Прихід викладача на заняття у нетверезому стані

На протязі навчального року перед студентами можуть поставати різноманітні ситуації. Деякі з них взагалі здаються абсурдними, проте все ж таки інколи мають місце. Про одну з них хочемо поговорити і ми. Зайшовши на сайти  обговорень студентів, звертаємо увагу на таку тему, як прихід викладача на практичне заняття у нетверезому стані.

Багато студентів висміюють такі ситуації, говорячи «всі ж ми люди». Проте деякі обурюються, адже стан сп’яніння викладача, по-перше, не сумісний із професійним етикетом викладача, а по-друге, перешкоджає проведенню семінарського заняття у звичайному нормальному робочому режимі. В такому випадку, викладач віддає перевагу розмовам на сторонні теми, тим самим усуваючи можливість обговорити певні проблемні моменти та незрозумілості, які спіткали студентів при вивченні теми. Як наслідок – головне завдання викладача - забезпечити студентів належним рівнем знань не виконується.

Звичайно така ситуація не припустима, і кожний викладач знає про це в першу чергу. Поява викладача в нетверезому стані означає нехтування загальнолюдськими нормами моралі та пряме порушення правил встановлених вищими навчальними закладами.

Наприклад, у Морально-етичних правилах поведінки викладача ЧТЕІ КНТЕУ під час навчального процесу, передбачено, що викладачеві заборонено з'являтися на навчальні заняття, громадські заходи, що проводяться інститутом, а також у корпусах та гуртожитку інституту в нетверезому стані.

Законодавчі акти України передбачають певні несприятливі наслідки за такі необачні вчинки викладачів.

Таким чином, звернувшись до Кодексу Законі про працю України можемо бачити, що пунктом 7 статтею 40 передбачено, що підлягають звільненню працівники, які під час робочого часу перебувають у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, не дивлячись на те, коли така ситуація мала місце – на початку, в середині чи наприкінці робочого дня а також незалежно від того, чи були вони попередньо відсторонені від роботи або продовжували виконувати трудові обов'язки. Під станом іншого сп’яніння варто розуміти наркотичне або токсичне сп'яніння, випадки якого також не можна виключати.

Про таку ситуацію має бути повідомлено керівництво вищого навчального закладу, проте дана ситуація потребує ретельного з’ясування.

Вищезазначений стан сп’яніння має бути підтверджений перш за все, висновком  із медичного закладу. Проте крім цього, можливо посилатися і на інші види доказів, а саме це можуть бути показання свідків та ін. Попередньо ми зазначили про можливу наявність і стану наркотичного або токсичного сп’яніння. Наявність такого факту грунтується на основі свідчень інших осіб щодо  наявності ознак наркотичного сп'яніння, результатів медичного огляду, а також тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Варто зауважити, що остаточне засвідчення відповідного стану особи є виключною компетенцією спеціаліста медичного закладу, в обов’язки якого входить проведення медичного огляду.

Проте в даному випадку ми можемо посилатися і нас пункт 3 статті 41 КЗпП України, а саме вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Аморальним проступком визнається недотримання норм суспільної моралі, що справляє негативний вплив на здійснення викладачем (адже в даному випадку ми говоримо саме про викладача вищого навчального закладу) його виховної функції.

Будь-який незаконний вчинок працівника має доводитися конкретними фактами. Тому, слід зауважити, що не може бути визнане законним звільнення лише з підстав того, що стан викладача був оцінений з боку студентства як аморальний (стан сп’яніння), без належного підтвердження. Адже такий стан може бути насідком певної хвороби викладача, а його поява на занятті – це факт наполегливого і відповідального ставлення до виконання ним трудової функції. Саме тому, для уникнення будь-яких непорозумінь. варто з’ясовувати всі обставини.

Також, якщо мова йде про звільнення, варто брати до уваги три фактори:

а) час, що пройшов із моменту виникнення винних дій (аморального проступку);

б) наступну поведінку працівника;

в) інші конкретні обставини.

Крім того, у конкретних правилах Вищих навчальних закладів України конкретизується порядок накладення стягнень на викладача. Наприклад, може бути зазначено наступне: будь-яке порушення внутрішніх правил викладачем, а також порушення приписів, зазначених у Кодексі поведінки викладача, є підставою для накладання відповідного стягнення.