Програмні документи в галузі освіти ЄС

Частина країн-членів ЄС визначають пріоритетною модернізацію систем вищої освіти, в цілому, потенціал європейських вищих навчальних закладів вважається недоексплуатованим. Саме тому «освіта» стала центром стратегії Європи 2020, метою якої є забезпечення 40% молоді кваліфікацією вищої освіти.

Стратегія реформи Єврокомісії була сформована з аналізів, досліджень та консультацій з вищими навчальними закладами, викладачами, дослідниками, студентами, підприємствами, профспілками, урядами і міжнародними організаціями. Результатом такої співпраці став представлений у 2011 році соціальний документ «Модернізація вищої освіти в Європі: фінансування та соціальні аспекти». Який, характеризує загальні аспекти необхідності застосування гнучкості у вищий освіті, її розвиток, напрямки участі в вищій освіті, рівні публічного фінансування та пріоритети його розподілу, формули фінансування та соціальний вимір, вплив економічної кризи. У третьому розділі документу піднімаються питання студентських платежів та їх підтримка, критерії для отримання грантів й кредитів, податкові пільги та інші привілеї, система фінансування студентів. Аналіз положень зазначеного документу став основою для визначення основних кроків, які передбачає реформування вищої освіти Європейського Союзу, зокрема:

- підвищення якості та значущості вищої освіти;

- збільшення кількості випускників та скорочення осіб, які не закінчують вищі навчальні заклади;

- перегляд та підготовка навчальних програм, які задовольнятимуть потреби як осіб, що здобувають вищу освіту так і ринок праці;

- стимулювання використання передового світового досвіду у викладанні та наукових дослідженнях;

- надання ширших можливостей студентам в отриманні додаткових навичок, шляхом навчання та стажування за кордоном;

- сприяння транскордонній співпраці у підвищенні продуктивності вищої освіти;

- збільшення підготовки дослідницьких кадрів для розвитку промисловості;

- зміцнення зв’язків між освітою, дослідженнями і бізнесом;

- забезпечення ефективного інвестування вищої освіти.

Підкреслюючи ефективність такого напрямку, як забезпечення навчання та стажування за кордоном, варто зазначити про дієвість програми «Erasmus». Яка є некомерційною програмою ЄС з обміну студентами й викладачами, між університетами країн-членів, а також Ісландії, Ліхтенштейну, Македонії, Норвегії, Туреччини та Хорватії. Програма надає можливість навчатися, проходити стажування або викладати в іншій країні, що бере участь в програмі. Терміни навчання і стажування можуть складати від 3 місяців до 1 року кожен, в сумі до 2 років. Еразмус входить в програму ЄС «Безперервна освіта 2007-2013» (Lifelong Learning Programme 2007-2013).

Результатом переосмислення стану вищої освіті ЄС став документ представлений Європейською Комісією у листопаді 2012 року – «Переосмислення освіти» (Rethinking Education). Так, основним проблемним питанням залишається недостатність наближення досвіду в навчанні до реальності у практиці застосування знань, які досить слабо представлені саме європейськими системами освіти.

Основною метою «Rethinking Education» є заохочення держав-учасниць вжити негайних заходів для забезпечення молодих людей можливістю розвитку навичок та володіння компетенцією, необхідними на ринку праці та професійного зростання. Отже, європейські освітні системи повинні поєднати в собі національні особливості разом з головним завданням – забезпечення модернізації методів оцінки підготовки студента, де основним замовником та оцінювачем є ринок праці, яке національний, так і регіональний (ЄС). До засобів, які дозволять забезпечити реалізацію даної стратегії відносимо наступні:

- використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних систем);

- застосування ВОР (відкритих освітніх ресурсів), які повинні бути застосовані у всіх навчальних контекстах;

- системність у підвищенні педагогічної кваліфікації викладацького персоналу;

- зміцнення зв’язків між освітою і роботодавцями;

- застосування навчання на робочому місці;

- запровадження нових стандартів щодо управління розвитком підприємництва в освіти;

- аналіз впливу ЄС на використання ІКТ і ВОР в освіті.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) передбачає набуття особою підприємницьких та громадянських навичок, що має фундаментальне значення для підготовки молоді до роботи на сучасному ринку. Варто зазначити, що в європейських освітніх системах застосування ІКТ практикується формально в порівнянні з базовими навичками грамотності, математики та природничих наук. Частина проблеми лежить в складності оцінювання. Тільки 11 європейських країн (Болгарія, Естонія, Ірландія, Франція, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словенія, Фінляндія) мають стандартизовані процедури оцінки громадянських навичок, які спрямовані на розвиток критичного мислення та активної участі в житті суспільства. Оцінювання розвитку навичок підприємництва та ІКТ не існує взагалі в деяких країнах (Хорватія, Ісландія, Норвегія і Туреччина та ін.).

Як підсумок, варто зазначити, що реформа вищої освіти в Європі триває, крім того освіта визнана пріоритетним напрямком модернізації та особливої уваги на регіональному рівні. Основним стратегічним об’єктом реформування вищої освіти є формування навичок, шляхом застосування інформаційно-комунікативних технологій та відкритих організаційних ресурсів.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!