Болонський процес є основою створення Європейського простору вищої освіти

Європейський простір вищої освіти має забезпечити широкий доступ до якісної вищої освіти, яка базується на принципах демократії й незалежності університетів, їх наукової і дослідницької самостійності; активізувати мобільність студентів і науково-педагогічних кадрів; підготувати молодь до активного життя в демократичному суспільстві, закласти підвалини для професійної кар’єри й особистого розвитку.

Болонський процес є загальноєвропейською стратегією реформування вищої освіти, яка зосереджується на трьох елементах:

1) переході європейських вищих навчальних закладів на триступеневу структуру (бакалавр – магістр – доктор);

2) забезпеченні якості вищої освіти, зокрема створенні незалежних агенцій, що слідкують за якістю вищої освіти в країнах-учасницях;

3) визнанні кваліфікацій та періодів навчання, здобутих студентами в різних вищих навчальних закладах Європи.

Розроблена в рамках Болонського процесу Європейська система накопичення і трансферу кредитів (ЕCTS) для забезпечення мобільності студентів спрощує розуміння і порівняння навчальних програм і досягнень студентів.

Системою запроваджено єдину міждержавну процедуру виміру й порівняння результатів навчання студентів, їх академічного визнання між вищими навчальними закладами.

Через два роки після підписання Болонської декларації, у травні 2001 р. в Празі відбувся саміт міністрів освіти країн Європи, під час якого до 29 країн, що підписали Болонську декларацію, приєднались ще 4 країни та були підтверджені і доповнені основні цілі, визначені Болонською декларацією. На конференції в Берліні у вересні 2003 р. до Болонського процесу приєдналися 8 країн, а у травні 2005 р., під час конференції в м. Берген - ще 5: Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна. Таким чином, до Болонського процесу залучено 46 держав, майже всі країни-учасниці перейшли на триступеневу структуру навчання, і більшість з них долучилася до Європейської системи накопичення і трансферу кредитів.

Стратегія ЄС щодо освіти та навчання отримала новий поштовх для розвитку після прийняття в Лісабоні у березні 2000 р. так званої Лісабонської стратегії, спрямованої на підвищення глобальної конкурентоспроможності ЄС через економічне оновлення, вдосконалення соціальної сфери та охорону довкілля. Рада Європейського Союзу визначила для ЄС завдання на наступне десятиліття: стати найконкурентоспроможнішою і найдинамічнішою у світі економікою, яка базується на знаннях, здатна до постійного зростання, забезпечує більше кращих робочих місць і тіснішу соціальну згуртованість.

Реформа у сфері освіти є запорукою успішного переходу до економіки, що ґрунтується на знаннях, і суспільства, зосередженого на розвитку людських ресурсів, до економічної конкурентоспроможності та соціально-політичної стабільності. ЄС визначив три основних напрямки структурного реформування національних систем вищої освіти: навчальні програми, управління, фінансування. Реформи в цих напрямках дуже подібні до тих, що запроваджуються в Україні після її приєднання до Болонського процесу в 2005 р.

У рамках програм зовнішньої допомоги Європейська Комісія здійснює цілий ряд заходів у сфері освіти, які доповнюють внутрішні програми ЄС і мають за мету:

- надання підтримки країнам-партнерам у сфері реформування систем вищої освіти;

- популяризація спільних цінностей і більш глибоке порозуміння між людьми та культурами;

- сприяння розвиткові Європейського Союзу як світового центру вдосконалення освіти і підготовки, що сприятиме процвітанню Європи та економічному зростанню;

- поліпшення якості послуг і людських ресурсів в ЄС через спільне навчання та обмін досвідом.

Особлива увага приділяється саме системі вищої освіти, яка відіграє ключову роль у житті сучасного суспільства, сприяючи соціальному, культурному та економічному розвиткові, популяризації загальноєвропейських етичних і культурних цінностей та підготовці лідерів майбутнього. Європейська Комісія впроваджує цілий ряд міжнародних програм співпраці у сфері вищої освіти. На сьогоднішній день Україна бере участь у наступних програмах Європейської Комісії:

Програма Темпус

Програма Темпус, розроблена для підтримки соціальних та економічних перетворень в країнах-партнерах. Программа Темпус сприяє розвиткові в цих країнах систем вищої освіти шляхом максимально збалансованої співпраці з партнерами з країн ЄС.

Програма Еразмус Мундус

Програма Еразмус Мундус – це програма співпраці та мобільності у сфері вищої освіти, спрямована на розвиток Європейського Союзу як всесвітнього центру досконалості освітнього процесу, розвиток партнерства між вищими навчальними закладами Європи і третіх країн та зміцнення міжнародних зв’язків у сфері вищої освіти через підтримку високоякісних європейських магістерських і докторських програм.

Програма Жана Моне

Програма Жана Моне – це освітня програма, мета якої полягає у підвищенні рівня знань і поінформованості суспільства в ЄС і за його межами в питаннях європейської інтеграції через стимулювання викладання, дослідницької діяльності та дискусій на теми, що стосуються Європейського Союзу.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!