Нормативно-правові норми щодо студентського самоврядування в Україні

Отримавши певні навики роботи в органах учнівського самоврядування, студенти західних держав продовжують традиції самоврядування у вищих навчальних закладах, які мають багатовікову традицію демократичних прав та академічних свобод.

Ця традиція упродовж останніх десятиліть набуває практичного закріплення на рівні спеціальних актів, розроблених і затверджених на з’їздах спільнот вищих навчальних закладів. Показовою в цьому плані є Лімська декларація «Про академічну свободу і автономію вищих навчальних закладів» від 10 вересня 1988 р., яка була затверджена на Міжнародних загальних зборах Всесвітньої університетської служби.

Відповідно до п. 10 Лімської декларації усі вищі навчальні заклади повинні гарантувати участь студентів у своїх органах управління, особисто або колективно, висловлювати думку щодо будь-яких національних або міжнародних питань, а згідно з п. 19 автономія вищих навчальних закладів повинна виконуватися демократичними засобами самоврядування, які включають активну участь усіх членів академічних спільнот. Права студентів у Європі гарантуються й численними документами у рамках Болонського процесу та формування Європейського простору вищої освіти.

З моменту проголошення незалежності Україна намагається утвердитися у світі як демократична, соціальна та правова держава. Відповідні принципи отримали практичне втілення у нормах вітчизняного законодавства, гарантовані ст. 1 Конституції України від 28 червня 1996 року. Згідно зі ст. 5 Основного Закону носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Крім того, статтею 7 Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Студентство є частиною народу України, а студентське самоврядування є складовою загального самоврядування як права громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. При цьому Україна адаптує національне законодавство до міжнародних норм і стандартів, передусім законодавства Європейського Союзу, вступ до якого є стратегічною метою нашої держави.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закону України «Про освіту» самоврядування навчальних закладів передбачає їх право на:

- самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності;

- участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод підприємств, установ, організацій, громадян;

- визначення змісту компонента освіти, що надається навчальним закладом понад визначений державою обсяг;

- прийняття на роботу педагогічних, науково-педагогічних, інженерно-педагогічних та інших працівників, а також фахівців з інших держав, у тому числі за контрактами;

- самостійне використання усіх видів асигнувань, затвердження структури і штатного розпису в межах встановленого фонду заробітної плати;

- здійснення громадського контролю за організацією харчування, охорони здоров’я, охорони праці в навчальних закладах.

Таким чином, Закон України «Про освіту» надає учням та студентам певні права на самоуправління та участь у житті навчального закладу, прийняття рішень щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля тощо. Водночас головними недоліками норм Закону України «Про освіту» в частині учнівського та студентського самоврядування є те, що він не забезпечує незалежність учнівської та студентської спільноти від адміністрації навчального закладу, не містить гарантій матеріальної та фінансової незалежності органів учнівського та студентського самоврядування. Крім того, з урахуванням норм Закону України «Про освіту» розроблялися й численні підзаконні акти Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, які також обмежували права органів учнівського та студентського самоврядування.

Так, наприклад, відповідно до п. 50 Положення про державний вищий навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року № 1074, перелік питань, що належать до компетенції органів студентського самоврядування, погоджується з керівником вищого навчального закладу. Ця норма фактично перекреслює самостійний характер діяльності органів студентського самоврядування. Варто відзначити, що незважаючи на численні зміни в законодавстві й розширенні прав студентського самоврядування упродовж останніх років, вона й досі залишається чинною, хоча нині вже суперечить нормам Закону України «Про вищу освіту».

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!