Соціалізованість молоді та студентів

Трансформація суспільних відносин в Україні, певною мірою, довгий час характеризувалася першочерговою увагою до економічних та політичних аспектів функціонування держави. За таких умов проблеми соціалізації не потрапляли у перелік питань, які мали пріоритетний характер у вітчизняній державній та громадській практиці.

Не стали винятком і питання удосконалення особистості, її творчого розвитку, активності, загальної і професійної підготовки, прилучення до соціального буття – це питання пов’язані з процесом соціалізації студентської молоді.

Поняття «соціалізація» має комплексний характер і розглядається у філософії, соціології, психології, педагогіці та в інших царинах наукового знання.

Протягом студентського періоду відбувається професійна соціалізація молодої людини – процес занурення у професійне середовище, засвоєння правил, норм та вимог професійної діяльності. Як зазначає Є. Климов, людина стає на шлях прихильності до професії та її засвоєння (стадія адепта професійної діяльності). І. Грицюк зауважує, що процес професійної соціалізації передбачає особистісну активність, оскільки взаємодія та вплив на систему соціальних зв'язків та відносин вимагає прийняття певного рішення і включає в себе набір характеристик, таких як цілеутворення, мобілізацію суб'єкта діяльності, побудову стратегій діяльності. Слід також враховувати специфіку студентства, як соціальної та вікової категорії. Саме в цей час активно розвиваються моральні почуття, визначаються життєві цілі та перспективи, відбувається переорієнтація цінностей, формуються та міцніють особистісні риси, засвоюються нові соціальні ролі, посилюється прагнення особистого успіху та досягнення власних цілей, пов’язаних із сферою навчальних та професійних інтересів. Важливо зазначити, що у молодої людини виокремлюється та відшліфовується індивідуальний стиль міжособистісної взаємодії з одногрупниками, викладачами, на якому в подальшому ґрунтується особлива професійна взаємодія.

Студентська молодь знаходиться на порозі вступу в самостійне трудове життя. Для нього набувають особливої актуальності фундаментальні задачі соціального та особистого самовизначення, як визначення себе та свого місця в дорослому світі.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити такі висновки:

1. Дослідження соціалізації особистості в різних країнах світу ведеться у найрізноманітніших напрямах. Результатом цих досліджень стала велика кількість емпіричних даних, що підкреслює надзвичайну складність порушеної проблеми.

2. Вивчення питання статево-рольової, сімейної, професійної соціалізації кожної конкретної особистості й студентської молоді потребує більшої уваги з боку науковців на предмет поглибленого вивчення.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!