Основні функції органів студентського самоврядування

Студентські організації є посередниками між адміністрацією вищих навчальних закладів та студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру до органів студентського самоврядування. Неформальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різноманітних проблем у навчанні, проведенні дозвілля тощо. Особливої актуальності ці проблеми набувають після приєднання України до Болонського процесу, що стало одним з інструментів інтеграції України в Європу.

Лише активна участь вищих навчальних закладів та студентів у Болонському процесі може забезпечити його тривалий успіх. У Болонському процесі конструктивна роль належить студентським спілкам, наголошується, що студентство є повноправним партнером в управлінні вищою освітою. Приєднання України до Болонського процесу значно розширює демократичні засади освітнього процесу, покращує мобільність студентів та неформальну їх освіту, відкриває можливості брати участь у виконанні широкомасштабних навчальних програм.

Утвердження України як демократичної держави є водночас духовним, політичним, соціальним і культурним утвердженням громадян , здатних керуватися не суб’єктивними інтересами, не ідеологією певної групи людей, а визнати лише одну ідеологію – Конституцію, основний закон України, незалежної і суверенної держави. Нові підходи до студентського самоврядування мають скерувати навчально-виховний процес на розвиток творчих потенцій та соціальної активності студентської молоді, інтеграції України в європейське співтовариство.

Спектр функцій студентських рад досить широкий, однак їх можна поділити на дві великі групи: захист прав студентів і реалізація їхніх інтересів. Захист прав може бути поточним, при порушенні прав окремого студента в конкретному випадку, та загальним, зокрема, превентивним, коли відстоюються права численної групи або всього студентства, шляхом впливу на органи державної влади при створенні ними нормативної бази, формуванні політики в соціальній, економічній та інших сферах. Для загального превентивного захисту прав студентів створено Всеукраїнську студентську раду, яка повинна забезпечити врахування цих прав під час прийняття нормативних актів та рішень органами державної влади. Поточним захистом прав студентів можуть займатися підрозділи адміністрацій навчальних закладів, крім того, для цих цілей створюються спеціальні органи (циклова комісія), у зв’язку з чим, принаймні в межах навчального закладу, студентській раді доводиться нечасто здійснювати поточний захист прав студентів.

Підсумовуючи всі вищенаведені проблеми та тенденції, спільні для становлення та розвитку студентського самоврядування найкращим виходом буде навести ряд альтернатив та перспектив, багато з яких відкриваються законопроектом щодо внесення змін до закону "Про вищу освіту" і багато з яких не одноразово пропонувались учасниками семінарів та конференцій представників органів студентського самоврядування. Декотрі з них є справді революційними, і якщо хоча б деякі з положень проекту будуть прийняті, це стане суттєвим кроком вперед. Так, проектом пропонується надання органам студентського самоврядування ознак юридичної особи, фінансування органів студентського самоврядування шляхом надання не менше 1% коштів, які ВНЗ отримав за надання платних послуг у сфері освітньої діяльності, і плюс 10% стипендіального фонду ВНЗ; надання студентам та аспірантам не менш як 15% квоти в складі вченої ради університету, інституту чи факультету, надання всім студентам ВНЗ рівних прав на участь у самоврядуванні.

Звісно, до забезпечення необхідної нормативної бази необхідно зафіксувати розмежування сфери повноважень органів студентського самоврядування і профспілки; проводити методичні інформаційні кампанії з пропаганди ідеї студентського самоврядування, створити раціональну (ефективну) модель органів студентського самоврядування. Лише комплексний і системний підхід до спільних проблем функціонування студентського самоврядування зможе сприяти об’єднанню студентів у громаду, здатну ефективно управляти своїм життям, захищати свої права й інтереси, брати участь у процесі прийняття рішень. Те, наскільки швидко органи студентського "самоврядування" перетворяться на органи самоврядування, залежить як від співучасті студентів та демократичної налаштованості адміністрації ВНЗ, так і від депутатів ВРУ, які можуть якісно змінити законодавчий статус органів студентського самоврядування. Бо при розгляді питання студентського самоврядування не треба забувати, що саме демократичні принципи обрання до цих органів, їх ефективне функціонування, забезпечення їхніх гарантій є невід’ємною умовою зближення з Болонським процесом.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!