Географія будівельної індустрії, як навчальна дисципліна

Архітектурно-будівельний комплекс являє собою систему взаємодіючих організацій і установ, які займаються формуванням та реалізацією державної політики у сфері архітектури та будівництва. Архітектурно-будівельний комплекс своєю діяльністю спрямований на розробку проектів нормативно-правових актів, організаційно-методичної документації щодо проведення будівельних робіт.

Навчальна дисципліна «Географія будівельної індустрії» є дисципліною спеціалізації для спеціальності «Географія» за напрямами «Економічна географія», «Раціональне природокористування та охорона навколишнього середовища», «Регіональна соціально-економічна географія».

Мета курсу – вивчення географічних і екологічних аспектів функціонування промислового комплексу і формування у студентів екологічного світогляду.

При вивченні дисципліни «Географія будівельної індустрії» необхідно врахувати ряд методичних вимог.

На першій стадії навчання необхідно показати, що «Географія будівельної індустрії» є міждисциплінарним предметом на стику географії промисловості, раціонального природокористування та промислової екології, зазначити, що розвиток промислового виробництва призвів до еволюції екологічних проблем від локального до глобального рівня. Взаємообумовленість індустріального розвитку, формування громадських екологічних потреб і створення сфери охорони навколишнього середовища стимулювала розробку правових та економічних інструментів охорони навколишнього середовища від промислового впливу. У сучасних умовах спостерігається і зворотній зв'язок – під впливом розвитку сфери охорони навколишнього середовища перетворюється територіально-галузева структура самого промислового комплексу.

Далі необхідно зупинитися на методичних засадах вивчення впливу промислового комплексу на навколишнє середовище: розкривається поняття «промисловий комплекс», наводиться типологія промислових комплексів, їх спеціалізація.

Наступним етапом є вивчення особливостей промислового виробництва. Розглядаються структура виробництва, технологічні процеси та компоненти. Наводяться критерії ефективності технологічного процесу та принципи створення природоохоронних виробництв. Вивчаються методи збагачення сировини і його раціонального використання, питомі показники витрат сировини і енергії при виробництві промислової продукції. Обговорюються ресурсні цикли В. В. Комара, концепція повного використання сировини і створення замкнутих виробничих циклів. Розглядаються основні принципи створення маловідходних і безвідходних технологій виробництв («екологічно чисті виробництва – Cleaner Production», «зелені» технології).

Після цього вводяться в розгляд екологічні показники промислового виробництва і порядок їх нормування, дається пояснення поняття «Гранично допустима концентрація (ГДК)», «Орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ)», «Гранично допустимий викид (ГДВ)», «Класи небезпеки шкідливих речовин». Розглядаються принципи організації санітарно-захисної зони (СЗЗ) промислового підприємства, даються пояснення щодо екологічного нормування промислового впливу на навколишнє середовище, обліку показників викидів і скидів при функціонуванні промислового підприємства, методам розрахунку масових викидів.

Вивченню підлягає й техніко-екологічна характеристика галузей промислового комплексу з точки зору наслідків впливу окремих галузей на навколишнє середовище. Особлива увага приділяється енергетиці: характеризуються первинні паливно-енергетичні та вторинні енергетичні ресурси, розглядаються фізико-хімічні основи одержання енергії та характерні відходи при виробництві теплової та електричної енергії, обговорюються типи електростанцій, аналізуються екологічні аспекти атомної енергетики. Розгляду підлягають і сучасні природоохоронні технології в енергетиці.

Вивчаються екологічні наслідки видобування, збагачення сировини та складування відходів гірничодобувної промисловості, екологічні аспекти функціонування нафтогазовидобувної, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. Наводиться техніко-екологічна характеристика чорної і кольорової металургії, машинобудування і металообробки, хімічної промисловості, промисловості будівельних матеріалів і конструкцій, лісовий, лісозаготівельної, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, легкої і харчової промисловості.

Заключна частина курсу присвячена географії промислових центрів і стану навколишнього середовища. Характеризуються сучасні світові центри промислового забруднення навколишнього середовища, вводиться поняття транскордонного забруднення атмосфери промисловими викидами і оцінюється внесок світової промисловості в руйнування озонового шару і глобальну зміну клімату.

Свою увагу становленню та розвитку курсу приділяли такі науковці: О.Я. Скуратович, Г.Г. Коваленко, Л.І. Круглик та ін.

Отже, якщо Вам необхідно купити курсову роботу чи дипломну з курсу «Географія будівельної індустрії» звертайтесь у компанію ІЦ «KURSOVIKS». Колектив висококваліфікованих спеціалістів Вам швидко та за помірну ціну допоможе у цьому.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!