Методичні рекомендації для підготовки бакалаврської роботи з дисципліни Біотехнологія, НУБіПУ

Методичні рекомендації для підготовки бакалаврських робіт для студентів заочної форми навчання напряму підготовки 6.051401 - «Біотехнологія» в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації

Кафедра екобіотехнології та біорізноманіття Національного університету біоресурсів і природокористування України. 

Зміст

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 4

2. ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ.. 6

3. ПІДГОТОВКА БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ.. 8

4. ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ.. 12

5. ПІДГОТОВКА ВІДГУКУ, РЕЦЕНЗІЇ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ.. 18

6. ПІДГОТОВКА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ДО ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ   20

7. ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ.. 22

Загальні вимоги щодо оформлення випускної бакалаврської роботи. 25

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Бакалаврська робота – це самостійна індивідуальна кваліфікаційна робота, з елементами дослідництва, яка є підсумком теоретичної та практичної підготовки в рамках нормативної та вибіркової складових освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів. Бакалаврська робота є формою контролю набутих студентом або слухачем бакалавратури у процесі навчання інтегрованих умінь, знань, навичок, які необхідні для виконання професійних обов'язків.

Основні етапи підготовки та виконання бакалаврської роботи:

- вибір теми та її затвердження;

- розробка завдання та складання поетапного плану виконання бакалаврської роботи;

- опрацювання літературних джерел;

- збирання фактичного матеріалу під час переддипломної практики;

- обробка матеріалу із застосуванням сучасних методів статистичного аналізу;

- написання першого варіанту тексту, подання його на ознайомлення керівнику;

- усунення недоліків, написання остаточного варіанту тексту, оформлення бакалаврської роботи;

- подання зброшурованої у твердій палітурці завершеної бакалаврської роботи на кафедру;

- отримання відгуку керівника бакалаврської роботи;

- внутрішнє рецензування бакалаврської роботи;

- захист бакалаврської роботи на засіданні Екзаменаційної комісії (далі ЕК).

Назва бакалаврської роботи має бути стислою, відповідати освітній і науковій галузям та суті проблеми, що вирішувалась.

Метою бакалаврської роботи є проведення теоретичних та практичних досліджень, осмислення професійної проблеми, розробка пропозицій у певній сфері виробництва та рекомендацій щодо їх упровадження.

Завдання бакалаврської роботи залежить від спеціалізації бакалаврської освітньо - професійної програми і полягає у дослідженні об'єкта, науковому обґрунтуванні результатів дослідження та практичному використанні їх у агропромисловому чи природоохоронному комплексах.

Практична підготовка бакалаврської роботи проводиться у формі наукових досліджень в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача університету та фахівця з даного фаху в оснащених навчальних, навчально- наукових, навчально-виробничих та навчально-науково-виробничих атестованих лабораторіях, на дослідних полях, у базових аграрних підприємствах, сучасних фермерських господарствах тощо. Результати наукових досліджень викладаються в розділі «Результати експериментальних досліджень» основної частини.

Наповнення бакалаврської роботи вміщує критичний аналіз літературних джерел та їх узагальнення, опис досліджених фактів, явищ і закономірностей та одержаних власних результатів досліджень. Висновки ґрунтуються на основі власних досліджень, викладаються чітко і лаконічно. Запропоновані інноваційні рішення мають бути науково обґрунтованими з відповідним аналізом та прогнозом щодо результатів їх упровадження із аналізом ризиків, що при цьому можуть виникнути.

Результати наукових досліджень викладаються логічно та аргументовано. При цьому слід уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Бакалаврська робота може містити знаковий апарат (формули, графіки, діаграми, схеми, таблиці тощо).

Атестація. До захисту бакалаврської роботи допускаються студенти, які успішно склали екзаменаційну сесію, завершили стажування чи переддипломну практику, захистили відповідні звіти, виконали усі завдання індивідуального плану.

2. ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Тематика бакалаврських робіт розробляється відповідною випусковою кафедрою НУБіП України, яка забезпечує реалізацію вибіркової складової освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з урахуванням пропозицій і потреб установ, підприємств та організацій, що направили студентів або студентів на навчання та з урахуванням обраної бакалаврської освітньо-професійної програми.

Теми бакалаврських робіт повинні відповідати науковій тематиці випускової кафедри. Тематика бакалаврських робіт на кафедрі поновлюється кожного навчального року, а студент має право самостійного вибору теми бакалаврської роботи в межах освітньо-професійної програми.

При виборі теми бакалаврської роботи слід враховувати її актуальність і новизну, наявність наукової бази для виконання, можливість отримання та опрацювання експериментального матеріалу, наявність власних науково-технічних і методичних розробок, майбутнє місце працевлаштування.

Закріплення за студентами тем бакалаврських робіт і керівників оформлюється наказом ректора НУБіП України на основі відповідних заяв студентів на виконання дипломної роботи. (Додаток А).

Тема бакалаврської роботи може бути уточнена за заявою студента чи слухача бакалавратури на засіданні відповідної кафедри, але не пізніше, ніж за шість місяців до визначеного терміну подання завершеної бакалаврської роботи до захисту. Зміна теми бакалаврської роботи оформлюється наказом ректора університету за поданням вченої ради факультету і навчальним відділом університету.

Для наукового керівництва бакалаврською роботою наказом ректора НУБіП України за поданням відповідної кафедри призначається керівник. Керівниками бакалаврських робіт можуть бути науково-педагогічні працівники НУБіП України з науковим ступенем доктора наук чи кандидата наук, коло наукових та фахових інтересів яких відповідає тематиці бакалаврської роботи.

За одним керівником закріплюється до 5 студентів чи студентів на навчальний рік.

Керівник бакалаврської роботи:

- пропонує студентам чи слухачам бакалавратури теми бакалаврських робіт відповідно до свого наукового напряму діяльності, спеціалізації бакалаврської програми та потреб установ, підприємств, організацій, що направили студентів на навчання;

- здійснює керівництво виконання бакалаврської роботи;

- формує разом із студентом чи слухачем бакалавратури завдання на підготовку бакалаврської роботи та протягом всього періоду навчання на основі аналізу підготовлених студентом матеріалів фіксує його виконання, про що подає інформацію на засідання факультету кафедри;

- рекомендує літературу, інші матеріали та джерела інформації;

- проводить консультації у відповідності з розкладом та графіком самостійної роботи студента;

- аналізує та контролює організацію самостійної роботи студента чи слухача бакалавратури;

- залучає студентів бакалавратури до наукової роботи;

- сприяє публікації результатів наукових чи науково-методичних досліджень;

- рекомендує бази та забезпечує відповідну якість проходження науково- дослідної практики.

3. ПІДГОТОВКА БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Підготовка бакалаврської роботи має демонструвати рівень фахової підготовленості студента до професійної або наукової діяльності, а саме здатність:

- використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання, практичні навички;

- аналізувати джерела інформації, у першу чергу наукові;

- узагальнювати матеріали та застосовувати сучасні методики і методи наукових досліджень;

- використовувати сучасні інформаційні технології;

- обґрунтовано використовувати вітчизняний та міжнародний досвід при висвітленні питання, що досліджується;

- знаходити аналоги розв'язання проблеми у вітчизняній та зарубіжній практиці, адаптувати їх до конкретного предмета (об'єкта) дослідження;

- за результатами аналізу самостійно приймати оптимальні рішення.

Структура бакалаврської роботи включає:

1. Картку бакалаврської роботи.

2. Титульний аркуш.

3. Завдання до виконання бакалаврської роботи.

4. Зміст.

5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

6. Вступ.

7. Основна частина.

8. Висновки та пропозиції.

9. Додатки (за необхідності).

10. Список використаних джерел.

У картці бакалаврської роботи (додаток Б) розміщується така інформація: код кафедри; літери БР - бакалаврська робота; номер та дата підписаного ректором університету наказу про затвердження тем бакалаврських робіт; порядковий номер студента або слухача в наказі про затвердження тем бакалаврських робіт; літери ПЗ - пояснювальна записка.

Титульний аркуш (додаток В) містить назву навчального закладу, назву кафедри, тему бакалаврської роботи, шифр і назву напряму підготовки, назву бакалаврської програми, прізвище та ініціали автора, прізвище та ініціали керівника і консультантів, їх науковий ступінь та вчене звання, відомості щодо допуску бакалаврської роботи до захисту, календарний рік захисту.

Зразок завдання до виконання бакалаврської роботи наведено у додатку Г.

Зміст подається на початку бакалаврської роботи і містить найменування та номери перших сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків та пропозицій, додатків, списку використаних джерел.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подають у бакалаврській роботі окремим списком перед вступом, якщо вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в бакалаврській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі до бакалаврської роботи:

- обґрунтовуються актуальність обраної теми, мета та зміст поставлених завдань;

- визначається об'єкт і предмет дослідження;

- зазначається обраний метод (або методи) дослідження, теоретична і прикладна значущість отриманих результатів;

- окреслюються положення, що виносяться на захист.

Завдання, визначаються метою роботи і подаються у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., виявити... тощо).

Завданням бакалаврської роботи є узагальнення здобутих знань за певною спеціальністю, вивчення і дослідження об'єктів з метою їх практичного використання в агропромисловому чи природоохоронному комплексі.

Визначення об'єкта і предмета дослідження є обов'язковою складовою вступу.

Об'єктом дослідження бакалаврської роботи може бути сорт рослин, порода тварин, підприємство чи група підприємств, певна галузь виробництва тощо.

Предмет дослідження - це частина об'єкта та сфера його діяльності, на яку спрямовано основну увагу дослідника. Предмет дослідження визначає тему бакалаврської роботи.

Методи дослідження як інструмент одержання фактичного матеріалу - обов'язкові елементи вступу до бакалаврської роботи.

Основна частина бакалаврської роботи складається з розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на підрозділи, пункти, підпункти.

Кожний розділ слід починати з нової сторінки.

У розділах основної частини наводять:

- огляд літератури;

- напрями та методи досліджень;

- теоретичні обґрунтування (положення);

- результати експериментальних досліджень;

- аналіз і узагальнення одержаних результатів, їх екологічне та економічне обґрунтування.

У першому розділі розкриваються основні теоретичні положення, проблеми, що існують стосовно питань, які досліджуються, огляд літератури.

Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 відсотків обсягу основної частини бакалаврської роботи.

У другому розділі обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводяться методи вирішення задач, розробляється загальна методика проведення дослідження.

У наступних розділах наводяться результати досліджень із зазначенням нового, що вносить автор у розробку проблеми. Оцінюється повнота вирішення поставлених задач, достовірність отриманих результатів (характеристик, параметрів), порівняння їх з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних авторів. Обробка отриманої інформації виконується з використанням прикладного програмного забезпечення (Ехсеl, статистичні пакети, ГІС тощо).

У висновках та пропозиціях наводяться наукові та практичні результати, отримані в роботі, формулюються розв'язані наукові проблеми та їх значення для науки і практики, наводяться висновки і рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

До додатків за необхідності включаються такі допоміжні матеріали:

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

- допоміжні ілюстрації.

Список використаних джерел містить літературні джерела, на які є посилання у бакалаврській роботі (додаток Д).

Загальний обсяг бакалаврської роботи має становити 40-50 сторінок друкованого тексту (до загального обсягу бакалаврської роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки).

4. ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги. Текст друкується на принтері за допомогою комп'ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), через півтора інтервали - з використанням шрифту текстового редактора Times New Roman, 14-й кегль.

Текст бакалаврської роботи друкується з дотриманням таких відступів від краю сторінки: верхній, нижній і лівий - 20 мм, правий - 10 мм.

Під час оформлення бакалаврської роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усього документу. Прізвища, назви підприємств, установ, організацій у бакалаврській роботі наводяться мовою оригіналу. Скорочення слів і словосполучень виконуються відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Заголовки структурних частин бакалаврської роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ" "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів - маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовку не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. У кінці надрукованого таким чином заголовка ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 2-3 інтервалам. Абзацний відступ має бути однаковим впродовж усього тексту та дорівнювати п'яти знакам. Кожну структурну частину бакалаврської роботи починають з нової сторінки.

Нумерація. Сторінки нумерується арабськими цифрами, з дотриманням наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляється при комп'ютерному друці бакалаврської роботи у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Картка бакалаврської роботи, титульний аркуш та завдання на виконання бакалаврської роботи - включаються до загальної нумерації сторінок бакалаврської роботи, але номера сторінок проставляються. Номера сторінок проставляють, починаючи зі змісту, номер сторінки – 3.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти бакалаврської роботи нумерується арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті бакалаврської роботи та позначатися цифрами без крапки, номер ставиться після слова "РОЗДІЛ". Заголовок розділу друкується з нового рядка. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою. У кінці номера підрозділу ставиться крапка, наприклад, "1.1." (перший підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. У кінці номера ставиться крапка, наприклад, "2.3.2.", потім у тому ж рядку розміщається заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерується у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Такі структурні частини бакалаврської роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі сторінки, на яких розміщені згадані структурні частини бакалаврської роботи, нумеруються звичайним чином. Не нумеруються лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП".

Ілюстрації. Ілюстрації (фотографії, малюнки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) розміщуються безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути зроблені посилання. Якщо ілюстрація створена не автором бакалаврської роботи, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Креслення, малюнки, схеми, графіки, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів.

Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 3.1. (перший рисунок третього розділу).

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті бакалаврської роботи. Нумерація таблиць здійснюється в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, наприклад, "Таблиця 2.1".

Таблиця повинна мати назву, котра розміщується над нею та друкується симетрично до тексту. Назва та слово "Таблиця" починається з великої літери.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, при чому її головка та боковик повторюється у кожній частині таблиці.

Заголовки граф таблиці починаються з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуться з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця № і назва таблиці

Формули та рівняння. Формули та рівняння розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище та нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння нумеруються порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номеру розділу та порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Приклад:

Відомо, що

, (одиниці вимірювання)

де М_1, М₂ – наприклад, математичне очікування (одиниці вимірювання);

N – кількість (одиниці вимірювання).

Формули, що ідуть одна за одною та не розділені текстом, відокремлюються комою.

Цитування та посилання на використані літературні джерела. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання в тексті бакалаврської роботи на джерела зазначається згідно з їх переліком у квадратних дужках, наприклад, "..у роботах [1-7]...". Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на які є посилання в бакалаврській роботі.

Список використаних джерел. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію можна одержати з таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".

Додатки. Додатки оформлюються як продовження бакалаврської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи та посилань у тексті бакалаврської роботи.

Якщо додатки оформлюються на наступних сторінках бакалаврської роботи, кожен з них починають з нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток__" і велика літера, що позначає додаток. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою бакалаврської роботи друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".

Якщо у бакалаврській роботі як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документів даного виду, його копію вміщують в бакалаврській роботі без змін в оригіналі. Перед копією вміщується аркуш, на якому посередині друкують слово "Додаток__" і його назву, праворуч у верхньому куті проставляється порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумеруються, продовжуючи наскрізну нумерацію.

5. ПІДГОТОВКА ВІДГУКУ, РЕЦЕНЗІЇ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Завершену бакалаврську роботу студент подає керівникові для перевірки та підготовки відгуку на неї (додаток Г). Якщо бакалаврська робота, з погляду керівника, готова до захисту перед ЕК, відповідна рекомендація дається ним у кінці відгуку.

Письмовий відгук керівника на бакалаврську роботу висвітлює рівень використання студентом або слухачем бакалавратури теоретичних знань для розв'язання завдань дослідження, аналіз методики дослідження, оцінку якості вирішення завдань дослідження, аналіз та оцінку запропонованих дослідником заходів, інформацію про недоліки бакалаврської роботи, загальні висновки та оцінку бакалаврської роботи. Керівник оцінює бакалаврську роботу записом: - "Рекомендується до захисту", а в разі негативної оцінки - "До захисту не рекомендується". У випадку негативного висновку щодо допуску студента або слухача бакалавратури до захисту бакалаврської роботи, це питання виноситься на розгляд засідання кафедри за участю керівника.

Кожна бакалаврська робота направляється на внутрішню рецензію (додаток І). До рецензування залучаються провідні працівники НУБіП України. Для студентів та слухачів, які навчаються без відриву від виробництва, рецензентом може виступати фахівець підприємства, установи, організації тощо, де працює студент або слухач. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів має відповідати тематиці бакалаврської роботи. Рецензії подаються у письмовому вигляді, в довільній формі. Рецензент має підписати рецензію із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, місця роботи і посади, яку займає.

Завершена бакалаврська робота, підписана автором, разом з письмовим відгуком керівника та рецензією, подається на випускаючу кафедру, проводиться її попередній захист та вирішується питання про допуск студента або слухача до подальшого захисту на засіданні ЕК. Термін подання - не пізніше одного тижня до захисту. За результатами засідання кафедри складається протокол, який передається до відповідного деканату.

Відгук та рецензія вкладаються в конверт формату А5, що наклеюється на внутрішню сторону твердої обкладанки.

Бакалаврська робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження, обґрунтованих пропозицій, а також не має відгуку та рецензії, до захисту не допускається.

Перевірка на плагіат. За два тижні до захисту в деканат подається електронний варіант бакалаврський робіт в форматі.txt для перевірки на плагіат. Всі роботи перевіряються спеціальним програмним забезпеченням. Перевірка проводиться методом порівняння роботи з базою робіт, що захищалися протягом попередніх робіт. Перед засіданням ЕК, відповідальному секретарю надається систематизована довідка про результати автоматизованої перевірки, де вказано, які студенти допущені до захисту. Студенти в яких сумарне співпадіння тексту перевищує 25 % до захисту не допускаються.

6. ПІДГОТОВКА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ДО ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Основна мета презентації - це забезпечення стислого та наочного подання основних результатів бакалаврської роботи. При створенні презентації студенти чи слухачі повинні вирішити два важливих завдання:

1. Створити короткий анотований конспект свого виступу.

2. Викласти результати досліджень та їх основні положення.

Презентацію до бакалаврської роботи рекомендується виконувати за допомогою програмного забезпечення МS Power Point.

Структура презентації:

- 1-й слайд - тема бакалаврської роботи, прізвище доповідача та керівника, рік захисту;

- 2-й слайд - актуальність теми бакалаврської роботи та проблема дослідження;

- 3-й слайд - головна мета та завдання бакалаврської роботи;

- 4-й слайд - об'єкт, предмет, гіпотеза дослідження;

- 5-й слайд - методи дослідження;

- 6…18-й слайд - відображається опис даних, які отримані в дослідженні, їх статистичне обґрунтування, в тому числі з використанням комп'ютерних програм;

- 19-й слайд - загальні висновки та рекомендації до впровадження результатів бакалаврської роботи;

- 20 (останній слайд) – перелік наукових праць студента за весь період навчання.

Кількість окремих слайдів презентації залежить від особливостей доповіді студента чи слухача бакалавратури. При розробці презентації рекомендується дотримуватися таких вимоги:

- тривалість доповіді - 7-10 хв.

- максимальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20 шт.;

- використовуються ключові слова і фрази, а не речення;

- на одному слайді - одне ключове поняття;

- текстовий матеріал подається у схемах та організаційних діаграмах, числовий - у таблицях або діаграмах (графік - демонстрація змін у часі, секторна діаграма - демонстрація відношення частини до цілого, гістограма - демонстрація порівнянь);

- матеріал підкріплений графічними зображеннями та відео-фрагментами;

- дотримана логіка викладу та грамотність;

- доповідь бакалавра доповнює інформацію на слайді, а не дублює її;

- ефекти анімації не заважають сприйняттю, а акцентують увагу на потрібних моментах доповіді;

- текст легко читається (мінімальний розмір шрифту - 20 - напівжирний);

- фон, колір тексту та діаграм пасують і відповідають правилу З основних кольорів та їх відтінків;

- шаблон оформлення - однаковий для всіх слайдів презентації;

- дотримується контраст між текстом, фоном і графікою.

Презентація подається на електронному носії, файл повинен містити назву з прізвищем та ініціалами студента чи слухача бакалаврату та назвою роботи.

7. ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Для захисту бакалаврських робіт щорічно створюється ЕК, до складу якої входять голова та члени комісії. Голова комісії призначається Міністерством аграрної політики України за пропозицією ректора університету з числа провідних фахівців виробництва або науковців. До складу ЕК входять голова, 3 члени комісії: завідувачі кафедр, науково-педагогічні працівники (професори, доценти) профілюючих кафедр, провідні фахівці виробництва та працівники науково-дослідних установ та відповідальний секретар ЕК. Персональний склад членів ЕК затверджується ректором університету не пізніше, ніж за місяць до початку роботи ЕК.

Захист бакалаврських робіт проводиться на відкритому засіданні ЕК при обов'язковій присутності голови комісії та керівника бакалаврської роботи (у випадку відсутності керівника з поважних причин, його інтереси може представляти завідувач кафедри) і передбачає доповідь випускника бакалавратури, яка структурно будується у послідовності від актуальності теми дослідження до висновків і пропозицій.

Перед початком захисту бакалаврських робіт деканати факультетів подають до ЕК такі документи:

- зведена відомість про виконання студентами або слухачами бакалавратури навчального плану та отримані ними оцінки;

- бакалаврська робота студента чи слухача;

- відгук керівника бакалаврської роботи;

- рецензія на бакалаврську роботу спеціаліста відповідної кваліфікації.

До ЕК можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність виконаної роботи: друковані статті за темою бакалаврської роботи, документи, що вказують на практичне її застосування тощо.

До захисту не допускаються студенти та слухачі бакалавратури, які не виконали навчальний та індивідуальний плани роботи і на момент подання до захисту бакалаврської роботи мають академічну заборгованість.

Дата захисту визначається графіком засідань ЕК, що затверджується ректором університету, і доводиться деканом відповідного факультету до відома голови, членів ЕК, студентів та слухачів бакалавратури.

Процедура захисту бакалаврської роботи складається з:

- короткого повідомлення автора з демонстрацією презентації (визначається мета, зміст, наукова та практична цінність роботи, питання винесені на захист та результати бакалаврської роботи);

- відповідей на запитання членів ЕК;

- відповідей на зауваження керівника та рецензентів;

- підведення підсумків захисту бакалаврської роботи (дається оцінка бакалаврської роботи кожного випускника бакалавратури за стобальною шкалою).

Рішення ЕК щодо оцінки знань, виявлених при підготовці та захисті бакалаврської роботи, а також присвоєння студенту або слухачу кваліфікації бакалавра та видача йому державного документа приймається на закритому засіданні ЕК відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів, голос голови ЕК є вирішальним.

Результати захисту бакалаврських робіт за 100-бальною шкалою переводяться згідно з табл. 1 у національні оцінки за чотирибальною шкалою - "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" та оцінки ЕСТS і оголошуються у день захисту після оформлення протоколів засідання ЕК.

Бакалаврські роботи, що містять особливо цінні рішення, пропозиції, можуть бути рекомендовані ЕК до опублікування у наукових фахових виданнях.

Студенти, які не захистили бакалаврську роботу, не мають права на отримання диплома бакалавра. Таким випускникам видається довідка встановленого зразка щодо проходження навчання за програмою підготовки бакалаврів. За ними залишається право бути повторно допущеними до захисту бакалаврської роботи протягом наступних трьох років. Повторно бакалаврська робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора НУБіП України і рішення випускової кафедри про затвердження теми бакалаврської роботи і призначення керівника.

Якщо захист бакалаврської роботи не відбувся з поважних причин, про що студент у ЕК має подати відповідні документи, ректор НУБіП України може продовжити термін його навчання до наступного терміну роботи ЕК із захистом бакалаврських робіт, але не більше, ніж на один рік. Незалежно від причин, повторний захист бакалаврської роботи в той же рік не допускається.

Загальні вимоги щодо оформлення випускної бакалаврської роботи

Основні вимоги

Випускна робота повинна бути виконана й оформлена з додержанням вимог до наукових робіт. Оптимальний обсяг роботи – 55–60 друкованих сторінок, список використаної літератури – близько 30 джерел.

Обов’язковою вимогою є написання її державною мовою, за винятком списку використаної літератури, де використане джерело записується мовою видання. Цитати з цих джерел наводяться в тексті виключно українською мовою.

Текст курсової роботи набирається на комп’ютері на одному боці аркуша білого наперу формату А4 (210 × 297 мм). Сторінки обмежуються полями: ліве – 25 мм, верхнє та нижнє – 20 мм, праве – 10 мм. Відстань між заголовком і текстом – 15–20 мм. Шрифт – чорного кольору. Щільність тексту однакова по всій роботі. Сторінка повинна містити не менше 28–30 рядків по 57–60 знаків у кожному (з урахуванням інтервалів).

Шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, інтервал між рядками – 1,5.

Дипломна робота починається з титульної сторінки Це перша сторінка, яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Далі номер сторінки проставляють у правому нижньому кутку аркуша. За титульною сторінкою наводяться послідовно зміст, вступ, розділи в порядку подання, висновки, список використаних джерел, додатки.

Всі вони починаються з нової сторінки, а кожен з підрозділів – після закінчення попереднього.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично відносно тексту.

Заголовки підрозділів друкуються малими літерами (крім першої великої) з абзацу. В кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Нумерація розділів та підрозділів

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок розділу.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між ними ставиться крапка. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). У тому самому рядку дається заголовок підрозділу.

Порядок посилань на літературні джерела

Посилання на наукові літературні джерела в тексті наводяться у квадратних дужках []. Це може бути посилання на джерело в цілому або на джерело із зазначенням конкретної сторінки.

Наприклад.

«Кількість акціонерних товариств в економіці України у 2010 році становила 29 тис. [3, с. 45]».

«Протиріччя розвитку сучасних корпоративних відносин в Україні розглядаються у працях [1–5]».

«Методи та форми врегулювання корпоративних конфліктів у вітчизняному корпоративному секторі ґрунтовно висвітлені у статті [7]».

Цифри у квадратних дужках відповідають порядковому номеру джерела у списку використаних джерел.

Ілюстрації

До ілюстрацій належать рисунки, схеми, графіки, діаграми.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (текст під рисунком). Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці варто наводити в роботі безпосередньо після тексту за першою згадкою або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації. Ілюстрацію, більшу за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крапка

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ним. Якщо в курсовій роботі один рисунок, то його нумерують за загальними правилами.

Наприклад:

Рис. 1.2. Структурні елементи внутрішньокорпоративного управління

Таблиці

У таблицях наводяться цифрові дані. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва і слово «Таблиця» починаються з великої літери. Слово «Таблиця» друкують праворуч, над правим верхнім кутом заголовка таблиці один раз, на інших сторінках пишуть «Продовження табл.…». Назви не підкреслюють.

Заголовки колонок повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Висота рядків – не менше 8 мм. Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці не включають

Приклад побудови таблиці:

Таблицю розміщують після першого згадування у тексті так, щоб її можна було читати без повороту ополітуреного блока роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. В такому разі зазначають: Продовження табл. Таблицю з великою кількістю колонок можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться риска (–). На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Список використаних джерел

Наукове дослідження завершується списком використаних джерел. Відомості про джерела, що містяться у списку, необхідно давати відповідно до вимог державних стандартів, зокрема: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст]: (ГОСТ 7.1–2003, IDT): ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – Чинний з 2007–07–01. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України).

Методичні рекомендації щодо підготовки та редагування бібліографічних посібників у виданнях / [уклад.: П. М. Сенько, О. М. Устіннікова]; Держ. наук. установа «Кн. палата України ім. Івана Федорова». – К.: Кн. палата України, 2008. – 70 с.

Оформлення вихідних відомостей у виданнях: метод. рек. / уклад. Г. М. Плиса. – К.: Кн. палата України, 2007. – 52 с.

Джерела розміщувати:

в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (такий спосіб є найпоширеніший та універсальний);

Авторів з однаковими прізвищами подають в алфавітному порядку їхніх ініціалів; праці одного автора – за алфавітом перших літер назв його праць; праці одного автора з однаковою назвою – за хронологією.

Спочатку наводять літературу, видану кирилицею, далі – латиною і мовами з особливою графікою (за алфавітом назв мов – арабською, вірменською, грузинською тощо). Публікації мовами з особливою графікою подають в українській транслітерації або в перекладі українською мовою.

Крім того є певний порядок розташування літературних джерел: нормативні акти (закони, постанови та ін.); книжкові видання; статті в журналах та інших періодичних виданнях; матеріали з Інтернету.

Основна вимога до використаних джерел – єдине оформлення і дотримання чинного державного стандарту на бібліографічний опис видань (ГОСТ 7.1–84).

Наприклад:

1. Закон України «Про акціонерні товариства» // Відомості Верховної Ради України, 2008. – № 50–51, ст. 384.

2. Небава М. І. Теорія корпоративного управління: вузлові питання: навч. посібник / М. І. Небава. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 295 с.

Додатки

Додатки оформляють як продовження дипломної роботи на прикінцевих її сторінках, зазначаючи їх у порядку посилань у тексті. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додатки».

Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. д. Один додаток позначається як Додаток А.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!