Дидактичні принципи контролю знань студентів

Впроваджувані в теперішній час інтенсивні методи навчання ведуть до нових пошуків у галузі підвищення якості та ефективності педагогічного контролю та появи йогонових форм.

Найважливішим завданням вивчення іноземної мови у вищому навчальному закладі є завдання навчити студентів користуватися іноземною мовою як засобом спілкування в усіх видахмовленнєвої діяльності в різноманітних ситуаціях реального життя.

У навчально-виховному процесі усі функції тісно взамопов’язані та переплетені, але є і форми контролю, коли одна, ведуча функція переважає над іншими. Так, на семінарі в основному проявляється навчальна функція: висловлюються різні міркування, задаються підштовхувальні питання, обговорюються помилки, але разом з тим семінар виконує діагностичну та виховну функцію.

Заліки, іспити, колоквіуми, тестування виконують переважно діагностичну функцію контролю. При застосуванні програмованого контролю проявляється його навчальна та контрольна функції.

Контроль знань студентів – це невід’ємна і важлива частина процесунавчання, відповідальний етап на шляху від незнання до знання, від неповного знання до більш точного і більш повного.

Застосовуючи тест як інструмент вимірювання навчальних досягнень студентів, стає можливим відслідкувати наскільки успішно у процесі навчання були реалізовані такі дидактичні принципи як: науковість, систематичність і послідовність, доступність навчання, свідомость й активність студентів в навчанні, міцність засвоєння знань, умінь і навичок, індивідуальний підхід до учнів/студентів і частково зв’язок навчання з життям .

Принцип науковості полягає в розкритті причинно-наслідкових зв’язків явищ, процесів, подій; проникнення в сутність явищ і подій в процесі навчання.

На етапі вимірювання успішності студентів у навчанні, за допомогою правильно сформульованих тестових завдань, можна відслідкувати чи студент зрозумів сутність явищ і подій, чи засвоїв причинно-наслідкові зв’язки між ними. Це мисленнєві операції за таксономією Бенджаміна Блума на рівні розуміння і застосовування.

Принцип систематичності й послідовності передбачає системність у роботі викладача (постійну роботу над собою, опору на пройдене при вивченні нового матеріалу, фіксування уваги студентів на вузлових питаннях, продумування системи занять, здійснення внутріпредметних і міжпредметних зв’язків), а також системність у роботі студентів (систематичне відвідування занять або систематична самостійна робота над темами з дисципліни, виконання практичних завдань, уважність на заняттях, порядок у виконанні домашніх завдань, систематичне повторення навчального матеріалу).

Системність в роботі викладача і студента знайде своє відображення у грунтовності знань студентів і високих балах успішності останніх за завдання на розуміння та застосування вивченого матеріалу.

Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок. Реалізація цього принципу передбачає в умовах навчання у ВНЗ самостійну роботу студента щодо творчого застосування знань; постійне звернення до раніше засвоєних знань для їх трактування з нової точки зору. І що найважливіше, передбачається активізація студентів під час повторення (запитання, порівняння, аналіз, класифікація, узагальнення); виділення при повторенні головних ідей. Саме в такому вигляді принцип міцності засвоєння знань реалізується в процесі підсумкового чи тематичного тестування в запитаннях на застосування, аналіз та синтез.

Отже, успішність реалізації дидактичних принципів в навчальному процесі частково відображається в результатах тестування, і ще раз підкреслює важливість і пріоритетність методично грамотно побудованого і змістовного навчання.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!