Основні вимоги до застосування норм і механізмів ЕСТS

Діючі сьогодні критерії оцінювання залишились з часів панування у вищій школі концепції змісту освіти як сукупності ЗУН, отже базуються, в основному, на якісних показниках повноти, глибини, міцності, системності, оперативності, свідомості, узагальненості знань і умінь студентів. Крім цього враховуються такі додаткові показники як уміння студента пов'язувати зміст дисципліни зі змістом майбутньої професійної діяльності, обґрунтовано вирішувати професійні завдання, а також ступінь самостійності студента. На оцінку впливає не тільки правильність, але й чіткість відповіді студента, культура його мовлення (усна й письмова) тощо.

П’ятибальна шкала оцінювання

П’ятибальна вітчизняна шкала оцінювання була запроваджена у 1918 році і з того часу зазнала певних змін. Зокрема, оцінка «незадовільно» (бал 1) використовувалась дуже рідко, а починаючи з 50-х років все менше стала використовуватись і оцінка «незадовільно» (бал 2). Отже, фактично у вищій школі п'ятибальна шкала перетворилась у чотирибальну. Діапазон позитивних оцінок шкали звузився до трьох, що ускладнює процес оцінювання індивідуальних результатів навчання студентів. Такий стан речей неодноразово критикувався освітянами в педагогічній літературі.

У вищій школі викладачі-практики часто для розширення діапазону чотирибальної шкали використовують додаткові проміжні оцінки у вигляді знаків «плюс» та «мінус» і реально отримують три градації п'ятірки, три – четвірки і три – трійки та двійку. Отже, неофіційно вони використовують десятибальну шкалу оцінювання.

Зрештою загальноосвітня школа у 2000 році перейшла на 12-бальну шкалу оцінювання. Наступного 2001 року система професійно-технічної освіти запровадила також нову шкалу. Цікаво відзначити, що впродовж 2003-2004 років намітилась тенденція використання 12-бальної шкали оцінювання навіть окремими вітчизняними вищими навчальними закладами.

У світовій освітянській практиці існують різноманітні оцінювальні шкали результатів навчання, які успішно використовують як цифровий діапазон від трьох до ста балів так і літери. На рубежі XIX - XX століть у вищій освіті почала впроваджуватись стобальна, відсоткова шкала. Вона базується, як правило, на нормативній компоненті, що дозволяє оцінювати досягнення кожного студента відносно певної норми, за яку приймаються усереднені досягнення групи.

Модернізацію системи оцінювання в 90-х роках XX століття дослідники пов'язують з розширенням спектру державних освітніх закладів і інтенсивним розвитком недержавних та приватних шкіл. Інтеграційні процеси у вищій освіті під егідою Болонської Декларації, що пов'язані зі створенням єдиного європейського освітнього простору, об'єктивно зумовили необхідність об'єднати зусилля країн-учасниць для вирішення спільної проблеми – взаємовизнання результатів навчання студентів за кордоном. Результатом роботи експертів Європейської комісії впродовж 1988-1995 років стала шкала ECTS, розроблена на основі статистичних даних 80 навчальних закладів-учасників ECTS.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!