Основні рухливі ігри по розвитку швидкості

Ігрові види спорту футбол, міні-футбол й регбі, внаслідок суттєвого прямого фізичного контакту, призначені для студентів-юнаків, причому, навчально-тренувальні заняття з міні-футболу й регбі проводяться для студентів груп спортивного вдосконалення.

У науковій літературі існують роботи, в яких представлені результати досліджень, підтверджує позитивний вплив рухливих та елементів спортивних ігор на стан здоров'я студентів з обмеженими можливостями ССС. Проте ні в одному з вивчених джерел не представлена конкретна методика застосування рухливих спортивних ігор на заняттях зі студентами з обмеженими можливостями ССС.

Разом з тим, очевидно, що існує велика кількість ігрових вправ, які можливо використовувати в заняттях зі студентами зазначеної нозологічної групи з метою позначення різноманітності в такі заняття і збільшення до них інтересу займатися. Інтерес студентів до занять фізичною культурою виявлявся за допомогою анкетування (всього 480 респондентів: 250 чол. - ОУО; 230 чол. - СУО) і аналізу журналів обліку навчальної роботи (дані по 2 480 студентам 1-3 курсів). Узагальнення отриманих даних дозволяє зробити наступні висновки:

- кількість студентів ОУО, що додатково займаються фізичною культурою, до старших курсів знижується;

- кількість студентів СУО, що додатково займається фізичною культурою, до старших курсів, навпаки, збільшується;

- інтереси студентів ОУО і СУО до видів двигунної активності в основному збігаються; при цьому більшість з них залучають заняття спортивними іграми;

- переважна більшість опитаних на ОУО і СУО бажають, щоб у зміст навчальних занять з фізичної культури були включені рухомі ігри.

Особливістю застосування рухливих та елементів спортивних ігор на навчально-тренувальних заняттях з фізичної культури зі студентами є використання таких вправ, які не несуть в собі небезпеку отримання травм, не призводять до великих фізичних навантажень, виключають короткочасні напруги і різкі перемикання (ігри можна проводити в помірному режимі і за спрощеними правилами).

Існуюча структура фізичного виховання студентів у вузі, заснована на діючих організаційно-методичних програмах, перестала задовольняти вирішенню головного завдання - ефективного оздоровлення і виховання студентів з позиції усвідомленої обов'язкової рухової діяльності, а також особистої зацікавленості у всебічному розвитку особистості молодого фахівця.

Аналіз мотивації і ставлення до фізичної культури студентів 1-5 курсів навчання у вузі показав наступне: активна відвідуваність занять в середньому становить 44,2%, значна частина студентів 55,8% відзначається пасивним ставленням (байдуже, за необхідності). Основними причинами пасивного ставлення є: незадоволеність студентів формою та організацією проведення занять 33,4%; незадоволеність змістом занять 47,7%.

За період навчання у вузі відзначено поступове погіршення стану здоров'я студентів: так, самооцінка хорошого стану здоров'я від 1-го до 5-го курсу знижується на 19,8%. Оцінка задовільного і поганого стану збільшується відповідно на 10,4% і 9,4%; при цьому відзначається високий рівень байдужого ставлення до свого здоров'я (середній рівень 58,5%).

Аналіз мотиваційно-особистісних інтересів студентів при виборі конкретного виду спорту як пріоритетного змісту занять з фізичної культури показав, що найбільш кращим є волейбол - 34,2% вибору респондентів, далі йдуть настільний теніс - 22,4% вибору і баскетбол - 14,5% вибору.

Методика організації фізичної культури зі студентами 1-3 курсів побудована за принципом навчально-тренувальних занять в річному циклі тренування і включає ряд мезоциклів: 1 період (1 семестр) - втягують - 3 тижні, базові - 14 тижнів; 2 період (2 семестр) - втягують - 2 тижні, базові - 15 тижнів, підтримуючого - 4 тижні.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!