КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕПАРТАМЕНТ РЕГІОНАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ТА ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ

Кафедра інформатики та управляючих систем

Сучасні інформаційні системи і технології

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

Для студентів спеціальностей: менеджмент організацій

Київ - 2009

Сучасні інформаційні системи і технології: Навчально–методичний комплекс. - К.: КСУ, 2009 р. – 37 с.

Наведено рекомендації з вивчення дисципліни „Сучасні інформаційні системи і технології” та основні теми для вивчення. Подано теми для написання рефератів, питання для тестування і складання іспиту. Наведено перелік літературних джерел і веб-сайтів.

Перезатверджено на засіданні кафедри Інформатики та управляючих систем 28 серпня 2009 р., протокол № 1    

Зміст

Опис навчальної дисципліни

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

Зміст навчальної дисципліни

Модуль I. Інформаційні технології та системи: теоретико-методологічні основи функціонування

Змістовий модуль 1. Теоретико – методологічні основи функціонування ІСТ

Тема 1. Сучасні ІСТ: основні визначення та проблеми. Інформаційні ресурси – об’єкт ІСТ

Тема. 2. Складові ІСТ, апаратне, програмне математичне та правове забезпечення ІСТ

Змістовий модуль 2.  Підтримка ІСТ

Тема 3. Програмна інженерія як сукупність технологій розробки інформаційних систем

Тема 4. Проблеми безпеки у відкритих інформаційних системах

Модуль 2. Сучасні ІСТ у відкритому середовищі

Змістовий модуль 3.  Перспективи розвитку ІСТ

Тема 5. Засоби інтелектуалізації сучасних ІСТ

Тема 6. Відкриті системи. Комп’ютерні мережі

Змістовий модуль 4. Сучасні Інтернет-технології

Тема 7. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет. Подання знань про предметну область на основі онтологій

Тема 8. Пошук інформації в Інтернет. Засоби інтелектуалізації пошуку інформації

ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ  ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Розподіл балів між модулями та видами робіт

РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ТЕМИ САМОСТІЙНИХ РОБОТ

РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ ЩОДО ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Теми індивідуальних завдань

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З КУРСУ

ФОРМИ ТА ЗАСОБИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Тимчасове положення

про порядок оцінювання знань студентів КСУ в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу

ТЕСТИ  ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Опис навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є засоби та методи обробки інформації в сучасних інформаційних системах і технологіях (надалі по тексту СІТ ) та їх використання у різних сферах діяльності.

Мета вивчення курсу “Сучасні інформаційні системи і технології” -  здобуття студентами фундаментальних теоретичних знань і формування практичних навичок з питань побудови та функціонування СІТ у сучасному суспільстві. У результаті вивчення дисципліни студенти набувають необхідних знань і навичок із застосування СІТ у своїй фаховій діяльності.

Студент повинен знати:
1. Основні визначення та проблеми сучасних ІС;

2. Складові ІС;

3. Правове забезпечення ІС;

4. Технології розробки інформаційних систем;

5. Проблеми безпеки інформаційних систем;

6. Інформаційні ресурси та сервіси Інтернет;

7. Проблеми пошуку інформації в Інтернет.

Студент повинен вміти:

1. Вибрати потрібне забезпечення ІС;

2. Створити безпечні умови для роботи в ІС;

3. Здійснити пошук потрібної інформації в мережі Інтернет;

4. Автоматизувати офіс.

Завдання курсу “Сучасні інформаційні системи і технології”: теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців з таких питань

• роль і місце сучасних ІСТ у процесі інформатизації України;

• складові ІСТ: програмне, математичне та апаратне забезпечення, телекомунікації;

• основні напрямки інтелектуалізації сучасних ІТС;

• правові аспекти ІТС, законодавство України про інформаційну власність;

• проблеми безпеки в інформаційних системах;

• перспективи розвитку Інтернет-технологій.

Вивчення дисципліни розраховано на 56 години, з них 34 години під керівництвом викладача. На лекції відведено 16 годин. Лабораторні заняття (41% ауд. годин) проводяться у комп’ютерних класах університету. Самостійна робота студентів (37% часу) складається з самостійного опанування необхідного теоретичного матеріалу за літературними джерелами та виконання практичних завдань на ПК. Все це забезпечує закріплення необхідних теоретичних знань, допомагає набути практичних навичок, які поліпшують подальше опанування нових інформаційних технологій під час роботи за фахом.

Передумови вивчення: «Інформатика і комп’ютерна техніка», «Основи інформатики».

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

Форма контролю - залік

Зміст навчальної дисципліни

Модуль I. Інформаційні технології та системи: теоретико-методологічні основи функціонування

Змістовий модуль 1. Теоретико–методологічні основи функціонування ІСТ

Тема 1. Сучасні ІСТ: основні визначення та проблеми. Інформаційні ресурси – об’єкт ІСТ.

Предмет, структура та завдання курсу;термінологічне середовище курсу.

Концепція та основні поняття ІСТ.

Інформація, інформаційні ресурси та документопотоки

Тема. 2. Складові ІСТ, апаратне, програмне математичне та правове забезпечення ІСТ.

Складові ІСТ і критерії їх ефективності.

Структура та характеристика основних підсистем інформаційних систем (ІС): інформаційної, технічної, математичної та програмної, організаційної та правової.

Функціональні аспекти ІС: функціональна підсистема, блок, комплекс задач, задача.

Інтелектуальна власність в інформаційних технологіях, та її нормативно-правове забезпечення. Правові аспекти використання ІСТ в Україні.

Змістовий модуль 2.  Підтримка ІСТ

Тема 3.Програмна інженерія як сукупність технологій розробки інформаційних систем.

Базові поняття програмної інженерії. Моделі життєвого циклу ІС. Інженерія вимог. Автоматизація проектування ІС

Тестування програм і систем. Помилки та причини їх появи на етапах життєвого циклу.

Аналіз якості програмного забезпечення. Повторне використання компонентів ІС.

Тема 4. Проблеми безпеки у відкритих інформаційних системах

Інформація як об`єкт захисту.

Огляд засобів захисту інформації від несанкціонованого доступу та пошкоджень.

Стандарти захисту інформації. Державні стандарти та профілі захищеності інформаційних систем.

Комп’ютерні злочини. Комп’ютерні віруси.

Модуль 2. Сучасні ІСТ у відкритому середовищі

Змістовий модуль 3.  Перспективи розвитку ІСТ

Тема 5. Засоби інтелектуалізації сучасних ІСТ.

Основні напрямки розвитку штучного інтелекту. Характерні риси задач штучного інтелекту.

Нейронні мережі. Галузі використання нейроінформатики.

Формальні методи в системах штучного інтелекту.

Використання систем підтримки прийняття рішень та експертних систем.

Тема 6. Відкриті системи. Комп’ютерні мережі.

Основи функціонування комп’ютерних мереж.

Відкриті системи. Рівні моделі відкритих систем OSI/ISO

Локальні та глобальні мережі.

Змістовий модуль 4. Сучасні Інтернет-технології

Тема 7. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет. Подання знань про предметну область на основі онтологій.

Інформаційні ресурси Інтернет: типи та основні властивості.

Гіпертекст як засіб структурованого поданні інформації.

Формати та засоби подання мультимедійних даних.

Формальна модель онтології. Життєвий цикл створення онтології.

Тема 8. Пошук інформації в Інтернет. Засоби інтелектуалізації пошуку інформації.

Інформаційно-пошукові системи. Машини пошуку та каталоги Інтернет: можливості та проблеми. Індексація розподілених джерел інформації.

Засоби подання запитів користувачів. Релевантність інформаційного пошуку.

Інформаційно-пошукові агенти.

Проект Semantic Webспроба семантичного аналізу розподіленої інформації.

Засоби встановлення взаємодії між постачальниками та користувачами інформації.

ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Розподіл балів між модулями та видами робіт

РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота студентів (СРС) складається з роботи з літературою (доповнення конспектів лекцій, написання рефератів) і на ПК. Кожен студент повинен написати реферат або виконати індивідуальне завдання за погодженням із викладачем. Теми для самостійної роботи студентів (у тому числі  рефератів) та їх обсяг визначаються даною робочою програмою.  

Особлива увага під час самостійної роботи повинна приділятись набуттю навичок практичної роботи на комп'ютерах з різноманітним програмним забезпеченням. Для цього, по-перше, потрібно попрацювати з клавіатурними тренажерами для набуття навичок швидкої орієнтації пальців рук на клавіатурі. По-друге, потрібно ознайомитись із основними теоретичними відомостями про програмний продукт за допомогою спеціальної літератури, лекційного та методичного матеріалу або довідкової системи програми. Після цього можна виконувати конкретні практичні завдання для СРС. 

ТЕМИ САМОСТІЙНИХ РОБОТ

1. Проблеми інформатизації та комп’ютеризації України.

2. Форми подання інформації.

3. Тенденції розвитку інформаційних технологій.

4. Правові аспекти використання інформаційних технологій.

5. Дані та знання.

6. Електронна комерція.

7. Захист від комп’ютерних вірусів. Антивірусне програмне забезпечення.

8. Засоби здобуття знань у системах штучного інтелекту.

9. Розпізнавання образів у системах штучного інтелекту.

10. Мережні протоколи Інтернет.

11. Онтологічний аналіз та області його використання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ ЩОДО ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ       

Індивідуальна робота студентів (ІРС) складається з роботи з літературою (доповнення конспектів лекцій, написання рефератів), роботи на ПК та виконання Індивідуального завдання. Кожен студент повинен виконати індивідуальне завдання за погодженням із викладачем. Теми для індивідуальної роботи студентів та їх обсяг визначаються цією програмою.  

Особлива увага під час індивідуальної роботи повинна приділятися набуттю навичок практичної роботи на комп’ютерах з різноманітним програмним забезпеченням. Для цього потрібно ознайомитись із основними теоретичними відомостями про програмний продукт за допомогою спеціальної літератури, лекційного та методичного матеріалу або довідкової системної програми. Після цього можна виконувати конкретні практичні завдання для ІРС.

ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальне (контрольне) завдання виконується на практичному матеріалі конкретного підприємства чи установи. Воно може бути надруковане або написане від руки.

Загальний обсяг звіту з індивідуального завдання повинен складати 10-12 сторінок рукописного або друкованого тексту формату паперу А4. Для друкованої роботи шрифт повинен відповідати 14 розміру текстового редактора Word. До звіту повинні входити:

• титульний лист;

• зміст;

• пояснювальна записка (анотація автора) з обґрунтуванням обраної теми;

• текст, згідно змісту;

• список літератури, яка була використана під час роботи над обраною темою, за стандартною формою;

• висновки автора.

У пояснювальній записці потрібно розкрити актуальність обраної теми, навести інформацію про роль і місце інформаційних систем в управлінні господарством.

Головна частина звіту з індивідуальної роботи – це інформація про дослідження предметної області та обґрунтування проектних рішень, до якої можуть входити наступні питання:

• Характеристика, склад і постановка задачі в умовах автоматизованого обліку.

• Алгоритм розв'язування задачі згідно теми індивідуального завдання.

• Технологія розв'язку задачі та результати обробки даних.

• Висновки.

• Додатки.

• Лiтература.

Теми індивідуальних завдань

1. Перспективи інформатизації в Україні.

2. Українські інформаційні ресурси, представлені у мережі Інтернет.

3. Правове забезпечення інформаційних технологій в Україні.

4. Напрямки розвитку апаратного забезпечення ІСТ.

5. Програмне забезпечення інформаційних технологій підтримки навчального процесу.

6. Віруси та антивірусні програми.

7. Захист інформації в сучасних інформаційних технологіях.

8. Технології збереження інформації.

9. Експертні системи.

10. Системи аналізу тексту та автоматичного реферування.

11. Системи машинного перекладу.

12. Інтелектуальний пошук інформації.

13.  Інформаційно-пошукові системи.

14. Засоби індексації інформаційних ресурсів.

15. Пошук мультимедійних даних.

16. Засоби подання мультимедійних даних у мережі Інтернет.

17. Гіпертекстове подання інформації.

18. Електронна комерція.

19. Історія розвитку комп’ютерної техніки в колишньому Радянському Союзі.

20. Короткий огляд сучасних операційних систем.

21. Дайте визначення інформаційної системи.

22. Що таке технологія?

23. Дайте визначення інформаційної технології.

24. Чим відрізняється інформатизація від комп’ютеризації?

25. Дайте визначення інформаційних ресурсів.

26. За якими критеріями оцінюють якість інформаційних технологій?

27. Дайте визначення інформаційної революції.

28. Що таке інформаційне середовище?

29. Що таке інформаційна послуга?

30. Що таке предметна область?

31. За якими критеріями класифікують інформаційні технології?

32. Які властивості має відкрите середовище?

33. Для чого призначена еталонна модель взаємодії відкритих систем?

34. З яких рівнів складається еталонна модель взаємодії відкритих систем?

35. Що таке інформація?

36. В яких одиницях вимірюють кількість інформації?

37. Чим відрізняються дані від знань?

38. Дайте визначення ентропії.

39. Назвіть складові інформаційних технологій.

40. Що таке математичне забезпечення інформаційних технологій?

41. Назвіть принципи роботи обчислювальних пристроїв, сформульовані фон Нейманом.

42. Дайте визначення комп’ютерної програми.

43. Для чого потрібна операційна система?

44. Що може бути об’єктом інтелектуальної власності?

45. Яка організація займається міжнародно-правовою охороною інтелектуальної власності?

46. Що таке програмна iнженерiя?

47. Назвіть основні роздiли програмної інженерії?

48. Дайте визначення життєвого циклу програмного забезпечення.

49. Як класифікують помилки у програмному забезпеченні?

50. За якими параметрами оцінюють якість програмного забезпечення?

51. За яким критерієм приймають рішення щодо захисту інформації?

52. Що таке інформаційна безпека?

53. Дайте визначення доступності інформації.

54. Дайте визначення цілісності інформації.

55. Дайте визначення конфіденційності інформації.       

56. Що таке політика безпеки?

57. Які стандарти захисту інформації прийняті у різних країнах?

58. Яку комп’ютерну систему називають безпечною?

59. Охарактеризуйте класи захисту обчислювальних систем.

60. За якими критеріями оцінюють системи шифрування?

61. Які існують типи комп’ютерних злочинів.

62. Що таке комп’ютерні віруси? 

63. Що таке штучний інтелект?

64. В яких напрямках розвивалися дослідження систем штучного інтелекту?

65. Які формальні методи використовуються в системах штучного інтелекту?

66. Що таке експертні системи?

67.  В яких галузях використовуються експертні системи?

68. Що таке онтологія?

69. Що таке інтелектуальні програмні агенти?

70. Що таке біометричні системи?

71. В яких галузях використовують біометричні системи?

72. Що таке корпоративна інформаційна система?

73. З яких компонентів складається корпоративна інформаційна система?

74. Що таке комп’ютерна мережа?

75. Чим відрізняються локальні та глобальні мережі?

76. Для чого потрібні мережні протоколи?

77. Що таке гіпертекст?

78. Для чого використовують інформаційно-пошукові системи?

79. У чому відмінність між машинами пошуку та каталогами Інтернет?

80. Що таке модель електронного офісу?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З КУРСУ

ФОРМИ ТА ЗАСОБИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Об‘єктивність оцінки знань студентів залежить від форм та засобів поточного й підсумкового контролю.

Форми проведення поточного контролю, їх періоди визначаються робочим планом викладача. Поточний контроль проводиться у вигляді заліків з практичних, лабораторних, самостійних і індивідуальних робіт.

Форми підсумкового семестрового контролю визначаються навчальним планом спеціальності. Для даної спеціальності встановлено семестровий залік по завершенню вивчення дисципліни.

Форми підсумкового семестрового контролю визначаються навчальним планом спеціальності. Для даної спеціальності встановлено семестровий екзамен по завершенню вивчення дисципліни.

Шкала оцінок контролю знань студентів:

Чотирибальна – «Відмінно», «Добре», «Задовільно», «Незадовільно».

Критерії оцінки знань, складання іспиту:

- знания фактів та явищ, достовірне їх пояснення;

- оволодіння науковими термінами, поняттями, законами, методами; вміння користуватися ними для отримання та пояснення нових фактів, розв’язання практичних питань;

- ясність викладення думок, вміння аргументувати власні висновки;

- вміння застосовувати отримані навички під час користування комп’ютерними програмами.

Шкала оцінок контролю знань студентів

Оцінювання знань студентів виконується згідно порядку оцінювання знань студентів КСУ в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

(Див. нижче Тимчасове положення )

Критерії оцінки знань, складання заліку та іспиту

Критерії оцінки успішності повинні відповідати навчальній програмі й найбільш важливим вимогам до знань студентів:

1. Знання фактів, явищ. Вірне, науково-достовірне їх пояснення.
2. Оволодіння науковими термінами, поняттями, законами, методами, правилами; вміння користуватися ними при поясненні нових фактів, розв’язуванні різних питань і виконанні практичних завдань.
3. Максимальна ясність, точність викладу думки, вміння відстоювати свої погляди, захищати їх.
4. Знання повинні мати практичну значимість: застосування їх безпосередньо на комп‘ютері. 

Усні відповіді повинні бути повними, логічними, доказовими. Письмові відповіді, у тому числі звіти про лабораторні, самостійні, індивідуальні роботи повинні бути виконані з точним дотриманням методичних вказівок, інструкцій, акуратно оформлені.

Тимчасове положення

про порядок оцінювання знань студентів КСУ в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу

І. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблене на основі матеріалів Міністерства освіти і науки України щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації і має на меті удосконалити існуючу в КСУ систему контролю якості знань студентів та адаптацію її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS). При укладанні Положення врахований досвід українських вузів, що працюють в кредитно-модульній системі організації навчального процесу, зокрема, Київського національного економічного університету, Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національної академії державної податкової служби України та інших.

1.2. Положення розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового контролю знань студентів, що навчаються за кредитно-модульною системою, а також методику переведення показників академічної успішності студентів  в шкалу ECTS, і спрямований на ефективну реалізацію таких завдань:

-  ефективне засвоєння студентами знань, умінь та навичок упродовж навчального року та їх систематизація при підсумковому контролі ;

- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року;

- прозорість контролю: ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з усіма видами робіт, формами контролю і критеріями оцінювання;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу.

1.3. Оцінювання знань студентів з кожної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю за 100-бальною шкалою. Якщо дисципліна вивчається протягом 2-х і більше семестрів, то семестрові оцінки визначаються в установленому порядку в межах 100-бальної шкали, а підсумкова – визначається як середня оцінка.

ІІ. Поточний контроль

2.1. З навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є іспит, оцінювання здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Завдання поточного контролю в цьому разі оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит — від 0 до 40 балів (включно).

Вибір іншого співвідношення кількості балів на поточний контроль та семестровий іспит затверджується на засіданні кафедри з подальшим поданням обґрунтованого рішення кафедри до робочої групи для супроводу експерименту та управління з навчально-методичної та виховної роботи.

2.2. З навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік (диференційований залік) оцінювання знань студентів здійснюється, як правило, за результатами поточного контролю. У цьому випадку завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів.

2.3. При організації поточного контролю кафедри самостійно визначають види робіт (усні відповіді, тести, розрахунки, індивідуальні завдання, реферативні матеріали, виконання та захист лабораторних та практичних робіт, модульні контрольні роботи, завдання для самостійного опрацювання тощо), розподіляють кількість балів, за якими вони оцінюються, визначають форми проведення контрольних заходів та критерії оцінювання, включають їх до робочих навчальних програм і доводять до відома студентів на початку семестру.

Структура завдань, система та критерії оцінювання результатів їх виконання розглядаються відповідними кафедрами та затверджуються завідувачем кафедри.

Обов'язковим є виконання всіх видів робіт. Студентам не дозволяється підміняти один вид роботи іншим.

Поточному оцінюванню можуть також підлягати систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, регулярність відвідування навчальних занять.

2.4. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — виступи на конференціях, підготовка наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали. При цьому сумарна кількість балів, що вноситься до залікової або екзаменаційної відомості за поточну роботу не може перевищувати 60 балів (при підсумковому контролі у формі іспиту) або 100 балів (при підсумковому контролі у формі заліку).

2.5. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до залікової або екзаменаційної відомості (зразки відомостей додаються).

ІІІ. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

3.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролюяких єіспит, здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

3.2.Іспити, передбачені навчальним планом є обов’язковими.

3.3. Студент не допускається до складання іспиту, якщо він за результатами поточного контролю набрав менше, ніж 30 балів, поки не виконає необхідні види робіт і акумулює мінімальну кількість балів.

3.4. Перелік екзаменаційних питань (завдань), що охоплює зміст програми дисципліни, критерії оцінювання визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до відома студентів на початку семестру.

3.5. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно), якщо кафедра не обрала інший діапазон відповідно до пункту 2.1.

3.6. Загальна підсумкова оцінка ( в балах) з дисципліни є сумою балів за результати поточного контролю знань та за відповідь на іспиті (при умові, що на іспиті студент набрав не менше 20 балів).

3.7. У разі, коли відповідь студента на іспиті оцінена кількістю балів, меншою за 20, вона (відповідь) не зараховується і набрані бали (1-19) не додаються до балів, набраних за результатами поточного контролю. 

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

3.9. З навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік, підсумкова оцінка виставляється, як правило, за результатами поточного контролю. При цьому завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів. За обґрунтованою пропозицією кафедри і погодженням з робочою групою для супроводу експерименту можливе виділення певної кількості балів для проведення підсумкової залікової роботи (чи опитування) в межах до 25 балів.

3.10. Позитивна оцінка («зараховано») виставляється за умови, коли студент успішно виконав усі види робіт, передбачені навчальною програмою дисципліни для поточного контролю, і набрав при цьому 60 та більше балів.

3.11. У разі невиконання певних обов'язкових видів робіт з об'єктивних причин, студенти мають право виконати їх і прозвітувати в термін до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час і порядок виконання і звітування визначає викладач.

3.12. Результати складання семестрових заліків оцінюються за двобальною шкалою ("зараховано", "не зараховано") в національній шкалі оцінювання, та за шкалою ECTS у відповідності з кількістю набраних балів.

ІV. Переведення академічних успіхів студентів КСУ, виражених в балах, у національну 4-бальну та шкалу ECTS

4.1. Переведення результатів, отриманих за 100-бальною шкалою оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється за наступною схемою:

4.2. Студент, який отримав за результатами підсумкового контролю оцінку «незадовільно» (0 – 30 балів, F), зобов’язаний пройти повторний курс вивчення дисципліни (під час додаткового семестру) і скласти іспит.

4.3. Результати підсумкового контролю знань із навчальних дисциплін, з яких передбачено іспит, заносяться до екзаменаційної відомості.

ДОДАТОК до тимчасового положення

На засіданні кафедри Інформатики та управляючих систем (протокол № 3  від 20.10.2005 р.) прийнятий такий розподіл балів у межах кожного семестра - поточна кількість балів дорівнює 0 - 80, кількість балів за залік або іспит дорівнює 0-20

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

1. Інформаційна технологія - це

• комплекс наукової інформації про матеріальні, технічні, трудові фактори виробництва товарів і послуг з певними визначеними вимогами;
• сукупність усіх існуючих методів, процесів і програмно-технічних засобів, які можна використовувати у процесі збирання, зберігання, оброблення та передавання інформації з метою ефективної організації діяльності людей;
• цілеспрямована організована сукупність методів, процесів і програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюг, що забезпечує збір, зберігання, оброблення та передачу інформації з метою ефективної організації діяльності людей;
• перетворення суспільних відносин, що відбуваються внаслідок змін у процесах оброблення інформації;
• інформація про виконання різноманітних технологічних процесів, у тому числі архівні та історичні дані, статистичні відомості та результати вимірювань.

2. До складових інформаційної технології не відносяться

• Математичне забезпечення
• Апаратне забезпечення
• Програмне забезпечення
• Організаційне забезпечення
• Інтеграційне забезпечення

3. До основних роздiлів програмної інженерії не відноситься:

• аналiз вимог до інформаційної системи, яку треба створити;
• детальний проект інформаційної системи;
• розробка та аналіз процесу виробництва апаратного забезпечення інформаційної системи;
• тестування інформаційної системи;
• процес удосконалення інформаційної системи.

4. Інформаційна безпека - це:

• захист розробників інформаційних систем від впливу замовників та інших розробників;
• захист користувачів від випадкових або навмисних впливів інформаційних технологій на їх фізіологію та психологію;
• захищеність інформації та інфраструктури, яка її підтримує, від випадкових або навмисних впливів природного чи штучного характеру, здатних завдати збитків власникам або користувачам інформації;
• безпека несанкціонованого доступу та використання інформації у відкритому середовищі;
• захищеність особи, яка здійснила спробу виконання забороненої операції (дії) за помилкою, незнанням або свідомо зі злими намірами (з корисливих інтересів або без таких) від реакції інформаційної системи.

5. Розпізнавання образів є розділом

• програмної інженерії;
• математичної логіки;
• мережних технологій;
• правового забезпечення інформаційних систем та технологій, що використовуються у сучасному суспільстві;
• штучного інтелекту.

6. Комп’ютерна мережа – це

• ресурси Інтернет;
• система програмних та апаратних компонентів, поєднаних для спільного використання ресурсів;
• нейронна мережа, реалізована на сучасному комп’ютерному обладнанні;
• персональний комп’ютер, який використовують кілька користувачів, звертаючись до операційної системи під різними паролями доступу;
• програмне забезпечення, яке реалізовано у більшості сучасних застосовних програм для надання користувачеві зручного інтерфейсу.

7. Аналіз - це :

• поділ цілого на складові частини;
• створення цілого зі складових частин (ознак, властивостей, відношень тощо);
• виділення в якомусь понятті певних ознак при відволіканні від інших;
• об'єднання різноманітних об'єктів в однорідні групи на підставі загальних ознак;
• породження з окремих прикладів нових об’єктів.

8. Для реалізації своїх функцій програмному агенту не потрібно:

• підтримувати взаємодію з навколишнім середовищем, одержуючи від нього інформацію і реагуючи на цю інформацію своїми діями;
• проявляти власну ініціативу;
• посилати й отримувати повідомлення від інших агентів;
• розуміти природну мову
• діяти без утручання ззовні.

9. Для подання інформаційних ресурсів Інтернет використовують мову гіпертекстової розмітки

• WWW;
• HTML;
• Internet;
• C++;
• JavaScript.

10. Електронний документ - це

• будь-який документ, поданий у електронній формі;
• Інтернет-сайт;
• сукупність програмних, програмно-апаратних та апаратних засобів, методів, процедур, що застосовуються для створення, оброблення, передавання, приймання, зберігання, перевірки цілісності електронних документів;
• файл у форматі MS Word;
• документ, інформація в якому подана в електронній формі, що включає необхідні реквізити, в тому числі електронний цифровий підпис.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андон Ф.И., Лаврищева Е.М. Методы инженерии распределенных компьютерных приложений. – К.: Наукова думка, 1997.

2. Андон Ф.И., Яшунин А.Е., Резниченко В.А. Логические модели интеллектуальных информационных систем. – К.: Наукова думка, 1999.

3. Антонюк А.О. Основи захисту інформації в автоматизованих системах. Навч.посібник. – К.: Видавн.дім “КМ Академія”, 2003. – 244 с.

4. Бабенко М.П., Лаврищева Е.М. Основи програмної інженерії. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001.

5. Безруков Н.Н. Компьютерная вирусология. Справ.руководство. - К.: УРЕ, 1991.

6. Береза А.М. Інформаційні системи і технології в економіці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ - 2002.

7. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. - СПб.: Питер, 2001.

8. Галузинський Г.П., Гордієнко І.В. Перспективні технологічні засоби оброблення інформації. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002.

9. Калинина В.Н., Панкин В.Ф. Математическая статистика: Учебник. – М.: Высш. шк., 1998.

10. Лігоненко Л.О., Кустова Н.П., Клоченок Л.В. Сучасні інформаційні технології економічних досліджень. – К. КНТЕУ, 2001.

11. Мельников В.В. Защита информации в компьютерных системах. - М.: Финансы и статистика; Электронинформ - 1997.

12. Основи інформаційних систем. Підручник/ В.Ф.Ситник, Т.А.Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С.Краєва. – К.: КНЕУ, 1997.

13. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. Навчальний посібник для студентів юридичних вузів і факультетів університетів. – Київ: Юрінком Інтер. – 1998.

14. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В., Кустова Н.П. Інформаційні технології та системи: Навч. посібник. - К.: КНТЕУ, 2003.

15. Порохня В.М. Експертні системи в економіці. — Запоріжжя: ВПК “Запоріжжя”, 1997.

16. Ситник В.Ф. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. — К.: Техніка, 1995.

17. Страхарчук А.Я.,  Страхарчук В.П. Інформаційні технології в економіці. - К.: НМЦ Укоопосвіта, 1999.

18. Экономическая информатика. Учебник - Под редакцией П.В.Конюховского и Д.Н.Колесова. - СПб.: Питер, 2000.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!