ЗМІСТ

ВСТУП

Складовою частиною підготовки студента (спеціаліста)  у вищому  навчальному закладі є проходження  ним економічної практики. Економічна практика є однією із складових  підготовки  фахівців  з бухгалтерського обліку. База практики визначається вищим учбовим закладом.

Метою проходження практики є:

- поглиблення та застосування  знань, одержаних у процесі навчання в академії;

- оволодіння сучасними формами та методами економічної, контрольної та організаторської роботи;

- набуття необхідних  навичок правильності нарахування та сплати  підприємствами податків, зборів до бюджету та інших  неподаткових платежів, передбачених діючим законодавством;

- формування професійних умінь і навичок для  прийняття самостійних  рішень під час конкретної роботи в сучасних умоввах;

- виховання  потреби систематично  поповнювати  свої знання та творчо їх  застосовувати в практичній  діяльності.

Податки – найефективніший інструмент непрямого регулювання економічних процесів. Державне регулювання економіки через використання податкових важелів за сучасних умов спрямоване на забезпечення і підтримку збалансованого економічного зростання, ефективне використання ресурсів, стимулювання інвестиційної і підприємницької діяльності.

Податки є невід’ємною частиною фінансового господарства держави. Це найважливіше джерело формування доходів держави, які, в свою чергу, використовуються на забезпечення державного управління, вирішення економічних, соціальних, оборонних завдань, розвиток освіти, науки та культури.

Встановлення, розподіл, стягнення і використання податків становлять одну із функцій, які виконує держава. Тому податкова система як елемент господарського механізму відповідає економічному устрою країни, рівню розвитку продуктивних сил, системі державного регулювання економічних процесів.

Податкова система в кожній країні є основою економічної системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним знаряддям реалізації державної економічної політики.

Вона являє собою сукупність встановлених в країні податків, зборів і платежів, які взаємопов’язані між собою та органічно доповнюють один одного, але мають різну цілеспрямованість. За допомогою податків вирішуються питання формування не лише доходів бюджету, а й впливу держави на всі сторони суспільного життя.

Базою проходження практики є Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва.

Завданням  економічної   практики є:

• набуття професійних умінь  за  спеціальністю;

• розширення,  систематизація та закріплення знань з усіх  спеціальних дисциплін навчального плану;

• набуття умінь організаторської діяльності в умовах трудового колективу.

Таким чином проходження практики є важливим для студентів. Студенти повинні зробити науковий аналіз, можливо, внести пропозиції щодо модернізації та удосконалення певного економічного процесу (організації роботи обчислення податків та ін.).

Розпочинаючи писати звіт  про проходження  економічної практики в ДПІ Святошинського району міста Києва необхідно визначити коло питань, на які необхідно звернути увагу в ході проходження економічної практики. Насамперед, це такі питання:

По-перше, це загальне ознайомлення  із  структурою державної податкової інспекції, визначення цілей, які стоять перед ДПІ і методи їх досягнення.

По-друге, це більш ретельне вивчення суті кожного податку, його ролі, а також методи обрахування строки сплати.

Податки є головним джерелом поповнення державного бюджету, а отже  важливе значення має вирішення питань, пов’язаних з оподаткуванням підприємств різних форм власності.

Ще одним, не менш  важливим  питанням є організація роботи  по комп”ютеризації процесів  роботи податкових органів. Адже, за допомогою комп’ютерів вирішуються питання з реєстрації  платників, обрахування податку, зменшується ризик помилок тощо.

Специфіка Святошинського району полягає в тому, що на його  території    розташована велика кількість ринків – 18. Це істотним чином впливає на співвідношення між  зареєстрованими  фізичними та юридичними особами, а також на те, що  значну частину робочого  часу інспектори змушені  займатися видачею фізичним  особам свідоцтв про  сплату єдиного податку та фіксованих  патентів (тобто на адміністрування податків).

Щоб досягти повної мобілізації коштів до бюджету, потрібно використати всі реальні методи і можливості, в тому числі:

- приділяти велику увагу зменшенню заборгованості до бюджету;

- виявляти приховані доходи і стягувати податки в бюджет і т. д.

Об’єктами дослідження при проходженні економічної практики є:

• структура ДПІ у Святошинському районі міста Києва;

• зміни і доповнення у податковому законодавстві;

• облік та роз’яснювальна робота з платниками податків;

• контроль за справлянням непрямих податків, зокрема податку на додану вартість та акцизного збору;

• контроль за справлянням податку на прибуток підприємств;

• контроль за справлянням податку з доходів фізичних осіб;

• контроль за справлянням податку на землю;

• контроль за справлянням ресурсних податків та платежів;

• контроль за справлянням місцевих податків, зборів;

• валютний контроль;

• автоматизовані робочі місця в державній податковій інспекції у Святошинському  районі.

Джерелами інформації при написанні звіту з   економічної практики слугували Закони України, Укази Президента, Положення, інструкції, Декрети Кабінету Міністрів, порядки.

1. ЗАГАЛЬНЕ  ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ СТРУКТУРОЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ У СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М. КИЄВА

Правовий статус податкових органів у системі державного управління і правове регламентування встановлення і справляння податків, головні завдання та функції державних податкових інспекціїй районного рівня у містах  визначається такими основними нормативними документами: Конституцією України,  Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про систему оподаткування”, Законом України “Про державну службу”.

ДПІ районного рівня в  структурі державної податкової служби є базовою ланкою, тому вона найбільш орієнтована на платників податків у своїй функціональній, організаційній, інформаційній та соціально-психологічній структурі.

Зараз у структурі підрозділів ДПІ Святошинського району створено            5 управлінь, 7 відділів, окремо виділено керівництво, головний та слідчий відділ податкової міліції (Додаток А). Завдання та функції окремих структурних підрозділів ДПІ регламентується Положенням про цей підрозід.

Згідно Наказу ДПА України ''Про організаційну структуру органів державної податкової служби'' № 207 від 20 квітня 2000 року на управління та відділи державної податкової інспекції покладені наступні функції :

На такий структурний підрозділ ДПІ, як керівництво, покладена основнафункція, що так і називається : «Керівництво податковою інспекцією». Ця функція містить наступне: організація роботи податкової інспекції та її підрозділів;оформлення документів, що мають юридичне значення; прийом платників податків; прийом працівників податкової інспекції; вжиття заходів до порушників виконавської, трудової дисципліни; взаємодія з податковими та іншими організаціями; затвердження планів документальних перевірок; затвердження положень про структурні підрозділи податкової інспекції, прав і обов'язків керівників цих підрозділів; організація справи охорони державної таємниці в інспекції та контроль за її станом тощо.

Управління оподаткування юридичних осіб  виконує контроль за дотриманням юридичними особами  законодавства про податки; контроль за дотриманням  законодавства з питань податкового  та екологічного  права; інформаційна  робота з органами   державної  податкової служби і зовнішніми організаціями; введення даних у систему автоматизованої обробки даних; контроль за своєчасним нарахуванням та сплатою платежів до бюджетів усіх рівнів; формування  звітів та  зведених інформацій; збереження податкових документів на  паперових носіях; забезпечення  надходження  податків, інших  платежів у бюджети.

Управління оподаткування фізичних осібвиконує  функції: інформаційна робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями; введення даних у систему автоматизованої  обробки даних; контроль за своєчасним  нарахуванням та сплатою платежів до  бюджетів усіх рівнів; формування звітів та зведених інформацій; контроль за дотриманням фізичними особами законодавства про податки; збереження податкових документів на паперових носіях; забезпечення   надходження податків, інших платежів у бюджети.

Управління податкового аудиту та валютного контролюокрім загальних функцій виконує ряд спеціальних, серед них: відбір платників податків - юридичних осіб для документальних перевірок; документальна перевірка юридичної особи; координація дій між підрозділами державної податкової служби при організації і проведенні виїзних документальних перевірок та з іншими державними контролюючими органами; здійснення контролю за додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем та інших форм обліку.

Управління стягнення податкової заборгованості виконує таку основну функцію: виявлення, упередження, припинення порушень платіжної дисципліни та організація роботи по примусовому стягненню податкової заборгованості.

Управління інформатизації та обліку :облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і до державних цільових фондів;  забезпечення  автоматизації систем оподаткування; збереження податкових документів на паперових носіях; захист податкової інформації;  ведення єдиного інтегрованого банку даних; забезпечення функціонування технічних засобів, системного програмного забезпечення та адміністрування телекомунікаційних мереж.

Відділ громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи - навчання платників податків та проведення масово-роз'яснювальної роботи;

Відділ  економічного аналізу та прогнозування податкових надходжень -  оперативний облік податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і до державних цільових фондів; контроль за своєчасним нарахуванням та сплатою платежів до бюджетів усіх рівнів; прогнозування та аналіз податкових надходжень.

Відділ правового забезпечення - правове забезпечення діяльності податкової інспекції і захист її інтересів в суді.

Відділ роботи з персоналом -  робота з кадрами; забезпечення охорони державної таємниці; забезпечення відомчого режиму; здійснення заходів щодо військово-мобілізаційної роботи, військового обліку та бронювання військовозобов'язаних.

Відділ бухгалтерії - облік та контроль за використанням   коштів  на утримання  державних податкових інспекцій;

Адміністративно-господарський відділ - адміністративно-господарська діяльність і загальне діловодство.

Головний відділ податкової міліції - виявлення, упередження, припинення порушень платіжної дисципліни та організація роботи по примусовому стягненню податкової заборгованості; забезпечення надходження податків, інших платежів у бюджети; перативно-розшукова робота в сфері оподаткування; здійснення заходів по забезпеченню безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби; боротьба з незаконним обігом товарів; виявлення, облік і звернення у власність держави конфіскованого та вилученого майна; організація та проведення податкових розслідувань.

Слідче відділення податкової міліції  - контроль за розслідуванням кримінальних справ і організація досудового слідства.

Основними елементами роботи з кадрами в ДПІ є:

- Організаційно-штатна робота – визначення загального чисельного та професійного складу працівників, переліку вимог, яким повинен відповідати працівники, що мають обіймати певні посади. Всього чисельність працюючих по інспекції складає 319 чоловік.

- Добір, розстановка кадрів, що передбачає встановлення придатності конкретної особи для діяльності на певній посаді. Ознакою, яка знаменує собою розстановку кадрів є наказ про призначення на посаду або звільнення з неї. Перед призначенням на роботу складається присяга державного службовця.

- Присвоєння спеціальних звань. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

- Підготовка, перепідготовка та підвищення класифікації кадрів. Найбільш поширеними формами навчання є: навчання за індивідуальними планами; школи резерву; підвищення кваліфікації за професійними програмами у навчальних закладах 3-4 рівня акредитації та центрах підвищення кваліфікації; перепідготовка на спеціальних факультетах; стажування на базі кращих органів ДПС або їх структурних підрозділів; стимулювання кандидата до здобуття вченого ступення, викладацької роботи у системі підготовки кадрів та підвищення кваліфікації.

- Оцінка кадрів здійснюється шляхом їх тестування та проведення атестації для всебічної оцінки ділових, професійних, моральних та особистих якостей, відповідності займаній посаді, а також для визначення можливості використання на більш відповідальних посадах.

- Забезпечення службового пересування кадрів.

- Виховання кадрів покладається на керівників, їх заступників, начальників їх структурних підрозділів, особиста участь яких у цьому є невід'ємною частиною їх службової діяльності.

Соціальне та постійне забезпечення – це державне обов'язкове страхування, пенсійне забезпечення, державна фінансова і матеріальна допомога.

Стимулювання службової активності кадрів.

Зміцнення законності й забезпечення додержання державної таємниці.

Згідно наказу ДПА у м. Києві № 54 від 05.02.2003 “Про кадрове забезпечення органів ДПС у 2002 році” плинність кадрів в органах ДПС по     м. Києву – 11,8 %, тоді як по Україні – 9,8 %. У Святошинській ДПІ 56 % працівників з вищою спеціальною освітою. Без освіти немає. 12 % не були у законній щорічній відпустці у 2003 р., вона перенесена на 2004 р. В органах ДПС “наймолодший” кадровий склад – 40 % складають працівники віком до 30 років.

Загальна характеристика ділових процесів в оподаткуванні

Ділові процеси в органах державної податкової служби України – це послідовність виконання співробітниками певних затверджених функцій та процедур для досягнення поставленої мети в рамках своєї діяльності.  Загальні правила діловодства в органах ДПІ визначаються Типовою інструкцією з діловодства в органах ДПС, затвердженою наказом ДПА України від 01.01.98 року № 315.

Основні функції діловодства складаються з наступних процедур:

- розробка номенклатури справ;

- організація  за дорученням  керівництва  підготовки  проектів документів, забезпечення оформлення та випуску документів;організація друкарського виготовлення, копіювання та тиражування документів;

- уніфікація системи документації та документів з урахуванням можливості їх машинної обробки, вжиття заходів по скороченню кількості форм і видів документів;

- здійснення контролю за підготовкою та оформленням документів, їх своєчасним виконанням у державних податкових адміністраціях (інспекціях), вжиття заходів по скороченню термінів проходження та виконання документів, узагальнення та аналіз даних про хід та результати цієї роботи;

- прийом, реєстрація, ведення обліку, забезпечення зберігання, оперативний пошук, інформування за документами та доставка документів;

- забезпечення дотримання єдиного порядку відбору,  обліку, зберігання документів, що створюються під час діяльності державних податкових адміністрацій (інспекцій) для передачі на державне зберігання;

- удосконалення форм роботи з документами з урахуванням використання організаційної техніки та ПК; сприяння процесу переходу до електронного документообігу;

- здійснення організаційно-методичного керівництва роботою з документами у підрозділах державних податкових адміністрацій (інспекцій);

- організація підвищення кваліфікації працівників державних податкових адміністрацій (інспекцій) у роботі з документами;

- впровадження державних стандартів, уніфікованих систем документації (УСД), Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України та інших нормативів ДПА;

- засвідчення печаткою документів у випадках, передбачених типовою структурою з діловодства.

Вся кореспонденція, що надходить до  ДПІ приймається канцелярією. Реєстрація документів полягає у фіксації факту створення або надходження документа шляхом проставлення на ньому умовних позначень. Цими умовними позначеннями є реєстраційні індекси та штампи з подальшим записом у реєстраційних формах, необхідних відомостей про документ.Такими формами є відповідні Журнали. Окрім канцелярії, у всіх структурних підрозділах ведеться журнал реєстрації вхідних і вихідних листів (Таблиця   ).

Таблиця

Журнал реєстрації вхідної кореспонденціїї

Кожний документ реєструється у даній установі лише один раз; вхідні - у день надходження або не пізнііше наступного дня. В разі передачі зареєстрованого документа з одного структурного підрозділу в інший повторно він не реєструється. Для реєстрації всіх категорій вхідних і створюваних документів у державних установах застосовується реєстраційно - контрольна картка, придатна для обробки засобами обчислювальної техніки (АРМ “Діловод”).

2. ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Облік платників податків виник одночасно з організацією державної влади та її фінансової діяльності. Забезпечення сплати податків суб’єктами оподаткування у повному обсязі та у визначений термін є одним із головних зав­дань, які стоять перед державою.

З метою усунення потенційної можливості ухилення від спла­ти податків їх платниками необхідно здійснювати облік платників податків (як юридичних, так і фізичних осіб). Облік платників податків є однією з основних  функцій податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахуван­ня податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до дер­жавних цільових фондів.

Облік платників податків в органах державної податкової служби здійснюється працівниками відповідних підрозділів, які  повинні забезпечити виконання наступних робіт:

- прийом документів від платників податків, зборів (обо­в’язкових платежів);

- взяття їх на облік;

- формування облікової справи платника податків (реєстра­ційної частини);

- ведення банку даних та реєстрів платників;

- ведення журналів обліку платників податків-юридичних та фізичних осіб, що є суб’єктами підприємницької діяльності;

- видачу документів, що підтверджують перебування плат­ника на податковому обліку;

- підтримку облікових даних в активному стані;

- звірку з органами державної реєстрації та виявлення плат­ників, що ухиляються від сплати податків.

Облікова справа платника податків(реєстраційна частина) – формується із переліку документів, які подаються платником по­датків до органів державної податкової служби при взятті його на податковий облік.

Реєстраційна частина облікової справи платника податків доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно нього від органів державної реєстрації, ста­тистики, міністерств, центральних органів виконавчої влади, від установ банків тощо до органів державної податкової служби в період діяльності платника податків або під час його ліквідації.

Згідно з Законом України “Про систему оподаткування” плат­никами податків є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до законів України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Юридична особа є самостійним суб’єктом правовідносин й іс­нує незалежно від фізичних осіб, які її утворили. Поняття та ознаки юридичної особи розкриваються у статті 23 Цивільного кодексу України: юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, мати обов’язки, бути позивачами і відповідачами у суді, арбітражному або третейському суді. У її складі можуть створюватися структурні підрозділи, зокрема, територі­ально відо­кремлені, що діють на засадах положення. Проте, неза­леж­но від особливостей своєї внутрішньої структури, юридична особа у зов­нішніх відносинах виступає як єдина організація.

Фізична особа – громадянин, який має цивільні права й обо­в’язки. Правоздатність громадянина виникає в момент його на­род­ження і припиняється зі смертю.

Диференціація суб’єктів господарювання на юридичних і фі­зичних осіб обумовлюється тим,  що їх оподатку­вання регулюється різними нормативними документами.

За місцем знаходження чи за місцем проживання юридичні та фізичні особи можуть поділятися нарезидентів та нерези­дентів. Відповідно до законів України платниками податків, зборів (обов’язкових платежів) з числа резидентів є:

- юридичні особи незалежно від форм власності: суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підпри­ємства, установи та організації (зокрема неприбуткові установи й організації), які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами або мають об’єкти оподаткування;

- філії, представництва, відділення та інші відокремлені під­розділи платника податків (далі – філій), що не мають статусу юридичної особи, але розташовані на території іншої, ніж плат­ник податків, територіальної громади;

- філії, що не мають статусу юридичної особи, але мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс та розташовані окремо від платника податків у межах однієї територіальної громади. Згідно з пп. 2.1.3 ст. 2 Закону “Про оподаткування прибутку підпри­ємства” філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платни­ків подат­ків, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на тери­торії іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, є платниками податку на прибуток.;

- фізичні особи (зокрема суб’єкти підприємницької діяль­ності), які мають об’єкти оподаткування, що мають статус су­б’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу і на яких згідно із законодавством покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штраф­ні санкції.

Для забезпечення повноти обліку платників податків органи державної податкової служби станом на 1-ше число кожного місяця проводять звірку районного рівня Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб, а також Реєстру фізичних осіб з даними відповідних органів державної реєстрації з обов’язковим складанням актів звірок. За необхідності здійснюється підготовка матеріалів для розшуку платників податків, які передаються під­розділам податкової міліції.

Крім цього, відповідно до статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної подат­кової служби свою діяльність з питань обліку платників податків координують з фінансовими органами, органами Державного каз­начейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, та іншими органами, що здійснюють конт­роль, а також із податковими службами інших держав.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ ТА ІНШИХ ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ

Своєчасне та повне надходження податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджету і до державних цільових фондів забезпечуються добре продуманою системою їх обліку органами державної податкової служби. Облік повинен бути організований таким чином, щоб забезпечити інформацією про нараховані, відстрочені, розстрочені та сплачені податкові зобов’язання, податковий борг та його погашення, переплати, відшкодування з бюджету в розрізі платників податків та платежів.

Важливого значення в процесі обліку податків, зборів та інших обов’язкових платежів набуває рівень налагодженості податкової роботи. Так, розробка та впровадження нормативних документів щодо організації обліку i звітності в органах державної податкової служби покладена на  Державну податкову адміністрацію України. Оскільки найефективнішим способом обліку податків та платежів є повна автоматизація облікових операцій, то на  Державну податкову адміністрацію України покладені також функції системного погодження та впровадження проектів автоматизованих інформаційних систем обліку та звітності (АІС), внесення змін до діючих АІС з врахуванням змін у податковому законодавстві.

Всю сукупність робіт по веденню обліку податків, зборів, інших обов’язкових платежів та складанню звітності можна умовно розділити на 3 етапи.

На першому етапі здійснюють ведення оперативного обліку та контролю платежів, складання і подання вищестоящим органам звітності відповідної форми. Ці функції покладені на державні податкові інспекії в районах та містах. Основними завданнями обліку на першому етапі є:

- відкриття карток особових рахунків платників за кожним видом платежів;

- відображення в особових рахунках платників інформації про нараховані, відстрочені, розстрочені та сплачені податкові зобов’язання, податковий борг та його погашення, переплати, відшкодування з бюджету тощо в розрізі платників податків та платежів;

- підведення підсумків в особових рахунках платників, їх перевірка та закриття;

- формування за даними особових рахунків зведеної інформації в спеціальних реєстрах;

- складання і подання вищестоящим податковим органам звітності про нарахування, надходження, податковий борг та переплату платежів до бюджету.

На другому етапі обліку відбувається обробка звітної інформації, яка формується в нижчестоящих податкових органах та передається до вищестоящих. Вищестоящими податковими органами є: державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя). На підставі інформації, що надходить від нижчестоящих органів формуються звітні дані, які призначені як для внутрішнього користування, так і для передачі до відділу Головного управління обліку і звітності Державної податкової адміністрації України.

Прийом інформації від податкових органів вищого рівня, її обробка, формування звітної інформації відділом Головного управління обліку і звітності Державної податкової адміністрації України – це третій етап обліку податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Для  організації обліку податків, зборів та інших обов'язкових платежів в органах державної податкової служби Державною податковою адміністрацією України формується Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, форма  та склад якого доводяться до податкових органів.

4. ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ ТА НЕПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ

На відділ справляння місцевих податків та інших неподаткових платежів покладається контроль за діяльністю підприємств всіх форм власності з питань організації, на основі чинного законодавства і єдиної методології, справляння місцевих податків та інших платежів.

У своїй діяльності даний відділ  використовує такі нормативні акти:

- Декрет КМУ і Закон України № 5693 від 20.05.93р. “Перелік місцевих податків та зборів”;

- Лист ДПА у місті Києві № 86/1/18-118 від 21.01.98р. “Щодо особливостей справляння збору за право використання символіки міста Києва”; 

- Лист ДПА у місті Києві №18-01/3/6492 від 18.09.97р. “Щодо особливостей порядку стягнення податку з реклами”;

- Наказ Головного Управління з питань радіочастот “Про затвердження ставок плати за використання радіочастот “ № 52-30 від 19.12.97р.

- Рішення Київміськради народних депутатів від 17.05.94 р. № 9 “Про введення податку з реклами в м. Києві”;

- Рішення Київміськради народних депутатів від 15.02.94.р. № 7 “Про введення збору за право використання символіки м. Києва”;

- Розпорядження Київміськадміністрацієї від 23.01.97р. № 69 “ Про введення ринкового збору в місті Києві”.

Контроль за сплатою комунального податкув ДПІ ведеться на основі поданого податкового розрахунку сплати комунального податку. Цей розрахунок подається до ДПІ за місцем знаходження на протязі 20 календарних днів наступного за звітним місяця ( Додаток   ).

Платниками цього податку є юридичні особи, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських  підприємств.

Податок обчислюється за формулою:

- КП = Ч * ст. (%)*Т*НМДГ, дн;

- КП – сума комунального податку;

- Ч – чисельність працівників виходячи з фонду оплати праці;

- Т – термін (місяць);

- Ст (%) – ставка податку (гранична ставка –10 %);

- НМДГ – розмір неоподаткованого мінімуму з доходів громадян.

Контроль за сплатою податку з реклами здійснюється на основі поданого платниками податкового розрахунку податку за рекламу. Розрахунок податку  разом  із  установленою  звітністю   щомісяця   передається  платниками  в  ДПІ  до  20 числа  місяця, що є  наступним  за  звітним  місяцем.

 Податок сплачується  з  усіх  видів   оголошень  і   повідомлень,  які передають  інформацію  з  комерційною  метою  за  допомогою  засобів  масової  інформації, преси, телебачення, афіш ,майна  та  одягу, транспорті  та  в  інших   місцях.  Граничний  розмір  податку  не  повинен  перевищувати  0,1% вартості  послуг  за  розміщення  одноразової  реклами та 0,5% та  розміщення  реклами  на  тривалий  час. (Додаток    ).

Збір на право використання символікисплачують платники - юридичні особи, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва. Щокварталу за місцем знаходження вони подають до ДПІ “Податковий розрахунок збору за право використання символіки”.

Граничний розмір збору не повинен перевищувати з юридичних осіб 0,1% вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг; а у громадян, що займаютьбся підприємницькою діяльністю-5 НМДГ.  (Додаток   ).

Платниками ринкового збору є фізичні та юридичні особи, в тому числі і ті, що уклали договори оренди з адміністрацією ринку, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари в торгових місцях. Його граничний розмір не повинен перевищувати   20% мінімальної  заробітної  плати  для  громадян  і 3-х мінімальних  заробітних  плат  для  юридичних  осіб  залежно  від ринку, його  територіального розміщення  та  виду продукції. Він справляється  працівниками  ринку на початку  реалізації продукції.

Ринковий  збір стягується щоденно  з  фізичних осіб через електронні контрольно-касові  апарати та  видачею  чеків  з виділенням окремим рядком “ринковий збір”. Щомісячно сумарний ринковий збір перераховується  до бюджету району згідно платіжних доручень своєчасно  та  в  повному  об’ємі.  Платники подають ДПІ за місцем знаходження “Розрахунок надходження ринкового збору” щомісячно до 20 числа місяця наступного за звітним.  (Додаток).

Досить новим податком є плата за використання радіочастот, що розраховується за такою схемою:

1) ставка плати за використання радіочастот за 1 МГц (НМДГ).

2) смуга частот, яку використовує підприємство (в МГц).

3) суму щорічної ставки за рік:  п.1 *  п.2  *  НМДГ ( у грн.).

Зважаючи на те, що щорічна ставка плати за використання радіочастот вносяться користувачами щомісячно рівними частинами до 15 числа місяця. що настає за звітнім, то виникає потреба у розрахунку суми плати за звітний період, що визначається так:  сума    щорічної ставки на рік ділиться на 12.

Збір  за  видачу  дозволу  на  розміщення  об’єктів  торгівлі – це  плата  за  оформлення  і  видачу дозволу  на торгівлю  в  спеціально  відведених   для   цього   місцях, що справляється  з юридичних  осіб, громадян, які  реалізують сільськогосподарську, промислову  продукцію  та  інші  товари  залежно  від  площі  торгового  місця, його  територіального  розміщення  та   виду  продукції (Таблиця  ). Граничний   розмір  збору  не  повинен перевищувати  20 мінімальних  зарплат  для  суб’єктів, що  постійно  здійснюють  торгівлю   у спеціально  відведених  місцях, і  1-ї  мінімальної  зарплати в  день  за  одноразову  торгівлю.

 Таблиця

Фактори, які впливають на розмір збору за розмішення об'єктів торгівлі

Основними нормативно-правовими актами справляння ресурсних платежів є:

- Закон України від 19.09.1996 року № 378/96-ВР “Про плату за землю”;

- Наказ Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України  від 23.06.1999 року N 105/309 “Про затвердження Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету”;

- Наказ ДПА України, Мінекономіки України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Госкомітету України по водному господарству, Госкомітету по геології та використання надр від 14.04.1994 р.  № 26/50/52/46/48  “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів»;

- Наказ ДПА України від 4.11.97 р. № 18-0217/10-8826 “Про строки здачи розрахунків на геологорозвідувальні роботи”.

Схема контролю податкових органів по кожному з платежів за ресурси є однаковою і включає наступні питання:

• своєчасність подання розрахунку;

• повнота і правильність заповнення всіх реквізитів;

• достовірність даних, зазначених у колонках і рядках;

• правильність арифметичних підрахунків;

• своєчасність сплати до бюджету;

• наявність документів, що підтверджують показники, застосовувані в розрахунках.

При перевірці розрахунку плати за землю слід мати на увазі, що термін подання розрахунку для товаровиробників сільськогосподарської продукції та громадян - до 1 травня, для інших платників - до 1 лютого.

Для встановлення достовірності показників, що використовуються в розрахунках, застосовуються дані державного земельного кадастру, документи, що є підставою для обґрунтування пільг, державні акти на право власності або постійного користування землею, договори на оренду земельної ділянки.

Щодо питання повноти заповнення всіх реквізитів, то податковим органом має бути перевірений перш за все Зведений розрахунок суми земельного податку - на наявність зазначення назви, ідентифікаційного коду, підпорядкованості, виду діяльності, форми власності платника, його адреси, телефону, номера рахунку в банку, кадастрового номеру земельної ділянки. Тут також перевіряється наявність про ставлення суми нарахованого земельного податку з розбивкою по місяцях року. В додатку 1 розрахунку податковим органом перевіряється наявність внесення інформації про документи, що підтверджують право власності або користування землею. Якщо платник має пільги по земельному податку, то має бути перевірена повнота заповнення додатку 2 розрахунку. В додатку 4 Зведеного розрахунку перевіряється правильність обчислення податку.

При перевірці розрахунків також встановлюється достовірність і правильність застосування ставок земельного податку. Тут слід пам'ятати, що для земельних ділянок сільськогосподарського призначення ставки податку(з одного гектара) встановлюються у відсотках до грошової оцінки сільськогосподарських угідь у таких розмірах : для ріллі, косовиць і пасовищ - 0,1%; для багаторічних насаджень - 0,03%. Плата за землі, розташовані в населених пунктах, у випадку коли встановлена їхня грошова оцінка, здійснюється в розмірі 1%  від їхньої грошової оцінки, за винятком тих, що знаходяться під індивідуальними гаражами і дачними ділянками громадян. У цьому випадку сума податку складає 0,03% від грошової оцінки земельної ділянки. Якщо грошова оцінка земельних ділянок не встановлена, то середні ставки земельного податку встановлюються в грошовому вираженні залежно від групи населеного пункту, на території якого розташована земельна ділянка.

Сума плати за землю розраховується виходячи із площі ділянки, що підлягає оподаткуванню, її грошової оцінки і коефіцієнта індексації.

Треба зауважити, що земельний податок також сплачується у вигляді орендної плати. Згідно до Закону України “Про оренду землі” від 6.10.1998 року № 161-ХІV підставою для сплати орендної плати є договір. Істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об’єкт оренди; термін договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форма платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); цільове призначення умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження до використання земельної ділянки; сторона, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта чи його частини; відповідальність сторін.

Термін договору оренди земельної ділянки визначається за згодою сторін, але не більш як на 50 років. Один примірник договору зберігається у відділі ресурсних та неподаткових платежів місцевих податків і зборів.

Розміри орендної плати складають:

При площі до 100 м ² - ставка складає 12 грн. (м ² в рік);

101 м ² - 200 м ² - 1200 грн. + 6 грн. (м ² за зверх 100 м ²);

201 м ² - 300 м ² - 1800 грн. + 3 грн. (м ² за зверх 200 м ²);

301 м ² - 500 м ² - 2100 грн. + 1 грн.. (м ² за зверх 300 м ²);

501 м ² - 1000 м ² - 2300 грн. + 0,5 грн. (м ² за зверх 500 м ²);

зверх 1000 м ² - 2550 грн + 0,2534 грн. (м ² за зверх 1000 м ²).

При перевірці розрахунків плати за воду слід мати на увазі, що вони мають подаватися до податкової інспекції щоквартально, на протязі 40 календарних днів, наступного за звітним кварталом.

Нормативи плати за воду затверджуються Кабінетом Міністрів України - це треба мати на увазі при перевірці достовірності нормативів, зазначених у розрахунку. Якщо вода надходить з мішаних джерел (поверхневі, підземні), збір за спеціальне використання водних ресурсів розраховується виходячи з обсягів використання води по кожному джерелу окремо.

Під час перевірки слід встановити достовірність обсягів забраної води. Для цього користуються показниками лічильників. Якщо підприємство збирає воду понад встановлений ліміт, то особі, яка здійснює перевірку, необхідно переконатися, що плата за понадлімітне використання води віднесена не на валові витрати, а сплачена за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування. При цьому нормативи збільшуються в п'ять разів.

Арифметичні підрахунки проводяться на основі таких даних : ліміту забору води, фактичного забору води, інформації про джерело води та тарифів плати за воду.

Платники збору за геологорозвідувальні роботиє: надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах.  Об’єктом  збору  за  геологорозвідувальні  роботи   є  обсяг  видобутих  корисних  копалин.   

Платники  складають  розрахунок  збору  за  геологорозвідувальні  роботи  щоквартально. Розрахунок подається  до  органів  ДПС  за  місцем  реєстрації  платника  збору  за  геологорозвідувальні  роботи  на протязі 40 календарних днів,  що  настає  за  звітним  кварталом.

Контроль  за  справлянням  збору, тобто  за своєчасністю і  повнотою    сплати    збору   за  геологорозвідувальні   роботи до  державного  бюджету  здійснюються   органами  ДПС,  а контроль   за   правильністю   обчислення   збору  здійснюють органи  державного  геологічного  контролю  та  ДПС  шляхом  проведення  перевірок  відповідних  документів.

Документальні  перевірки  платників  збору за  геологорозвідувальні   роботи   здійснюються   органами   ДПС   за місцем  реєстрації  платника  спільно  з  органами  Геолкому  або  Мінекобезпеки  та  державного  гірничого нагляду.

Також, в  ході документальної  ревізії заборгованості  необхідно  встановити  перелік підприємств, установ, організацій, з якими ведуться  розрахунки,  дослідити  динаміку дебіторської і кредиторської заборгованості  і з”ясувати, чи відповідають дані, отримані за розрахунками,  даними бухгалтерського обліку. Тобто необхідно з”ясувати реальність  сум дебіторської і кредиторської заборгованості.

При перевірці  також слід  звернути увагу  на своєчасність проведення інвентаризації розрахунків перед річним звітом.

Дебітори у 10-денний термін  повинні підтвердити заборгованість або  повідомити про свою незгоду. Якщо  дебітор  не згоден  із заборгованістю і відмовляється її погашати, то підприємство – кредитор має право  на  звернення до  арбітражного суду.

При  перевірці також необхідно врахувати, що при відображенні заборгованості в звітності може використовуватись такий  метод її приховування, як сальдування. Тому слід перевірити  достовірність даних по  розрахунках  з розвернутим сальдо.

Постанова  КМ України  № 116 від 22.01.1996 р. про  затвердження  Порядку  визначення  розміру збитків від  розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних  цінностей, який  встановлює механізм визначення розміру збитків від  розкрадання, нестачі, знищення (псування)  матеріальних цінностей, крім  дорогоцінних матеріалів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей. Розмір збитків  визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань),  але не нижче 50 відсотків від   балансової вартості на момент встановлення такого факту  з урахуванням індексів   інфляції, які щомісячно  визначає Мінстат,  відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору  за формулою:

Рз +  [(Бв – А) х  Іінф. +  ПДВ + Азб] х 2,

Де Рз -  розмір збитків (у карбованцях); Бв -  балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання,  нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у карбованцях);  А – амортизаційні відрахування (у  карбованцях); Іінф – загальний індекс інфляції, який розраховується на  підставі щомісячно  визначених Мінстатом індексів інфляції; ПДВ – розмір податку на добавлену  вартість (у карбованцях); Азб – розмір акцизного збору (у карбованцях).

Порядок відрахування у дохід дердавного  бюджету 10 відсотків  вартості продукції,  виготовленої з тимчасовим відхиленням від вимог  відповідних стандартів щодо  її якості, затверджено наказом  Мінфіну  України від 09.10.93 р. № 86, зареєстрованим  у Мін”юсті України 17.11.93 р. за  № 170.

Відповідно до цього  Порядку суб”єкти підприємницької  діяльності, які  одержали у Держкомстандарті України дозвіл на випуск продукції з відхиленням від вимог відповідних стандартів щодо її якості, відраховують 10 відсотків  вартості реалізованої такої продукції  в межах України (без  урахування податку на  добавлену вартість і  акцизного збору) у Державний бюджет України протягом усього  періоду реалізації продукції, випущеної за вказаним дозволом.

Сплачується 10 відсотків вартості реалізованої такої продукції не пізніше 15 числа місяця,  наступного за  звітним.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати 10 відсотків вартості  реалізованої такої продукції, здійснюється державними податковими інспекціями відповідно до ЗУ від 04.12.90 р. № 509-ХП (в  редакції ЗУ від 24.12.93 р. № 3813-ХП) “Про  державну податкову службу  в Україні” (зі змінами та доповненнями) і чинного законодавства щодо стягнення не  внесених у строк податків і неподаткових платежів.

5. ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Контроль за справлянням податку на прибуток підприємств здійснює Управління оподаткування юридичних осіб. Для того, щоб покращити адміністрування податків з юридичних осіб та полегшити роботу податкових інспекторів у ДПІ  Святошинського району м. Києва створені окремі відділи по справлянню прямих і непрямих податків у розрізі окремих категорій платників та платежів.

Податок на прибуток регламентується Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997 року із чисельними змінами і доповненнями.  За час дії цього закону ВРУ  було  прийнято більше 45  законів “ Про внесення  змін  та  доповнень  до  ЗУ “ Про   оподаткування  прибутку підприємств” спрямованих переважною переважною більшістю на розширення пільг для окремих галузей,територій та конкретних платників податку на прибуток

Декларація разом  із  додатками та звітами подається протягом 40 календарних днів, наступних  за останнім  календарним  днем  звітного кварталу (півріччя).  Повідомлення про результати розрахунку авансового  внеску податку на прибуток подається протягом 20 календарних днів,  наступних за  останнім  календарним днем звітного (податкового) місяця.  Якщо останній день строку подання декларації або повідомлення припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідниq або святковим робочий день.

Декларації приймаються від платника податку відділом приймання та обробки податкових документів державного податкового органу, надсилаються поштою або надається в електроному вигляді. На кожній декларації проставляється підпис відповідальної особи та дата.

Відділи, що відповідають за справляння прямих податків отримують не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним, від відділу обліку податкові декларації для здійснення їх камеральної перевірки, яка здійснюється у місячний термін. У разі  виявлення в ході перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій  декларації,  які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, відповідальна особа державного податкового органу складає акт  про результати  проведення перевірки податкової звітності. На підставі зазначеного акта керівником податкового органу або його заступником приймається рішення,  в якому зазначається сума донарахованих  податкових  зобов'язань  та сума штрафу.  Про прийняте рішення  податковий орган письмово повідомляє платника податку в установленому порядку.

Перевірені декларації  передаються   податковим   інспектором   до облікової справи платника податку.

По завершенні  перевірки  начальник  відділу готує доповідну записку керівництву про наслідки  розгляду  декларацій,  в яких обов'язково слід відобразити:  кількість декларацій збиткових підприємств;  кількість прибуткових,  кількість  підприємств,  які здійснюють бартерні операції,  а також навести дані про суми донарахованого податку на прибуток  внаслідок  проведеної  камеральної перевірки декларацій, донараховані суми штрафів та пені.

Коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки,  що містяться у раніше поданій ним податковій декларації,  такий платник податків зобов'язаний подати  нову  податкову  декларацію,  що містить виправлені показники. Разом з цією декларацією подається довідка про  самостійне нарахування штрафу у розмірі 10 % суми недоїмки,  яка  виникла  в  результаті  виявлення  помилок.

6. ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ  НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Контроль за справлянням непрямих податків у ДПІ Святошинського району покладено на відділи прямих і непрямих податків в розрізі підприємств, установ, організацій різних форм власності, що є структурними підрозділами Управління оподаткування юридичних осіб, відділ податків з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що входить у склад Управління оподаткування фізичних осіб, а також відділ обліку та звітності Управління інформатизації та обліку щодо обліку сплати цих податків.

Податок на додану вартість регламентується досить широкою нормативною базою із великою кількістю змін і доповнень, зокрема: Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97 із змінами і доповненнями до нього; Наказ ДПА від 01.03.2001 № 79 “Положення про реєстр платників податку на додану вартість”; Наказом ДПА від 22.07.1997 року № 241 “Про затвердження податкового обліку ПДВ”; Наказом ДПА від 30.05.1997 № 165 “Про порядок ведення податкової накладної”; “Про порядок ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг)”; “Порядок ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг)”; Наказом ДПА від 30.05.1997 №.

166 “Про порядок заповннення та подання податкової декларації по податку на додану вартість”; Наказом ДПА та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72 “Про порядок відшкодування ПДВ”; Постанова Кабінету міністрів від 26.09.2001 № 1270 “Про порядок проведення розрахунків щодо відшкодування сум ПДВ у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку” тощо.

Особи, які підпадають під визначення платників ПДВ, у зв'язку з обсягом оподаткованих операцій протягом будь-якого податкового періоду з останніх 12-ти календарних місяців більше 7200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (далі-НМДГ) повинні в обов'язковому порядку зареєструватися як платник ПДВ.  Якщо обсяг оподаткованих операцій є меншим, то особи можуть зареєструватися як платники ПДВ за власним бажанням. Облік нарахування ПДВ в органах ДПІ  залежить від об'єму оподаткованих опрецій та терміну сплати по платниках:

- юридичним особам – картка особового рахунку за формою № 5;

- фізичним особам - картка особового рахунку за формою №5а.

Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного періоду відображаються платниками податку в податковій декларації з ПДВ. Вона складається в двох примірниках: один подається до ДПІ, другий - залишається в установі, організації. Існує 2 форми такої декларації: загальна (Додаток   )       і скорочена. Остання подається платниками до першого звітного періоду, в якому платник досягне встановленого законодавством розміру оподаткованого обороту.

Встановлення податкового періоду та строків подання декларації відображено у  таблиці.

    Таблиця

 Порядок встановлення податкових періодів для платників ПДВ

Платники податку, які здійснюють операції, які не є об'єктами оподаткування та операції, звільнені від оподаткування, до декларації повинні додавати довідку довільної форми, засвідчену підписом бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник-фізична особа) із зазначенням виду операції та пункту Закону, відповідно до якого така операція не є об'єктом оподаткування або звільняється від оподаткування.

В разі, якщо платник податку в звітному періоді проводить коригування перенарахованого та недонарахованого податкового кредиту за попередній звітний період, сума якого відображається в пункті 8 та 16 Декларації, то він зобов'язаний подати розрахунок коригування сум. Якщо платник здійснює експортні операції, то разом з Декларацією подає Розрахунок експортного відшкодування.

Якщо сума податкового кредиту за звітний період перевищить суму податкового зобов'язання, то у платника виникає право на бюджетне відшкодування ПДВ. Підставою для отримання відшкодування з ПДВ є  дані  виключно податкової декларації за звітний період – Розрахунок частки бюджетного відшкодування .  Податковими  органами  надається повідомлення і висновки про надання відшкодування ПДВ. Суми,   не   відшкодовані   платнику   податку  протягом визначених  термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. Податкові органи  повідомляють  платника  податку  про належні йому суми відсотків  за  бюджетною  заборгованістю.  За заявою платника податків  такі суми можуть бути перераховані на його рахунок,  направлені на погашення податкової заборгованості з податку на  додану  вартість або в рахунок інших податків,  які надходять до Державного бюджету.

Основними законодавчими актами про акцизний збір є:

- Декрет КМУ від 26.12.92 року №18-92 “Про акцизний збір”, із   змінами і доповненнями;

- Постанова ВРУ від 12.09.96 року №365/96-ВР “Про перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір”;

- Закон України від 06.02.96р. №30/96-ВР “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби” із змінами і доповненнями;

- Закон України від 7 травня 96р. №178/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” із змінами і доповненнями;

- Указ Президента України від 18.09.95р. “Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби”;

- Закон України від 12 липня 96р. №323/96-ВР “Про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за незаконне виготовлення, підробку марок акцизного збору або вчинення інших протиправних дій, пов’язаних з використанням цих марок”;

- Постанова КМУ від 24.10.96р. №1284 “Про затвердження Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів” із змінами, внесеними постановою КМУ від 11.01.97р. №7 тощо.

Відділом обробки податкових документів проводиться автоматизована обробка податкових декларацій, розрахунків з додатками,  тобто  дані з паперових  носіїв  переносяться до комп’ютерної  бази  даних.     

Платники щомісячно не пізніше 15 числа наступного за звітнім місяця складають і подають до ДПА  розрахунок акцизного збору за встановленою формою. Приклад розрахунку акцизного збору додається.   

7. ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ З ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Відповідальним за адміністрування податку з доходів громадян є Управління оподаткування фізичних осіб, сновними  функціями якого є перевірка правильності визначення сукупного оподатковуваного доходу, утримання прибуткового податку, надання пільг, своєчасності і повноти перерахування до бюджету утриманих сум підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх підпорядкування, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, виявлення  та притягнення до оподаткування  громадян, які  ухиляються  від декларування  своїх  доходів, відображають  занижені   розміри  отриманих  доходів  та  недостовірні  дані  в податкових  деклараціях.

Справляння прибуткового податку з громадян регулюється: Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 1392 із змінами і доповненнями “Про прибутковий податок з доходів громадян”; Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом ДПА України від 21.04.1994 р. № 12 із змінами і доповненнями тощо.

З 01.01.2004 р. введено в дію Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003 р.

Схематично контролю за своєчасним і повним перерахуванням до бюджету прибуткового податку представимо у вигляді схеми (Рис. )

Порядок проведення остаточного річного перерахунку прибуткового податку за місцем основної роботи:

- визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу, яка складається із сум місячних сукупних оподатковуваних доходів;

- визначається середньомісячний сукупний оподатковуваний дохід шляхом ділення сукупного річного оподатковуваного доходу на 12 місяців;

- визначається сума прибуткового податку із середньомісячного сукупного оподатковуваного доходу за ставками, наведеними в шкалі;

- визначається річна сума прибуткового податку шляхом множення значення прибуткового податку із середньомісячного сукупного оподатковуваного доходу на 12 місяців;

- шляхом порівняння річної суми податку за перерахунком з фактично утриманою (сплаченою) за рік сумою податку визначається сума прибуткового податку, яка має бути доутримана і внесена до бюджету або визначається зайво утримана (сплачена), яка підлягає поверненню громадянину, або, за його згодою (заявою), зараховується до сплати майбутніх платежів прибуткового податку;

- обчислення податку і перерахунок провадиться до 1 березня наступного за звітним роком, а протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного року, до податкової інспекції надсилається звіт про закінчення річних перерахунків відповідно до штатної чисельності за формою № 11. Відомості за формою № 3 зберігаються на підприємстві і надаються громадянам за їх вимогою, а податковому органу - за запитом.  

Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані до 1 квітня, наступного року подати (надіслати) до податкового органу за місцем проживання декларацію за ф.№ 1. Іноземні громадяни, що мають постійне місце проживання в Україні і одержують доходи як в Україні, так і за її межами, подають декларації про одержані доходи за формою № 9 (Додаток  ) до податкової інспекції за місцем діяльності в Україні.

При цьому декларація про очікувані доходи у поточному році подається іноземними громадянами протягом одного місяця з дня прибуття в Україну незалежно від джерела одержання доходів. Надалі декларація про одержані доходи подається щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу у загальному порядку. У разі припинення протягом календарного року діяльності та виїзду іноземних громадян з України, декларація про фактично одержані доходи подається не пізніше, як за місяць до виїзду. Сплата податку протягом року здійснюється рівними частками у такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

При перевірці правильності розрахунку та своючасності перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку складається АКТ перевірки. Він складається в двох примірниках. Один залишається в ДПІ району, другий – на  підприємстві, яке  перевіряється.

До акту додається Розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку. Цей розрахунок заповнюється за весь період, що перевіряється, та  Розрахунок правильності обчислення суми прибуткового податку з доходів громадян, але тут заповнюються лише факти виявлених порушень.

Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік доходів і витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за ф.№ 4 (Таблиця  ), зберігати документи, пов'язані з обчисленням податку, протягом трьох років після закінчення звітного року та пред'являти їх за зверненням податкових органів.

Підприємства, установи, організації і фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, що виплачують громадянам України кошти за сумісництвом, від реалізації належних цим громадянам товарів, виконані роботи за цивільно-правовими договорами зобов'язані в установлений законом строк після виплати надіслати до податкових органів за їх місцем проживання довідку ф. № 2.

   Таблиця

Форма № 4 - Книга обліку доходів, одержаних не за місцем осоновної роботи

Інструкцією № 64 від 9.06.93 року затверджено  Книгу обліку доходів і витрат, яку повинні вести громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності за ф.№ 10 (Таблиця ). Сторінки  Книги мають  бути пронумеровані, прошнуровані, затверджені печаткою податкової інспекції, підписом начальника аба заступника начальника податкової інспекції. Записи проводяться систематично в день одержання доходів; підсумкові записи - щомісяця та наростаючим підсумком з початку року.

     Таблиця

Форма № 10 – Книга обліку доходів і витрат громадян-суб'єктів підприємницької діяльності

Збільшення кількості платників податків, погашення заборгованості із заробітної   плати, а також проведення податковими  органами заходів, направлених на дотримання чинного законодавства та орієнтованих  на  налагодження чіткої, максимально тісної співпраці з   самими платниками  податків в  частині  пропаганди податкового законодавства, що  підвищує рівень мобілізації податку шляхом добровільної  сплати, призводить  до неуклінного росту надходжень з прибуткового податку, збільшення питомої ваги прибуткового податку у загальній сумі надходжень податків та зборів до зведеного бюджету України. Так, якщо  у  1997р. надходження від фізичних осіб  складали  13%, то  у  2000р.  вони сягають  23% від  усіх податкових  надходжень  Зведеного  бюджету.

Водночас у структурі податкових надходжень від доходів  фізичних осіб домінуючу  роль  відіграє  прибутковий податок з громадян і, в першу чергу, та його частина, яка  утримується із заробітної  плати та інших доходів громадян за основним місцем роботи.

Зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків – це спроба подолання тіньової економіки, створення нових робочих мість, що дало б змогу багатьом українцям відчути перспективу економічної незалежності і досягнути самозабезпечення.

На сьогодні  в Україні існують чотири режими спрощеного оподаткування для суб’єктів малого підприємництва: єдиний податок, спеціальний торговий патент, фіксований податок (патент), фіксований сільськогосподарський податок.

Згідно Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 10 лютого 1998 року № 727/98 із змінами і доповненнями спеціальний патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування. Не сплачується 12 податків та зборів, не є обов’язковим ведення ЕККА, але замість цього сплачується вартість патенту, яка встановлюється органами місцевого самоврядування щороку після затвердження бюджетів. Постановою Кабінету Міністрів України віднесено території, де може застосовуватися спеціальний торговий патент (м. Краматорськ Донецької області, Хустський район на Закарпатті, м. Миронівка Київської області, м. Іллічівськ Одеської області, деякі міста Автономної республіки Крим тощо).

Згідно Закону України “ Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17 грудня 1998 року № 320 - ХІV діє механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції замість 12 податків, зборів, обов’зкових платежів.Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 % загальної суми валового доходу підприємства.

Згідно Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 року    №  727/98  із  змінами і доповненнями установлено єдиний податок.

Особливості сплати єдиного податку суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб:  вони   мають право   самостійно  обрати   спосіб   оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку і не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами; ставка єдиного податку встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць; коли фізична особа - суб'єкт  підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки; коли платник здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Особливості сплати єдиного податку суб'єктами малого підприємництва – юридичними особами: вона зобов'язана вести книги обліку доходів та витрат і касову книгу.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником 15 видів податків і зборів (обов'язкових платежів). Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Фіксований податок (патент) законодавчо визначений у Розділі ІV Декрету Кабінету Міністрів “Про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992 №13-92. Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за передбачених умов.

На даний момент особливої уваги приділяється такому питанню як оподаткування в сфері малого бізнесу  (Таблиця).

Таблиця

Загальна порівнювальна таблиця 3-х видів оподаткування малого бізнесу

Контролем за справлянням майнових податків також  займається структурний підрозділ Управління оподаткування фізичних осіб – відділ ресурсних (рентних) платежів. Як відомо, з майнових податків діє лише податок з власників транспортних засобів.  Транспортний податок справляється на підставі таких нормативних актів:

- Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 18.02.97р. №75/97-ВР, який набрав чинності з 25 березня 97 року.

- Наказ ДПА України N 373 від 17.09.2001 “Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників   транспортних   засобів   та   інших самохідних  машин  і  механізмів,  Довідки   до уточненого  Розрахунку та Порядку їх заповнення  і подання до органу державної податкової служби”;

- Постанова КМУ від 26.02.93р. №141 “Про затвердження правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, автотранспорту та причепів, є основним документом, що регулює проведення техогляду;

- Постанова КМУ від 07.09.99р. №1388 ( зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від19.04.99р. №637), якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок.

- Контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податку з власників транспортних засобів здійснюють податкові органи та Державтоінспекції. Податкові органи контролюють справляння цього податку з юридичних осіб, а Державтоінспекції - з юридичних і фізичних.

Розрахунок податку складається на підставі  бухгалтерських звітних   даних   про  кількість  транспортних  засобів  станом на 1 січня поточного  року  і подається платником податку до органів державної податкової служби за місцезнаходженням та місцем постійного  базування  транспортних засобів  у  строкидля  річного  звітного  періоду,  -  протягом  60 календарних   днів  після  останнього  календарного  дня  звітного року.  За придбані протягом року транспортні  засоби Розрахунок  подається  до  органу  державної  податкової  служби у 10-денний термін після їх реєстрації у відповідних органах.

При перевірці увага звертається на повноту і правильність заповнення всіх реквізитів (код, марка, модель транспортного засобу; об'єм циліндрів чи потужність двигуна, або довжина корпусу), а також на достовірність ставок, застосованих у розрахунку. Ставки податку з власників транспортних засобів встановлюються в гривнях за 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна, за 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини, залежно від виду транспортного засобу (наземного чи водного).

Сума нарахованого податку окремо за  кожним  наземним та водним транспортним засобом обчислюється  за формулою (у графах Розрахунку):

(гр. 5) х (гр. 6)

S(гр. 8)   = ------------------ х (гр. 7)

                         100

За транспортними   засобами   з    електродвигуном    податок нараховується  шляхом множення ставки податку на кількість кіловат потужності електродвигуна.

Якщо в зв'язку з виправленням помилки визначено заниження податкового  зобов'язання,  то  платник  самостійно  нараховує  та сплачує штраф у розмірі 10 відсотків суми такої недоплати.  До  уточненого  Розрахунку  додається  Довідка.

8. РОБОТА У ВІДДІЛІ ПО КОНТРОЛЮ ЗЕД

Валютний контроль здійснює відділ по контролю у сфері ЗЕД Управління податкового аудиту та валютного контролю.

У своїй роботі працівники використовують законодавчі акти про валютний контроль, а саме:

- Декрет КМУ №15-93 від 19.02.93р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”;

- Постанова ВРУ №187/94-ВР від 23.09.94р. “ Про порядок введення в дію Закону України “ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”;

- Постанова НБУ № 125 від 16.05.95р. “ Про використання іноземної валюти як засобу платежу на території України”;

- Наказ НБУ “Про зміни і доповнення доІнструкції № 139 від 16.06.94р. “Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок” від 22.02.95р. № 20;

- Наказ ДПА від 04.07.1994 р. № 22-110 “Про затвердження порядку декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України і здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами підприємницької діяльності України”;

- Наказ Міністерства фінансів та ДПА від 31.10.1994 № 116 із змінами від 20.11.1995 № 90 “Про порядок заповнення декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами”.

Суб'єкти підприємницької  діяльності України,  що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність повинні обов'язково декларувати про валютні цінності, що є за межами України щокварталу протягом 15 днів після закінчення кварталу. Декларування валютних цінностей здійснюється резидентами:

- у регіональних відділеннях Національного банку по місцезнаходженню за формою,  установленої Національним  банком  України;

- у ДПІ по  місцезнаходженню  резедента  за формою відповідної декларації.

Про проведення декларування регіональними відділеннями НБУ і ДПІ резидента видається довідка установленої форми , яка є підставою  для  прийняття  в  митне  оформлення експортно-імпортних вантажів,  проведення  банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо у резидента відсутні валютні цінності за кордоном, то він подає до ДПІ відповідну довідку.             

Даний відділ здійснює свої контрольні завдання у такі терміни:

“Дані про наслідки перевірки підприємств- експортерів продукції за межами України”.Строк подання до ДПА у місті Києві- до 10 числа щоквартально, до ДПА України -до 15 числа щоквартально.

“Про підприємство, що повернули валютні цінносі в Україні.” Строк подання до ДПА у місті Києві - до 20 числа щоквартально, до  ДПА України- щоквартально до 25 числа.

“Порівняльна  інформація  за підсумками  роботи по роках” - строк  подання  до  ДПА  у  місті  Києві  - щомісячно до  2  числа,до  ДПА України  - щомісячно  до 6  числа.

Всього  в Управлінні  контролю  у сфері  ЗЕД  та  оподаткуванні  нерезидентів  налічується  927  підприємств,  які  здійснюють  зовнішньоекономічну  діяльність . 

Для перевірки діяльності підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну  діяльність   вони  надають  до  ДПА  такі  документи:

1. Виписка  іноземного   банку.
2. Вантажно-митну  декларацію (далі - ВМД).
3. Декларація  “Про  валютні   цінності , доходи  та  майно , що  належить  резиденту  України  і  знаходяться  за   її  межами  станом на “___”
4. Контракт   підприємства.
5. Сертифікат   на  продукцію.
6. Специфікація.
7. Меморіальний  ордер.

Всі  ці  документи, окрім  декларації, надаються  не  в  оригіналі, оригінал  залишається  на  підприємстві. Крім  цього , головні  ревізори-інспектори, або  старший  державний  податковий   ревізор-інспектор,при  перевірці  даного   підприємства  мають  право   вимагати  всі  документи , які  він  налічує.

9. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК

Правовою базою для здійснення податковими органами контрольно-перевірочної роботи є:

Наказ ДПА України № 263 від 04.06.2002 “Про взаємодію між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб”;

Наказ ДПА України № 187 від 01.04.2004 “По взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб”;

Указ Президента України від 23.07.1998 року  № 817/98   "Про    деякі    заходи    для    дерегулювання   підприємницької діяльності";

Постанова Кабінету  Міністрів  України від 29.01.1999 року № 112  "Про  Порядок  координації  проведення  планових виїзних  перевірок  фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами";

Розпорядження ДПА України від  30.10.98  №  328-р  "Про  твердження Порядку   планування   і   підготовки   документальних  перевірок дотримання  вимог  податкового  і  валютного  законодавства юридичними особами";

Наказ ДПА України від 31.01.2003 року № 50 “Про затвердження форм актів перевірок”;

Наказ ДПА України від 17.03.2001 року № 110 «Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових санкцій) органами ДПС».

Початковим етапом   контрольно-перевірочної   роботи    органів ДПС є планування документальних перевірок, що включає в себе проведення  добору  суб'єктів підприємницькоїдіяльності, що   підлягають   документальним перевіркам у  наступному  періоді,  визначенні  термінів,  обсягів  і категорій  суб'єктів  підприємницької  діяльності,  трудових ресурсів, необхідних для проведення перевірок.

Для забезпечення     галузевого     принципу     планування документальних перевірок і дотримання об'єктивності при визначенні окремих   галузей   економіки,   що   будуть   включені   в Національний план документальних перевірок  департаменти ДПА України готують і представляють до 1 серпня Головному управлінню податкового аудита  і валютного контролю обґрунтовані пропозиції відносно доцільності включення в план перевірок на майбутній рік тієї  чи іншої галузі.

Підготовка проекту  план-графіка  проведення  документальних перевірок в ДПІ Святошинського району здійснюється  управлінням податкового аудиту і валютного контролю  з   винесенням висновків, що  представляються  щоквартально  до  30  числа  місяця, що   наступає   за   звітним   періодом.

При чому,  у підготовці плану перевірок на наступний рік беруть участь інші підрозділи ДПІ:

Підрозділи оподатковування фізичних  осіб  до  1  жовтня аналізують інформацію про засновників і керівників підприємств, включених у  план  перевірок,  у  разі  потреби  планують перевірки   фізичних   осіб,   пов'язаних  з  юридичними  особами, відібраними  в  план  перевірок; 

Підрозділи податкової міліції протягом року на підставі оперативно-економічних  заходів  здійснюють добір об'єктів для проведення планових перевірок щодо виявлення тіньових доходів; 

Підрозділи оподаткування юридичних осіб;

Підрозділи стягнення податкової заборгованості.

Уся документація  щодо  формування  планів-графіків проведення планових виїзних  перевірок  є  конфіденційної інформацією  і не підлягає розголошенню. 

Доперевірочний аналіз є  невід'ємною  частиною  процесу підготовки документальних   перевірок   дотримання   податкового   і валютного  законодавства  і  виробляється за даними підприємства.

Підрозділи ДПС направляють   письмове повідомлення рекомендованим  листом  з  повідомленням про вручення платнику податків (під розписку  керівнику чи головному  бухгалтеру підприємства)  про  її проведення не пізніше чим за 10 днів до початку планової документальної перевірки, в якому вказуються   підстава   для проведення перевірки, дата її початку і тривалість проведення. При наявності    в   запланованого   до   перевірки   суб'єкта підприємницької діяльності    філій,    представництв, відділень і інших відособлених  підрозділів,  розташованих  на інших адміністративних територіях, податковий орган за 15 днів до початку планової  документальної  перевірки  направляє  повідомлення (телефонограму)  про  дату  початку  перевірки  в податковий орган,  у якому на обліку складається відособлений підрозділ.

Право на   проведення   документальної  перевірки  платника податків надається на підставі  посвідчення,  оформлюваного на  бланку  податкового  органа, що  завіряється  гербовою  печаткою  і що підписується: на планову перевірку  -  керівником чи його  заступником підрозділу, відповідальному за проведення перевірки;  на   позапланову   перевірку   -   тільки керівником  ДПІ (або особою, що виконує його обов'язки). Посвідчення на  перевірку  видається  на  кожного  працівника, що бере участь в перевірці, і  реєструються в спеціально заведеному  для  цих  цілей  журналі, що ведеться в цілому по ДПІ.

За результатами документальних перевірок щодо дотримання   податкового   і    валютного законодавства складаються  такі документи:

- акт  документальної  перевірки, що реєструється у відповідному журналі;

- у випадку  відмови керівника чи   головного   бухгалтера підприємства, чи громадянина-платника від  підписання   акта   перевірки   складається  акт довільної форми, що  засвідчує  факт  такої  відмови. Такі акти фіксуються у відповідному журналі. При  цьому  в   акті необхідно   вказати   про  ознайомлення  керівника  і  головного бухгалтера підприємства, громадянина  з його змістом,  обов'язками,   правами  і відповідальністю платників податків;

у разі відсутності порушень складається довідка, що реєструється у відповідному журналі.

Після розгляду    і    підписання   матеріалів   перевірки посадова  особа, що   очолювала   перевірку,   готує   податкове   повідомлення   про   обов'язок  платника  податків сплатити  донараховану  суму   податків,   зборів   (обов'язкових платежів),  застосовання штрафних (фінансових) санкцій,   протоколи    і постанови  про  залучення  посадових  осіб до адміністративного відповідальності. При оскарженні   рішень  у  господарських  судах  працівники підрозділів   правового    забезпечення     здійснюють  підготовку  матеріалів  для розгляду,   представляють  інтереси  ДПІ у  судових   інстанціях.

По закінченні перевірки складається  висновок  про  результати  перевірки  і   здійснються заходи  щодо  реалізації  матеріалів  перевірки, а також готуються пропозиції по вдосконаленню податкового законодавства.

У зв'язку з нестабільною фінансовою ситуацією яка склалася на внутрішньому валютному ринку України та з метою забезпечення дієвого контролю за вимогами чинного законодавства України, ДПА України зобов'язує управління організації документальних перевірок здійснювати перевірки обмінних пунктів. Перелік питань, які підлягають обов'язковій перевірці:

- недопущення одностороннього здійснення тільки купівлі - продажу іноземної валюти;

- безперебійне підкріплення уповноваженими банками обмінних пунктів іноземною та національною валютами протягом робочого дня;

- встановити факт, як купівлі, так і продажу іноземної валюти та використання при цьому комп'ютерної системи або ЕККА з видачею квитанції форми   № 337, 337-а;

- запропонувати працівнику пункту обміну валюти перерахувати наявну готівку (окремо по кожній валюті, національній валюті);

- запропонувати працівнику пункту обміну валюти роздрукувати звіт про роботу за поточний день і порівняти показники денного звіту з наявною готівкою (окремо по кожній валюті, національній валюті);

- перевірити наявність свідоцтва про позитивну оцінку експертною комісією комп'ютерної системи, яка використовується у пункті обміну валюти;

- перевірити наявність та правильність використання торгового патенту;

перевірити своєчасність інкасації та повноту зарахування готівки (іноземної валюти, національної валюти) на відповідні рахунки ;

- перевірити наявність документів, які повинні знаходитись в приміщенні пункту обміну валюти:

- копія дозволу регіонального відділення НБУ на відкриття пункту обміну валюти;

- ліцензія НБУ;

- первинні та інші бухгалтерські, обліково - звітні і грошово -розрахункові документи щодо наявності готівки в касі пункту обміну валюти;

- наказ (розпорядження) про встановлення курсів валюти та відповідність їм інформації про курси валюти виставленої для клієнтів.

10. РОБОТА В УПРАВЛІННІ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ОПОДАТКУВАННЯ

Автоматизованим адмініструванням податків в ДПІ Святошинського району  займається Управління інформатизації та обліку, що здійснює свою  роботу відповідно до завдань, визначених Указом Президента України від 22.08,1996 № 760/96 "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих  державних  податкових  адміністрацій",  чинним законодавством України про Державну податкову службу в Україні, даним Положенням за річними і квартальними планами.

Інформаційна система  податкової служби – це  система з  великими потоками інформації та великою розгалуженістю цих потоків, з великою кількістю типів документів різної складності. Для того, щоб швидко реагувати, регулювати, вдосконалювати, аналізувати та приймати обгрунтовані рішення необхідно володіти інформацією, а швидкий пошук та систематизацію  може забезпечити тільки автоматизована інформаційна систе   (АІС)                         АІС податкової служби - це комп'ютерна мережа з організацією автоматизованих робочих місць (АРМ)  податкових інспекторів. АРМ -це сукупність програмно-технічних засобів та проблемно-орієнтованих комплексів, які використовуються з метою суттєвого підвищення ефективності процесу інформаційного забезпечення діяльності податкового інспектора,  наприклад: реєстрація інформації, її обробка та систематизація.

Організаційно-інформаційна структура податкової служби України побудована   по   трьох   рівневій   ієрархічній   системі   – район, область,  центр    (Рис.).

Автоматизована інформаційна система  складається з технічного, програмного, інформаційного, організаційно-правового та кадрового забезпечення, а також системи забезпечення захисту від несанкціонованого доступу.

Технічне забезпечення - це наявність: комп'ютерної техніки, техніки для передачі та прийому інформації, пристроїв  для функціонування локальних та корпоративних комп’ютерних мереж з підключенням їх до Internet тощо. Податкова служба всіх рівнів обладнана  поштовими вузлами, що  працюють в  режимі електронної пошти по комутованих каналах зв’язку з використанням персональних комп’ютерів та модемів, а в перспективі – зв’язок по телекомунікаційній мережі.

Програмне забезпечення – це сукупність системних, сервісних,  прикладних програм   та  програм керування локальними  мережами.

Системні програми (операційна система) забезпечують управління комп'ютером, його ресурсами, та  діалог між користувачем та комп’ютером. На сьогоднішній день у автоматизованих інформаційних системах податкової служби   використовуються операційні системи MS DOS, WINDOWS фірми MICROSOFT.

Сервісні програми розширюють можливості операційних систем,  надають користувачу, а  також виконуючим програмам, набір додаткових послуг.

Для забезпечення більш зручного способу спілкування з комп’ютером, під управлінням операційної системи DOS або WINDOWS, використовуються програми-оболонки, найбільш популярні -  це NORTON COMMANDER та FAR.

Прикладні програми - це програми спеціально розроблені для вирішення конкретних задач, мета яких  - автоматизація визначених процесів. Прикладні програми працюють у середовищі систем управління базами даних (СУБД).

Розробка прикладних програмних комплексів АІС «Податки» районного рівня базується на використанні  СУБД  FOXPRO версії 2.6, на обласному та центральному  рівнях - ORACLE.

Програми керування локальними мережами - це програми, які дозволяють спільно використовувати бази даних або периферійні пристрої, що значно підвищує зручність та ефективність колективної праці.

Інформаційне забезпечення АІС податкової служби – це стандартизовані та уніфіковані  форми вхідної і вихідної документації, єдиний формалізований опис даних, єдина нормативно-довідкова інформація  (НДІ), яка включає систему класифікації й кодування, єдині інструкції і правила обробки інформації, єдина ієрархічна система банків даних та  система їх захисту тощо.

Організаційно-правове забезпечення АІС податкової служби ґрунтується  на суворому дотриманні законодавства  України, але якість організаційного забезпечення, на сьогоднішній день, ще залежить від  організаційних здібностей керівника та його рівня компетентності в системі інформатизації.

Кадрове забезпечення АІС – це забезпечення кваліфікованими фахівцями, які досконало володіють системою оподаткування та податковою інформатикою.

Програмні комплекси АРМів районного рівня реалізуються з використанням СУБД “Foxpro” і розробляються у вигляді програмних модулів (файли з розширенням *.APP) – головного модуля та допоміжних і спеціалізованих модулів.

Програмний комплекс АРМ поєднує в собі п'ять основних режимів, які, відображені у головному меню.

Перший режим - це організація і ведення  нормативно-довідкової інформації (НДІ), яка  потім використовується  при роботі у інших режимах АРМ.

Другий режим - це організація і ведення  інформаційних баз даних. Технологічний процес опрацювання цього режиму  складається з вводу, системи контролю, збереження вхідної інформації, перегляду її на екрані і коригуванню. Велика увага у цьому режимі приділяється організації без помилкового вводу інформації, тобто встановленню при введенні інформації максимального контролю. Існують організаційно-програмні та програмні методи контролю. Програмний метод передбачає використання різноманітних контролів, які максимально можливо здійснити при введені вхідної інформації. Це арифметичні, логічні контролі, контроль на “свій-чужий”, контроль на подвійні записи, контроль з використанням контрольних сум тощо. До організаційно-програмного методу  відноситься верифікація – це введення однієї тієї інформації різними користувачами, з послідуючим  записом найімовірнішого правильного варіанту.

Третій режим - це  обробка даних, проведення розрахунків.

Четвертий режим - це  формування вихідної  інформації, одержання довідок,  друк і формування звітних файлів-документів.

П'ятий режим - це системні або сервісні функції, які служать для підтримки працездатності АРМ, до складу яких входить: установка дати, налагодження шляхів до баз даних, індексація баз даних, копіювання та архівування даних, пакування (стиск) баз даних, аналіз стану баз даних,  конвертація даних тощо.

АІС “Податки”  - основа інформаційних зв’язків податкової служби, що передбачає одноразовий ввід інформації і багатоцільове її використання. Інформація, яка надходить у податковий орган поділяється на наступні потоки: інформація про юридичних і фізичних осіб, які знаходяться на даній території; відомості про одержані ними доходи; інформація про надходження і повернення податків та зборів; інформація, необхідна для організації роботи податкової служби.

Основні АРМ по  оподаткуванню юридичних осіб представленні в Додатку. Розглянемо більш детально інші АРМи, що використовуються в ДПІ.

Реєстрація здійснюється за допомогою АРМ “Облік платників”  та АРМ “Реєстрація платників ПДВ”. Дані карток особових рахунків мають можливість переглянути інспектора, що працюють в системі  оподаткування юридичних осіб, завдяки використанню мережного варіанту  АРМ “Облік податків та платежів”, який має  ще   назву - АРМ “ТАХ”, (у минулому - АРМ “Держдоходи”).

Інформація про сплату податків платниками з банків щодня по електронній пошті надходить у податкову інспекцію у відділ обліку і звітності, де, за допомогою програмного комплексу “Банк” (він є складовою частиною АРМ “Облік податків та платежів”),  здійснюється автоматичне рознесення платежів до карток особових  рахунків платників.

Результатом  експлуатації  АРМ «Звіт» є база даних  усіх  звітних  показників. Практика показує, що приймання звітності на електронних носіях дає можливість скоротити кількість робочих місць по прийому звітності, зменшити час обробки та підвищити достовірність отриманої інформації.

Облік усіх касових апаратів, як юридичних так і фізичних осіб, здійснюється за допомогою АРМ “Касові апарати”. При наявності у платника виду діяльності: оптова або роздрібна торгівля, громадське харчування, обмін валют, гральний бізнес, або  побутові послуги, платник оформлює документи на придбання торгового патенту. За допомогою режиму Торгові  патенти АРМ “Облік податків та платежів” виконується реєстрація торгового патенту, нараховуються суми до сплати за кожен місяць.

За допомогою  АРМ “Аудит” формується база даних донарахованих сум по кожному платнику та виду платежу, інформація якої є основою для проведення аналізу роботи інспекції та формування термінових, квартальних  та загальних звітів.

Платники, що мають валютні операції, знаходяться під контролем  відділу контролю у сфері ЗЕД та підрозділів податкової міліції. В своїй роботі ці підрозділи використовують дані АРМ “Облік податків та платежів” та АРМ «Митниця».

При адмініструванні податку з  транспортних засобів, використовують АРМ “AUTO”, призначеного для обробки одержаного від МВС (МРЕО) інформаційного файлу про зареєстровані, перереєстровані, продані, тощо,  транспортні засоби у відповідному регіоні. 

Для контролю за товарними та фінансовими потоками суб’єктів підприємницької діяльності в підрозділах податкової міліції впроваджено АРМ “КРП” – контроль реалізованої продукції, відповідно до якого податкові органи районного рівня проводять збір інформації про  реалізацію ліквідної продукції по визначених суб’єктах. Також розроблений алгоритм дій підрозділів податкової міліції при реалізації програми щодо виявлення та припинення діяльності фіктивних фірм за допомогою АРМ ФСПД (фіктивні суб’єкти підприємницької діяльності). З метою запобігання створення фіктивних підприємницьких структур на втрачені, викрадені або підроблені паспорти, на паспортами людей непрацездатного похилого віку, інвалідів тощо, в податковій службі введено в експлуатацію АРМ “Паспорт” для створення та використання єдиного банку даних втрачених та викрадених паспортів.

Відділ валютного контролю має такі АРМи:

1) АРМ В5 “Про підприємства, щонезаконно тримають валютні цінності ина рахунках та вкладах за межами України з наслідками перевірок ДПА”;

2) АРМ В7 “Інформація щодо здійснення суб'єктами підприємницької  діяльності операцій з давальницкою сировиною у зовнішньо-економічних відносинах”;

3) АРМ Т6 “Про стан недоїмки в іноземній валюті”;

Основні АРМ по  оподаткуванню фізичних осіб представленні в Додатку.

В умовах постійних змін податкового законодавства і порядку сплати платежів у бюджет, виникла необхідність створення звітності, яка  дозволяла б відображати всі зміни і здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю нарахування та сплати платників, по мірі виникнення необхідності,  у виді окремих показників, граф, рядків, таблиць і форм. Типовими  представниками таких баз даних є аналітичні інформаційні системи “Пільги” та “Галузь”, які і базується на використання звітних інформаційних файлів.

11. РОБОТА У ВІДДІЛІ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ

Основним завданням Головного відділу податкової міліціїєвиявлення, упередження, припинення порушень платіжної дисципліни та організація роботи по примусовому стягненню податкової заборгованості; забезпечення надходження податків, інших платежів у бюджети; перативно-розшукова робота в сфері оподаткування; здійснення заходів по забезпеченню безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби; боротьба з незаконним обігом товарів; виявлення, облік і звернення у власність держави конфіскованого та вилученого майна; організація та проведення податкових розслідувань.

Основним завданням слідчого відділення податкової міліції є контроль за розслідуванням кримінальних справ і організація досудового слідства.

Виконання конституційного обов'язку платити законно встановлені податки і збори забезпечується примусовими заходами. Такі міри можуть бути правовідновленими і каральними.

Правовідновлені заходи забезпечують виконання платником податків його обов'язків по сплаті податків, а також відшкодування збитку від їх несвоєчасної або неповної сплати. До таких мір належать стягнення недоїмки і пені.

Юридична відповідальність за порушення податкового законодавства являє собою комплекс примусових заходів впливу карального характеру, що застосовуються до порушників як покарання у встановлених законодавством випадках і порядку.

Відповідальність за порушення податкового законодавства — це сукупність різних видів юридичної відповідальності.

За порушення податкового законодавства в залежності від виду і тяжкості діяння можуть застосовуватися заходи адміністративної чи кримінальної відповідальності. Крім того, чинним законодавством передбачені також фінансові санкції, що застосовуються до платників-порушників у визначених випадках. Причому, застосування фінансових санкцій, як правило, не звільняє платника від адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Можна виділити декілька принципових вимог, що повинні дотримуватися при встановленні мір відповідальності за порушення податкового законодавства. До них у першу чергу відносяться:

- диференціація (облік характеру порушення і ступеня небезпеки);

- домірність (облік форми порушення і розміру заподіяної шкоди);

- визначеність (вичерпний перелік ознак карних діянь);

- однократність (виключення множинності покарань за те саме правопорушення);

- індивідуалізація (облік особистості порушника, характер провини і т.п.);

- обґрунтованість (види і розміри стягнень визначені задачами боротьби з податковими правопорушеннями);

- нерепресивність (домірність видів і розмірів стягнень відносинам, що захищаються).

Необхідно враховувати, що податковим законодавством може бути установлена відповідальність не тільки безпосередньо за податкові правопорушення, але і за правопорушення, які так чи інакше торкаються норм законодавства про податки. Це у визначеній мері відноситься до сфери валютного законодавства, законодавства про відмивання “брудних” грошей, фіктивному банкрутстві й ін.

Підставою юридичної відповідальності є такі дії платника податків, що мають, по-перше, усі передбачені законом ознаки карного діяння і, по-друге, усі передбачені законом елементи складу правопорушення.

Ознаками карного діяння є: недотримання встановлених законодавством норм, винність особи, а також причинний зв'язок протиправної дії і нанесеної шкоди.

Склад порушення податкового законодавства — це умови, закріплені в законі, при виконанні яких у сукупності діяння учасника податкових відносин оцінюється як порушення, що передбачає накладення стягнень.

Елементами складу порушення податкового законодавства є: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона.

Охоронювані законом суспільні відносини і є об'єктом зазіхання, іншими словами — об’єктом правопорушення.

Порушення норм податкового законодавства можуть бути зроблені як дією, так і бездіяльністю. Порушення терміну постановки на облік у податковому органі, ухилення від постановки на облік, неподання податкової декларації — найбільш поширені приклади порушень законодавчих вимог бездіяльністю.

Грубе порушення вимог щодо обліку валових доходів і витрат, об'єктів оподатковування може бути зроблене як дією (неправильне відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку), так і бездіяльністю (недокументування і невідображення в обліку господарських операцій).

У якості суб'єкта податкового правопорушення розглядається особа, яка здійснила протиправні дії і підлягає покаранню.

Суб'єкта податкового правопорушення характеризують властивості, що дозволяють застосувати міри відповідальності. Ці властивості різні для фізичних і юридичних осіб. Так, ознака досягнення особою встановленого законом віку властива тільки фізичним особам. Тому для чіткого встановлення характеристик суб'єктів порушень податкового законодавства, насамперед, виділяють групи суб'єктів: фізичні і юридичні особи.

Фізичні особи як суб'єкти порушень податкового законодавства підрозділяються на дві категорії. До першої відносяться ті, котрі беруть участь у податкових відносинах у якості платників податків або податкових агентів. До другої — ті, котрі беруть участь у цих відносинах як посадові особи.

Суб'єктами відповідальності за порушення податкового законодавства виступають також юридичні особи, до яких належать як українські, так і іноземні підприємства, організації, компанії та інші корпоративні утворення, міжнародні організації, їх філії і представництва.

Вони можуть виступати суб'єктами відповідальності не тільки як платники податків, але і як податкові агенти. За порушення обов'язків, передбачених податковим законодавством, відповідальність несуть також банки, що виконують розрахункове і касове обслуговування бюджету.

При цьому, слід зауважити, що юридичні особи можуть виступати суб'єктами тільки фінансової відповідальності.

ВИСНОВКИ

За  період проходження  економічної  практики в ДПІ Святошинського  району  м.Києва  я  ознайомилась із структурою,  переліком  управлінь  та відділів, які входять до її складу, їх  функціональними обов”язками,  взаємостосунками між управліннями та відділами,  кадровим складом, головними завданнями та функціями інспекції. 

Після закінчення  проходження практики  маю змогу зробити наступні  висновки:

Основною функцією органів державної податкової служби є забезпечення у повному обсязі доходної частини бюджету держави. Податкові надходження  ДПІ Святошинського району у загальній сумі податкових надходжень Зведеного державного бюджету України за 2003 рік складають – 0,86 %. Основними бюджетоутворюючими податками є прибутковий податок з громадян, ПДВ, податок на прибуток, плата за землю. Порівняємо  надходження   по   ним   до бюджету за 2002 та 2003 роки (Рис.).

Найбільш сталими є надходження по платі за землю і по прибутковому податку. Податок на прибуток характеризується досить варіативною кривою, а ПДВ, взагалі,  починаючи з листопада 2002 року потребує бюджетного відшкодування.

На сучасному етапі важливою проблемою по неповному надходженню до бюджету податкових зобов'язань є проблема великої кількості пільг. При чому досить частим є необгрунтований порядок їх надання. Найбільша сума втрат бюджету від надання пільг стосується податку на додану вартість (163 263,217 тис. грн.), другим є земельний податок – 14884,169 тис. грн., по податку на прибуток ця сума дорівнює – 10068, 17 тис. грн., на останьому місці знаходиться комунальний податок – 9,145 тис. грн. Динаміку кількості пільговиків по цих податках прослідкуємо за діаграмою  (Рис.).

Негативно характеризує роботу як платників так і податкових органів ситуація з наявністю значних сум переплат по податках. Загальна сума переплат на 01.01.03 р. складає 134 473,562 тис. грн. або 55,55 % від загальної суми податкових надходжень за цей же період. Простежимо переплати у розрізі окремих податків (Таблиця).

Таблиця

Динаміка сум преплат у розрізі основних податків станом на 01.01.04 р.

За даними Управління по стягненню податкової заборгованості можна зробити такі висновки. Загальна сума розстрочених платежів на кінець 2003 року складала 1 420 835 грн., Зна кінець 2003 року – 222 682,92, зменшення розстрочених платежів становить – 1 198 152,08 грн., що свідчить про покращення роботи відділу стягнення податкової заборгованості. У суді знаходяться справи у загальній сумі – 26 007 854 грн., на підготовці до господарського суду справи на загальну суму – 707 396 грн. станом на 01.01.04р. (Таблиця).

Таблиця

Робота по стягненню податкових зобов’язань до бюджету в ДПІ Святошинського району

Найбільшу питому вагу у надходженях до бюджету складає прибутковий податок з громадян (38, 3 %), а у загальній сумі податків на доход, прибутки, збільшення ринкової вартості його частка – 62,06 %. Це пояснюється насамперед тим, що він сплачується одначасно із отриманням заробітної плати і тим, що підлягає дієвому контролю. У 2001 році план по надходженням від прибуткового податку по ДПІ було виконано на 128,5 %, тоді як в 2002 році – на 103,4 %. Основну суму надходжень з прибуткового податку складає податок з робітників, службовців, членів кооперативів (59,95 %), бо у більшості випадків це виплати за основним місцем роботи, яким характерна сталість.  По місяцях 2002 року податок надходив стабільно, коливаючись у таких межах: від 6050,3 тис. грн. (05.02.) до 10050,4 тис. грн. (12.02).  Питома вага перплат по цьому податку від загальної суми надходжень по ному - 16,7 % .

Другим за величиною надходжень до бюджету є податок на прибуток підприємств (23,41 %), а у загальній сумі податків на доход, прибутки, збільшення ринкової вартості його частка – 37,94%. У 2002 році план по надходженням податку перевиконано на 131,8 %, в 2003 році на 101,6% від прогнозних завдань ДПІ. Найбільшу питому вагу у надходженнях по цьому податку складають надходження від підприємтсв колективної форми власності - 62,64 % . Авансова система сплати податку визначає найбільшу питому вагу переплат по ньому у загальній сумі надходжень – 83,3 %.

Найбільша сума надходжень по податку на прибуток у 2003 році зафіксована у січні (9318,5 тис. грн.), найменша – у травні (2410,8 тис. грн.) 

За якісною структурою надання пільг з податку на прибуток найбільша втрата коштів у бюджеті відноситься до таких пільг:

Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно з міжнародниим договорами – 4 123,1 тис. грн.(40,95 % від загальної суми втрат бюджету по податку на прибток);

Зменшення об'єкту оподаткування на суму отриманих збитків в попередніх періодах – 2 056,853 тис. грн. (20,42 % від загальної суми втрат бюджету по податку на прибток). При чому таких пільговиків – 70, а це складає 50 % від загальної кількості пільговиків по податку на прибуток, і свідчить про збитковість діяльності підприємств, що є негативним чиником процесу прибуткового оподаткування.

Не відноситься до валового доходу сума майна або коштів, що отримуються неприбутковими організаціями – 1 565,219 тис. грн. (15,55 % від загальної суми втрат бюджету по податку на прибток).

Із збільшенням кількості підприємств малого бізнесу і застосування системи спрощеного оподаткування зросла роль у загальнній сумі податкових надходжень до бюджету єдиного податку, який складає 6,96 % від загальних надходжень. Це позитивно характеризує такий принцип оподаткування як з боку платників, так із боку держави. У розрізі  платників – фізичних і юридичних осіб – ситуація майже рівна (Рис.  ) Загальна частка переплат – 26, 22% у сумі надходжень по податку.

Також значну частку у податкових надходженнях 2003 року займає плата за патенти на деякі види підприємницької діяльності (1,74 %).  При чому, надходження від патентної плати в розрізі юридичних і фізичних осіб – СПД знаходяться майже на однаковому рівні (відповідно 51,27 % і  48,73 % ).

Стосовно непрямих податків, то в ДПІ Святошинського району м. Києва акцизний збір не відіграє значної ролі (цей податок сплачує лише один платник і надходження по ньому незначні). Питома вага ПДВу загальних податкових надходженнях складає 13,98 %, при чому найбільшу частку надходжень (99,68 %) складають надходження від ПДВ з вироблених в Україні товарів, робіт і послуг. Прогнозні показники по ДПІ по ПДВ у 2002 році виконанні на 114,3 %, а в 2003 році – на 113,8 %. Але не дивлячись на вагому частку надходжень по ПДВ, його економічна суть вимагає відшкодування якщо податковий кредит перевищує податкове зобов'язання. На сьогодні сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню не рідко превищує податкове зобов'язання: зараз борг держави по відшкодуванню ПДВ за даними ДПІ Святошинського району 83067903 грн.

По податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів             (робіт, послуг) кількість пільговиків складає 455 платників, а кількість наданих пільг – 533. Втрати Державного бюджету – 163 263, 217 тис. грн., що на 129 024, 089 тис. грн. більше від надходжень по цьому податку до бюджету.

З податку на додану вартість у розрізі певних пільг найбільшу частку втрат бюджету і пільговиків складають такі пільги:

Звільняються від оподаткування операції з продажу (передплати) і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва – 5 742, 299 тис. грн. (3,15 % від загальної суми втрат бюджету по ПДВ). Кількість пільговиків – 25.

Звільняються від оподаткування операції з виконання робіт з будівництва житла, що здійснюються за рахунок коштів фізичних осіб, та пердачі такого житла у власність цих фзичних осіб – 7 989,744 тис. грн. (4,89 %). Кількість пільговиків – 38.

Звільняються від оподаткування операції оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Держбюджету – 1859,221 тис. грн. Кількість пільговиків по цій пільзіі найбільша – 39.

Треба зауважити, що за якісною характеристикою пільг ПДВ є найбільш широким.

За 2003 рік по платі за землю надійшло 272, 9 млн. грн. або 105 % від прогнохного показника. В порівнянні з 2001 роком надходження зросли на 16, 2 млн. грн. або 6 %. Проте, бюджетні призначення 2003 року в сумі 305 млн. грн. виконано всього на 90 %. На такий стан надходження вплинули не тільки завищені показники бюджету і розширення кола пільговиків, але і недоліки в роботі податківців.

Насамперед, це наявність недоїмки по платі за землю, яка станом на 01.01.2004 року складає 19 млн. грн. і в порівнянні з початком минулого року зросла на 5,6 млн. грн. або 40%. Не   кращий стан з переплатами,  яких   станом

на 01.01 2004 року – 15,6 млн. грн. Непоодинокі випадки, коли у податковому обліку рахується переплата по підприємствах, де при наявності факту сплати відсутні нарахування, що свідчить про відображення в податковому обліку нереальних сум переплати. У Святошинському районі на 01.01.04 загальна сума преплат з плати за землю становить 1259730 грн. (або 8,075 % від загальної суми переплат по місту). При чому, більшу частку переплат мають платники юридичні особи – 1247698 грн. (99 %) в порівняні з платниками фізичними особами – 3919 грн.

Залишає бажати кращого робота з платниками щодо повноти сплачуваності задекларованих податкових зобов'язань. За минулий рік з врахуванням погашення переплат цей показник по місту не пербільшував 98%, в ДПІ Святошинського району – 94%.

Серед ресурсних платежів плата за землю в ДПІ Святошинського району яскраво виділяється за сумою надходжень по ній до бюджету, Так, по збору за спецводокорстування надійшло 210496 грн. (1,08 % від надходжень по ресурсним платежах), по збору за геологорозвідку 25508 грн. (0,13 %), а по платі за землю – 19 196 404 або 98, 79 %. Найбільше надходжень спостерігається від юридичних осіб (99, 26 %).

Втрати місцевого бюджету від надання пільг по земельному податку складають 72, 91% від надходжень по цьому податку (Таблиця  )

Назріла необхідність в проведенні аналітичної роботи по вдосконаленню методики роботи з землекористувачами. Зокрема, у м. Києві вже напрацьовані напрямки роботи по обміну інформацією з міською владою по договорах резервування земельних ділянок, по будівельних майданчиках. На черзі робота по залученню до оподаткування земель, що використовуються підприємцями у підземних просторах (підземні паркінги, пішоходні переходи).

Не слід забувати про необхідність постійної роботи з земельним кадастром, як засобом виявлення нових землекористувачів. Як свідчить практика, райони не використовують в повному обсязі можливості отримання інформації з цього джерела. Не має залишатися поза увагою правильність застосування зменшених ставок земельного податку  окремим категоріям платників: автостоянкам і підприємствам залізничного транспорту. В районах і досі на низькому рівні поставлена робота по відпрацюванню правильності декларування платниками пільг по земельному податку. Це, насемперед, стосується бюджетних установ, закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я та спорту. Не приділяється увага аналізу правильності відображення у податковому обліку пільг по формі 1-ПП, що призводить до виикривлення звітних даних.

За 2003 рік до бюджету надійшло 8 814,4 тис. грн. збору за спецводокористуванняабо 235 % до прогнозованого показника. В порівннянні з попереднім роком відзначається зменшення надходжень на 52 % за рахунок застосування понижуючого коефіцієнта для ТЕЦ з прямоточною системою водоспоживання. Недоїмка по збору станом на 01.01.04 становить 461 тис. грн., що збільшилася на 184, 3% в порівнянні з  минулим роком (Рис.)

У звітному році по збору за геологорозвідувальні роботи до бюджету надійшло 3 668,3 тис. грн. або 138 % до прогнозованого показника. Відзначається збільшення надходжень на 32 % в порівняні з минулим періодом. Недоїмка станом на 01.01.04 становить 553,8 тис. грн. Зменшення недоїмки становить лише 4,6% від недоїмки 2002 року.

У 2003 році по збору за забруднення навколишнього природного середовища по м. Києву мобілізовано до Зведеного бюджету – 7 482,8 тис. грн., з них до Державного бюджету – 2 162,8 тис. грн. Річний прогнозий показник виконано до Зведеного бюджету на 150 %, Державного – 144 %. Прогнозні показники по районах виконано в повному обсязі (Додаток).  Фактичні надходження по Святошинському району складають 5,06% у зведеному бюджеті, тоді як прогнозний показник становить – 2,67%, збільшення надходжень становить - 2,38% у 2003 році.

По майновому оподаткуванню в ДПІ ситуація може бути охарактеризована так: транспортний податок у загальній сумі податкових надходжень за 2002 рік складає 2,29 %, вдвічі більша частка надходжень від платників-юридичних осіб (Рис.   )

Кількість пільговиків по транспортному податку – 1 платник – підприємство автомобільного транспорту загального користування, щодо транспортних засобів якого визначено у законодавчому порядку тариф на оплату проїзду. Це підприємство звільняється від сплати транспортного податку. Втрати бюджету є незначними і складають всього – 500 грн.

За 2002 рік до бюджету мобілізовано 81.7 млн. грн. місцевих податків та зборів або 107 % від прогнозного завдання. Бюджетні показники з місцевих податків міста виконано лише на 89 5 внаслідок завищеного контингенту доходів районних та міського бюджетів. В порівняні з відповідним перводом минулого року відзначається висхідна динаміка надходжень лише на 6 % (для порівняння 2000-2001 рр. – збільшення надходжень на 13%). Дане збільшення відбулось головним чином за рахунок збільшення надходжень по готельному та ринковому збору в середньому по 10 % кожний платіж.

При загальному збільшенні місцевих податків та зборів в цілому по м. Києву протягом 2003 року відмічається тендеція до зменшення надходжень збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі (на 50 %). Так, якщо у 2002 році місцевий бюджет отримав збору у сумі 2,2 млн. грн., то у 2003 році – лише 1,1 млн. грн. Дана ситуація склалася головним чином у зв'язку з преходом СПД на сплату єдиного податку, який предбачає звільнення їх від сплати цього збору.

Частка Святошинського району у загальних надходженнях по збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі до бюджету м. Києва складає 5,1 % (2001 рік) та 9,36 % (2002 рік), відхилення складає + 4, 26 %.

Станом на 01.01.04 заборгованість платників місцевих податків і зборів становить 0,4 млн. грн., що на 26 % більше ніж на початок минулого року. У Святошинському районі збільшення заборгованості за вказані періоди становить 104 %.  Також слід звернути увагу, на низький рівень роботи з переплатою, яка станом на 01.01.2003 становила 5 млн. грн. У Святошинсьвкому районі 323035 грн. або 6,46 % від загальної суми переплат.

Дані факти свідчать про відсутність дієвого конролю з даного питання, працівники райДПІ не використовують можливостей існуючих АРМів, аналіз надходжень, недоїмки, переплат проводиться в цілому, а не в розрізі платників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Декрект КМУ № 15-93 від 19.02.93 року “Про систему валютного контролю”;

2) Конституція України;

3) Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Постанова ВРУ № 187/94-ВР від 23.09.94 року “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

4) Постанова НБУ № 125 від 16.05.95 року “Про використання іноземної валюти як засоьу платежу на території України”.

5) Наказ НБУ “Про зміни і доповнення до Інструкції № 139 від 16.06.94 року “Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок” від 22.02.95 року № 20.

6) Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 22.09.94 року, який набуває чинності з 5 жовтня 1994 року.

7) Про внесення змін і доповнень до розпорядження від 17.12.97 року № 2050 “Про вдосконалення транспортних засобів на території міста Києва”. Розпорядження Київміськадміністрації № 409 від 26.02.98 року.

8) Про підсумки справляння податків та зборів в рацонах та податкових інспекціях м. Києва. Лист ДПА м. Києва №59/1/18/118.

9) Щодо особливостей справляння збору за право на використання символіки м. Києва. Лист ДПА у м. Києві № 86/1/18-118 від 21.01.98 року.

10) Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.97року, введений в дію з 1.10.1997 року.

11) Закон Укріїни “Про ПДВ” № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року.

12) Указ Президента України  “Про гербовий збір” №1222/98 від 6.11.98 р.

13) Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб*єктів малого підприємництва” № 727/98 від 3 липня 1998 року.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!