Моделі дозвілля та вплив туризму на дозвілля

Як складник цілісного виховного середовища ВНЗ, дозвілля забезпечує:

- розвиток інтелектуальних, психічних, фізичних функцій;

- розвиток емоційних, творчих здібностей студентської молоді;

- зміну ставлення до себе, становлення самосвідомості;

- зміну ставлення до світу – формування світогляду, активної життєвої позиції.

Попри те, що пріоритетність особистості у вищій освіті зростає, і головною метою є формування і розвиток особистості фахівця, педагогіка на всіх рівнях навчально-виховного процесу підмінена дидактикою.

Соціологічна модель дозвілля, пропонована в роботі, як вельми важливих соціокультурних його характеристик, включає такі як: по-перше, його обсяг у структурі вільного часу; по-друге, діапазон включених до дозвілля видів і форм життєдіяльності; по-третє, ступінь диспропорційності їх представленості в структурі дозвілля; по-четверте, спрямованість соціокультурної орієнтації з урахуванням ступеня присутності цінностей вітчизняної чи іншої культури; по-п'яте, ступінь активності участі особистості (від пасивно-споглядальної до активно-перетворювальної) в кожному із сегментів дозвільної діяльності.

Дозвільна діяльність молоді сьогодні відрізняється особливим динамізмом, появою несподіваних, нових її видів і форм. В результаті дозвілля молодих людей виявляється часто практично не контрольованим, без педагогічного впливу вихователів і вчителів.

У соціокультурному аспекті туризм, будучи індикатором рівня та якості життя населення, сприяє збереженню культурної спадщини та історичних цінностей, формуванню взаємного інтересу людей різних віросповідань, національностей, веде до формування толерантності та поваги між ними, стабілізації міжетнічних та міжнародних відносин. По суті, туризм виступає як форма відкритого культурного обміну, запозичення зразків поведінки і зміни культурних стереотипів. Розширення меж соціокультурної взаємодії у всіх сферах людської діяльності обумовлено переходом в кінці XX століття більшості західноєвропейських країн на постіндустріальний рівень свого розвитку, що спричинило не тільки технологічні, структурні, але і ціннісні зміни.

Формування на сучасному етапі розвитку суспільства індустрії масового туризму, зміна соціокультурних пріоритетів у мотивації подорожей окремих груп населення зумовлює необхідність його аналізу як одного з найважливіших показників входження України в загальносвітове глобальний простір.

Соціологічний підхід до аналізу туризму в контексті соціокультурних детермінант суспільного розвитку розкриває дане явище не тільки як частина глобальної постіндустріальної економіки, але і як феномен особливої культури, що дозволяє визначити моральну, ціннісну основу для створення нових механізмів відтворення і трансляції культурних норм, цінностей, знань, ідей , уявлень, символів і зразків соціокультурної взаємодії.

Саме соціологічне дослідження туризму дозволяє аналізувати мотиви, звички і традиції як гостей, так і жителів приймаючої країни, вивчати соціокультурний досвід, одержуваний подорожуючими групами населення, і сприяє формуванню цінностей постіндустріального етапу розвитку суспільної системи.

Отже, однією з основних категорій населення, задіяних у сфері туризму, є студентська молодь, так як в період навчання у вузі молоді люди мають більше можливостей реалізувати себе через подорожі, які в свою чергу, сприяють формуванню світоглядної основи, єдиної картини світу, залученню до нових цінностей, які в подальшому будуть впроваджуватися в практику суспільного життя і поступово ставати загальноприйнятими і від яких, в чому буде залежати модель соціокультурної реальності суспільної системи в майбутньому. Крім цього, через туристичні поїздки молоді люди активно взаємодіють з представниками інших націй, культур, що сприяє формуванню єдиного соціокультурного простору, в рамках якого діють спільні цінності, формується взаємоповага.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!