Формування культури дозвілля студентської молоді та її роль у розвитку особисті

Сучасний підхід до освіти призводить дослідників до його розуміння як явища і процесу, глибоко суперечливого в своїй основі в силу його сутнісних характеристик. Тим часом значення освіти як особливого каналу соціалізації молоді лише зростає.

Специфіку проблем становлення вигляду студентської молоді лише загострює та обставина, що соціальні та моральні позиції молодого покоління формуються в умовах триваючих глибоких економічних і політичних трансформацій. Соціокультурне розшарування молоді, зростання девіантної та поведінки, з одного боку, і зростаюча потреба в активізації її участі в перетворювальної діяльності в усіх сферах суспільного життя - з іншого, ось що характеризує сучасну соціокультурну ситуацію.

З цієї точки зору особливе місце у сфері освітньої життєдіяльності суспільства починає займати проблема виховання у всьому різноманітті її соціокультурного призначення, що викликає до життя потребу дослідження сучасної практики виховання і виявлення факторів, дія яких не дозволяє повною мірою виявити закономірності виховання як соціального явища, здійснює процес відтворення соціально-культурних відносин. Особливий сенс це має по відношенню до специфіки виховного процесу в рамках соціального інституту освіти.

Одним з найбільш важливих напрямків виховання як соціальної діяльності у вузівському просторі виступає формування культури дозвілля як чинника розвитку особистості. Це пояснюється рядом обставин, серед яких: по-перше, саме дозвілля виступає сферою найбільш вільного самовиявлення та самовираження особистості як одного з основних умов розвитку особистості; по-друге, соціальні практики дозвільної активності являють собою простір здійснення значної сфери соціокультурних потреб студентської молоді; по-третє, саме в сфері дозвілля зароджуються і оформляються підстави молодіжної субкультури, багато в чому визначальною тип і форми взаємодії студентської молоді з усім спектром суспільних відносин.

В юності молода людина, стаючи суб'єктом свого розвитку, вже може в достатній мірі усвідомлено брати участь у процесі формування культурного дозвілля. Звідси правомірно, на наш погляд, позначити юнацький вік як первісний етап даного процесу. Тому, з педагогічною метою, тобто для більш чіткого виділення кола реально здійсненних завдань виховання, ми конкретизуємо вищевикладене визначення і надалі під культурою дозвілля особистості в юності будемо розуміти наявність у неї: потреби в різноманітною та цікавою діяльності в сфері дозвілля, знань, навичок і умінь, необхідних для її виконання, а також розвиненої здатності раціонально розподілити свій час.

Через фактичне руйнування доступної культурної інфраструктури в місцях проживання та навчання більшості студентів зумовлюється незначність можливостей для духовного розвитку молодих людей, формування їх культурних запитів та орієнтації на рівні досягнень світової культури. Масова культура, в тому числі в її відверто антихудожніх формах, витісняє культуру високої духовності у відносно закриті зони зі своїм досить вузьким спільнотою. Інфраструктура молодіжного дозвілля залишається слабо пристосованої до завдань духовного і фізичного розвитку підростаючого покоління.

Аналіз ситуації дає право говорити, що поряд з цим, істотний вплив на формування типології культури дозвілля студентів надає погіршення економічного та соціального становища молоді, що призвело до зміни настроїв і психологічної атмосфери в молодіжному середовищі.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!