Стан та перспективи реформування вищої освіти в Європейському Союзі

Сьогодні європейські тенденції розвитку вищої освіти трактують нові підходи до реформування освітянської галузі кожної з країн, яка має на меті стати членом даної спільноти. Підґрунтям для переосмислення стану вищої освіті ЄС став документ, представлений Європейською Комісією у листопаді 2012 року – «Переосмислення освіти» (Rethinking Education), який аргументує необхідність фундаментальних змін в освіті, у тому числі, вищій з акцентом на результат навчання.

Європейський Союз налічує близько 4000 університетів та інших вищих навчальних закладів і понад 19 мільйонів студентів. За останні п’ять років кількість та різноманітність вищих навчальних закладів істотно збільшилася. Така тенденція пов’язана із прагненням країн-членів ЄС подолати низький рівень освіти, який був визнаний одним із чинників, економічної кризи в ЄС.

Проблемним питанням вищої освіти ЄС вбачається недосконалість управління системою освіти на регіональному рівні. Кожна країна-учасниця має власну систему освіти, притаманні їй особливості, але загальної, європейської моделі все ще не визначено. В першу чергу це стосується економічних складових: державного і приватного, національного та регіонального (європейського) інвестування.

Програмні документи в галузі освіти ЄС не містять конкретних рекомендацій для країн-учасниць, щодо стратегії фінансового забезпечення та розвитку освітніх систем. Основою фінансової допомоги вищій освіти Європи є гранти ЄС. Данія, Фінляндія, Швеція і Великобританія (Уельс) мають системи універсальних грантів для студентів стаціонару, за умови, що вони задовольняють базові вимоги навчання. В цих країнах не встановлено інших критеріїв. Для всіх інших країн основне питання полягає в тому, що гранти надаються на основі фінансових потреб або академічної успішності, або комбінації цих двох основних критеріїв.

Найбільшу кількість країн об’єднали ці два критерії, надаючи деякі гранти на основі фінансових потреб й інші на основі академічної успішності. Естонія поєднує критерії, засновані на курсах чи сфери професійних якостей. Греція надає свої гранти переважно за критерії успішності студентів та отримання грантів за видатні результати на іспитах, незалежно від їх фінансового становища, але при наданні грантів також враховується фінансове становище студентів. Невелика група країн: Бельгія, Ірландія, Нідерланди, Фінляндія, Великобританія і Ліхтенштейн, надають гранти тільки на основі фінансових потреб, хоча в деяких випадках сума гранту або термін його надання буде залежати від успішності.

В той же час, світові тенденції інвестування у вищу освіту неспинно зростають. Прикладом, витрати Китайської Народної Республіки на освіту вийшли на рівень в 4 % ВВП, загальна сума бюджетних коштів, витрачених на освітянську сферу за останні п’ять років склала 7,79 трлн юанів. Крім державного фінансування КНР, зростають благодійні внески в китайську вищу освіту. В 2012 році така сума склала близько 787 млн дол. США. В контексті інтенсивного фінансування вищої освіти КНР, збільшуються витратити й на наукові-дослідні та конструкторські роботи, які у 2012 році склали 162,24 млрд дол. США.

Отже, не дивлячись на те, що частина країн-членів ЄС визначають пріоритетною модернізацію систем вищої освіти, в цілому, потенціал європейських вищих навчальних закладів вважається недоексплуатованим. Саме тому «освіта» стала центром стратегії Європи 2020, метою якої є забезпечення 40% молоді кваліфікацією вищої освіти.

Стратегія реформи Єврокомісії була сформована з аналізів, досліджень та консультацій з вищими навчальними закладами, викладачами, дослідниками, студентами, підприємствами, профспілками, урядами і міжнародними організаціями. Результатом такої співпраці став представлений у 2011 році соціальний документ «Модернізація вищої освіти в Європі: фінансування та соціальні аспекти». Який, характеризує загальні аспекти необхідності застосування гнучкості у вищий освіті, її розвиток, напрямки участі в вищій освіті, рівні публічного фінансування та пріоритети його розподілу, формули фінансування та соціальний вимір, вплив економічної кризи.

У третьому розділі документу піднімаються питання студентських платежів та їх підтримка, критерії для отримання грантів й кредитів, податкові пільги та інші привілеї, система фінансування студентів. Аналіз положень зазначеного документу став основою для визначення основних кроків, які передбачає реформування вищої освіти Європейського Союзу.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!