Дошкільна освіта в Україні та програма розвитку дошкільної освіти

У програмі реформ ідеться про проблему обмеженого доступу до дошкільної освіти, внаслідок чого до дошкільної освіти в дитячих садках у 2010–2013 рр. мали доступ лише 53% дітей, а в половині дитячих садків число дітей перевищувало кількість місць.

У зв'язку із цим у програмі реформ освіти були поставлені наступні завдання:

- введення обов’язкової дошкільної освіти;

- посилення державної підтримки в розвитку дошкільних закладів.

Обов'язкова дошкільна освіта, починаючи з 5-річного віку, була введена на законодавчому рівні в липні 2010 р. Те, що дошкільну освіту зробили обов'язковою, перш за все, означає звернення до свідомості батьків, які повинні розуміти свою відповідальність за ранній розвиток дитини. Одночасно потрібно враховувати тенденції міжнародних практик: країни, в яких дошкільна освіта є обов'язковою, знаходяться в меншості.

Україна одна з не багатьох країн, де практикується обов'язкова дошкільна освіта. Деякі європейські країни не практикують обов'язкову дошкільну освіту. Зауважимо, таке нововведення далеко не запорука поліпшення якості дошкільної освіти. Про якість роботи дитячих садків красномовно говорить факт перевантаженості більшості дошкільних установ і нестача місць для всіх бажаючих.

Програмою реформ передбачалося зробити дошкільну освіту більш доступною, тобто збільшити кількість дитячих садків. Статистика показує, що насправді цього не сталося. У 2012 р. дошкільних установ в Україні налічувалося 15,6 тис., а в 2013р. кількість діючих 15,26 тис. При цьому за один рік на 35 тис. збільшилася кількість місць у дитячих садках: з 1136 тис. у 2012 р. до 1171 тис. в 2013 р. Збільшення значне, але нових будівель, уведених в експлуатацію, було тільки 20, що дало лише 3120 нових місць. Кількість дітей у дошкільних установах за цей період теж збільшилася на 81 тис. чоловік. Іншими словами, дитячі садки «ущільнили», тобто збільшили кількість місць в існуючих установах. Тим часом число дітей у дошкільних установах перевищує кількість місць у них. Переважно це стосується міст, де на кожне місце припадає 1,26 дошкільника.

У сільській місцевості ситуація інша: кількість місць перевищує кількість дітей, і на одне місце припадає 0,89 дошкільника.

Є й деякі позитивні тенденції, які варто згадати:

-  зростання показника охоплення дітей освітою в дошкільних установах: з 53% у 2012 р. до 57% у 2013 р., зокрема, показник охоплення освітою дітей у віці 5 років зріс із 69% до 76% – це позитивна тенденція, оскільки ранній розвиток дитини є запорукою її успіхів і в подальшому навчанні в школі; варто згадати, що в багатьох країнах в 5-річному віці діти вже йдуть до школи;

-  збільшення кількості нових приміщень дошкільних установ, що вводяться в експлуатацію.

В Україні  прийнята програма розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року. Згідно з цією програмою, за 7 років (2011–2017 рр.)повинно бути побудовано 182 нові дошкільні заклади. Фінансування цього будівництва передбачається з місцевих бюджетів.

Уведення обов'язкової дошкільної освіти є швидше позитивним моментом. По-перше, це підвищує рівень усвідомлення батьками необхідності раннього розвитку дитини з метою підготовки її до школи. По-друге, діти приходять до школи вже психологічно підготовленими до самого процесу навчання та з початковим базовим рівнем знань, що має вплинути на успішність першокласників у школах.

Отже, негативним моментом є зменшення кількості дитячих садків, а також те, що число дітей перевищує кількість місць у дошкільних закладах. Очевидно, що якість дошкільної освіти не виграє від «перенаселених» груп у дитячих садках. Таким чином, обов'язкову дошкільну освіту ввели, але поки що вона не стала більш доступною.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!