Захоплення спортом у студентської молоді

Виходячи з того що фізичне виховання у вузі спрямовано на вирішення оздоровчих, виховних та освітніх завдань, під поза аудиторних формах роботи нами була створена відповідна система педагогічних дій, таких як використання рекомендацій загальнооздоровчого характеру, інформування студентів про значення для зміцнення здоров'я правильного планування режиму дня, дотримання раціонального харчування, особистої гігієни, усвідомлення регулярних фізкультурних занять на свіжому повітрі і загартовування.

Для цього студентів знайомили з результатами сучасних досліджень з гігієною навчальної праці, про характер впливів на здоров'я і успішність шкідливих звичок. Отримані відомості вони мали можливість перевірити на власному досвіді, так як оцінка ефективності самостійних занять враховувала вплив і цих факторів.

Таким чином, самостійні заняття служили своєрідним механізмом перетворення абстрактних знань у переконання, підкріплене особистим досвідом фізкультурно-спортивних занять.

Відомо, що режим дня студентів у великій мірі залежить від цілого ряду зовнішніх об'єктивних факторів: місця проживання і відстані від нього до університету; розкладу занять та їх кількості; екзаменаційних сесій і канікул; педагогічної практики в школах та шкільних оздоровчих таборах та ін.

В зв'язку з цим обов'язковими складовими режиму дня, рекомендованого нами, були: ранкова гігієнічна гімнастика; прогулянки на свіжому повітрі; виконання комплексів вправ фізкультурних пауз на коротких перервах під час самопідготовки до семінарських і інших занять; самостійні фізкультурні заняття за індивідуальним графіком; тренування в спортивних секціях, заняття в групах здоров'я і групах загальної фізичної підготовки; походи вихідного дня; правильний режим харчування і сну. Велика увага приділялася загартовуванню студентів як передумові до зміцнення здоров'я та підвищення стійкості організму до несприятливих факторів.

Для комплексного розвитку фізичних якостей, підвищення працездатності і тренованості організму ми рекомендували студентам використовувати тренування.

Регулярне її застосування чинило на організм студентів комплексний вплив: розвивало м'язову силу, покращувало роботу внутрішніх органів, сприяло формуванню наполегливості тобто вирішувало в певній мірі і виховні завдання.

Аналіз організації та методики проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в поза аудиторний час показав, що було неможливо проводити її ефективно без належної допомоги громадського фізкультурного активу.

Поєднання зусиль громадських організацій та вузівських підрозділів, що працюють за загальним планом підготовки громадських фізкультурних кадрів, дозволило виключити дублювання роботи, помітно підвищило якість їх підготовки.

Широке використання поза аудиторних форм роботи з фізкультурним активом, періодична перевірка отриманих студентами навичок, участь їх в проведенні численних фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів, а також спортивних змагань та туристичних походів дозволили удосконалити процес підготовки громадських фізкультурних кадрів і значно скоротити його терміни.

У період іспитів рекомендувалася і аутогенне тренування, розглядаються як засіб психофізичної саморегуляції через переконання, вплив на себе за допомогою логічних доказів і самонавіяння. суть аутогенної тренування полягала в тому, що на тлі м'язового розслаблення послаблялася психічна активність студентів, особливо увага, пам'ять, мислення, емоції.

Це допомагало послабити їх збудження, подолати безсоння, знизити нервове і фізичне стомлення.

Таким чином, узагальненою характеристикою ефективного впливу фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в поза аудиторний час було стан високої працездатності студентів у навчально-трудової діяльності.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!