Лекція

Про лекційну форму навчання написано багато. Лекція завжди вважалася основою навчального процесу. Всі інші форми навчальних занять, так чи інакше, «зав'язані» на лекцію, найчастіше логічно слідуючи за нею, спираючись на неї в змістовно-концептуальному відношенні.

Дійсно, хоча потреба у зворотньому зв'язку безпосередньо на занятті, а не після нього, очевидна, лекція за своєю структурою її не передбачає. Досвідчений лектор зазвичай використовує для цього різні ігрові прийоми і процедури, вироблені на основі особистого досвіду - питання, «провокації», демонстративні помилки. Виняток становлять особливі форми лекцій з інструментарію форм інтерактивного навчання, в яких наявність зворотного зв'язку передбачається спочатку.

Серед провідних принципів і одночасно критеріїв ефективності лекції можна назвати наступні: науковість, проблемність, системність і доказовість викладу матеріалу, оптимальне поєднання навчальних, виховних і розвиваючих функцій лекції; врахування особливостей аудиторії, поєднання теорії та практики; поєднання логіки викладу з творчою імпровізацією викладача.

Іншими словами лекція, проведена з позицій інтерактивного навчання повинна:

- бути проблемною за змістом та проведення;

- бути гнучкою за структурою, даючи можливість лектору вносити корективи по ходу занять, з урахуванням відповідної реакції слухачів, одержуваної на основі зворотного зв'язку;

- проводиться викладачем, що прагнуть до оволодіння ораторським мистецтвом, але орієнтованим не стільки на монолог, скільки на дискусію, діалог зі слухачами;

- забезпечуватися наочними посібниками і ТСО, що дозволяють лектору оперувати яскравими образами і наочною інформацією, не зупиняючись на тривіальних, не змістовних і не принципових питаннях процедурного, розрахункового або забезпечує характеру;

- проводиться з елементами діалогу та дискусії, здійснюючи тим самим зворотний зв'язок викладача з учнями.

Реалізація цих, принципових для інтерактивного навчання положень, призвела до створення ряду специфічних форм лекційних занять.

У розвитку цих загальних уявлень про функції лекцій слід визначитися з тим, як лекції відрізняються один від одного. Це дозволить Вам, по-перше, перед кожною лекцією визначитися щодо її самому як лектора, і, по-друге, створить підставу для оцінювання лекцій Ваших колег.

1. Залежно дидактичного призначення розрізняють наступні види лекцій:

- Вступна лекція. Її призначення полягає в тому, щоб - викликати інтерес, спонукати до самостійного мислення і пошуку відповідей на поставлені питання, дати загальне орієнтування в предметі. У вступній лекції переважають орієнтаційна і мотивуюча функції.

- Тематична лекція. Призначення такої лекції - демонстрація фактів, їх аналіз, висновки, докази по певній проблемі і темі. У такій лекції переважають інформаційна, організаційно-орієнтаційна, методологічна функції.

- Прикінцеві, або узагальнюючі лекції (по темі, розділу). Їх призначення - в максимально стислій, концентрованій формі викласти стрижневі ідеї матеріалу, прочитаного в семестрі, структурувати навчальний матеріал, виділити і систематизувати найважливіші сутнісні зв'язки і відносини залежності між об'єктами і явищами.

2. Залежно від реалізації переважно функці, лекції підрозділяють на інформаційно-оглядові, проблемні, організаційно-орієнтаційні (або установочні), лекції-консультації, лекції-діалоги, подієві лекції та ін.

Особливої уваги заслуговує проблемна лекція, в ході якої лектором спочатку створюється проблемна ситуація, потім здійснюється постановка та аналіз проблеми, висунення гіпотез.

У США широко практикується так звана лекція-панель, коли в дискусії беруть участь кілька висококваліфікованих експертів, які мають власну точку зору на вирішення обговорюваної проблеми. Досить поширена парна лекція, при якій кожен з викладачів займає певну позицію в комунікації (доповідач, критик, експерт, проблематізатор та ін.).

Подієва лекція це особливий жанр лекції, яка розуміється в широкому сенсі як лекція - соціальна подія. В освітньому просторі в ситуації спільної діяльності педагога і студентів подійними можна назвати лекції, що впливають на емоційно-ціннісну сферу особистості студента, розвиток їх пізнавальних потреб, створення умов для самовизначення і вироблення власної ціннісно-смислової позиції. Безумовно, така лекція може стати подією лише за умови спільного проживання і переживання особистісно значущої для викладача і студентів ситуації. Але тут уже мова йде про парадигми, які розвиває освіта, місці і види лекцій в особистісно орієнтованій освіті.

У доповненні до цієї короткої характеристики лекцій слід зазначити і те, що в сучасному освітньому середовищі йде інтенсивний розвиток видів і жанрів лекції при збереженні її як провідної форми організації навчання у вищій школі. Це закономірно і може служити одним з яскравих підтверджень становлення нової освітньої парадигми.

Отже, простежуючи особливості трансформації лекції в сучасних умовах, можна помітити, що її вигляд і функціональне призначення безпосередньо визначає тип спільної діяльності викладача і студентів в інших оргформах - у самостійній роботі слухачів, в семінарських і практичних заняттях, в практиках та ін. Ці форми теж змінюються і набувають нових рис. Ще слід зауважити, що розвиток лекції істотно обмежений рамками традиційної освітньої моделі. Так, всі модифікації лекції в рамках парадигми традиційного навчання дають ефект лише в плані активізації пізнавальної діяльності студентів, не змінюючи якісно тип взаємодії, процес і результат освітньої діяльності. Інакше кажучи, цілі, призначення лекції визначають процес і форми організації освітнього процесу.

Тепер подивимося на лекцію з іншого боку. Задамося питанням - за яких умов лекція може виступати як інструмент управління процесом розвитку студентів?

Відповідь на це питання лежить в області визначення мети, так як саме цілі визначають характер діяльності, тип взаємодії всіх учасників освітнього процесу, скріплені в тій чи іншій оргформі. Для відповіді на це питання необхідно звернутися до парадигми розвиваючої освіти і визначити місце і функціональне призначення лекції в новому контексті.

Прихильники лекції стверджують, що тільки лекція дозволяє дати студенту орієнтування в потоці інформації, вибрати оптимальний шлях і спосіб роботи з нею. «Лекція - дуже ефективна форма систематичного, живого, безпосереднього контакту свідомості, почуттів, волі, інтуїції, переконаності, всього багатства особистості педагога з внутрішнім світом студента». Так, наприклад, В.І. Загвязінскій вважає, що лектор несе живе знання, збагачене власними цінностями, смислами. Крім того, лектор пред'являє себе як дослідник, вчений, який породжує це нове знання і розкриває перед учнями способи мислення та дослідницьку діяльність.

Прихильники лекції як провідної оргформи виділяють наступні її переваги:

- Лекція - це найбільш доцільна форма заняття, коли необхідно дати систематичний огляд по темі.

- Лекція являє собою посвячення студентів у процес наукової роботи, залучення їх до наукової творчості, рід наочного і навіть експериментального навчання методам роботи.

- Це ефективний спосіб активізації уваги слухачів, переходу до нового розділу теми, що допомагає «тримати» аудиторію.

- Вона покликана формувати потребу у використанні отриманих знань (там же).

- Лекція особливо гарна в якості короткого (15-хвилинного) введення - на початку курсу і розділу, при підготовці наступних групових занять, наприклад, модерації дискусії.

Ми сподіваємося, що звернення до парадигми розвивальної освіти дало Вам новий погляд на лекцію, її функціональне призначення і місце в освітньому процесі. Лекція в контексті розвиваючої освіти набула нового звучання і разом з тим дозволила повернутися в минуле, до часів античності.

Якість і успішність освітнього процесу визначалася (як і в усі часи, якщо мова йшла про освіту, а не про навчання) не кількістю засвоєної інформації, а якісними особистісними приростами, придбаними людиною здібностями.

Тепер у Вас з'явилася можливість інакше поглянути і на інші форми організації сучасного освітнього процесу у ВНЗ і, насамперед, на ті з них, які дозволяють організувати самостійну роботу студентів, спрямовану на побудову власного образу.

До речі, хочемо Вам нагадати, що наші спеціалісти (ІЦ «KURSOVIKS») можуть для Вас підготовити будь-яку навчально-наукову роботу: замовити, купити чи зробити лекцію, лекція на замовлення, замовити лекцію у спеціалістів, купити лекцію та всі інші види наукових робіт. Для цього достатньо скористатися автоматизованою формою на сайті для замовлення робіт або в соціальній мережі ВК. Просто напишіть нам і ми виконаємо будь-яку роботу на замовлення за Вас! Швидко, якісно та дешево)

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!