Діяльність закладів дозвілля студентів

Ідея дитячих, підліткових і юнацьких клубів, як віддзеркалення об'єктивної реальності і внутрішньої психологічної природи людини (прагнення до спілкування), постійно жила в свідомо і стихійно виникаючих дитячих об'єднаннях — групах, товариствах, гуртках.

Спонукальними чинниками до первинного формування дитячих клубів як організованих об’єднань завжди було прагнення до спільних дій, потреба в обміні інформацією, імітування поведінки дорослих, вічне бажання дітей проявити себе в колективі, виразити свою індивідуальність, що в загальному підсумку є об'єктивним соціальним процесом, при якому формуються і реалізуются міжособові суспільні стосунки. Характерною передумовою для клубної самодіяльності можна також рахувати ідею розваг, раціонального використання вільного часу, тягу до духовного збагачення і товариства.

В умовах соціалістичного ладу спостерігається нова фаза розвитку клубних закладів. Вони стають найчисельнішими серед інших дозвіллєвих організацій; з комерційних, замкнених структур – загальнодоступними, народними. Про значення цих культурно-дозвіллєвих організацій для радянської держави свідчить уже той факт, що в умовах економічної скрути значні кошти виділяються на їх утримання, облаштування, підготовку кадрів, планомірно зростає їх мережа. Клубні заклади переходять на повне державне утримання.

Клуби за місцем проживання пройшли складний шлях реорганізації та відновлення. На сьогодні в Києві діють 147 клубів, із них при соціальній службі — 113. На думку керівників соціальних служб, щоб зберегти клуби і їхнє методичне керівництво, варто було б створити єдину централізовану службу управління для всіх районів. Служба могла б стежити, щоб клубів не продавали і не перепрофільовували та сприяти створенню безплатних клубів у нових будинках.

Таким чином, клуб за місцем проживання є унікальним соціально-педагогічним явищем у вітчизняній педагогічній теорії та практиці, який можна розглядати як освітній заклад додаткової освіти дітей, як суспільну організацію і як осередок сприятливого соціально-педагогічного середовища.

Важливим для функціонування клубів за місцем проживання є забезпечення їх кваліфікованими педагогічними кадрами. У класифікаторі педагогічних професій поданий лише "педагог-організатор" при ЖЕО у гуртках за інтересами.

Соціально-економічні перетворення в нашій країні викликали значні зміни в області культурно-дозвіллєвої діяльності молоді. Модернізація сфери дозвілля супроводжується появою низки суперечностей. З одного боку, спостерігається зниження рівня рекреаційних послуг в державній сфері, з іншого боку - його підвищення в недержавному секторі, який орієнтований, головним чином, на обслуговування матеріально забезпечених верств населення.

У цій ситуації велика частина молоді позбавляється можливості користуватися низкою рекреаційних послуг. Змінюється також спрямованість дозвіллєвої роботи культурних установ - посилюється культ споживацтва і знижується орієнтація на духовні цінності, культуру і освіту. Для створення цивілізованої системи дозвільної діяльності молоді необхідні культурні установи, що виконують одночасно освітні, соціальні та виховні функції. Такими культурними установами є комплексні центри дозвілля.

Комплексні центри дозвілля розглядаються як установи, в яких здійснюється синтез різних напрямків освітньо-рекреаційної діяльності, об'єднаних ідеєю максимально повного задоволення культурних потреб населення.

Культурно-досуговая діяльність, будучи науково-теоретичною основою змісту роботи комплексних центрів дозвілля розглядається, як соціально-педагогічна проблема. Використання дозвіллєвого часу для соціально цінних занять дає позитивний ефект у створенні моральних, духовних, естетичних і патріотичних орієнтирів, як для особистості так і для всього суспільства в цілому.

Дана наукова основа культурно-дозвіллєвої діяльності визначає її головну практичну мету - самореалізацію особистості у сфері вільного часу.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!