Порівняльне право (правознавство) як навчальна дисципліна

Порівняльне право (правознавство) – це зріла світоглядна система, що міцно закріпилася в історичних образах світової юриспруденції. Її минуле – це мозаїчне полотно з доктринальних дослідів юристів різних епох, доль, гуманітарних напрямків і шкіл.

На сьогоднішньому етапі становлення правової науки «Порівняльне правознавство» - це також і наукова дисципліна, викладання якої здійснюється в відають юридичних закладах України, а також ближнього і далекого зарубіжжя.

Інтернаціоналізація правового феномену з необхідністю вимагає від юридичної спільноти розв'язання проблем підготовки юридичних кадрів, чиї знання не обмежуються рамками лише національної правової системи як такої.

Завдяки вивченню порівняльного правознавства студенти набувають навички, необхідні для наступних видів професійної діяльності юриста:

- правотворча;

- правозастосовча;

- правоохоронна;

- експертно-консультаційна;

- організаційно-управлінська;

- науково-дослідна;

- педагогічна.

Крім того, оволодіння порівняльного правознавства дає можливість вихованню в дусі шанобливого ставлення до зарубіжних правових традицій, а також формуванню здорової правосвідомості громадянського суспільства та пролонгації ідей законності всередині самого національного правопорядку.

Дана навчальна дисципліна відноситься до базової (загальнопрофесійної) частини циклу. Вона має безпосередній взаємозв'язок з галузевими курсами по закордонному права (цивільне, кримінальне, торгове, конституційне право іноземних держав тощо), надаючи на них методологічний вплив. Також, слід зазначити, що дана навчальна дисципліна має прямі та зворотні зв'язки з різними спеціальними курсами з міжнародного приватного і публічного права.

В результаті освоєння навчальної дисципліни студент має набути такі загальнокультурні компетенції:

- здатність розвивати свій інтелектуальний і загальнокультурний рівень;

- здатність використання іноземних мов як засобів ділового спілкування та професійної комунікації;

- здатність використання отриманих знань на практиці і в організації дослідних робіт.

В результаті освоєння навчальної дисципліни студент має набути такі професійні компетенції:

- спроможність розробляти законодавчі акти;

- спроможність кваліфіковано використовувати нормативні правові акти у певних галузях юридичної діяльності, застосовувати засади матеріального і процесуального права у професійній роботі;

- здатність до здійснення посадових обов'язків щодо забезпечення законності і правопорядку, безпеки особистості, суспільства, держави;

- спроможність кваліфіковано пояснювати нормативні правові акти;

- спроможність приймати участь у здійсненні юридичної експертизи проектів законодавчих актів, у тому числі з ціллю дослідження в них тверджень, що дають можливість утворенню умов для прояву корупції, надавати кваліфіковані юридичні висновки і консультації в конкретних сферах юридичної діяльності;

- здатність сприймати, проводити аналіз і реалізовувати управлінські інновації у професійній роботі;

- здатність висококваліфіковано здійснювати наукові дослідження в сфері права;

- спроможність створювати і реалізовувати педагогічні дослідження;

- здатність ефективно проводити правове виховання.

Зокрема, у підсумку оволодіння предметом студент повинен:

1) ЗНАТИ:

- історичні модулі становлення порівняльного правознавства як науки та навчальної дисципліни;

- методологічний базис проведення компаративно-правових досліджень;

- основні нормативні і ціннісні джерела правових систем світу;

- диференціальні вектори структуризації юридичної карти світу в минулому і сьогоденні;

- категоріальний апарат юридичної компаративістики.

2) ВМІТИ:

- проводити самостійний моніторинг іноземних юридичних актів, використовуючи методологічний базис, отриманий в ході навчання;

- знаходити ретроспективні і перспективні закономірності розвитку правових систем різної групової спрямованості;

- моделювати хід еволюційного росту правових спільнот світу;

- виявляти точки конвергенції правових сімей в умовах глобалізації;

- застосовувати отримані теоретичні знання при вирішенні юридичних казусів.

3) ВОЛОДІТИ:

- методологічною та категоріальною базою для проведення компаративних досліджень у рамках галузевих юридичних дисциплін;

- навичками порівняння та оцінки нормативних основ правових систем іноземних держав;

- доктринальними джерелами юридичної компаративістики українською та іноземними мовами;

- досвідом попередніх поколінь компаративістів для формування цілісного знання про місце української правової системи на юридичній карті світу.

У системі юридичних наук та юридичної освіти порівняльне правознавство займає своє особливе місце в ряду таких фундаментальних наук, як теорія держави і права, історія держави та права, філософія права, соціологія права. Включення цієї навчальної дисципліни в програми юридичної освіти в Україні та інших країнах наприкінці XX століття стало можливим завдяки фундаментальній роботі відомого французького компаративіста Рене Давида «Основні правові системи сучасності», що поклала початок одному з найважливіших напрямків сучасної юриспруденції – комплексного, порівняльного вивчення правової карти світу.

Отже, вивчення курсу «Порівняльне правознавство» допомагає глибше пізнати свою власну правову систему, сприяє не тільки розширенню загального кругозору випускника юридичного вузу, але й виробленню критичного підходу до різних явищ правового життя, вміння бачити тенденції правового розвитку в рамках власної правової системи і головних правових систем світу.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!