Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 280 Лекція №2 - Класифікація інформаційних систем, типи інформаційних систем, НУДПСУ

Лекція №2 - Класифікація інформаційних систем, типи інформаційних систем, НУДПСУ

« Назад

Лекція №2

План

1. Класифікація ІС за загальним призначенням
2. Класифікація ІС за функціональною ознакою і рівнями управління
3. Типи інформаційних систем Користувачі ІС
4. Інформаційні системи оперативного (операційного) рівня
5. Інформаційні системи фахівців

6. Інформаційні системи офісної автоматизації
7. Інформаційні системи обробки знань

8. Інформаційні системи для менеджерів середньої ланки

9. Системи підтримки прийняття рішень

10. Стратегічні інформаційні системи

Класифікація ІС за загальним призначенням

За загальним призначенням розрізняють такі типи ІС:

  • інформаційно-пошукові системи (які орієнтовані на розв'язування задач пошуку інформації);

  • інформаційно-довідкові системи (в яких за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій;

  • інформаційно-управляючі (які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів в сфері управління);

  • системи підтримки прийняття рішень.

  • інтелектуальні  системи.

Наочним прикладом інформаційно-пошукової системи є довідкова служба міста, яка містить в собі відомості про мешканців. Користувачі такої системи мають змогу дізнатися про номер телефону будь-якої людини, якщо вони знають адресу цієї людини. А якщо користувачі знають прізвище і дату народження, то можуть довідатися про адресу людини і т.д.

Прикладом інформаційно-довідкової системи може бути інформаційна система будь-якого банка. Вона містить в собі відомості про вклади мешканців міста, а обробка банківської інформації передбачає поновлення сум вкладів, розрахунок відсотків, підведення підсумків за певний період роботи і т.д.

Інформаційно-управляючі, або автоматизовані системи (АС) — це системи, які складаються з персоналу і комплексу засобів автоматизації його діяльності. Залежно від виду діяльності розрізняють такі різновиди АС: автоматизовані системи управління (АСУ), системи автоматизованого проектування (САПР), автоматизовані системи наукових досліджень (АСНД) та інші.

В високорозвинутих країнах системи підтримки прийняття рішень дуже поширені. Прикладом такої системи може бути система, яка застосовується в центрах зайнятості для надання допомоги у виборі можливого місця роботи на підставі особистих уявлень клієнтів про бажаний характер майбутньої діяльності. Робота з системою розпочинається з короткого опису альтернатив, між якими провадитиметься вибір. Користувачеві засобами звичної йому мови пропонується дати багатокритеріальну оцінку кожного з розглядуваних варіантів. Далі система перевіряє узгодженість інформації, поданої людиною, виявляє суперечності і визначає цінність інформації, що находить. Після цього інформація вводиться до системи і на основі концепції багатокритеріальної теорії корисності видаються пріоритети користувача, що дає змогу ранжирувати об'єкти вибору.

Інтелектуальна діяльність — це дії та розумові висновки людей у нестандартних ситуаціях. Системами штучного інтелекту називають системи, які здатні виконувати операції, імітуючі інтелектуальні здібності людей. Найбільш поширеним видом інтелектуальних систем є експертна система. Експертна система — це комп'ютерна система, яка втілює в собі досвід експерта, що грунтується на його знаннях в певній галузі. Експертна система на основі обробки цих знань може давати інтелектуальні поради, приймати рішення на рівні експерта-професіонала, а також за бажанням користувача пояснювати хід розв'язування в разі відшукання того чи іншого рішення.

Класифікація ІС за функціональною ознакою і рівнями управління

Що таке «функціональна ознака»?

Функціональна ознака визначає призначення системи а також її основні цілі, задачі і функції.

У господарській практиці виробничих і комерційних об’єктів типовими видами діяльності, які визначають функціональну ознаку класифікації ІС є виробнича, маркетингова, фінансова кадрова тощо.

Виробнича діяльність пов’язана з безпосереднім випуском продукції і націлена на створення і впровадження у виробництво науково-технічних новинок.

Маркетингова діяльність містить у собі:

  • Аналіз ринку виробників і споживачів, аналіз продажів;

  • Організацію рекламної кампанії по просуненню продукції;

  • Раціональну організацію матеріально-технічного забезпечення.

Фінансова діяльність пов’язана з організацією контролю і аналізу фінансових ресурсів фірми на основі бухгалтерської, статистичної та оперативної інформації.

Кадрова діяльність направлена на підбір необхідних спеціалістів, а також ведення службової документації.

Тобто за функц. Ознаками ІС поділяються на:

  • Виробничі системи;

  • Системи маркетинга;

  • Фінансові і облікові системи;

  • Системи кадрів.

Таблиця 3.2. Функції інформаційних систем

Система маркетингу

Виробничі системи

Фінансові й облікові системи

Система кадрів (людських ресурсів)

Інші системи, наприклад ИС керівництва

Дослідження ринку й прогнозування продажів

Планування обсягів робіт і розробка календарних планів

Керування портфелем замовлень

Аналіз і прогнозування потреби в трудових ресурсах

Контроль за діяльністю фірми

Керування продажами

Оперативний контроль і керування виробництвом

Керування кредитною політикою

Ведення архівів записів про персонал

Виявлення оперативних проблем

Рекомендації з виробництва нової продукції

Аналіз роботи встаткування

Розробка фінансового плану

Аналіз і планування підготовки кадрів

Аналіз управлінських і стратегічних ситуацій

Аналіз і встановлення ціни

Участь у формуванні замовлень постачальникам

Фінансовий аналіз і прогнозування

 

Забезпечення процесу вироблення стратегічних рішень

Облік замовлень

Керування запасами

Контроль бюджету

Бухгалтерський облік і розрахунок зарплати

 

 

Типи інформаційних систем

Тип інформаційної системи залежить від того чиї інтереси вона обслуговує й на якому рівні керування.

На рис. 3.6 показано один з можливих варіантів класифікації інформаційних систем по функціональній ознаці з урахуванням рівнів керування й рівнів кваліфікації персоналу (див. подразд. 3.1 і рис. 3.2 і 3.3).

З мал. 3.6 видно, що чим вище по значимості рівень керування, тим менше обсяг робіт, виконуваних фахівцем і менеджером за допомогою інформаційної системи. Однак при цьому зростають складність і інтелектуальні можливості інформаційної системи і її роль у прийнятті менеджером рішень. Будь-який рівень керування має потребу в інформації із всіх функціональних систем, але в різних обсягах і з різним ступенем узагальнення.

Підстава піраміди становлять інформаційні системи, за допомогою яких співробітники-виконавці займаються операційною обробкою даних, а менеджери нижчої ланки - оперативним керуванням. Нагорі піраміди на рівні стратегічного керування інформаційні системи змінюють свою роль і стають стратегічна, підтримуюча діяльність менеджерів вищої ланки по прийняттю рішень в умовах поганої структурованості поставлених завдань.

Інформаційні системи оперативного (операційного) рівня

Інформаційна система оперативного рівня підтримує фахівців-виконавців, обробляючи дані про угоди й події (рахунку, накладні, зарплата, кредити, потік сировини й матеріалів). Призначення ИС на цьому рівні - відповідати на запити про поточний стан і відслідковувати потік угод у фірмі, що відповідає оперативному керуванню. Щоб із цим справлятися, інформаційна система повинна бути легкодоступної, безперервно діючої й надавати точну інформацію.

Завдання, мети й джерела інформації на операційному рівні заздалегідь визначені й у високому ступені структуровані. Рішення запрограмоване відповідно до заданого алгоритму.

Інформаційна система оперативного рівня є сполучною ланкою між фірмою й зовнішнім середовищем. Якщо система працює погано, то організація або не одержує інформації ззовні, або не видає інформацію. Крім того, система - це основний постачальник інформації для інших типів інформаційних систем в організації, тому що містить і оперативну, і архівну інформацію.

Відключення цієї ИС привело б до необоротних негативних наслідків.

Приклад 3.14. Інформаційні системи оперативного рівня:

- бухгалтерська;

- банківських депозитів;

- обробки замовлень;

- реєстрації авіаквитків;

- виплати зарплати й т.д.

Інформаційні системи фахівців

Інформаційні системи цього рівня допомагають фахівцям, що працюють із даними, підвищують продуктивність і продуктивність роботи інженерів і проектувальників. Завдання подібних інформаційних систем - інтеграція нових відомостей в організацію й допомогу в обробці паперових документів.

У міру того як індустріальне суспільство трансформується в інформаційне, продуктивність економіки усе більше буде залежати від рівня розвитку цих систем. Такі системи, особливо у вигляді робочих станцій і офісних систем, найбільше швидко розвиваються сьогодні в бізнесі.

У цьому класі інформаційних систем можна виділити дві групи:

інформаційні системи офісної автоматизації;

інформаційні системи обробки знань.

Інформаційні системи офісної автоматизації внаслідок своєї простоти й многопрофильности активно використовуються працівниками будь-якого організаційного рівня. Найбільше часто їх застосовують працівники середньої кваліфікації: бухгалтери, секретарі, клерки. Основна мета - обробка даних, підвищення ефективності їхньої роботи й спрощення канцелярської праці.

ИС офісної автоматизації зв'язують воєдино працівників інформаційної сфери в різних регіонах і допомагають підтримувати зв'язок з покупцями, замовниками й іншими організаціями. Їхня діяльність в основному охоплює керування документацією, комунікації, складання розкладів і т.д. Ці системи виконують наступні функції:

- обробка текстів на комп'ютерах за допомогою різних текстових процесорів;

- виробництво високоякісної друкованої продукції;

- архівація документів;

- електронні календарі й записні книжки для ведення ділової інформації;

- електронна й аудиопочта;

- відео- і телеконференції.

Інформаційні системи обробки знань, у тому числі й експертні системи, убирають у себе знання, необхідні інженерам, юристам, ученим при розробці або створенні нового продукту. Їхня робота полягає в створенні нової інформації й нового знання. Так, наприклад, що існують спеціалізовані робочі станції по інженерному й науковому проектуванню дозволяють забезпечити високий рівень технічних розробок.

Інформаційні системи для менеджерів середньої ланки

Інформаційні системи рівня менеджменту використовуються працівниками середньої управлінської ланки для моніторингу (постійного спостереження), контролю, прийняття рішень і адміністрування. Основні функції цих інформаційних систем:

- порівняння поточних показників з минулими;

- складання періодичних звітів за певний час, а не видача звітів по поточних подіях, як на оперативному рівні;

- забезпечення доступу до архівної інформації й т.д.

Деякі ИС забезпечують прийняття нетривіальних рішень. У випадку, коли вимоги до інформаційного забезпечення визначені не строго, вони здатні відповідати на запитання: "що буде, якщо ...?"

На цьому рівні можна виділити два типи інформаційних систем: управлінські (для менеджменту) і системи підтримки прийняття рішень.

Управлінські ИС мають украй невеликі аналітичні можливості. Вони обслуговують керівників, які мають потребу в щоденній, щотижневій інформації про стан справ. Основне їхнє призначення складається у відстеженні щоденних операцій у фірмі й періодичному формуванні строго структурованих зведених типових звітів. Інформація надходить із інформаційної системи операційного рівня.

Характеристики управлінських інформаційних систем:

- використовуються для підтримки прийняття рішень структурованих і частково структурованих завдань на рівні контролю за операціями;

- орієнтовані на контроль, звітність і прийняття рішень по оперативній обстановці;

- опираються на існуючі дані і їхні потоки усередині організації;

- мають малі аналітичні можливості й негнучку структуру.

Системи підтримки прийняття рішень обслуговують частково структуровані завдання, результати яких важко спрогнозувати заздалегідь. Вони мають могутніший аналітичний апарат з декількома моделями. Інформацію одержують із управлінських і операційних інформаційних систем. Використовують ці системи всі, кому необхідно приймати рішення: менеджери, фахівці, аналитики та ін. Наприклад, їхні рекомендації можуть придатися при ухваленні рішення купувати або взяти встаткування в оренду та ін.

Характеристики систем підтримки прийняття рішень:

- забезпечують рішення проблем, розвиток яких важко прогнозувати;

- оснащені складними інструментальними засобами моделювання й аналізу;

- дозволяють легко міняти постановки розв'язуваних завдань і вхідні дані;

- відрізняються гнучкістю й легко адаптуються до зміни умов по кілька разів у день;

- мають технологію, максимально орієнтовану на користувача.

Стратегічні інформаційні системи

Розвиток і успіх будь-якої організації (фірми) багато в чому визначаються прийнятої в ній стратегією. Під стратегією розуміється набір методів і засобів рішення перспективних довгострокових завдань.

У цьому контексті можна сприймати й поняття "стратегічний метод", "стратегічний засіб", "стратегічна система" і г.п. У цей час у зв'язку з переходом до ринкових відносин питанню стратегії розвитку й поводження фірми стали приділяти велику увагу, що сприяло корінній зміні в поглядах на інформаційні системи. Вони стали розцінюватися як стратегічно важливі системи, які впливають на зміну вибору цілей фірми, її завдань, методів, продуктів, послуг, дозволяючи випередити конкурентів, а також налагодити більше тісна взаємодія зі споживачами й постачальниками. З'явився новий тип інформаційних систем - стратегічний.

Стратегічна інформаційна система - комп'ютерна інформаційна система, що забезпечує підтримку прийняття рішень по реалізації стратегічних перспективних цілей розвитку організації.

Відомі ситуації, коли нова якість інформаційних систем змушувало змінювати не тільки структуру, але й профіль фірм, сприяючи їхньому процвітанню. Однак при цьому можливо виникнення небажаної психологічної обстановки, пов'язане з автоматизацією деяких функцій і видів робіт, тому що це може поставити деяку частину співробітників і робітників під погрозу скорочення.

Але незалежно від типу інформаційної системи до її складу обов'язково входить база даних.

База даних – це пойменована, структурована сукупність взаємопов’язаних даних, які характеризують окрему предметну область.

Прагнення виділити загальну частину інформаційних систем, відповідальну за керування складно структурованими даними було основною причиною створення систем управління базами даних (СУБД), без яких успішне ведення бізнесу і керування підприємствами сьогодні практично неможливо.

У більшості випадків, коли говорять про бази даних (БД), мають на увазі деяке автоматизоване сховище інформації різних типів (числового, символьного, логічного та ін.). Але таке визначення не цілком коректно.

У вузькому змісті слова, БД — це деякий набір даних, необхідних для повсякденної роботи. Однак, дані - це абстракція.

Нехай, наприклад, потрібно зберегти відомості про автомобілі, що надійшли на станцію технічного обслуговування. Яким чином автомобіль як об'єкт реального світу представити в БД? Для того, щоб відповісти на це запитання, необхідно знати, які властивості або характеристики автомобіля використовуватимуться . Серед них можуть бути марка автомобіля, номерний знак, колір, дата випуску та  ін.

Користувачі інформаційної системи.

Користувачів інформаційної системи умовно можна розділити на дві групи: внутрішні і кінцеві. Внутрішні користувачі розробляють ІС і підтримують її функціонування, кінцеві - ті, заради яких і створюється інформаційна система.

Групу внутрішніх користувачів складають:

- Адміністратор БД;

- Системні програмісти;

- Прикладні програмісти.

Функції адміністратора БД на стадії розробки та експлуатації ІС різні і тому виконуються різними особами.

На стадії проектування адміністратор БД виступає як ідеолог і конструктор системи, керує роботами по створенню програмного оточення БД.

На стадії експлуатації адміністратор БД - відповідальна особа за функціонування ІС; він керує режимом використання даних. Основні задачі адміністратора БД при експлуатації - захист даних від руйнування, забезпечення достовірності даних, аналіз ефективності використання ресурсів ІС.

Системні програмісти виконують генерацію СУБД, стежать за її функціонуванням у середовищі операційної системи, розробляють за завданням адміністратора БД програмні компоненти, що розширюють програмне забезпечення СУБД.

Задача прикладних програмістів у розробці прикладних програм. Для цього їм необхідно знання алгоритмічних і мовних засобів СУБД.

Кінцеві користувачі або спілкуються з ІС в інтерактивному режимі, або формулюють свої запити службі адміністратора БД.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!