теоретичної частини проекту та його програмної реалізації. Курсовий проект оцінюється на 80 балів, тобто на 4 (добре) з оцінкою В за шкалою ЕСТS, якщо він за структурою та змістом розділів повністю відповідає вимогам методичних вказівок, але при захисті на ПЕОМ студент дав неточні відповіді на деякі поставлені запитання з теоретичної частини проекту чи його програмної реалізації. Курсовий проект оцінюється на 65-75 балів, тобто на 4 (добре) з оцінкою С за шкалою ЕСТS, якщо він за структурою та змістом розділів повністю відповідає вимогам методичних вказівок, але при захисті на ПЕОМ студент дав неправильні відповіді на деякі поставлені запитання з теоретичної частини проекту чи його програмної реалізації. Курсовий проект оцінюється на 60 балів, тобто на 3 (задовільно) з оцінкою D за шкалою ЕСТS, якщо він за структурою повністю відповідає вимогам методичних вказівок, але є певні зауваження по повноті викладеного матеріалу та помилки в програмній реалізації (наприклад, реалізовані не всі запити та звіти), але при захисті на ПЕОМ студент показав вміння виправити всі основні помилки в програмної реалізації. Курсовий проект оцінюється на 50-55 балів, тобто на 3 (задовільно) з оцінкою D за шкалою ЕСТS, якщо він за структурою повністю відповідає вимогам методичних вказівок, але є певні зауваження по повноті викладеного матеріалу та помилки в програмній реалізації (наприклад, реалізовані не всі запити та звіти), а також при захисті на ПЕОМ студент не зміг виправити основні помилки в програмної реалізації. Курсовий проект оцінюється на 20-45 балів, тобто на 2 (незадовільно) з оцінкою FX за шкалою ЕСТS, з наданням можливості повторного захисту курсового проекту, якщо він за структурою повністю відповідає вимогам методичних вказівок, але є суттєві зауваження по повноті викладеного матеріалу та грубі помилки в програмній реалізації бази чи сховища даних (наприклад, враховані не всі інформаційні об’єкти, що характеризують предметну область, яка досліджувалась в курсовому проекті, реалізовані не всі запити та звіти), але при захиті студент показав, що він орієнується у вибраній предметній області, має певні теоретичні знання, які дозволять йому при певних допрацюваннях, на які вказує керівник, повторно захистити проект. Курсовий проект оцінюється на 0-15 балів, тобто на 2 (незадовільно) з оцінкою F за шкалою ЕСТS, з обов’язковим повторним виконанням курсового проекту, якщо він за змістом розділів та структурою не відповідає вимогам методичних вказівок. Оцінювання за 100-бальною, 4-х бальною шкалою та шкалою за системою ЕСТS виконується в відповідно до даних наведеної таблиці.
З повагою ІЦ “KURSOVIKS”! |