Модель управління навчальним процесом у ВНЗ в умовах Болонського процесу

У сучасній економіці визначальним виробничим ресурсом постають знання й інформація, причому знання випереджають значущість засобів виробництва та природних ресурсів.

Важливою соціально-економічною проблемою є підготовка кваліфікованих кадрів для забезпечення економічного розвитку держави, оскільки відомо, що понад 60 % ВВП створюють працівники з вищою освітою. У високорозвинених країнах Європейського Союзу головна увага приділяється не формальному процесу входження національної системи освіти в Болонський процес, а необхідності підвищення конкурентоспроможності своїх країн у розвитку природничих та інженерних наук разом з високими технологіями. Система управління, зокрема навчальним процесом ВНЗ, повинна кардинально підвищити якість навчання, матеріально-технічне забезпечення навчального процесу новітніми засобами інформаційної та мультимедійної технологій, а також підвищити рівень практичної підготовки студентів для успішного працевлаштування. За таких умов важливе значення має вибір моделі управління навчальним процесом сучасного ВНЗ, адаптованого до вимог світового ринку, в тому числі ринку праці та ринку освіти. Все це визначає актуальність дослідження.

Останніми роками спостерігається тенденція до збільшення обсягу наукових досліджень з проблем модернізації вищої освіти України в контексті Болонського процесу.

Схема процесу вироблення управлінських рішень щодо реалізації зазначених вимог передбачає певні етапи. На першому етапі визначено шість основних напрямів трансформації навчального процесу ВНЗ:

- перехід на триступеневий рівень отримання освіти (бакалавр — магістр — доктор філософії);

- запровадження кредитно-модульної системи обліку трудомісткості навчальної роботи;

- здійснення контролю якості здобутих студентами знань та уміння застосовувати їх на практиці;

-  розвиток мобільності студентів і викладацького складу;

-  забезпечення працевлаштування випускників;

- забезпечення привабливості європейської системи освіти (неперервна гнучка освіта, яка відповідає змінам попиту на ринку праці).

На другому етапі визначаються об’єкти навчального процесу, які підлягають змінам відповідно до шести вимог Булонської конвенції:

-  по-перше, основні форми навчального процесу — лекції,  семінарські та практичні заняття, самостійна робота студентів, їхня практична підготовка та система контролю за навчальним процесом;

-  по-друге, контингент учасників навчального процесу - студенти, професорсько-викладацький склад, адміністративний персонал, науковий та інженерно-технічний персонал.

На третьому етапі здійснюється вибір методів менеджменту, які за характером впливу поділяються на:

1) адміністративні;

2) економічні;

3) технологічні (навчально-методичні);

4) соціально-психологічні.

На четвертому етапі розробляються конкретні управлінські рішення, що забезпечують практичну реалізацію відповідних вимог Болонської конвенції у навчальному процесі.

На підставі наведеної схеми процесу вироблення управлінських рішень запропоновано модель управління навчальним процесом ВНЗ в умовах Болонського процесу.

Для реалізації вимог Болонської конвенції щодо переходу на триступеневий рівень з одержанням диплома доктора філософії передбачено на підставі адміністративного та фінансового методів менеджменту прийняття управлінських рішень з організації госпрозрахункових науково-практичних лабораторій, які повинні проводити науково-дослідні роботи за тематикою випускних кафедр. Це дає можливість поєднати навчання з науковою роботою, здійснювати дисертаційні дослідження після магістратури, а також забезпечити фінансові надходження за рахунок господарських договорів на замовлення суб’єктів ринку. При цьому проводиться зміна структури наукової частини ВНЗ, а саме — створюється науково-проблемна лабораторія при випускних кафедрах, а також відповідна корекція штатного розпису та фінансування матеріально-технічного забезпечення лабораторії.

Отже, контроль якості навчання здійснюється на базі адміністративного та економічного методів менеджменту та на підставі управлінського рішення щодо застосування системи інформаційних технологій у навчальному процесі. Ця система передбачає різні види контролю: самоконтроль, поточний, модульний, підсумковий, а також контроль проходження наскрізної практики.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!