Принципи та функції організації контролю знань студентів

Однією з умов підвищення якості навчання студентів є ефективний контроль їх навчальних досягнень.

Діагностика рівня підготовки студентів повинна дозволяти оцінювати успішність навчання, готовність його продовжувати, корегувати та прогнозувати результати навчання.

«Вічною» проблемою, яка, безперечно турбує діячів освіти і яка є однією з найактуальніших сьогодні, є проблема оцінки знань студентів. Формування оцінки знань, що відповідає рівню знань студентів, є критерієм ефективності процесу суб’єктивного оцінювання знань.

Найпоширенішими традиційними методами контролю є: усний контроль, письмовий, тестовий, графічний, програмований контроль, практична перевірка, а також методи самоконтролю і самооцінки. Ключові положення, на яких має ґрунтуватися прозора та дієва система контролю за роботою студентів зводяться, на наше переконання, до таких:

1) встановлення єдиної системи оцінок за поточні види робіт, що передбачені картою самостійної роботи студента (на зразок до чітко прописаних критеріїв оцінювання екзаменаційних завдань);

2) розробка та своєчасне доведення до відома студентів регламенту роботи під час вивчення дисципліни;

3) фіксування відповідальності студента і викладача за порушення встановленого регламенту;

4) принципова відмова від екзамену як завершального (та відповідно визначального) етапу оцінювання знань студента. Коротко прокоментуємо зазначене.

По-перше, вважаємо за доцільне сформувати та затвердити на рівні університету єдину систему оцінювання успішності поточної роботи студентів протягом семестру. Доцільно зафіксувати кількість робіт, що підлягають оцінюванню, та критерії оцінок. На нашу думку, найзручнішою є 100-бальна система оцінок, а оптимальна кількість робіт для контролю за успішністю опанування навчального матеріалу не перевищує п’яти (без контрольних робіт за модулями).

По-друге, затвердження та своєчасне доведення до студентів регламенту робіт під час вивчення дисципліни забезпечує відкритість всього процесу контролю за поточною успішністю студентів та дозволяє останнім оптимізувати свою активність протягом семестру

По-третє, встановлення принципу відповідальності має подвійні наслідки: для студентів — необхідність ритмічного виконання усіх робіт, передбачених в межах дисципліни в терміни, встановлені регламентом, а отже неможливість «доздавання» окремих робіт наприкінці семестру; для викладача — необхідність своєчасного створення для студентів умов для виконання робіт, що підлягають контролю, що сприяє оптимізації роботи викладача з перевірки контрольних (та інших) робіт, та унеможливлює появу «неочікуваних» оцінок у студентів, що порушували регламент. Прозорість поточного оцінювання успішності роботи студентів підвищується у разі запровадження електронного формату журналу для фіксації оцінок студентів з відкритим доступом як для студентів, так й для всіх зацікавлених сторін (деканату, ректорату, батьків).

По-четверте, за умови успішної реалізації усіх попередніх організаційних заходів, вважаємо за можливе розглядати можливість відмови від екзамену як підсумкового контрольного заходу. На наше переконання, у разі виконання усіх передбачених в межах навчальної дисципліни контрольних заходів (у т.ч. виконання модульних контрольних робіт), екзамен перетворюється на рудиментарну процедуру, наявність якої значною мірою й обумовлює високий рівень непрозорості контролю якості знань студентів.

Отже, не викликає сумніву, що найважливішим принципом об’єктивного оцінювання знань студентів є прозорість цього процесу, дотримання якого необхідно забезпечити як з боку студентів, так й з боку внутрішніх університетських підрозділів і служб (навчального відділу, деканатів і ректорату).

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!