Реформа освіти в Україні

Протягом двадцяти років незалежності система української освіти практично не реформувалася. Основними недоліками цієї системи залишаються обмежена автономія навчальних закладів, неефективність державного фінансування та корупція. Всі ці проблеми пов'язані між собою і призводять до погіршення якості освіти.

Щоб підвищити якість освіти і зробити наші навчальні установи конкурентоздатними як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, необхідно розширити їхню автономію. Після цього, в певній мірі, можна очікувати більш ефективне використання коштів, оскільки навчальні заклади зможуть оптимізувати свій штат і не утримувати надлишковий персонал/площі. Потрібно також усунути передумови для розвитку корупції, зокрема, не створювати для цього такі стимули, як, наприклад, вступні іспити до ВНЗ і розширення числа пільг при вступі до навчальних закладів.

У 2010 році до програми економічних реформ Президента увійшла і реформа освіти. Метою реформи є посилення конкурентоспроможності української освіти. Реформа планувалася як комплексна і стосується всіх рівнів освіти – від дошкільної до вищої. Дошкільну освіту реформатори зробили обов'язковою, починаючи з п'ятирічного віку, та «ущільнили» дитячі садочки, збільшивши кількість місць у них. У середню освіту були введені нові стандарти, що стосуються, в основному, вивчення іноземних мов. Такі проблеми середньої школи, як недостатня кількість (або відсутність) комп'ютерів і обладнання, а також недостатня забезпеченість шкільним транспортом, поки ще вирішені не були. При цьому окреслилася тенденція до скорочення кількості шкіл, що є виправданим рішенням за наявної демографічної ситуації. Реформування вищої освіти виявилося найбільш складним процесом. Закон «Про вищу освіту» досі прийнятий не був, бо існувало кілька законопроектів, деякі з яких викликали протести або були розкритиковані експертами. Один із законопроектів був доопрацьований і, нарешті, схвалений Кабінетом Міністрів наприкінці 2012 року. Тим не менше, за відсутності нового закону в період дії програми реформ відбулися зміни, основні з яких стосуються правил вступу до ВНЗ, розширення категорій пільговиків і модифікації держзамовлень. Деякі з них оцінюються як позитивні, але є й негативні тенденції.

Українська система освіти зазнала дуже незначних змін за двадцять років незалежності країни. Основними недоліками цієї системи залишаються: недостатня автономія навчальних закладів, неефективність державного фінансування та корупція. Як показано нижче, всі ці проблеми взаємопов'язані. Крім того, держава, як і раніше, жорстко контролює і регулює систему і є основним «постачальником» освіти. Лише 11% українських студентів навчаються у приватних ВНЗ і 0,5% школярів – у приватних школах. Приватна альтернатива в секторі освіти має бути присутня і не може пригнічуватися державою, як це відбувається останнім часом в Україні. Реформу планувалося розпочати з ухвалення нового Закону «Про вищу освіту».

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) було введено на національному рівні і стало обов'язковою умовою при вступі до ВНЗ у 2008 році. Однак, досвід застосування цієї системи перевірки знань показав, що учні випускних класів середніх шкіл у 2009 році практично ігнорували відвідування уроків у школі, оскільки бали шкільного атестата не враховувалися при вступі до ВНЗ. Система була змінена: середній бал шкільного атестата тепер враховується при вступі до вишів. Однак, окрім шкільного атестата повернули і вступні іспити, а це вже крок назад – до процвітання корупції у вишах.

Програмою реформ було передбачено зміну підходу до формування державного замовлення на підготовку фахівців, а саме новий підхід буде ґрунтуватися на прогнозі потреб ринку праці. Відповідний Закон «Про Формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» був ухвалений Верховною Радою 20 листопада 2012.

Отже, зазначимо, що в 2012 р. вже відбулося корегування держзамовлень за напрямами підготовки. Так, держзамовлення зменшилося на соціальні науки, право і бізнес, а збільшилося – на комп'ютерні науки і технічні спеціальності. Якщо врахувати, що на ринку праці України зафіксований надлишок випускників економічних та юридичних спеціальностей і дефіцит кваліфікованої ручної праці, такі зміни в держзамовленнях цілком виправдані.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!