Історія становлення багаторівневої педагогічної освіти
« Назад
Становлення національної багаторівневої педагогічної освіти вимагає активних пошуків шляхів і засобів удосконалення професійно-педагогічної підготовки вчителів. Використання зарубіжної історико-педагогічної спадщини відіграє в цьому процесі важливу роль. Педагогічна освіта України функціонує і розвивається не ізольовано від педагогічних систем інших країн та регіонів. Тому для конкретизації напрямів і характеру становлення багаторівневої педагогічної освіти в нашій країні необхідно також знати стан і тенденції підготовки вчителів за її межами.
Система підготовки вчителів у Франції сформувалася в кінці XIX ст. і зумовлена системою освіти, що склалася на той час, наявністю відповідних типів шкіл, для яких готували вчителів, а також змістом освіти, принципами і методами навчання в них. Вона відзначалася суворою централізацією та регламентацією і в цьому плані мало змінилася дотепер. У Німеччині процес підготовки вчителів формувався у XVIII ст. Готувати вчителів до школи в цей період почав німецький педагог А. Франке, який брав студентів із стипендіатів, що безкоштовно харчувалися і навчалися в університеті. Ці студенти мали щодня давати уроки протягом двох годин у його школі. Щотижневі засідання, наради вчителів, детально розроблені інструкції, взаємні відвідування уроків і постійний нагляд інспектора школи мали на меті забезпечити єдність методів навчання. У 1707 р. А. Франке створив семінарію для невеликої кількості слухачів, у якій протягом дворічного курсу навчання забезпечували філологічну і дидактичну підготовку для викладання у вищих класах середніх шкіл. За це слухачі повинні були відпрацьовувати в його школах не менше трьох років. Отже, А. Франке перший започаткував спеціальну підготовку вчителя в приватний спосіб. Надалі почали успішно працювати інші семінарії, відкриті учнями А. Франке. У XIX ст. в Європі відкрито кілька семінарій, що готували вчителів, де було використано досвід організації сирітських навчальних закладів видатного педагога Й. Песталоцці. Його послідовник у Німеччині А. Дістервег у першій половині XIX ст. відіграв значну роль у створенні системи професійної підготовки вчителів. Він вплинув на зростання їх самосвідомості, сприяв підвищенню авторитету в суспільстві своїми теоретичними і практичними розробками проблеми самоосвіти, що й досі не втратили свого значення, зокрема, сформульованими вимогами до виховання вчителя. Загальна вища, так і педагогічна освіта в США розвивалася в п'ять етапів: 1606 - 1776 рр. - відкриття коледжів, які готували здебільшого священиків; 1777 - 1862 рр. - секуляризація вищої школи; 1863 - 1900 рр. - організація університетів; 1901 - 1950 рр. - поява і розвиток дворічних коледжів; 1951 р. - до теперішнього часу - перебудова системи вищої освіти з урахуванням науково-технічного прогресу. Отже, система підготовки вчителя у США сформувалася пізніше (у першій половині XX ст.), ніж у Західній Європі, де вона склалася вже в XIX ст. Основною формою підготовки вчителів у той час були педагогічні коледжі. Великий внесок у педагогічну науку в кінці XVIII - на початку XIX ст. зробили німецькі філантропісти. Вони першими зробили навчання предметом наукового дослідження, а також включили нову науку - педагогіку в курс академічних навчальних предметів, що є однією з основних специфічних особливостей багаторівневої педагогічної освіти.
Отже перші теоретичні підвалини багаторівневого підходу до педагогічної освіти заклала Марія Монтессорі. Адже після оприлюднення її книги «Секрет дитинства» з'явилися ідеї поступово й окремо готувати: - фахівців із суто практичних видів педагогічної діяльності (рівень молодшого спеціаліста, за сучасною термінологією); - педагогів - загальнокультурних вихователів (рівень бакалаврату); - педагогів - викладачів окремих чи групи вагомих дисциплін (рівень магістрату). З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
