Соціально-культурні аспекти становлення і розвитку дозвілля в Україні

Відсутність єдності культурних підстав, втрата стійких зв'язків з цінностями культури минулих років, домінування статусних, матеріальних цінностей не дозволяє створити гармонійну структуру цінностей молоді і, зокрема, студентства. Автономні стратегії поведінки, орієнтація на прагматичні цінності не створюють умов для стійких солідарностей серед студентства. На цей процес впливає і суттєво змінилася система статусів і ролей, яка в нинішньому стані суспільних відносин має невизначені обриси і характеризується динамічністю.

На цьому тлі соціальні траєкторії студентської молоді зазнають розширення як горизонтальних відмінностей, так і стратифікацію, викликану істотною різницею у способі життя, освіту, доступ до інформації і т.д. Сама молодіжна культура втрачає свою колишню гомогенність з різних підстав.

Соціологічна модель дозвілля, пропонована в роботі, як вельми важливих соціокультурних його характеристик, включає такі як:

• по-перше, його обсяг у структурі вільного часу;

• по-друге, діапазон включених до дозвілля видів і форм життєдіяльності;

• по-третє, ступінь диспропорційності їх представленості в структурі дозвілля;

• по-четверте, спрямованість соціокультурної орієнтації з урахуванням ступеня присутності цінностей вітчизняної чи іншої культури;

• по-п'яте, ступінь активності участі особистості (від пасивно-споглядальної до активно-перетворювальної) в кожному із сегментів дозвільної діяльності.

Дозвільна діяльність молоді сьогодні відрізняється особливим динамізмом, появою несподіваних, нових її видів і форм. В результаті дозвілля молодих людей виявляється часто практично не контрольованим, без педагогічного впливу вихователів і вчителів. Дозвілля сучасних студентів професійної школи відрізняється складністю і суперечливістю.

До того ж, не володіючи стійкими інтересами позитивної спрямованості, юнаки та дівчата охоче переймають моделі заповнення вільного часу, далеко не завжди відповідають рівню їх фізичного та психічного розвитку.

Вирішуючи свої проблеми, студенти свідомо чи несвідомо об'єднуються в групи, будучи в них спочатку просто однодумцями, а потім перетворюючи ці групи в діючі організації студентського самоврядування. Студенти через організації отримують найбільш швидкий шлях вирішення своїх проблем, адміністрація вузів - засіб впливу на студентство в цілому. «Самостійну, творчу особистість формує тільки самостійна, творча діяльність, побудована на основі самоврядування».

Хоча «самоврядування» як термін увійшло в педагогічну термінологію досить давно, однак розуміння сутності цього явища далеко не однозначно. Спочатку «самоврядування» у всіх науках розумілося як «самостійне управління».

По відношенню до особистості самоврядування виконує адаптаційну, інтегративну, прогностичну функції, функцію освоєння управлінської культури.

Також самоврядування розглядається як функція управління; як показник рівня сформованості колективу; як процес, що забезпечує його рух вперед. Найбільш близький нам підхід, при якому самоврядування розглядається у зв'язку з процесом створення колективу, а розвиток самоврядування розуміється як послідовна зміна станів, безперервних якісних змін, що забезпечують переклад колективу зі стану керованої системи в самоуправляемую6.

Мета діяльності колективу виступає в ролі системоутворюючого фактора процесу розвитку самоврядування. Визначення цілей діяльності може здійснюватися в різних формах: встановлюватися педагогом, громадськими організаціями, самими суб'єктами самоврядування.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!