Дистанційне навчання: сучасний погляд
« Назад Формування нової генерації студентської молоді з творчим мисленням є потребою суспільства на сучасному етапі його розвитку. Тому реформування системи вищої освіти України в напрямку визнання студента центральною фігурою навчального процесу з одночасним розвитком його пізнавальної активності є обґрунтованою необхідністю багатьох ВНЗ. Формування системи дистанційного навчання та якість навчання, пропонована студентам у дистанційній формі, прямо залежать від рівня професійної підготовки педагогів, що забезпечують процес дистанційного навчання. У зв’язку з тим, що педагог системи дистанційного навчання виконує різноманітні ролі, його необхідно готувати до діяльності як методолога, методиста, організатора освітнього процесу, консультанта, наставника, тренера, координатора, розробника, менеджера. У цілому, у порівнянні з викладачами, які працюють у традиційній парадигмі, педагоги, які працюють у системі дистанційного навчання, повинні володіти рядом додаткових знань і умінь. Серед них особливе місце належить умінню працювати із засобами нових інформаційних і комунікаційних технологій, оволодінню методикою викладання з урахуванням специфіки обраної форми дистанційного навчання, а також формуванню цілого ряду додаткових умінь у галузі психології навчання й мовної комунікації (з урахуванням специфіки віртуального середовища). У дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до викладачів. Як відомо, самостійна активна навчально-пізнавальна діяльність тих, хто навчається, є центральною ланкою у системі дистанційного навчання, тому педагог здобуває новий статус, не менш значимий, ніж у традиційній парадигмі, але інший. Знання, ерудиція, аналітичні здібності та творчі способи діяльності здобуваються лише ціною власних зусиль. За таких умов педагог виступає в ролі організатора та консультанта. Інформаційний матеріал викладається ним лише на тому рівні й у тому обсязі, який забезпечує ефективну підготовку студентів до самостійної роботи та творчого пошуку розв’язання поставлених завдань, використовуючи сучасні технології.
Аналіз досвіду проведення перших вітчизняних і закордонних експериментальних дистанційних курсів, що були призначені не для самоосвіти, а будувалися на основі чітко спланованого й грамотно побудованого процесу навчання, показав, що у функції педагога, який забезпечує реалізацію цього процесу, входить, як мінімум, наступне: - надання оперативної допомоги у вивченні матеріалів курсу (у межах предметної компетенції координатора); - формування груп студентів для виконання навчальних проектів і групових завдань; - моделювання навчальних телеконференцій (форумів, списків розсилання); - надання психологічної допомоги студентам в адаптаційний період початку навчального курсу; - надання допомоги студентам у налагодженні контактів з іншими учасниками процесу навчання (авторами курсу, студентами).
Отже, викладач є ключовою фігурою навчального процесу в системі дистанційного навчання, основним елементом міжособистісної взаємодії. Його присутність – одна із основних умов створення тієї творчої комфортної атмосфери, що стимулює й підтримує постійний пізнавальний інтерес тих, хто навчається, до процесу учіння. Тому зацікавлений, досвідчений, компетентний, захоплений своєю справою педагог, який уміє організувати навчальний процес і керувати ним, підтримувати високий рівень взаємодії з учасниками процесу навчання, є одним із головних факторів успішного та якісного навчання з використанням дистанційних технологій, і його роль у цьому процесі є незаперечною. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |