Особливості сучасної ситуації в системі вищої освіти України

Підписання та ратифікація Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі (ПЗВТ) між ЄС та Україною може суттєво вплинути на систему освіти в Україні, адже освітня послуга відтепер може інтерпретуватися як така, що підпадає під дію цього документа.

Це означає, що чимало ВНЗ вже найближчим часом зіштовхнуться не лише із посиленням внутрішньої конкуренції, а й зовнішньої, що зумовлена можливою експансією на вітчизняний освітній ринок тих послуг з боку європейських університетів, які традиційно користуються великим попитом в усьому світі. На відміну від середніх шкіл та ВНЗ I-II рівня акредитації, які завжди орієнтувалися на внутрішній попит, ВНЗ III-IV рівня акредитації постійно конкурували між собою, а відтак саме вони можуть опинитися найбільш вразливими щодо продукованих ними послуг.

До слабких сторін українських університетів та академій відноситься їх застаріла матеріальна база, надмірне заповнення навчальних планів другорядними предметами, висока завантаженість професорсько-викладацького складу. До сильних – збережені освітні традиції, порівняно високий рівень міжнародної конкурентоспроможності ВНЗ, зростаюча мобільність викладачів та студентів. Попри надання цілому ряду університетів статусу національного автономного самоврядного їх підзвітність та залежність від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України залишається доволі сильною, що гальмує створення повноцінного секторального ринку освітніх послуг та заважає його ідентифікації в європейській освітній моделі.

Україна належить до світових лідерів серед поширення вищої освіти, про що свідчить високе значення показника частки населення країни віком 25 років і більше, що має вищу освіту (за даними ЮНЕСКО, в Україні рівень поширення вищої освіти складає 38%). Оцінені фахівцями Світового банку показники приросту коефіцієнта загального охоплення за період 2010-2012 рр. дозволяють віднести Україну до десятки світових лідерів у сфері забезпечення вищої освіти.

Це знаходить своє підтвердження у висновках міжнародних експертів Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), які оцінюють високий рівень охоплення населення вищою освітою в Україні як суттєву національну конкурентну перевагу. В міжнародному рейтингу країн за рівнем глобальної конкурентоспроможності 2012-2013 рр. Україна посідає 47 місце (серед 144 країн) за субіндексом "Вища освіта та професійна підготовка" та 54 місце – за субіндексом "Початкова освіта".

Високої оцінки національна система вищої освіти України отримала у відомому міжнародному рейтинговому оцінюванні, що складається провідною світовою мережею дослідницьких університетів Universitas 211.

Однак слід визнати значні диспропорції між ЄС та Україною щодо позицій ВНЗ у провідних рейтингах, в яких значну вагу займають показники міжнародної активності університетів, де, нажаль, вітчизняні ВНЗ займають значно нижчі місця: частка європейських університетів у першій сотні більшості світових рейтингів коливається від 30 до 50%, а вітчизняні ВНЗ зовсім не представлені у перших сотнях всіх рейтингів.

Тож за якістю освіти згідно рейтингів університети країн ЄС випереджають ВНЗ України, що обумовлює домінування виїзду студентів до країн ЄС над їх приїздом, який практично відсутній з цих країн.

Станом на 2012/2013 н.р. в Україні налічувалось 345 вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації, з яких 64,9% припадало на державну та 4,1% на комунальну форми власності. Питома вага приватних ВНЗ становила 31%. Разом з тим частина тих, що навчалися за рахунок державного бюджету, не перевищувала 40% і становила 774,4 тис. осіб.

Отже, результати оцінки характеру конкуренції на ринку послуг вищої освіти в Україні з використанням показників інтенсивності конкуренції засвідчили відсутність можливого монопольного положення на ринку.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!