Домашнє дозвілля студентів

У структуру їх культурно-дозвіллєвих інтересів часто входять (за ступенем значущості): перегляд відеофільмів, відвідування дискотек і танцювальних вечорів, концертів легкої музики, читання ілюстрованих журналів.

Лише 20% цієї категорії студентів від випадку до випадку відвідують вистави музичних і драматичних театрів, 15% - художні виставки, 8% - філармонічні концерти класичної музики, 10% мають вдома (в гуртожитку) свої бібліотеки художньої літератури та літератури з проблемам мистецтва. Настільки збіднена структура культурно-дозвіллєвих інтересів більшої частини опитаних студентів пояснюється, на наш погляд, низьким рівнем їх загальної культури, нерозвиненістю їх художньо-естетичних смаків, відсутністю у них належної культури сприйняття творів мистецтва. У формуванні ж якостей суб'єкта діяльності у студентської молоді мистецтву належить особлива роль.

Виховання культури сприйняття творів мистецтва у молоді - важлива і складна педагогічна задача. Завдання це задача, вона включає в себе художнє просвіта про мову мистецтва: його видах, жанрах, історії; життя і творчість майстрів мистецтва. Паралельно з цим обов'язково, на наш погляд, має здійснюватися накопичення досвіду безпосереднього спілкування з мистецтвом. Але все ж головним при цьому повинна бути вироблення у молоді здібностей суб'єктивного сприйняття, пошуку власного ставлення до творів мистецтва, так як без активного, вольового зусилля з боку суб'єкта не може бути повноцінного естетичного збагачення мистецтвом. Тому організація зустрічей студентської молоді з мистецтвом (особливо з класичним) повинна неодмінно, на наш погляд, поєднуватися з формуванням у неї естетичних установок, які налаштовували б її на осягнення певного з-тримання твори мистецтва.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що найбільш поширеними формами роботи зі студентською молоддю сьогодні є: студентські загони, суспільно-трудова практика, клубна робота, краєзнавча робота, спортивно-масовий туризм, студентські організації, центри соціальної та психологічної підтримки, музейна робота, творча самодіяльність, культурно-дозвільна діяльність, участь у різних формах господарювання, підприємництва, благодійної діяльності.

Сучасне розуміння клубних структур ґрунтується на історично сформованих уявленнях про сутність клубу як виховного закладу, функціонуючого у вільний час з урахуванням специфіки виховних завдань «поточного моменту». Таким чином, під клубом ми будемо розуміти педагогічно організоване, добровільне дозвільне об'єднання громадян, міжособистісні відносини яких опосередковані суспільно цінним і особистісно значущим змістом колективної дозвільної діяльності.

Студентський клуб створюється насамперед з метою формування культури дозвілля молоді.

Під «культурою дозвілля» ми позначаємо наявність у особистості потреби в різноманітною та цікавою діяльності, а також розвинене вміння раціонально розподіляти свій час. З цього випливає, що фундаментом культури дозвілля стає мотивована культурна діяльність. Мотиви останньої представляють систему внутрішніх і зовнішніх спонукань особистості, спрямованих на пошук конкретних видів діяльності, що відповідає її потребам та інтересам.

Вузькість культурно-дозвіллєвих інтересів значної частини студенства ВНЗ (більшою мірою це стосується студентів технічних ВНЗ) поруч філософів, соціологів і педагогів пояснюється недооцінкою гуманітарних цінностей в процесі навчання і виховання студентів. Нас не може задовольнити існуючий рівень студентів технічних ВНЗ. Підчас вузький їх кругозір, невисока культура мислення, поведінки, спілкування. Для багатьох характерна низька культура мови, слабке володіння не тільки іноземними мовами, а й національною  мовою, невміння чітко, грамотно формулювати свої думки, працювати з науковою літературою, слабо розвинена потреба в самоосвіті та самовихованні. Недооцінка гуманітарних цінностей проявляється часом у світоглядному інфантилізмі, в ослабленні інтелектуально-духовного розвитку, у поширенні технократичного снобізму.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!