Програма «Переосмислення освіти» в ЄС

На сьогодні новим етапом стану вищої освіті ЄС став документ представлений Європейською Комісією у листопаді 2012 року – «Переосмислення освіти» (Rethinking Education).

Основною метою «Rethinking Education» є заохочення держав-учасниць вжити негайних заходів для забезпечення молодих людей можливістю розвитку навичок та володіння компетенцією, необхідними на ринку праці та професійного зростання. Отже, європейські освітні системи повинні поєднати в собі національні особливості разом з головним завданням – забезпечення модернізації методів оцінки підготовки студента, де основним замовником та оцінювачем є ринок праці, як національний, так і регіональний (ЄС).

До засобів, які дозволять забезпечити реалізацію стратегії «Переосмислення освіти» відносимо наступні:

- використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних систем);

- застосування ВОР (відкритих освітніх ресурсів), які повинні бути застосовані у всіх навчальних контекстах;

- системність у підвищенні педагогічної кваліфікації викладацького персоналу;

- зміцнення зв’язків між освітою і роботодавцями;

- застосування навчання на робочому місці;

- запровадження нових стандартів щодо управління розвитком підприємництва в освіти;

- аналіз впливу ЄС на використання ІКТ і ВОР в освіті.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) передбачає набуття особою підприємницьких та громадянських навичок, що має фундаментальне значення для підготовки молоді до роботи на сучасному ринку. Варто зазначити, що в європейських освітніх системах застосування ІКТ практикується формально в порівнянні з базовими навичками грамотності, математики та природничих наук. Частина проблеми лежить в складності оцінювання. Тільки 11 європейських країн (Болгарія, Естонія, Ірландія, Франція, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словенія, Фінляндія) мають стандартизовані процедури оцінки громадянських навичок, які спрямовані на розвиток критичного мислення та активної участі в житті суспільства. Оцінювання розвитку навичок підприємництва та ІКТ не існує взагалі в деяких країнах (Хорватія, Ісландія, Норвегія і Туреччина та ін.).

Звіти Єврокомісії за 2010-1012 роки дають підстави стверджувати, що саме навички є основою до продуктивності, Європа повинна реагувати на збільшення у всьому світі якості освіти і отримання навичок. За прогнозами Єврокомісії більше третини робочих місць в ЄС буде вимагати вищої кваліфікації в 2020 році і що тільки 18% робочих місць, як очікується, будуть з низьким рівнем кваліфікації.

До основних завдань реформи вищої освіти Європейського Союзу слід віднести наступні:

- розвиток трансверсальних та основних навичок на всіх рівнях здобуття освіти (акцент на інформаційно-комунікативних навичках);

- запровадження нових стандартів у вивченні іноземної мови: до 2020 року 50% 15-річних повинні знати першу іноземну мову (у порівнянні з 42% 2012 р.) і не менше 75% повинні вивчати другу іноземну мову (61% - 2012 р. );

- розширення інвестиційних можливостей розвитку вищої освіти, (державне та приватне фінансування є необхідним для стимулювання розвитку інновацій та збільшення взаємного обміну між наукою та бізнесом);

- удосконалення визнання кваліфікацій і навичок, в тому числі тих, які були накопичені за межами формальної системи освіти і навчання;

- збільшення доступу до освіти, за допомогою відкритих освітніх ресурсів;

- переосмислення підготовки, мотивації викладацького персоналу, застосування категорії «підприємницький викладацький персонал»;

- максимальне повернення інвестицій та діалог на національному й Європейському рівнях у сфері фінансування професійної й вищої освіти.

Реформа вищої освіти в Європі триває, крім того освіта визнана пріоритетним напрямком модернізації та особливої уваги на регіональному рівні. Основним стратегічним об’єктом реформування вищої освіти є формування навичок, шляхом застосування інформаційно-комунікативних технологій та відкритих організаційних ресурсів. До проблем, які постали перед державами-членами ЄС, у напрямку реалізації стратегії «Переосмислення освіти» (Rethinking Education) слід віднести наступні:

- забезпечення отримання трансверсальних та базових навичок, що потребує розробки національними системами освіти власних механізмів впровадження формування підприємницьких навичок, поєднання їх з базовими, що породжує необхідність перегляду низки нормативно-правових актів, зміни управлінських підходів у реалізації систем освіти кожної окремої країни;

- підвищення якості професійних навичок вимагає розробки систем світового класу (VET), які можуть в значній мірі сприяти скороченню дефіциту кадрів через більш високий рівень співробітництва на європейському рівні;

- стимулювання повноцінного визнання кваліфікацій, шляхом удосконалення систем академічного визнання;

- використання потенціалу інформаційно-комунікативних технологій та ресурсів відкритої освіти для навчання;

- підвищення кваліфікації та підтримка викладацького персоналу в Європі.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!