Взаємодія місцевого та студентського самоврядування у сфері активного дозвілля молоді

Проблема організації дозвілля студентства є однією з найактуальніших на сьогоднішній день. Існували близько десяти років тому, склалися ще в радянський період форми і способи організації вільного часу, матеріально-технічна база і багато іншого в силу певних історичних обставин припинили своє існування. Нові (точніше було б сказати, добре забуті старі) форми стали розроблятися тільки в останні кілька років.

Світові тенденції розвитку туристських подорожей свідчать про збільшення частки молодіжного туризму. Молоді люди складають більше 57% від усіх туристів. Сьогодні в світі є більше 300 організацій молодіжного туризму, в тому числі приблизно 30 організацій щодо молодіжного міжнародного туризму.

Кожного року в міжнародний молодіжний обмін туристів втягується більше 25 мілліонів юнаків та дівчат У нашій країні процент молодих людей, які виїжджають з туристськими цілями за кордон дуже низький і дуже мало туристських фірм, що спеціалізуються на молодіжному та студентському туризмі.

Перша причина полягає в тому що більшості випадків оплачувати туристичну подорож студентів повинні їх батьки. Сьогодні середовищний рівень заробітної плати набагато нижче, ніж у європейських країнах.

Друга причина полягає в тому що студентську молодь цікавлять саме дешеве обслуговування, і менеджери не хочуть витрачати свої ресурси на по-позов відповідних умов. Комісія, одержувана турфірмами від таких турів, дуже низька.

Розглянемо види міжнародного туризму, які властиві тільки для студентів.

По-перше, це туризм з навчанням. Найчастіше це практика володіння мовою. Серед туристів, що вибрали «корисний відпочинок» переважають діти шкільного віку та їх батьки - до 70%, 25% - студенти і лише 5% молодих людей у віці старше 25 років. Найбільш затребувані іноземною мовою, яку їдуть вивчати громадяни, залишається англійська, її прагнуть вивчити до 80% молодих туристів. При цьому 40% віддають перевагу вивченню мови у Великобританії, 20 відсотків – на Мальті і 10% в США

По-друге, це робота за кордоном під час літніх канікул.

Третій напрям - це культурні обміни. Цей напрям зв’язаний з проживанням студентів в сім'ї на умовах взаємного відвідування країн. Культурні обміни можуть здійснюватися як з окремими родинами, так і з вуза-ми, містами і регіонами.

На наш погляд, такий вид туризму сьогодні є найбільш перспективним. Крім того саме такий вид туризму здійснюється на компенсаційній основі, він, на думку батьків, є найбільш безпечним. Здешевлення такого туру може бути досягнуто за рахунок того, що приймаюча сторона бере на себе за-боту про що прибувають туристах. Наприклад, супровід по місту і країні.

Четвертий напрямок - подієвий молодіжний туризм. Саме такий вид туризму зв’язаний з відвідуванням фестивалів, виставок, форумів.

Як ми і припускали, ефективність формування культури дозвілля студентів вузу насамперед залежить від змісту клубної діяльності, що сприяє встановленню різноманітних соціальних відносин студентів з навколишнім соціокультурним середовищем; від того, чи мають учасники клубної діяльності реальні можливості для прояву себе в якості суб'єктів за рахунок актуалізації творчих здібностей, а також для перенесення придбаних або отримали свій розвиток здібностей в інші сфери життєдіяльності; від того, чи буде лежати в основі педагогічного процесу виховна робота, спрямована на усвідомлення студентами особистісного сенсу дозвільної діяльності; чи відбувається врахування особливостей сучасного студентства, що знаходить відображення у побудові роботи студклубу вузу.

Необхідно зауважити, що формування культури дозвілля студентів вузу буде протікати успішніше за наявності низки умов. Аналіз дослідно-експериментальної роботи і зіставлення її результатів з матеріалами педагогічного досвіду в цій галузі дозволяє обгрунтувати ці умови, які можна умовно об'єднати в три групи: організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні та педагогічні.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!