Техніка нормотворчості як навчальна дисципліна

Нормотворчість - головний шлях впливу на суспільні відносини, важливий метод додання праву юридичної сили.

Нормотворчість у правовій галузі - це загалом і головним чином державна робота, що закінчує процес становлення права, що означає зведення державної волі в закон.

Ціллю опанування предмету «Техніка нормотворчості» є набуття студентами потрібного обсягу знань теорії нормотворення та нормотворчої техніки, формування навичок підготовки і прийняття різних форм нормативних правових актів. Для цього студентам потрібно не тільки опанувати потрібною сумою знань з теорії нормотворення та головними правилами, прийомами і методами нормотворчої техніки, але і знаннями практичних проблем нормотворення та вміннями використання різних методик підготовки нормативних правових актів.

Завдання курсу - отримання студентами потрібного обсягу знань, який необхідний розробникам різних видів нормативних правових актів.

Місце освітньої дисципліни в структурі юридичних наук та професійної підготовки випускника - сьогодні в рамках загальної теорії держави і права претендують на самостійність такі наукові напрями, як правова герменевтика, яка розглядає різні проблеми пояснення нормативних актів, правова конфліктологія, правова компаративістика. В даний ряд, самостійних наук слід включити і нормографію (дослівний переклад – «пишу норму», тобто правило поведінки), науку прикладного характеру як для загальної теорії держави і права, так і для галузевих юридичних наук, як: конституційне право, адміністративне право, трудове право тощо.

В сьогоднішніх умовах в юридичних вузах і факультетах нормотворча техніка викладається тільки у курсі теорії держави і права і те, що в рамках однієї теми - «Правотворчість». До того ж тема правотворчості вже явно «переросла» встановлені межі, оскільки включає в себе не тільки розгляд різних теоретичних підходів до поняття правотворчості, його способів, принципів, стадій, але і розгляд проблем, різних видів правотворчості (нормотворення). Сьогодні більшість юристів має поверхневі знання нормотворчої техніки, не володіє інформацією, які існують особливості її використання в різних видах нормотворення, які існують юридичні конструкції, що таке нормативна побудова, галузева типізація, які існують способи правового регулювання.

У предмет курсу нормографії входить розгляд сутності нормотворчості, тобто його поняття, функцій, способів нормотворення. У предмет курсу входить вивчення теоретичних і практичних питань юридичної техніки, а саме: поняття і засоби юридичної техніки; вимоги, що пред'являються до проектів нормативних актів; способи викладу нормативних документів.

Специфіка освітнього матеріалу, його місце в структурі юридичних наук має як теоретичну, так і прикладну, тобто практичну спрямованість, тому вивчення даного курсу вимагає від студентів глибокого і всебічного засвоєння не тільки знань теорії нормотворення, але і особливостей використання різних методик підготовки нормативних документів. Ці знання розширюють можливості професійного становлення випускників факультету права, сприяють їх якісної підготовки для практичної роботи в галузі нормотворчості, де б вони не працювали на державній і муніципальній службі, в бізнесі і т. п. Отримані в ході вивчення даного курсу знання та навички дозволять випускникам факультету права вибрати необхідну форму нормативного правового акта і спираючись на знання правил і засобів нормотворчої техніки правильно його побудувати.

Вимоги до рівня освоєння змісту навчального курсу. В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- знати категоріальний апарат теорії нормотворення, його принципи і вміти застосовувати їх на практиці;

- вміти правильно вибирати форму проекту нормативного правового акта і грамотно побудувати його;

- знати вимоги, що ставляться до різних видів нормотворчого процесу, до змісту, структури і форм нормативних правових актів;

- вміти використовувати практично головні засоби і прийоми нормотворчої техніки;

- вміти здійснювати основні види правового моніторингу;

- вміти складати перспективні і поточні плани нормотворчої діяльності.

Свою увагу становленню курсу «Техніка нормотворчості» присвятили такі науковці: Арзамасов Ю.Г., Карташов В.Н., Бахвалов С.В., Шувалов І.І.

Отже, дана дисципліна сприяє створенню необхідної основи юристам, які зіткнуться з проблемами підготовки нормативних правових актів на практиці.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!