Роздрукувати сторінку
Главная \ Цікаві статті і новини для студентів \ Вищі навчальні заклади (ВНЗ) України та світу \ Особливості рейтингування вищих навчальних закладів Європи

Особливості рейтингування вищих навчальних закладів Європи

« Назад

Освіта як найбільш масштабна сфера українського суспільства є визначальним чинником його політичної, соціальної, економічної та наукової організації. Вища освіта повинна стати стратегічним ресурсом покращення добробуту громадянина та забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету держави на європейському освітянському просторі. Реалізація зазначених завдань повинна супроводжуватися національним та міжнародним моніторингом якості освіти та застосуванням рейтингових систем оцінки результативності діяльності вищих навчальних закладів та в освіті в цілому.

рейтингування ВНЗ Європи, всесвітні рейтинги університетів, IREG

Сьогодні рейтинги ВНЗ стали частиною системи національної звітності й оцінки якості вищої освіти. Через цю обставину у 2004 р. Європейський центр ЮНЕСКО з вищої освіти (ЮНЕСКО — СЕПЕС) в Бухаресті та Інститут стратегії вищої освіти у Вашингтоні створили Міжнародну експертну групу по визначенню рейтингів (IREG).

Експертна група у 2006 р. розробила «Берлінські принципи визначення рейтингів вищих навчальних закладів». За більш ніж двадцятирічний період ранжування університетів світу накопичено багатий досвід, сформувалися принципи та методи рейтингування.

Рейтинги мають реагувати на зміни в галузі освіти. Однак, необхідно щорічно зберігати визначений набір показників, за допомогою яких споживачі зможуть оцінити стабільність якості даного ВНЗ.

СЕПЕС, принципи та методи рейтингування

У 2003 р. вперше започатковано складання всесвітніх рейтингів університетів в рамках проекту «Академічний рейтинг університетів світу» (ARWU), який розроблено Інститутом вищої освіти Шанхайського університету. Слід підкреслити, що самою важливою є світова тенденція удосконалення методик ранжування, що використовуються в даний час.

Рейтинги університетів відрізняються цілями, що в певній мірі характеризують репутацію університету та є підставою для розподілу державних асигнувань.

Як мета ранжування застосовуються - «Визначити та відзначити кращих» (Азія), «Виявити кращі науково-дослідні університети» (США), «Допомога випускникам шкіл вибрати університет» (Німеччина), «Вибір студентів», (Австралія, Великобританія, Канада, Польща, США), «Міжнародна репутація австралійських університетів» (Австралія), «Вибір студентів з спрямуванням скоріш на викладання, чим на дослідження» (Великобританія). Практика зарубіжного досвіду у сфері застосування ранжування університетів та побудови рейтингів та таблиць свідчить, що в більшості застосовується модель напрямів діяльності університету, що впливають на якість вищої освіти.

рейтингування вищих навчальних закладів Європи

Визначення інтегрального показника якості діяльності вищих навчальних закладів, у першу чергу, обумовлено необхідністю взаємовизнання навчальних програм і університетів у Болонському просторі, викликано потребами як ринку праці (для його орієнтації на випускників тих чи інших університетів), так і абітурієнтів під час вибору місця майбутнього навчання. Постійне визначення та публікація рейтингів університетів породжує здорову конкуренцію між ними, що сприяє підвищенню якості роботи.

Отже, роль світових координаторів з розробки та застосуванню методологій по рейтингуванню і підходів виконує Інститут стратегії вищої освіти (Institute for Higher Education Policy, Вашингтон, США) та Європейський центр ЮНЕСКО в сфері вищої освіти (ЮНЕСКО — СЕПЕС, Бухарест, Румунія).

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!