Спортивне свято студентів - «День студента»
« Назад Свято спорту в честь Дня студента розпочалося як завжди з проголошення плану свята та проведення спартакіади. Спочатку студенти-спортсмени розповідали просто свої власні досягнення в спорті, а ще про свої плани на майбутні змагання та участь в спартакіадах. Правило кожної гри викладач повинен пояснити виразно, зрозуміло і конкретно, розкриваючи найголовніше. Довге, нечітке пояснення спортивно-рухової гри стомлює учасників і спричиняє їхню втрату інтересу до гри. Уже в ході її можна глибше з'ясувати окремі деталі. Щоб краще засвоїти спортивно-рухливу гру уже на першому році навчання, найскладніші моменти викладач повинен пояснювати жестом і показом деяких рухів, особливо це стосується вправ із м'ячем. Правила пояснюють докладно в тому випадку, коли: спортивно-рухливу гру проводять уперше. Повторюючи її, тільки нагадують основний зміст. Коли вводять ускладнення, роз'яснюють додаткові правила та способи виконання. Кожну спортивно-рухливу гру викладач починає умовним сигналом (мах рукою, свисток та ін.). Сигнал подають після того, як усі займуть відповідні місця. У змагальних іграх бажано застосовувати команду з двох частин: Увага!, Руш!. Усе це формує у студентів правильну й швидку реакцію на відповідні сигнали Можна спокійно сказати: Гру почали, або попередити студентів, щоб почали після слів один, два, три!, або за сигналом свистка й уважно стежили за ходом гри, виконанням основних рухів. Тим студентам, хто робить помилки, або порушує правила, викладач дає відповідні зауваження. Викладач повинен їх, по можливості, висловлювати так, щоб не заважати іншим гравцям. I тільки тоді, коли студенти допускають грубі помилки, їм додатково пояснюють, гру зупиняють. Особливої уваги потребують малоактивні студенти фізично не підготовлені. Їм необхідно своєчасно допомогти, підтримати, підбадьорити, вселити віру у власні сили. Після закінчення спортивно-рухливої гри відзначають команду (чи групу) студентів, які виграли, це викликає в них почуття упевненості у своїх силах. Будь-які спортивно-рухливі ігри повинні проходити жваво й емоційно. Тільки тоді вони будуть ефективним засобом фізичного виховання студентів. Важливим моментом у керівництві спортивно-рухливими іграми є дозування рухів. Особливо це стосується бігу, ловлення, стрибків. Тривалість безперервного швидкого бігу. для студентів, особливо І-ІІ курсів навчання, складає 40 - 45 сек. за одне повторення гри, а їх загальна тривалість- 15-20хвилин. У спортивно-рухливих іграх для викладача дуже важливо визначити фізичне навантаження. Фізичне навантаження викладач повинен регулювати розміром дистанції, яку пробігають студенти, зменшенням або збільшенням кількості та складності правил і перешкод, введенням коротких пауз для відпочинку або аналізу помилок. Визначаючи тривалість гри, викладач повинен врахувати вік тих, хто займається, та рівень фізичної підготовки, а також умови, в яких проводять гру (у приміщенні, на майданчику, влітку, взимку та інше). Закінчують її тоді, коли студенти одержать достатнє фізичне й емоційне навантаження. Помітивши перші ознаки втоми (блідість або сильне почервоніння обличчя, ослаблення уваги та зниження інтересу до гри), студентам пропонують інший вид діяльності. Кількість повторень спортивно-рухливої гри залежить від фізичного навантаження та головних задач занять із фізичного виховання. Зрозуміло, що слід частіше повторювати спортивно-рухливі ігри, які будуть набагато краще засвоюватись та вдосконалювати певні рухові вміння, знання та навички. Перед кожною наведеною нижче грою сформульоване основне педагогічне завдання (мета), яке розв'язують під час її проведення. Це полегшує підбір ігор для вдосконалення різних видів основних рухів та виховання певних морально-вольових та фізичних якостей. Дозуючи ігри (у часі або кількості повторень), ми виходили з того, що ті, хто займається, їх не знають. Коли спортивно-рухливу гру не раз повторювали й настала певна адаптація до фізичного навантаження, дозування можна трохи збільшувати. Важливе значення мають також комплексність та послідовність. Навчання вправам і виховання фізичних здібностей за допомогою спортивно-ігрового методу - цілісний педагогічний процес, який передбачає використання таких дидактичних принципів як науковість, свідомість, систематичність, активність, доступність, послідовність. Проте для виховання фізичних здібностей потрібні ще й деякі додаткові методичні прийоми. Ці прийоми у поєднанні з дидактичними принципами утворюють єдину систему методики виховання фізичних здібностей, які формуються комплексно з додержанням такої послідовності виконання вправ: гнучкість, спритність або навчання техніці вправ, швидкість, швидкісна сила, витривалість. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |