Право на вільне висловлювання під час навчального процесу, право студента на висловлювання, право на страйк

Дослідження показало, що свобода висловлення власної думки в навчальному закладі займає одне з перших місць у своєрідному «рейтингу» значущих для молоді прав і свобод. Цю свободу назвав у числі відомих прав людини кожен третій студент (30% опитаних). При оцінці студентами ситуацій, в яких вони вважають свої права порушеними, свобода вираження думки також виявилася в числі часто згаданих. Її відзначили 61% опитаних студентів.

Те, що порушення свободи вираження думки сприймається студентами найбільш болісно порівняно з іншими порушеннями легко пояснити. Опитування проводилося серед студентів І-ІІ курсів. У цьому віці, як правило, особистість людини в основному сформувалась, або цей процес близький до завершення. Тому для молодих людей нехтування їх думкою з боку дорослих тотожно відмови визнати їх особу, що очевидним чином обмежує людську гідність. Характерно, що для багатьох педагогів свобода вираження думки не є настільки важливою цінністю. Серед відомих їм прав і свобод тільки 6% педагогів вказують на свободу вираження думки.

При видимій очевидності питання настільки висока ступінь уваги молоді до порушень свободи висловлення думки стала для нас справжнім одкровенням. Тим більш важливо донести це «відкриття» до  педагогів, багато з яких вважають за краще діяти авторитарно, мало рахуючись з думками «об'єктів» навчання та виховання.

Основний закон кожної держави гарантує право на вільне висловлювання думки. Згідно цього положення кожна людина (студент в тому числі) може вільно висловлювати і поширювати свою думку словами, за допомогою картин і письмових текстів. Це є дійсним, також і для політичних поглядів, як всередині, так і поза навчальним закладом.

Навчальний заклад повинен принципово сприяти прийняття студентом певної точки зору і аргументовано її відстоювати. У будь-який момент студент може і повинен вільно висловлювати свою думку та вносити свій внесок у критичне осмислення навчальних занять. Якщо, навпаки, студентові перешкоджають вільно висловити свою думку (навіть якщо воно позбавлене сенсу) або навчальний заклад примушує його до певної думки і навіть намагається нав'язати йому певні політичні або світоглядні погляди, то заклад в цьому випадку здійснює порушення свого обов'язку в частині виховання.

Але, звичайно, свобода думок має певні межі і може бути обмежена у тому випадку, коли:

- усні висловлювання студента не перебувають у безпосередньому предметному зв'язку з навчальним заняттям;

- думка студента завдає шкоди особистості, або взагалі носить характер кримінально караного діяння (наприклад, є образою особистості);

- має своєю метою активність в частині реалізації яких-небудь речей або укладання будь-яких договорів комерційного характеру, як, наприклад, посередництво у договорах на мобільний телефон;

- має своєю метою політичну пропаганду або агітацію за вступ в певну політичну партію;

- заподіює шкоду мирній обстановці в навчальному закладі, порушує хід навчального процесу, шкодить вихованню толерантності.

Символи вільно висловленої думки

Мова йде про значки і наклейки на одяг. Студент може їх представляти в навчальному закладі, якщо він дотримується при цьому певних правил пристойності. В той же час не дозволяється використовувати їх для комерційної або політичної реклами, расистських або дискримінаційних цілей.

У сумнівному випадку керівник закладу вирішує, чи порушують ці символи прийняті в закладі правила поведінки.

Слід пам'ятати ще про те, що у студента є право на певну молодіжну екзальтацію при виявлені своєї думки. Це значить, що педагоги в якості вихователів і державні чиновники, за службовим обов'язком повинні проявляти стриманість у своєму ставленні до студентів і постійно мати на увазі завдання освіти та виховання молоді й підтримку мирної обстановки в закладах освіти.

Право на страйк

Хоча межі свободи висловлювання думки студентом дуже розпливчасті, тим не менш, це має відбуватися в певних рамках, поза яких вже не можна говорити власне про право на свободу думок. Наприклад, категорично заборонені такі дії студента в навчальному закладі, як:

- проголошення лайок;

- порушення бійки;

- порушення нормального ходу ведення заняття;

- заклик до бойкоту навчальних занять;

- насильницьке проникнення в службові приміщення закладу;

- поломка майна;

- сидячий страйк в закладі або перед будівлею установи.

Студенти повинні і зобов'язані тільки тоді посилатися на свободу думок, коли вони можуть представити переконливі аргументи на їх захист. Забороняється застосовувати засоби і методи тиску, які не дозволяють або обмежують студента в його волі на висловлення своєї думки.

Корисна порада: Сидячий страйк не виправдовується посиланням на право на свободу зібрань. Хоча при цьому не порушується мирна обстановка в закладі, але навчальний заклад не в змозі виконувати своє завдання в частині освіти і виховання молоді.

Принципово студенти можуть взяти участь у демонстрації, але тільки, звичайно, у вільний від навчальних занять час.

Хороші шанси на успіх будуть в студентів тоді, коли вони під час занять беруть участь у демонстрації, наприклад, з приводу закриття їх власного закладу. В інших випадках враховується, скільки занять пропускається студентом, які його навчальні успіхи у відповідних дисциплінах і як скоро відбудуться іспити. Навпаки, погані шанси на успіх будуть у тому разі, коли з-за участі в демонстрації будуть зірвані багато важливих уроків.

Молодь в рамках свого права на вільне висловлювання думки можуть випускати стінну газету і поширювати її в межах навчального закладу. Стінна газета тому і є періодичним виданням з друкованим листом, яка складається під власну відповідальність студентів, редагується ними і поширюється. Стінна газета може враховувати інформаційну потребу молоді одного або декількох навчальних закладів.

Таким чином, обмеження свободи вираження думки найбільш гостро сприймається і переживається молоддю. Дослідження показало, що як стратегію в навчанні та спілкуванні з студентами значна частина педагогів вибирає суворе слідування авторитетам, до яких поряд з авторитетами науки зараховують і себе, свою власну думку. Спроби ж піддати молодь сумнівам думки викладачів, наукових авторитетів, висловити власну точку зору, присікаються педагогами на корені. Більш того, педагоги, не рідко користуючись своїм владним становищем, застосовують моральні, дисциплінарні, «оціночні» санкції до студентів, які виражають свою думку. Така ситуація не тільки є порушенням прав людини, але і норм педагогічної етики, нарешті показує низький рівень оволодіння викладачами сучасними педагогічними технологіями.

Студент, що отримав в навчальному закладі досвід мовчання, відсутність власної точки зору або неможливості її висловлювати, швидше за все, виросте «ідеальним підданим» держави, а не громадянином, готовим нести відповідальність за власний добробут, благополуччя своєї родини, батьківщини.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!