Комунікативна культура студента, як начальна дисципліна

Комунікативна компетентність - це одна з основних складових професійної компетентності студентів, так як майбутньому фахівцю, незалежно від спеціалізації, належить працювати і використовувати мову як засіб професійної діяльності.

Комунікативна культура, не виникає на порожньому місці, вона формується. Основу її формування становить досвід людського спілкування.

Вища освіта - це спосіб підготовки інтелектуальної еліти для суспільства. Той факт, що для випускника вузу важливі не тільки глибокі предметні знання, а й вміння реалізувати їх на практиці, ставить певні завдання щодо формування комунікативної культури студентів.

Предмет «Комунікативна культура студента» - це навчальна дисципліна, яка становить систему знань про сукупність ціннісних установок, мовленнєвих і етичних знань, умінь та навичок, а також жестів, символів і досвіду, що використовується в комунікативній діяльності людини і необхідні студенту у навчанні та подальшій професійній діяльності.

Для визначення завдань і змісту даного курсу доцільно виходити з самого поняття «культура мови», оскільки воно багатозначне. Існує кілька визначень даного поняття.

Культура мови – це такий вибір і така організація мовних засобів, які в певній ситуації спілкування при дотриманні сучасних мовних норм і етики спілкування дозволяють забезпечити найбільший ефект у досягненні поставлених комунікативних завдань.

Головною метою курсу Комунікативна культура студента – є підвищення рівня практичного володіння сучасною українською літературною мовою в різних сферах її функціонування, в письмовому та усному її різновидах, а також формування зразкової мовної особистості високоосвіченого фахівця, мова якого відповідає прийнятим в утвореному середовищі нормам, відрізняється виразністю і красою.

Завдання курсу Комунікативна культура студента:

- провести соціальний і психолого-педагогічний аналіз суті комунікативної культури студента навчального закладу;

- визначити основні компоненти комунікативної культури студентів:

– емоційний компонент (збагачення практики управління емоціями, розвиток емпатійних здібностей, формування етичної установки майбутньої професії);

– когнітивний компонент (удосконалення рефлексивних умінь під час іншомовного спілкування, розвиток здатності й готовності до компромісу при вирішенні та врегулюванні конфліктних ситуацій, розширення кругозору й інтересів студента);

– поведінковий компонент (включення студентів у продуктивну взаємодію з викладачем і однолітками на занятті, збагачення досвіду діяльності в колективі, моделювання комунікативних ситуацій).

Даний курс вивчають студенти різного рівня загальнокультурної і мовної підготовки, які отримують освіту за різними спеціальностями.

Аналіз проблем формування комунікативної культури майбутнього фахівця подано в працях Н. Бабич, Г. Золотухіна, B. Ледньова, В. Юкало, О. Ясько та ін. Розвиток мотивації особистості до комунікативної культури досліджували А. Андрєєв, М. Лісіна, А. Маркова; різні види комунікативних умінь – Н. Волкова, Е. Климов, Н. Кузьміна, Н. Левітов. Питання комунікативної культури студентів також вивчають такі українські дослідники як Н. Бібік, В. Луговий, О. Овчарук, О. Пометун, О. Сухомлинська, А. Хуторський та ін.

Отже, для того, щоб стати компетентним комунікатором, студентові необхідно володіти різноманітними видами зворотного зв’язку, стилями слухання, уміло використовувати їх у відповідних обставинах. А це можна успішно реалізовувати при вивченні курсу Комунікативна культура студента.

Формування комунікативної культури студентів реалізується користувачами мови в різних видах мовленнєвої діяльності, пов’язаних зі сприйняттям, породженням та інтерактивними діями.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!