Кадрові ризики та рівень освіти

Проблема підвищення конкурентоспроможності національної економіки не може бути вирішена без підвищення якості освіти та управління персоналом. Водночас недосконала система вищої освіти загострює проблему конкурентоспроможності як робочої сили, так і національної економіки, особливо в умовах глобалізаційних процесів.

Надання Україні статусу держави з ринковою економікою, вступ до Всесвітньої торгової організації і Європейського Союзу (ЄС) вимагає адаптації усього національного господарства до інтернаціоналізації виробництва і глобалізації економіки. Саме ці процеси, пов’язані з підвищенням вимог до рівня конкурентоспроможності кожного суб’єкта господарювання, збільшенням кількості підприємств інших країн на внутрішньому ринку і виходом вітчизняних підприємств на зовнішній, спонукають удосконалювати кадрову політику будь-якого підприємства на основі підвищення освітнього рівня працівників.

З урахуванням тих обставин, що для вітчизняних (українських) підприємств приєднання до СОТ (ЄС) передовсім стане ареною конкурентної боротьби на ринках збуту своєї продукції, відповідно і кадровий потенціал підприємств повинен бути на конкурентоспроможному рівні і забезпечити виготовлення конкурентоспроможної та якісної продукції. Водночас дані досліджень констатують той факт, що не більше ніж 300 українських підприємств працюють відповідно до вимог стандартів ISO серії 9000, лише 0,8 % мають зареєстровані товарні знаки в Україні і лише 0,002 % – в інших країнах. Недосконала конкуренція на внутрішньому ринку праці створює передумови для встановлення єдино можливого стійкого зв’язку при розподілі праці в процесі глобалізації між Україною та індустріально розвиненими країнами, яка полягає у такому: відплив кваліфікованої робочої сили за межі національного ринку праці – з одного боку, при використанні некваліфікованої робочої сили на внутрішньому (національному) ринку праці з можливою участю транснаціонального капіталу для виробництва в Україні низькотехнологічної продукції за заниженими цінами – з іншого.

Основними передумовами для розвитку національного ринку праці у ході інтернаціоналізації і глобалізації саме в такій площині є такі проблеми: невідповідність національного ринку праці ринковим механізмам ЄС; невідповідність між темпами розвитку економіки і зайнятості з урахуванням обмеженості інвестиційних ресурсів для створення робочих місць і викривленої структури зайнятості між сферами виробництва і послуг; недосконалість системи професійного навчання, підготовки і перепідготовки, відбору і тестування, підвищення кваліфікації кадрів на всіх рівнях національної економіки; неефективна робота служб управління персоналом на підприємствах.

Отже, в умовах глобалізації загострюється негативна дія ризиків, пов’язана не тільки з виходом національних підприємств на зовнішній (світовий) ринок, але й з їхньою конкурентоспроможністю на внутрішньому (національному) ринку. За таких обставин позитивні наслідки ризику, пов’язаного з діяльністю на вдалий результат (передовсім отримання прибутку), фактично виключається.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!