Студентські байки. Смішні Історії
« Назад У студентському середовищі в усі часи були популярними байки та смішні історії, які часом передавались із покоління та покоління. Саме вони допомагали молоді розвеселитись та відволіктись від нудного рутинного навчання. Однією з таких історій є оповідь на тему: «Урок філософії або, Що таке життя». Урок філософії. Професор заходить в аудиторію і кладе на стіл різноманітні речі. Починається лекція. Професор бере в руки порожню банку і кидає в неї каміння великого розміру. Коли вони досягають верху банки, професор запитує: – Повна чи банка? – Без сумніву! – кажуть студенти. Професор бере зі столу коробку з дрібною галькою та висипає її туди ж –у банку. Через кілька «взбовтувань» галька заповнює проміжки між каменями. Професор знову звертається до учнів: – А тепер? – Природно – розсміялися студенти. Професор бере зі столу коробку піску та висипає її вміст в банку. Пісок заповнює порожні проміжки між камінцями. – Мета цього досвіду – показати на прикладі банки ваше життя. Камені –це найважливіші речі – сім'я, друзі, здоров'я. Галька – це більш дрібні речі, але теж мають велику важливість – будинок, квартира, машина, робота, розваги, приколи, позитив (тобто більш матеріальні цінності). Пісок – все дрібниці життя. Спробуйте спочатку насипати в банку пісок – для каменів і гальки місця просто не залишиться. Так відбувається і в повсякденному житті – дрібниці витісняють вагомі фактори. Раптом один студент підійшов до професора і з задумливим обличчям вилив у банку склянку пива. – Ось тепер вона стала повною. Мораль цієї розповіді така: ваше життя може бути яскравим і насиченим – повним, але в ній завжди буде місце для пива. Ще одна каверзна ситуація трапилась зі мною і з моєю подругою. Ця історія носить назву «Укол». Це сталося, коли я була студенткою. Заболіла у мене сусідка по кімнаті, мене попросила зробити укол, я знаю чисто теоретично, як це робити, на практиці ніколи не робила. Загалом, вмовила. Уявіть літо, перший поверх гуртожитку, балкон відкритий, під балконом сидять наші однокурсники. Наш діалог: Я (нервово): – Та розслабся ти. Вона (напружено): – Так я розслабилася. Вона: – Ну що, увійшло? Я (радісним голосом): – Увійшло. За вікном регіт. Таких історій у студентів безліч, що й усіх не перелічити. Ще для прикладу наведемо історію. Є у нас на журфаці викладач, така старенька. Одного разу здавали ми в неї іспит, а сама, мабуть, дуже погано себе почувала, голову схилила, рукою підперла, втомлений погляд під стіл направила. Здає їй хлопець, добре здає. Вона слухає, слухає і, ні слова не кажучи, навіть не глянувши на нього, ставить йому в залікову книжку 5. Чувак виходить у коридор щасливий, ділиться з усіма. До нього підходить один: – Так, мовляв, і так, я взагалі не готовий, ну виручи, дружбан, здай за мене, вона все одно не помітила тебе. Ну ладно, через пару чоловік заходить знову цей хлопець з чужою заліковою книжкою, відповідає, знову отримує 5. Ще через пару чоловік заходить знову виручити ще одного друга. Викладачка слухає, не перебиваючи. Хлопець протягує залікову книжку. Викладач бере її, вертить у руках і віддає йому назад зі словами: –Ех, юначе, ви б хоч черевики змінили… Ще одну цікаву історію розповіли мені батьки. Оповідь носить назву «Чай». Славний 1980 рік. Студентський гуртожиток головна будівля МДУ. Привів в гості дівчинуперший раз. Зображую привітного господаря, пропоную пригостити чаєм з випадково вцілілим печивом. Поставив чайник на кухні, небагато часу минуло, як пішов, приніс, розлив заварку, наливаю окріп з чайника і раптом з носика плюхається тісто від пельменів.Тільки тут згадав, що ввечері напередодні варили в чайнику пельмені, але не тому, щоб не сперли, а просто не знайшли каструлю. P.S. Чай ми так і не попили, зате відразу перейшли до шампанського... Ось така кумедна історія трапилась, дівчина не тільки чаю напилась, але й ще перекусила. Отже, смішні історії займають чільне місце серед студентів. Скільки існує студентство, стільки часу і існують байки та анекдоти про них. Часи змінюються, але гумор залишається незмінним. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |