Роздрукувати сторінку
Главная \ Цікаві статті і новини для студентів \ Вищі навчальні заклади (ВНЗ) України та світу \ Управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів ВНЗ США

Управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів ВНЗ США

« Назад

Узагальнюючи актуальні психолого-педагогічні підходи й застосування інноваційних технологій в освіті, ми можемо дати наступне визначення дистанційному навчанню. Дистанційне навчання - особлива форма організації навчання, що використовує сучасні комп’ютерні технології (мережу Інтернет і комп’ютери, накопичувачі інформації й відео матеріали).

ІКТ, відкриті університети, криза освіти, дистанційні курси

Ця форма організації навчання може бути використана в процесі навчання в середніх, вищих навчальних закладах і в галузі підвищення кваліфікації. До провідних рис дистанційного навчання, на нашу думку, слід віднести:

- специфічно організований зміст навчального матеріалу (логічно побудовані модулі, блоки, теми, а також можливість переходу через систему посилань (links);

- спеціально сформульовані завдання для самостійної роботи студентів (список обов’язкових джерел навчальної літератури, обсяг письмових підсумкових робіт, терміни виконання завдань, подання звітів і консультування щодо виконання навчальної роботи відбувається в системі он-лайн);

- особливий контроль за навчальною діяльністю студентів.

Згідно досліджень С. Фіалки дистанційна освіта має такі цілі: посилити активну роль тих, що навчається, в постановці освітніх цілей, виборі домінантних напрямків, форм і темпів навчання в різних освітніх галузях; збільшити обсяг доступних освітніх матеріалів, культурно-історичних досягнень людства; отримання студентами можливості спілкуватись з педагогами-професіоналами, з колегами-однодумцями, консультуватись у спеціалістів високого рівня незалежно від їхнього територіального місцезнаходження; збільшити евристичну складову навчального процесу за рахунок застосування інтерактивних форм занять, мультимедійних навчальних програм; зробити більш комфортними, порівняно з традиційними, умови для творчого самовираження тих студентів, можливість демонстрації ними продуктів власної діяльності для всіх охочих, широкі експертні можливості оцінки їх творчих досягнень; надати можливість змагатись з великою кількістю інших студентів, які знаходяться в різних містах і країнах через участь у дистанційних проектах, конкурсах, олімпіадах.

Інновації в освіті й розвиток сучасних інформаційних технологій призвели до дедалі інтенсивнішого використання комп’ютерів та Інтернету для покращення навчання й викладання. Такий розвиток відчутно вплинув на конфліктологічні науки через важливість освіти взагалі й тренінгів конкретно. Слід зазначити, що дистанційні курси розроблені з метою максимального забезпечення потреб слухачів; зокрема, слухач сам обирає час для заняття згідно свого робочого або навчального навантаження. Обсяг навчального матеріалу, що можна вивчити за одне заняття, так само обирається безпосередньо кожним окремим слухачем відповідно до його можливостей й стилів навчання (розвитку пам’яті й інтелекту, рівня втомлюваності, концентрації уваги тощо). Ще однією із переваг є наявність гнучкого навчального графіку, що має індивідуальний характер. Фактично, слухач не повинен відвідувати заняття у певний час щотижня, може опановувати курс удома, в офісі, під час відрядження, з будь-якої точки планети, де є доступ до мережі Інтернет.

Наявність відповідних сучасних технічних засобів є обов’язковою умовою організації дистанційного навчання, але не достатньою. Без дидактичного, психологічного й управлінського компонентів дистанційне навчання не можливе.

Перш ніж трансформувати навчальний курс для потреб дистанційної освіти, необхідна адаптація наявної методології викладання теорії й практики конфліктології з урахуванням змін, що виникають із застосуванням в системі вищої освіти новітніх інформаційних та комунікаційних технологій (далі - ІКТ). Необхідно також дослідити проблеми, що виникають у процесі використання ІКТ й викладання конфліктології (під проблемами розуміємо обмежений доступ до системи Інтернет та відповідність застосування комп’ютерних технологій у гуманітарних науках). Слід також проаналізувати процес викладання цього курсу, особливо, звернути увагу, наскільки вдало у курсі поєднано педагогічні технології у процесі досягнення трьох цілей: виконання академічної мети, інтерактивність та доступність курсу. Останнім пунктом аналізу є оцінка курсу згідно відгуків й звітів студентів та кураторів, коментарі яких враховувались розробниками курсу з метою подальшого його вдосконалення.

Швидке зростання використання ІКТ в освіті має вплив на всіх учасників навчальної діяльності (як на студентів, так і на викладачів). Однією з найцікавіших та найбільш швидко розповсюджуваних моделей застосування ІКТ є інструмент покращення практики викладання, що передбачає передачу інформації щодо курсу (план занять, конспекту лекцій та перелік екзаменаційних питань) в режимі он-лайн. Цей інструмент створює умови для кооперації студент-викладач та викладач-студент, відкриває студентам доступ до великого обсягу Інтернет-ресурсів у всьому світі. В такий спосіб можуть замінятись традиційні лекції, чи навіть всі курси можуть бути розроблені таким чином, що студентам навіть не доведеться відвідувати ВНЗ.

Багато прогресивних ВНЗ США впроваджують дистанційні курси через декілька причин. Однією з найголовніших є зміна вимог до вищої освіти, застарілість знань, потреба сучасного суспільства у неперервній освіті. Також важливим аспектом є конкурентоздатність самих ВНЗ, їх можливість залучити якомога більше студентів не тільки з країни їх фізичного розташування, а й з усього світу, низькі витрати на проведення курсів (економія орендної плати, сплати опалення й освітлення). Всі ці переваги роблять дистанційні курси дуже привабливими для керівництва ВНЗ США.

Незважаючи на певні недоліки, ІКТ має потенціал й безперечні унікальні переваги:

  • в мережі Інтернет студенти мають доступ до більшої кількості джерел й інформації;

  • кожен слухач курсу може самостійно планувати своє навчання незалежно від групи та викладача;

  • у процесі семінару в режимі он-лайн кожен студент може висловити свою думку й має рівні шанси;

  • у студентів є можливість ознайомитися з думкою інших й сформулювати певну відповідь без часового тиску;

  • дослідження підтверджують, що це мотивує до активного й особистісно-орієнтованого навчання.

У процесі аналізу американського досвіду підготовки конфліктологів й наукових джерел з теми дослідження було визначено, що в 1960 рр. у США склалася ситуація, яку американський вчений Ф. Кумбс назвав «кризою освіти». Саме тому у 70-80 рр. ХХ століття у США з метою використання інтелектуального, технологічного потенціалу й для підтримки розвитку інноваційних процесів була створена модель освіти, спрямована на масове охоплення населення навчанням. Власне, під впливом цих потужних економічно-соціальних чинників почався розвиток дистанційного навчання. З 1969 року починається період «відкритих університетів», поширених у США, Великобританії, Нідерландах. У таких університетах навчання здійснюється шляхом телевізійних передач, кореспонденції, організації курсів на відстані.

Швидкий розвиток ІКТ, нових засобів комунікації, застосування інтерактивних форм та методів навчання призвів до появи якісно нового покоління заочної форми освіти ВНЗ – дистанційної освіти. У розвідці описані цілі дистанційної освіти у ВНЗ США, проаналізовано переваги використання ІКТ у процесі організації дистанційної форми освіти, підкреслено ефективність дистанційного навчання (а саме принципи вільного вибору оптимальної інформації, мобільності навчання, індивідуального підходу до особистості студента, інтерактивності у спілкуванні з викладачем й у процесі обробки інформації).

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!