Кременецький педагогічний коледж Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка, КПК КОГПІ ім. Т. Шевченка

Пізнє середньовіччя – колиска відомих імен науковців та митців, які створили нову віху світової історії науки і культури, за стінами якої скромно перебувала чернеча братія хранителів криниці міжнародних знань. Їх вклад у справу збагачення, систематизації, збереження і передачі отриманих людством парадигм був схожий на відкриття дверей для тих, хто готовий був, не зважаючи на перешкоди, простувати важкою дорогою пізнання.

На Кременеччину просвіта прибула рука об руку з ченцями єзуїтського ордену за високої фінансової та адміністративної допомоги братів Корибут-Вишневецьких. До речі останній з братів, хоч і не зміг бачити всієї чудової витонченості закінченого мистецтва, вважався засновником цього учбового закладу, презентувавши йому (крім 154 911 флоринів - коштів на зведення) на правах вотчини свої будівлі Окнини і Руду Шляхетську.

З переходом Волині в російське підданство після розвалу Речі Посполитої (1793) та наданням місту рангу повітового (1796) у світлини знань появився новий пропольськи налаштований впливовий покровитель в лиці Адама Єжи Чарторийського (1770 — 1861), якому велику допомогу надавав генеральний візитатор Київської, Волинської і Подільської губерній Тадуш Чацький (1865 - 1813).

Саме їх зусиллями в приміщеннях комплексу, наданих царською милістю Олександра I (1777 – 1825) для учбових місій, за посередництвом римо-католицького єпископа Каспера Цецишевського при величезному скупченні місцевої аристократії 10 жовтня 1805 року була сформована вища Волинська гімназія.

З матеріально-технічної точки зору заклад завдяки великим засобам благодійників був чудово облаштований: бібліотека в 50 тис. книг; прекрасно оснащений фізичними і математичними засобами кабінет природознавства; величезна колекція мінералів та зоологічних витворів, презентовані російським імператором Олександром I і коронним маршалком Мошинським; велика нумізматична колекція грецьких і римських монет і медалей; хімічна аудиторія; склад моделей машин і землеробських устаткувань; манеж для навчання верховій їзді; кузня і аптекарське містечко.

Рівень формування у даному учбовому закладі був досить високий, що вже в 1807 році на його основі були створені деякі школи геометрів та механіків, а так само під покровительством Діонісія Міллера (1762 – 1853) створено пишний ботанічний сад і збудована астрономічна обсерваторія.

За думкою головного фундатора Т. Чацького, для створення якої він не жалів ні коштів, ні зусиль, гімназія повинна була реорганізуватись в Ліцей. На дорозі поставала лише одна трудність — нестача учбових будівель.

Однак, до заповітного часу здійснення своєї мрії Тадеуш не дожив - гімназія одержала ранг Ліцею тільки 16 січня 1819 року, поставши головним осередком науки і освіти південно-західного регіону держави.

Проіснувавши під цим дахом до 1902 року семінарія поступилася місцем Волинському Віталієвському єпархіальному жіночому училищу, 140 студенток якого опановували ті самі дисципліни, що викладалися і у Колегіумі з тією лише відмінністю, що чоловічі механіку, фехтування і їзду верхи замінили більш жіночі: спів, дидактика і ручна робота.

Велика Вітчизняна розпочалася для Волині з приходом радянських військ. Зовсім інші потреби громадської освіти, міністерству якого був перепідпорядкований Ліцей, запровадили свої корективи не тільки в учбовий план, але на всю структуру світила знань, коли на його основі 12 квітня 1940 року був сформований Кременецький державний учительський інститут.

Не посоромивши пам'ять своїх попередників за деякий час інститут здобув велику популярність і збільшив чисельність своїх студентів до 3 - ох тисяч, що стало передумовою його переміщення в обласний Тернопіль (1969), де на його основі був створений нині функціонуючий Національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.

У древніх ж будівлях розташувалося Кременецьке педагогічне училище, яке одержало ім'я Тараса Шевченка, яке через два десятиліття поміняло вивіску на коледж (1991). Ось тільки століттями просочена духом просвітництва атмосфера знову сказала своє важливе слово, і вже 26 липня 2002 року тут був створений Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Шевченка, який і сьогодні кожен рік випускає у світ творців душ подальших поколінь.

У 2005 році з ціллю створення ступеневої освіти відновив свою роботу Кременецький педагогічний коледж у складі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Згідно до ліцензії та сертифікатів про кваліфікацію педагогічний коледж формує молодших фахівців із таких спеціалізацій: „Дошкільна освіта”, „Технологічна освіта”, „Музична творчість”, „Образотворча творчість”, „Фізична культура”.

На даний час понад 650 студентів одержують професійну підготовку та оволодівають тонкощі вибраної професії.

Пріоритетною перевагою педагогічного складу закладу є становлення професійно освіченого, інтелектуально широкого та фізично довершеного студента. Предметом постійної уваги дирекції закладу є чітке здійснення учбового процесу і високий рівень його методичного забезпечення.

Учбово-виховний процес проводять 111 педагогічних робітників. Це високоосвічені спеціалісти, велика чисельність з яких володіють досвідом роботи, володіють педмайстерністю і безмежно відданні справі формування майбутніх викладачів.

Учбово-виховний процес формують як штатні педагогічні співробітники закладу, так і науково-педагогічні робітники інституту із науковими рангами та вченими званнями. Серед педагогічного складу – 7 кандидатів наук, 28 фахівців вищої спеціалізованої категорії, з них педагогічні ранги „викладач-методист“ володіють 11 чоловік, „старший викладач“ – 8 чоловік. Над дисертаційними дослідженнями діють 26 викладачів.

В учбово-виховному процесі установи (як функціонального відділення) застосовується матеріальна структура Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка, передусім, електронна бібліотека та осередок Інтернет-ресурсів, комп’ютерні кабінети, майстерні та аудиторії, концертні та хореографічні зали, спортивний комплекс тощо.

Студенти закладу залучаються до наукової, дослідницької діяльності, приймають участь у студентських наукових семінарах інституту. Створено та затверджено на практиці систему діяльності, пов’язану з становленням народних ремесел. У закладі функціонує виставка майстерних праць викладачів і студентів.

У закладі діє політично-дискусійний клуб, мистецькі гуртки „Палітра“ та „Натхнення“, гурток писанкарства, «Юний журналіст» (студенти-журналісти стали переможцями Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів «Врятувати від забуття». В учбовому закладі функціонує студентський експериментальний театр „Пілігрим“.

До можливостей студентів гуртки художньої творчості – капела бандуристів, самодіяльний народний хор, народний художній вокальний гурток „Калина“, камерний хор, танцювальна студія та інші.

Студенти тренуються у спортивних гуртках з настільного тенісу, легкої атлетики, футболу, волейболу, гандболу, шахів, пауерліфтингу, амреслінгу, лижного спорту.

Після завершення закладу студенти одержують змогу здобувати освіту на 3-му курсі академії для отримання освітньо-кваліфікаційного рангу "бакалавр" за певним напрямом становлення.

Підводячи підсумок вище зазначеному, коледж запрошує для здобуття освіти  у Кременецькому педколеджі ОГПІ ім. Тараса Шевченка. Педагогічний склад закладу зробить все необхідне для того, щоб студенти володіли високим рівнем знань і були затребуваними на сьогоднішньому ринку праці.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!