Розвиток академічної мобільності студентів

Глобалізація освітнього простору в сучасному світі, приєднання України до Болонського процесу висуває на перший план проблему академічної мобільності студентів та викладачів, яка набуває особливої актуальності в даних умовах, оскільки покликана сприяти формуванню якісно нових трудових ресурсів, здатних зайняти гідне місце як на світовому, так і на вітчизняному ринку праці. 

Зазначимо, академічна мобільність взмозі суттєво вплинути на якість трудових ресурсів національної економіки, оскільки забезпечує доступ до ефективних міжнародних освітніх програм, курсів і дослідницьких можливостей, що дозволяє студентам і викладачам повертатися в свою країну з новим багажем знань, академічного і культурного досвіду.

Рішення найважливішої задачі нового століття – підвищення якості вищої освіти – вимагає, щоб вища освіта мала міжнародний вимір. Це передбачає обмін знаннями, створення інтерактивних мереж, мобільність викладачів і студентів, міжнародні науково-дослідні проекти (поряд з урахуванням національних культурних цінностей та умов).

У цьому сенсі, саме академічна мобільність суттєво сприяє підвищенню доступності, якості та ефективності освіти, є важливим інструментом формування глобального освітнього простору і забезпечення мобільності людського капіталу. Академічна мобільність у сфері вищої освіти представляє собою об'єктивний процес, при якому цілі, функції та організація надання освітніх послуг набувають міжнародний вимір. Вона включає наступні форми міжнародного співробітництва:

1) індивідуальна мобільність: мобільність студентів чи професорсько- викладацького складу в освітніх цілях;

2) мобільність освітніх програм і університетська мобільність, формування нових міжнародних стандартів освітніх програм;

3) інтеграція в навчальні програми міжнародного виміру та освітніх стандартів;

4) університетське партнерство: створення стратегічних освітніх альянсів. Деякі автори виділяють такі поняття, як вертикальна мобільність (академічна міграція) – повне навчання студента на ступінь у зарубіжному вищому навчальному закладі. Горизонтальна мобільність – навчання студента у зарубіжному вищому навчальному закладі протягом обмеженого періоду (семестру, навчального року). Зворотня мобільність – переміщення іноземних громадян з освітніми та дослідницькими цілями в свою країну. Пряма мобільність – переміщення студентів, аспірантів, викладачів і дослідників своєї країни за кордон.

Існує кілька визначень академічної мобільності. Деякі фахівці в галузі міжнародної освіти під академічною мобільністю розуміють обмежений у часі період навчання студента в країні, громадянином якої він не є.

Академічна мобільність студентів може приймати різні форми: вступ до вузів іншої країни на повну програму навчання, участь у короткострокових програмах обміну, мовних програмах, розроблених ВНЗ в партнерстві – в деяких випадках програми спільних ступенів або подвійних дипломів.

За даними європейських фахівців, міжнародна студентська мобільність за останні 30 років суттєво зросла: з 0,6 млн. студентів в 1975 р. до 3,9 млн. у 2012 р. Згідно з прогнозами, міжнародна студентська мобільність до 2020 р. досягне 5,8 млн. чоловік і 8 млн. – до 2025 р.

Це зумовлено такими факторами, як привабливість інтелектуального, культурного та політичного клімату в країні передбачуваного навчання, певна легкість доступу до вищої освіти за кордоном, включаючи витрати на навчання і мову навчання, спільність мови і релігії приймаючої сторони, політична стабільність і безпека, географічна близькість і наявність родичів і друзів у країні навчання. На бажання молодих людей виїхати на навчання за кордон також впливає репутація та статус вузів, освітніх програм та доступність інформації про їх зміст.

Крім перерахованих основних факторів студентської мобільності, що спонукають до виїзду на навчання за кордон факторами є: внутрішня обмеженість потенціалу в країні походження або відсутність будь-яких спеціальностей або їх недоступність на ринку; спосіб фінансування та вартість навчання (насамперед для студентів середнього класу); можливості для часткової і повної зайнятості під час навчання за кордоном (можливість покриття витрат крім плати за навчання: проживання, транспортні витрати, медичне обслуговування, навчальні матеріали); мова навчання (використовувана в процесі навчання мова є або перешкодою, або стимулом при виборі країни навчання); репутація міжнародної кваліфікації, статус і престиж отриманої освіти за кордоном; престиж країни перебування та міжкультурний досвід; підвищення можливостей кар'єрного росту та вигідна економічна віддача на ринку праці; імміграційні мотивації та вплив імміграційної політики.

Академічна студентська мобільність є пріоритетним напрямком при розробці стратегії сучасного розвитку вищої освіти. При цьому, збільшення потоку студентської мобільності всіх видів все в більшому числі країн стає об'єктом і предметом цілеспрямованої політики з боку держави.

Отже, за останні 20 років в Україні накопичено значний досвід інтеграції вищої освіти до міжнародного співтовариства. Міжнародним співтовариством визначені і зафіксовані численні аспекти, що впливають на зростання студентської міжнародної мобільності, але розвиток механізмів гарантування якості для захисту іноземних студентів в більшій мірі повинен знаходитися під керівництвом самих приймаючих країн. Тому, на основі міжнародного досвіду, в Україні проводяться дослідження з визначення методики розвитку академічної мобільності студентів та викладачів у ВУЗі.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!